Рішення № 20531940, 13.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/31613.12.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»; ДоПублічного акціонерного товариства «Мостобуд»;

Простягнення інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 226967,80 грн. ;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:ОСОБА_1., представник, довіреність №б/н від 06.06.2011 р.;

Від відповідача:ОСОБА_2., представник, довіреність №90-ЮР від 03.03.2011 р.;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2011 р. порушено провадження у справі №18/316, справа призначена слуханням на 29.11.2011 р. Ухвалою від 29.11.2011 р. слухання справи було відкладено на 13.12.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 16.02.2011 р. по 19.09.2011 р. у розмірі 80664,25 грн., інфляційні втрати за цей період у розмірі 146303,55 грн., а також 4539,36 грн. судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Відповідач Публічне акціонерне товариство «Мостобуд»в наданому господарському суду відзиві на позов позовні вимоги заперечує та просить в позові відмовити повністю з наведеного нижче.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане.

Штрафні санкції, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, вже були застосовані до відповідача, як міра відповідальності за порушення зобовязань по зазначеному договору лізингу, а тому вимога позивача про повторне застосування тих самих заходів відповідальності за те саме порушення зобовязань не ґрунтується на законодавстві.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 54/412 від 21.05.2010 року за позовом ТОВ «Ласка Лізинг»до ПАТ «Мостобуд»про стягнення 5014965, 32 грн. та за зустрічним позовом ПАТ «Мостобуд»до ТОВ «Ласка Лізинг»про визнання недійсним договору фінансового лізингу № 347/07/2006 від 31.07.2006 року встановлено, що згідно укладеного між ТОВ «Ласка Лізинг»та ВАТ «Мостобуд»(правонаступником якого є ПАТ «Мостобуд») договору фінансового лізингу № 347/07/2006 від 31.07.2006 року позивач набув у свою власність механізм і передав його відповідачеві у тимчасове володіння та користування за плату, а відповідач свої обовязки щодо внесення лізингових платежів виконав частково.

Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 54/412 від 21.05.2010 року за позовом ТОВ «Ласка Лізинг»до ПАТ «Мостобуд»про стягнення 5014965, 32 грн. та за зустрічним позовом ПАТ «Мостобуд»до ТОВ «Ласка Лізинг»про визнання недійсним договору фінансового лізингу № 347/07/2006 від 31.07.2006 року, вимоги за первісним позовом були задоволені частково, стягнуто з ПАТ «Мостобуд»на користь ТОВ «Ласка Лізинг»4543588, 38 грн. основного боргу, 319427, 50 грн. неустойки, 104046, 53 грн. інфляційних витрат, 47410, 12 грн. процентів річних, 25497, 49 грн. державного мита та 235, 97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 року по справі № 54/412 рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2010 року по справі № 54/412 залишено без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Позивач у даній позовній заяві зазначає, що на теперішній час рішення Господарського суду міста Києва по справі № 54/412 від 21.05.2010 року відповідачем виконано частково, а саме у розмірі 346420, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 54/412 від 21.05.2010 року стягнення трьох процентів річних було задоволено за період до 21.09.2009 року, збитків від інфляції - за період по серпень 2009 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва по справі №27/110 від 25.07.2011 р. позовні вимоги задоволено частково, а саме стягнуто з ПАТ «Мостобуд»на користь ТОВ «Ласка Лізинг»збитки від інфляції у розмірі 614747,51 грн. та 3 % річних у розмірі 191204, 16 грн. за період з 22.09.2009 року до 15.02.2011 року.

Позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 146303,55 грн. та 3% річних у сумі 80664,25 грн. за період з 16.02.2011 р. до 19.09.2011 р. за невиконання зобов'язань за договором фінансового лізингу №347/07/2006 від 31.07.2006 р.

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних з простроченої суми, здійснений позивачем, відповідає матеріалам справи, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються нижче зазначеними обставинами.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем нарахований розмір інфляційних втрат у сумі 146303,55 грн. та 80664,25 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач у відзиві на позов зазначив, що стягнення інфляційних втрат та 3% річних вже були застосовані до останнього, як міра відповідальності за порушення зобовязань за договором фінансового лізингу №347/07/2006 від 31.07.2006 р.

Виходячи з вищевикладеного, вбачається що рішенням Господарського суду міста Києва по справі №54/412 від 21.05.2010 р. з відповідача було стягнуто інфляційні втрати за період до серпня 2009 року та 3% річних за період до 21.09.2009 року, рішенням Господарського суду міста Києва по справі №27/110 від 25.07.2011 р. з відповідача було стягнуто на користь позивача інфляційні втрати та 3% річних за період з 22.09.2009 р. до 15.02.2011 р., натомість в даній позовній заяві позивач просить стягнути за порушення виконання відповідачем грошового зобовязання за період з 16.02.2011 р. до 19.09.2011 р.

Представником відповідача до господарського суду подано клопотання, в якому останній просить зупинити провадження у справі №18/316 у звязку з задоволенням заяви про відстрочку виконання рішення у справі №54/412.

Представник відповідача подав клопотання №б/н від 13.12.2011 р. про зупинення провадження у справі №18/316, яке господарським судом залишено без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 79 Господарського кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2011 р. у справі №54/412, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2011 р. та постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2011 р., у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Мостобуд»про відстрочку виконання рішення від 21.05.2010 р. у справі №54/412 відмовлено.

З наведеного вище вбачається, що правові підстави для зупинення провадження у справі відсутні.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд»(інд. 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 5, код ЄДРПОУ 01386326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(інд. 03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 2, Бізнес-Центр «Реноме», код ЄДРПОУ 33104543) 146303 (сто сорок шість тисяч триста три) грн. 55 коп. інфляційних втрат, 80664 (вісімдесят тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 25 коп. 3% річних від суми боргу, 4539 (чотири тисячі пятсот тридцять девять) грн. 36 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 20.12.2011 р.