Ухвала суду № 20532250, 27.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення справи про банкрутство

27.12.11№ 05-5- 46 / 14365 Суддя Омельченко Л.В., розглянувши матеріали за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей Бі Ікс Лоджистікс" (ідентифікаційний код 33780321)

про порушення справи про банкрутство,

Товариство з обмеженою відповідальністю ""Ей Бі Ікс Лоджистікс" в особі голови ліквідаційної комісії юридичної особи звернулось до господарського суду з заявою про визнання його банкрутом у звязку із неможливістю сплатити борги через недостатність майна та просить суд застосувати процедуру, передбачену ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає її такою, що підлягає поверненню заявнику без розгляду зважаючи на таке.

Статтею 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява, так само як і заява про порушення провадження у справі про банкрутство, повинна містити зазначення доказів, що підтверджують позов.

У п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України вказується, що до позовної заяви, так само як і до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, додаються документи, котрі підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування (прізвище, ім'я та по батькові) боржника, його поштову адресу; найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор - фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, а також місце його проживання; номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов'язкових платежів); виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання; перелік документів, що додаються до заяви.

Заява боржника повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником; розмір заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування по податках і зборах (обов'язкових платежах); розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплаті авторської винагороди; відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості; найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника.

До заяви боржника додаються: рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду з заявою, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті; бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства-боржника; перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави; рішення загальних зборів акціонерного товариства, учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю, яке визначає уповноважену особу акціонерів, учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, якщо це питання було вирішене ними; протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника працівників боржника, уповноважену особу акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю для участі в арбітражному процесі під час провадження у справі про банкрутство, а в разі неможливості скликання таких зборів - рішення конференції (зборів) представників працівників боржника, уповноважених осіб акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Разом з тим, подаючи до суду заяву про ініціювання банкрутства товариства, його ліквідатор не дотримався всіх вимог, встановлених як загальними нормами процесуального законодавства, так і спеціальними, вміщеними в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", адже подана заява не містить викладу всіх обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, доказів, що підтверджують такі обставини, відомостей про строк виконання зобов'язань перед кредитором, розмір неустойки (штрафів, пені), примірників документів про списання коштів з рахунків або ж документів виконавчого провадження про стягнення коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Ч. 2 ст. 105 Цивільного кодексу України передбачає, що після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Згідно з ч. 5 Цивільного кодексу України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ч. 3,4 ст. 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Зі змісту ч.5 Господарського кодексу України вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, вжиття заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості та повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства з метою проведення обовязкової перевірки платника податку.

Виходячи з вищевикладеного, суду не вбачається можливим зробити висновок про вчинення ліквідаційною комісією всіх перерахованих дій, адже до заяви не приєднано примірника офіційного спеціалізованого друкованого засобу масової інформації "Бюлетень державної реєстрації", де було надруковано оголошення про ліквідацію юридичної особи, заяви про припинення платника податків за формою 8-ОПП та рішення загальних зборів учасників товариства про затвердження проміжного ліквідаційного балансу та про звернення до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Крім того, в процедурі ліквідації субєкт господарювання підлягає обовязковій перевірці органом державної податкової служби. Строк повідомлення державної податкової служби та перелік документів, які необхідно подати, встановлений Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 979.

Проте з матеріалів заяви слідує, що головою ліквідаційної комісії надіслано на імя заступника голови ДПА лист-повідомлення про початок процедури банкрутства замість заяви за ф. № 8-ОПП.

Отже, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 51 Закону про банкрутство не була надано доказів надіслання довідки за формою № 8-ОПП з метою виконання законодавства щодо обовязкової перевірки платника податків, який ліквідується, тобто не додані документи, які повинні бути додані на момент звернення із такою заявою.

Крім того, доказів на підтвердження повідомлення відомих кредиторів про ліквідацію товариства в порушення ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України до заяви про порушення провадження справи про банкрутство головою ліквідаційної комісії не подано.

Також подана заява не містить посилань на належні докази відсутності у боржника майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог (попередній бухгалтерський баланс, складений до припинення підприємницької діяльності, відомості останньої інвентаризації та про підстави відчуження майна тощо).

Також, у своїй заяві боржник вказує про ліквідацію єдиного учасника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей Бі Ікс Лоджистікс" шляхом реорганізації у формі приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Роуд", чим пояснює підписання ліквідаційного балансу керівником останнього. Проте доказів на підтвердження повноважень керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Роуд" (витяг чи довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців) у заяві не міститься та з підписаного ліквідаційного балансу неможливо зробити висновок про підписання його саме керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ Роуд", оскільки посада та прізвище особи, що підписувала документ, не вказані.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в ст. 7 цього Закону; не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; заявник не дотримав строку, зазначеного у абз. 3 ст. 1 цього Закону; з інших підстав, передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога.

На підставі викладеного та керуючись Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з додатками повернути без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Суддя Л.В. Омельченко