Рішення № 20532342, 23.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/50523.12.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Перший Дім»

доПриватного підприємства «Нат Вест Файненс Консалтінг Україна»

простягнення 29 198, 71 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 договір № 26112011 від 26.09.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший Дім»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом доПриватного підприємства «Нат Вест Файненс Консалтінг Україна»про стягнення 29 198,71 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобовязання щодо оплати коштів за поставлений товар відповідно до видаткових накладних наявних в матеріалах справи.

Ухвалою від 31.10.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 25.11.2011 року.

В судовому засіданні 25.11.2011 року представник позивача надав усні пояснення по справі, проте вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав.

Представник відповідача в судове засідання 25.11.2011 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 25.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 12.12.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 12.12.2011 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання 12.12.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ухвалою від 12.12.2011 року розгляд справи було відкладено на 23.12.2011 року.

В судовому засіданні 23.12.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 23.12.2011 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.12.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі рахунків фактур № К-ПД-00285 від 31 травня 2011 року на суму 57296,33 грн., № К-ПД-00501 від 07 липня 2011 року на суму 57290,11 грн., № К-ПД-00559 від 13 липня 2011 року на суму 8635,21 грн., № К-ПД-00590 від 18 липня 2011 року на суму 5405,41 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 128627,06 грн., що засвідчується видатковими накладними № К-ПД-00285/01 від 03 червня 2011 року на суму 57296,33 грн., № К-ПД-00501/01 від 13 липня 2011 року на суму 57290,11 грн., № К-ПД-00559/01 від 14 липня 2011 року на суму 8635,21 грн., № К-ПД-00590/01 від 18 липня 2011 року на суму 5405,41 грн. та довіреностями на отримання товаро матеріальних цінностей № 126 від 02 червня 2011 року, № 145 від 07 липня 2011 року, № 149 від 14 липня 2011 року, № 152 від 18 липня 2011 року.

Проте відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 102991,85 грн., що підтверджується банківськими виписками від 31.05.2011 року на суму 17200,00 грн., від 15.06.2011 року на суму 4000,00 грн., від 07.07.2011 року на суму 20290,11 грн., від 07.07.2011 року на суму 36096,33 грн., від 26.07.2011 року на суму 10000,00 грн., від 11.08.2011 року на суму 5405,41 грн., від 30.09.2011 року на суму 5000,00 грн., від 17.10.2011 року на суму 5000,00 грн., у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 25635,21 грн., на доказ чого надано акт звірки взаєморозрахунків від 18.10.2011 року.

15 серпня 2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 2, згідно якої просив відповідача погасити існуючу заборгованість, що підтверджується фіскальним чеком № 2924 від 15.08.2011 року та повідомленням про вручення поштового відправлення (копії в матеріалах справи).

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 25635,21 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 25635,21 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача окрім витрат на сплату держаного мита та інформаційно-технічне забезпечення витрати на оплату послуг адвоката в сумі 3563.50 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно з ст. 12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

В обґрунтування стягнення адвокатських витрат у розмірі 3563,50 грн. позивач надав Договір № 26112011 про надання юридичної допомоги від 26.09.2011 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 410, акт виконаних робіт № 1 від 2909.2011 року та банківську виписку від 11.10.2011 року.

Згідно частини 5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи обставини справи та суму позову, господарський суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката є неспіврозмірними сумі позову, тобто явно завищеними, а тому з урахуванням всіх обставин справи на думку господарського суду підлягають до стягнення в сумі 1281,76 грн. (5%) (Розяснення Вищого Арбітражного суду від 04.03.98 р. N 02-5/78 ).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Нат Вест Файненс Консалтінг Україна» (місцезнаходження: 03040, м. Київ, Голосіївський р н, вул. Васильківська, буд. 1, корп. 2-Б, офіс, 210, код ЄДРПОУ 33446594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Дім»(місцезнаходження: 65005, м. Одеса, Приморський р н, вул. Осіпова, буд. 10; фактична адреса: 65005, м. Одеса, вул. Прохорівська, 75-А, код ЄДРПОУ 35116943) 25 635 (двадцять пять тисяч шістсот тридцять пять) грн. 21 коп. основного боргу, 1281 (одну тисячу двісті вісімдесят одну) грн. 76 коп. витрат на послуги адвоката, 256 (двісті пятдесят шість) грн. 35 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

28.12.2011 року