Рішення № 20532169, 19.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/15419.12.11

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Західшина”

до приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування”

про стягнення 38 002,52 грн.

Представники:

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_1. представник за довіреністю № 2122 від 27.09.2011 року.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Західшина” до закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Український страховий альянс” про стягнення 38 002,52 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до договору страхування майна серії СБ № 2035842/ 07 НС від 29.08.2007 року, укладеного між закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Український Страховий Альянс»(страховик за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Західшина»(страхувальник за договором), майно, вартістю 1069120,00 грн. застраховане на вказану повну страхову суму, що перевищує франшизу 2,00%. Застраховане майно складає майновий комплекс адміністративно-складських приміщень (будівель), розташованих за адресою: вул. Сотника Чорноти, 9, м. Галич Івано-Франківська область, та належить позивачеві на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н.В. 31.03.2006 року та зареєстрованого 04.04.2006 року в ОКП «Івано-Франківське ОБТІ». Вигодонабувачем за договором страхування є акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк».

Термін дії договору страхування встановлено з 30.08.2007 року до 24-00 год. 29.08.2008 року.

Внаслідок настання страхового випадку - стихійного лиха - повені на річці Дністер 25-26 липня 2008 року, яка трапилась в період дії договору страхування, пошкоджено і частково знищено застраховане майно, що знаходиться за адресою: вул. Сотника Чорноти, 9 м. Галич, Івано-Франківської області.

29.07.2008 року за вх. № 284/09 закритому акціонерному товариству “Страхова компанія “Український страховий альянс” подано заяву про пошкодження майна в установленому порядку з метою одержання страхового відшкодування в розмірі прямого дійсного збитку в межах страхової суми (страхової виплати). Однак, відповідач, на виконання своїх зобов'язань кошти сплатив частково: на дату подачі позову відповідачем відшкодовано збиток в сумі 10 995,60 грн.

За експертним висновком №В-519 на 27.11.2008 року прямий реальний збиток становить 65 977,00 грн.

Відповідач, порушивши вимоги чинного законодавства України, завдав позивачеві фінансових збитків. З врахуванням виплаченої частково суми в рахунок виплат страхового відшкодування і 2% франшизи, фактична сума заборгованості становить 33 599,00 грн.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного товариство з обмеженою відповідальністю “Західшина” звернулось до суду з вимогою про стягнення закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Український страховий альянс” 33599,00 грн. страхового відшкодування, 3402,24 грн. пені та 425,28 грн. річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2009 року порушено провадження у справі № 33/154, розгляд справи призначено на 13.04.09 року.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для надання додаткових доказів по справі в судовому засіданні 13.04.2009 року оголошено перерву до 01.06.2009 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.06.2009 року зупинено провадження у справі № 33/154 та призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

28.12.2010 року до відділу діловодства господарського суду м. Києва надійшли матеріали справи № 33/154 та висновок експерта №1832 від 14.12.2009 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2010 року поновлено провадження у справі № 33/154 та призначити судове засідання на 25.01.2011 року.

В судовому засіданні 25.01.2011 року змінено організаційно-правову форму відповідача із закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Україна” на приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АХА Україна” та оголошено перерву до 07.02.2011 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.02.2011 року провадження у справі № 33/154 зупинено та призначено додаткову судову будівельну-технічну експертизу, яку доручено провести Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

30.05.2011 року до відділу діловодства господарського суду м. Києва надійшли матеріали справи № 33/154 та повідомлення № 971/-2608 від 26.05.2011 року про повернення матеріалів справи № 33/154 без виконання, у звязку з не оплатою експертизи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.05.2011 року провадження по справі № 33/154 поновлено, розгляд справи призначено на 14.06.2011 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.06.2011 року провадження у справі № 33/154 зупинено та призначено додаткову судову будівельну-технічну експертизу, яку доручено провести Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

03.11.2011 року до відділу діловодства господарського суду м. Києва надійшли матеріали справи № 33/154 та висновок експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2697 від 31.10.2011 року додаткової судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.11.2011 року провадження у справі № 33/154 поновлено, розгляд справи призначено на 06.12.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.12.2011 року, у звязку з тим, що судове засідання призначене на 06.12.2011 року не відбулося, розгляд справи відкладено на 19.12.2011 року.

В судове засідання 19.12.2011 року зявився представник відповідача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суду відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не зявився, вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належний чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до заяви-пояснення від 25.01.2011 року позивач просить стягнути з відповідача 86248,00 грн. страхового відшкодування, 11512,34 грн. пені, 6330,37 грн. 3 % річних та 24045,29 грн. інфляційних витрат, а також 1282,48 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 576,00 грн. витрат на проведення незалежної будівельної експертизи Івано-Франківською торгово-промислової палати та 2760,00 грн. витрат за проведення судової експертизи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2007 року між закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий альянс»(страховик за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Західшина»укладено договір страхування серії СБ № 2035842/07 НС, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням та/або розпорядженням майном відповідно до договору № 503 від 05.03.2007 року укладеного між страхувальником та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»(вигодонабувач за договором), загальною площею 2056,7 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Сотника Чорноти, 9, м. Галич, Івано-Франківської області, а саме: - побутове приміщення загальною площею 74,9 кв.м., зазначене в плані під літерою «А»;

- склад № 1 загальною площею 625,3 кв.м. зазначений в плані під літерою «Б»;

- склад № 2 загальною площею 386,8 кв.м. зазначений в плані під літерою «В»;

- контору загальною площею 55,1 кв.м. зазначену в плані під літерою «Г»;

- гараж загальною площею 60,6 кв.м. зазначений в плані під літерою «Д»;

- склад № 3 загальною площею 841,6 кв.м. зазначений в плані під літерою «Ж»;

- водозабір загальною площею 10,2 кв.м. зазначений в плані під літерою «З»;

- вбиральню загальною площею 2,2 кв.м. зазначений в плані під літерою «К», та належить позивачеві на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень укладеного між відкритим акціонерним товариством «Івано-Франківськльон»та товариством з обмеженою відповідальністю «Західшина»31.03.2006 року.

Згідно ч.1.1. ст. 1 статуту приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" є правонаступником за всім майном, правами та обовязками приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»(ідентифікаційний код юридичної особи 31235210, зареєстроване Подільською у місті Києві державною адміністрацією 07.06.2001р.), яке припиняється шляхом приєднання.

У відповідності до п. 1.1. статуту закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна», затвердженого загальними зборами, протокол № 27 від 28.10.2008 року, закрите акціонерне товариство товариства «Страхова компанія «АХА Україна»створене як закрите акціонерне товариство товариства «Страхова компанія «Слобода»змінило назву на закрите акціонерне товариство товариства «Український страховий альянс»та є їх правонаступником.

Стаття 979 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України “Про страхування”, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до положень п.п. 3.1. та 3.2. додатку № 1 до договору страхування, страховим випадком є певна подія, на випадок настання якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховим випадком визначена подія, яка відбулася після набуття чинності договору страхування та передбачена договором страхування, у з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику або вигодонабувачеві.

Відповідно до п. 9 договору страхування, страховими ризиками за договором визначені пошкодження, втрата та/або знищення майна, спричинені: вогневими ризиками; ризиками стихійних явищ; ризиками протиправних дій третіх осіб; водою з водопровідних, каналізаційних, опалювальних та протипожежних систем.

За договором страхування страховик надає страхувальнику гарантію відшкодування збитків внаслідок пошкодження або знищення майна при настанні страхового випадку в результаті дії страхових ризиків (п. 3.3 додатку № 1 до договору страхування).

Згідно п. 10. договору страхування, між страховиком та страхувальником погоджено страхову суму в розмірі 1069120,00 грн.

У відповідності до положень розділу 9 та 10 додатку № 1 до договору страхування, при настанні події, що може бути кваліфікована як страховий випадок, страхувальник зобовязаний без затримки, але у будь якому разі не пізніше 48 годин (за винятком вихідних та святкових днів), письмово повідомити про це страховика або його представника, а також надати письмову заяву встановленої форми про виплату страхового відшкодування з визначенням обставин страхового випадку та надати страховику всі документи, що підтверджують факт настання страхового випадку і розмір завданих збитків.

Внаслідок настання страхового випадку - стихійного лиха - повені на річці Дністер 25-26 липня 2008 року, яка трапилась в період дії договору страхування, пошкоджено і частково знищено застраховане майно, що знаходиться за адресою: вул. Сотника Чорноти, 9 м. Галич, Івано-Франківської області, підтверджується довідкою Головного управління МНС в Івано-Франківській області Галицького РВ ГУ МНС.

29.07.2008 року страхувальник звернувся до страховика із заявою про пошкодження майна № 284/09.

Положеннями п. 9.4.2 додатку № 1 до договору страхування встановлено обовязок страховика протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання стразового випадку,вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування.

Відповідно п. 9.4.3 додатку № 1 до договору страхування, страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування протягом 10-ти календарних днів з дня підписання страхового акту.

Згідно страхових актів № 8332/08/07/09 від 10.08.2008 року та страхових актів № 8332/08/07/09/доп від 04.12.2008 року,а також та розрахунку суми страхового відшкодування до них, виходячи із висновку про вартість збитку вчиненого ПП Манжос О.А. 08.08.2010 року, відповідач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 10995,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 8304 від 11.09.2008 року та № 13111 від 09.12.2008 року.

Згідно статті 20 Закону України “Про страхування”, страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу (ч. 1 ст. 41 господарського процесуального кодексу).

Відповідно висновку № 2697 додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 31.10.2011 року Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (призначеної ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2011 року), вартість робіт і матеріалів, необхідних для усунення шкоди завданої майну, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Галич, вул. Сотника Чорноти, 9, та його відновлення до стану, у якому воно знаходилось до настання страхового випадку (стихійне лихо - повінь), з врахуванням умов договору страхування майна № 2035842/07НС від 29.08.2007 року, а саме: - без використання оздоблювальних та ізоляційних робіт; - без використання робіт та матеріалів повязаних з відновленням внутрішнього обладнання, майна (печі); - з врахуванням зносу майна; - без застосування підвищувального коефіцієнту для робіт 1,2 може становити 47436,00 грн.

Згідно норм статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень п. 18 ст. 9 Закону України «Про страхування», франшизою визначено частину збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до п. 11.2 договору страхування, за п. 9.2 договору (ризики стихійних явищ) розмір франшизи дорівнює 2,00% за кожним обєктом та будь-яким збитком.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 15058,00 грн. (47436,00 грн. (вартість робіт і матеріалів, необхідних для усунення шкоди завданої майну, відповідно до висновку № 2697 додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 31.10.2011 року Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз) 10995,60 грн. (розмір сплаченого страхового відшкодування) - 21382,40 грн.(розмір франшизи) = 15058,00 грн.).

У звязку з неналежним виконання зобовязань за договором страхування, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 11512,34 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як зазначено в ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється в письмовій формі.

Позивачем не надано доказів того, що між сторонами існувала письмова угода щодо пені, яка застосовується у випадку прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 11512,34 грн. за несвоєчасне виконання умов договору не підлягають задоволенню, як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати повязані з інфляційними процесами в сумі 24045,29 грн. та 3% річних в розмірі 6330,37 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобовязання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

При дослідженні розрахунку 3% річних та збитків від інфляції наданого позивачем, суд встановив, що позивач неправильно вказав дату початку нарахування 3% річних та збитків від інфляції, оскільки строк виконання грошового зобовязання у відповідності до положень п. 9.4.3 додатку № 1 до договору страхування, настав 20.09.2008 року (виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 10-ти календарних днів з дня підписання страхового акту).

Суд наводить власний розрахунок суми інфляційних витрат та 3% річних у період з 21.09.2008 року по 20.01.2011 року з урахуванням задоволеної суми основного боргу:

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

21.09.2008 - 20.01.201115058.001.3044 577.63

Таким чином, в частині стягнення індексу інфляції в розмірі 19467,66 грн. відмовити.

Розрахунок процентів:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

15058.0021.09.2008 - 20.01.20118523 %1 054.47

Таким чином, в частині стягнення 3 % річних в розмірі 5275,90 грн. відмовити

З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції в розмірі 4577,63 грн. та 3% річних у розмірі 1054,47 грн. відповідно до розрахунку суду.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 31235110) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Західшина» (76018, місто Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 157, ідентифікаційний код 32076479) страхове відшкодування в сумі 15 058 (пятнадцять тисяч пятдесят вісім) грн. 00 коп., три проценти річних в розмірі 1 054 (одна тисяча пятдесят чотири) грн. 47 коп., індекс інфляції в розмірі 4 577 (чотири тисячі пятсот сімдесят сім) грн. 63 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 206 (двісті шість) грн. 90 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 19 (девятнадцять) грн. 07 коп. та 445 (чотириста сорок пять) грн. 27 коп. витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Західшина» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 157, ідентифікаційний код 32076479) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 31235110) витрати за проведення додаткової будівельно-технічної експертизи в розмірі 378 (триста сімдесят вісім) грн. 15 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 26.12 .2011 року