Рішення № 20532368, 23.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/54523.12.11 За позовомПриватного підприємства «Паксервіс»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Триада-Прінт»

простягнення 82575, 99 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 05/09-11 від 12.09.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_2 дов. № б/н від 27.07.2011 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Паксервіс»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Триада-Прінт»про стягнення 74271,51 грн. основного боргу та 8304,48 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобовязання щодо оплати поставленого протягом 2010 та 2011 років товару.

Ухвалою від 14.11.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 02.12.2011 року.

В судовому засіданні 02.12.2011 року представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 02.12.2011 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, однак, 29.11.2011 року через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 02.12.2011 року розгляд справи було відкладено на 23.12.2011 року.

В судовому засіданні 23.12.2011 року представник позивача подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.12.2011 року подав відзив на позовну заяву, згідно якого проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.12.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2011 року між Приватним підприємством «Паксервіс»(продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Триада-Прінт»(покупець, відповідач), був укладений договір купівлі продажу № 07-01М (далі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобовязався поставити, а покупець прийняти та сплачувати поставку запаковувальних матеріалів (далі продукція) на умовах даного договору. Кількість, асортимент та ціни продукції, що передається, зазначається в видаткових накладних, які є невідємними частинами даного договору.

Відповідно до пункту 2.3 Договору покупець зобовязується сплачувати поставку кожної купленої згідно даного договору партії товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 20 банківських днів від дати поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом 2010 року здійснював поставку товару без укладення відповідного договору, а протягом 2011 року на підставі договору купівлі продажу № 07-01М від 04.01.2011 року.

Факт поставки товару підтверджується накладними та довіреностями на отримання товаро матеріальних цінностей (копії в матеріалах справи).

В свою чергу відповідач частково розрахувався за поставлений товар, на доказ чого надано банківські виписки, у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 74271,51 грн.

28 липня 2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 7/7-11 з вимогою погасити існуючу заборгованість, що засвідчується фіскальним чеком від 28.07.2011 року та повідомленням про вручення поштового відправлення, однак вищезазначена вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 74271,51 грн.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 74271,51 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 3.4 Договору у випадку, якщо покупець прострочив оплату отриманої партії продукції більше ніж на 10 банківських днів по закінченню строку визначеного в п. 2.3, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня, за кожен день затримки оплати партії товару.

Позивач керуючись пунктом 3.4 Договору за прострочення строків сплати заборгованості за поставлений згідно договору купівлі продажу товар, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 8304,48 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пункту 3.4 Договору, загальної суми поставленого згідно договору купівлі продажу товару, проплат та порядку розрахунків визначеного сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 6548,43 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Триада-Прінт» (місцезнаходження: 01014, м. Київ, Печерський р н, вул. Бастіонна, буд. 15, офіс 6; фактична адреса: 03680, м. Київ, вул. Кржижановського, 4, код ЄДРПОУ 31751880) на користь Приватного підприємства «Паксервіс»(місцезнаходження: 01042, м. Київ, Печерський р-н, вул. Чеська, буд. 4, код ЄДРПОУ 30782106) 74 271 (сімдесят чотири тисячі двісті сімдесят одну) грн. 51 коп. - основного боргу, 6 548 (шість тисяч пятсот сорок вісім) грн. 43 коп. пені, 1 616 (одну тисячу шістсот шістнадцять) грн. 40 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

28.12.2011 року