Рішення № 20532414, 30.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/17030.11.11

За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

ДоВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “ОРАНТА”

Провідшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 15473,06 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивачаОСОБА_2. предст. (дов. №450 від 05.06.2010)

Від відповідачаОСОБА_3 предст. (дов. №08-03-28/318-11 від 09.06.2011)

Суть спору:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заявлений позов до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “ОРАНТА” про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 15473,06 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2011 р. порушено провадження у справі №12/170 та призначено судове засідання на 02.08.2011.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 02.08.2011 справу №12/170 передано в провадження судді Шаптали Є.Ю., у звязку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.08.2011 суддя Шаптала Є.Ю. прийняв справу №12/170 до свого провадження та призначив до розгляду на 23.08.2011.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 08.08.2011 р. справу №12/170 передано в провадження судді Прокопенко Л.В., в звязку з виходом з лікарняного.

Представник позивача у судове засідання 23.08.2011 зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №12/170 від 06.07.2011 не виконав, повністю підтримав вимоги викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 23.08.2011 не зявився, до канцелярії суду подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 23.08.2011 р. розгляд справи відкладено на 14.10.2011 р.

У судовому засіданні від 14.10.2011 р. представник позивача надав клопотання про продовження строку розгляду строку.

Клопотання судом задоволено.

Представник відповідача у судове засідання від 14.10.2011 р. не зявився, причини неявки суду не повідомив.

У звязку з неявкою представника відповідача, невиконанням позивачем повністю вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №12/170 від 06.07.2011 та з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вирішив відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду від 14.10.2011 відкладено розгляд справи на 30.11.2011.

В судовому засіданні 30.11.2011 оголошено повний текст рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26.02.2009 сталася ДТП: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 керуючи автомобілем Ленд Ровер державний номер НОМЕР_1, в місті Києві по вул. І.Франка, допустив самовільний відкіт транспортного засобу, в наслідок чого сталось зіткнення з автомобілем Лексус державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 15.7 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до Постанови Шевченківського районного суду міста Києва по справі №3-3795/09 від 24 квітня 2009 року винним в даному ДТП було визнано ОСОБА_4.

Відповідно до Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №202-5021/08 ДКК від 04.06.2008 транспортний засіб Лексус державний номер НОМЕР_2, на момент ДТП було застраховано в АСТ "Вексель".

Розмір збитку, завданого власнику транспортного засобу Лексус державний номер АА " Ю КІ в результаті його пошкодження при ДТП складає 13 534,97 грн., що підтверджується Звітом про оцінку № 88 від 2.03.2009.

АСТ «Вексель»здійснило виплату страхового відшкодування, на підставі заяви страхувальника ОСОБА_6 та наданих документів, а саме квитанцій від 02.03.2009 в сумі 15586,10 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 22.04.2009.

31.11.2009 р. між АСТ "Вексель" та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги від відповідача суми відшкодування грошової вимоги в порядку регресу.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення з відповідача збитків від інфляції, що становить 744,42 грн., 3% річних 193,57 грн. та пені, що становить 1000,10 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 22 Закону України від 01.07.2004 р. № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" 22.1. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи; 22.2. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну; 22.3. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 37.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": «виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одно місяця з дня отримання страховиком необхідних документів».

Згідно з ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 993 ЦК України теж передбачає перехід до страхової організації прав страхувальника вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Статтею 228 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в сумі 13 534,97 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 1000,10 грн. Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідача 3% річних та збитків від інфляції сліз зазначити наступне.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних грн. та збитків від інфляції підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів ст.. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “ОРАНТА” (01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, код 00034186) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_3) 13 534 (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн. 97 коп., збитків від інфляції, що становить 744 (сімсот сорок чотири) грн. 42 коп., 3% річних 193 (сто девяносто три) грн. 57 коп., пеню, що становить 1000 (одна тисяча) грн. 10 коп. 154 (сто пятдесят чотири) грн. 73 коп., державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В.Прокопенко