Рішення № 20532252, 22.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/44122.12.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська компанія «Славутич» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Сита Хата»»

про стягнення 17463,97 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_1. представник за довіреністю

Від відповідача - не зявився

В судовому засіданні 22.12.2011, у відповідності до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 17463,97грн. заборгованості за Договором № 6010від 14.01.2011р., пені 201,97грн., а також відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 було порушено провадження в справі № 47/441 та призначено розгляд справи на 06.12.2011, ухвалою від 06.12.2011 відкладено на 14.12.2011, ухвалою від 14.12.2011 відкладено на 22.12.2011.

В судовому засіданні 22.12.2011 представник позивача, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було поставлено та передано у власність відповідачу товар, за який останній не розрахувався в повному обсязі, у звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вартості зазначеного товару в сумі 17463,97 грн. Також, за прострочення виконання зобовязання по оплаті товару по договору, позивач просив суд на підставі ст. 231 Господарського кодексу України, стягнути з відповідача 201,97грн.-пені,

Відповідач своїх представників в судові засідання 06.12.2011, 14.12.2011, 22.12.2011 не направляв, причин неявки представника не повідомив, вимог ухвал суду щодо витребуваних документів та письмового відзиву - не виконав, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №201662.Через канцелярію суду ніяких заяв та клопотань не подавав. Також суд зазначає і те, що відповідач не був позбавлений процесуального права надати витребувані документи та пояснення по справі шляхом направлення їх на адресу суду поштовим відправленням або надання через канцелярію суду.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2011р. між позивачем ТОВ «ДК «Славутич», як продавцем, та ТОВ ««Сита Хата», відповідачем як покупцем, було укладено договір № 6010, який підписано представниками продавця та покупця, посвідчено печатками сторін, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує та оплачує на умовах та в порядку, визначеним цим договором товар в асортименті, кількості та за цінами, визнаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом передачу товару від постачальника до покупця та є невідємними частинами цього Договору(п. 1.1).

Умовами договору № 6010 від 14.01.2011р., сторони погодили, що покупець зобовязаний оплачувати кожну партію товару переданого постачальником, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту передачі такої партії товару (п. 3.3), в разі не виконання чи неналежного виконання своїх зобовязань по даному договору,сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства (п.5.1) покупець зобовязаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

Згідно Генеральної довіреності доповнення до договору №6010 від 14.01.2011 (належним чином засвідчена копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі) виданої ТОВ «Сита Хата»на імя ОСОБА_2, останній був уповноважений на отримання товару від позивача - ТОВ «ДК Славутич».

Згідно з видатковими накладними по договору № 6010 від 14.01.2011 (належним чином засвідчена копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), а саме: №ВДК-026608 від 23.08.2011 на суму 783,00грн.,№ВДК 026686 від 24.08.2011 на суму 2082,00грн., №ВДК- 028213 від 03.09.2011 на суму 3053,00, № ВДК -028129 від 03.09.2011 на суму 6040,00, ВДК 028131 від 03.09.2011 на суму 5304,00грн., загальна вартість переданого позивачем та прийнятого відповідачем,без зауважень та будь-яких заперечень, товару складає 17262,00грн.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем всупереч умов Договору №6010 від 14.01.2011 не було здійснено оплату переданого позивачем товару, оскільки позивачем було поставлено товар на суму 17262,00грн., який відповідачем було прийнято, але в супереч умовам договору не оплачено.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимогами статті до статті 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору № 6010 від 14.01.2011 було передано відповідачу товар загалом на суму 17262,00грн., який останнім було прийнято, але у встановлений пунктом 3.3 Договору строк, а саме: 14 календарних днів з моменту передачі партії товару в сумі 17262грн. відповідачем не оплачено. Оплата в сумі 17262,00 грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору № 6010 від 14.01.2011 існує непогашена заборгованість в сумі 17262,00грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений позивачем, та прийнятий, але не оплачений відповідачем товар, в строк встановлений пунктом 3.3 Договору - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню в сумі 17 269,00грн.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобовязання по повній оплаті наданих послуг пені 201,97грн.,

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п 5.2 Договору № 6010 від 14.01.2011 за порушення оплати товару Покупець зобовязаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

Суд враховуючи те, що відповідач своєчасно не виконав свого зобовязання по оплаті поставленого товару по договору № 6010 від 14.01.2011 тобто у строк передбачений (п.3.3), оплата в сумі 17262,00грн. здійснена відповідачем не була, а позивачем заявлено про стягнення з відповідача пені у розмірі 201,97 грн., за період визначений позивачем (згідно п.3.3 ) з 08.09.2011р. по 14.10.2011р., дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, є законною та обґрунтованою, а тому підлягаєзадоволенню.

З огляду на вищенаведене, а також здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру пені, суд погоджується з наведеним розрахунком, щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 201,97 грн за період з 08.09.2011 по 14.10.2011, зазначений позивачем, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: стягнення суми основного боргу за поставлений товар згідно договору №6010 від 14.01.2011 в розмірі 17262,00грн., та суму пені в розмірі 201,97 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сита Хата», (код ЄДРПОУ 37395219, адреса: 03115 м. Київ., вул. Біличанська, буд.1,кв. 62) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська компанія «Славутич»»(код ЄДРПОУ 33403739 адреса: 01001, м. Київ, вул. Софійська,10-А) суму основної заборгованості -17 262 (сімнадцять тисяч двісті шістдесят дві) грн. 00 коп., пені- 201 (двісті одна) грн. 97 коп., а також 174 (сто сімдесят чотири ) грн. 70 коп.- витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційноїскарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення 23.12.2011