Рішення № 20531824, 27.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/20027.12.11 За позовом Іноземного підприємства «Брітіш Еко Сістем Текнолоджі»

До 1. Е.І. Дюпон де Немур енд Компані (E.I. du Pont de Nemours and Company)

2. Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і

науки України

Про визнання недійсним патенту України №19806 від 25.12.1997р. на винахід

«Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»

Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

від позивача не зявився

від відповідачів 1. ОСОБА_1.- предст. (дов.від 17.01.2011р.)

ОСОБА_2- предст. (дов.від 16.12.2010р.)

ОСОБА_3.- предст. (дов.від 16.12.2010р.)

2. ОСОБА_4.- предст. (дов.від 01.09.2011р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про визнання недійсним патенту України №19806 від 25.12.1997р. на винахід «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»; зобовязання відповідача-2 внести до Державного реєстру патентів України на винаходи відомості про визнання патенту України №19806 від 25.12.1997р. на винахід недійсним та здійснити публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у формулі винаходу за патентом України №19806 наявні ознаки, який не було у поданій заявці №95320094.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.05.2010р суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/200, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 08.06.2010р.

08.06.2010р. судом одержано клопотання від відповідача-1 про повідомлення відповідача-1 за адресою для листування про місце, дату та час судового засідання по справі №20/200, у звязку з тим, що відповідачем-1 не було одержано ухвали про порушення провадження у справі №20/200, а відтак, не відомо про дату, час та місце судового засідання; у свою чергу, представник відповідача-1 дізнався про порушення провадження у справі від третіх осіб.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду письмові пояснення в обґрунтування причин відсутності пропуску строку позовної давності у справі №20/200 та клопотання про призначення судової експертизи у справі №20/200 із переліком питань, які вважає за доцільне поставити перед експертом на визначеною експертною установою.

Представник відповідача-2 надав суду витребувані ухвали суду копії матеріалів заявки, на підставі якої було видано патент України №19806 від 25.12.1997р. на винахід.

Крім того, представник відповідача-2 звернувся до суду з клопотанням про застосування у справі №20/200 строку позовної давності, у звязку з тим, що відомості про видачу патенту України №19806 було опубліковано 25.12.1997р., тобто, позивач міг довідатись про факт видачі спірного патенту 25.12.1997р., отже строк позовної давності на звернення позивача з позовом до суду збіг 25.12.2000р.

Розгляд клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи перенесено судом на наступне судове засідання.

Судом задоволено клопотання відповідача-1 про належне повідомлення відповідача-1 про розгляд справи за адресою для листування, яка вказана у клопотанні.

У звязку з наведеним та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 08.06.2010р. відкладено.

29.06.2010р. судом одержано письмові пояснення від позивача, у яких позивач повідомив суд про те, що у провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №54/424 за позовом Е.І. Дюпон де Немур енд Компані (E.I. du Pont de Nemours and Company) до Іноземного підприємства «Брітіш Еко Сістем Текнолоджі», Закритого акціонерного товариства «Укренергопродукт»про припинення порушення прав на винахід за патентом України №19806.

29.06.2010р. судом одержано клопотання від відповідача-1 про здійснення технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 29.06.2010р. клопотання судом задоволено.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що формула винаходу за патентом України №19806 не містить ознак, яких не було у поданій заявці. Натомість, у формулі винаходу за патентом України №19806 були присутні очевидні технічні помилки, виправлення яких не призвело до появи у формулі винаходу ознак, яких не було у поданій заявці.

Представник відповідача-1 звернувся до суду з письмовим клопотанням про призначення у справі судової експертизи обєктів інтелектуальної власності, проведення якої просить доручити судовим експертам, які мають вищу хімічну освіту та, одночасно, атестовані за експертною спеціальністю 13.3. У клопотанні визначено перелік питань, які відповідач-1 просить суд поставити на вирішення експерта.

У відзиві на позовну заяву відповідач-2 проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивачем не надано жодних доказів того, що у формулі винаходу за патентом України №19806 містяться ознаки, яких не було у поданій заявці.

Представник відповідача-2 звернувся до суду з письмовим клопотанням, у якому просить суд не призначати судову експертизу будь-якому атестованому судовому експерту Науково-дослідного центру судових експертиз з питань інтелектуальної власності, оскільки директор зазначеної експертної установи у публічних виступах наголошує на тому, що Держдепартамент завідомо незаконно видає охоронні документи на обєкти інтелектуальної власності, сприяє поширенню піратства в Україні, є вкрай корупційним органом, який потрібно негайно ліквідувати і створити нову структуру. Таким чином, будь-який експерт НДЦ, який знаходиться у трудових відносинах з директором даної експертної установи, може бути побічно заінтересований у результаті розгляді справи.

Представник відповідача-2 надав суду питання, яке вважає за доцільне поставити на вирішення експертизи.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 ГПК України.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України остаточне коло питань, які мають бути розяснені судовим експертом, встановлюється господарським судом в ухвалі. Оскільки для розяснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору необхідні спеціальні знання, суд задовольнив клопотання позивача, відповідача-1 та призначив у справі №20/200 судову експертизу обєктів інтелектуальної власності, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У звязку з наведеним, ухвалою від 29.06.2010р. провадження у справі №20/200 зупинено.

14.12.2011р. судом одержано з експертної установи матеріали справи №20/200 із висновком №5355/10-12 судової експертизи від 18.11.2011р.

У звязку з усуненням обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі, ухвалою від 15.12.2011р. суд поновив провадження у справі №20/200 та призначив справу до судового розгляду на 27.12.2011р.

27.12.2011р. судом одержано клопотання від представника позивача Фурмана В.В. про відкладення розгляду справи, у звязку з тим, що 27.12.2011р. даний представник позивача приймає участь у іншому судовому засіданні. У клопотанні представник позивача просить суд не розглядати справу без участі представника позивача та зазначає, що направити у судове засідання іншого представника немає можливості, у звязку із скороченням штату.

27.12.2011р. судом одержано клопотання від іншого представника позивача Павловського В.Г. про відкладення розгляду справи, у звязку з тим, що представники позивача на даний час хворіють і знаходяться на лікарняному.

У судовому засіданні 27.12.2011р. клопотання представників позивача про відкладення розгляду справи судом не задоволені, оскільки, із поданих клопотань вбачається, що представник позивача Фурман В.В., який 27.12.2011р. приймає участь у іншому судовому засіданні, не є єдиним представником позивача, відповідно, позивач мав можливість направити у судове засідання іншого уповноваженого представника. При цьому, суд також враховує строк вирішення спору, який встановлений у ст. 69 ГПК України.

27.12.2011р. судом одержано від відповідача-1 заяву про відшкодування витрат відповідача-1, які сплачені за послуги адвоката у розмірі 7010 Євро 15 центів, що за курсом НБУ станом на дату подання заяви складає 73127,28грн.

У судовому засіданні 27.12.2011р. представник відповідача-1 звернувся до суду із заявою, у якій просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у судовому засіданні 27.12.2011р.

Клопотання, яке викладено у заяві, судом задоволено.

Представник відповідача-1 надав суду письмові пояснення по справі, у яких, з урахуванням висновку №5355/10-12 судової експертизи від 18.11.2011р., просить суд у позові відмовити повністю.

Представник Державної служби інтелектуальної власності України, який присутній у судовому засіданні, заявив усне клопотання про здійснення заміни Держдепартаменту належним відповідачем Державною службою інтелектуальної власності України, оскільки станом на сьогоднішній день Держдепартамент не виконує повноваження по реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, у звязку з його ліквідацією. Належним відповідачем-2 є Державна служба інтелектуальної власності України, державна реєстрація якої проведена 21.02.2011р.

Відповідно до Указу Президента України “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” від 9 грудня 2010 року N 1085/2010 (зі змінами і доповненнями), постановлено, зокрема, утворити Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Державну службу інтелектуальної власності України, Державну службу молоді та спорту України, реорганізувавши Міністерство освіти і науки України, Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 23.11.2011 року, припинено юридичну особу Державний департамент інтелектуальної власності.

Зібрані у справі докази, зокрема, свідоцтво (серія А01 № 378097 від 21.02.2011 р.) про державну реєстрацію юридичної особи свідчить про здійснення державної реєстрації Державної служби інтелектуальної власності України.

У відповідності до ст. 24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

За таких обставин, суд вважає за необхідне замінити первісного відповідача-2 у справі-Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України на належного відповідача-2 - Державну службу інтелектуальної власності України (ідентифікаційний код 37552556).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Компанія "Е.І. Дюпон де Немур енд Компані" є власником патенту України № 19806 на винахід "Спосіб боротьби з небажаною рослинністю" (дата подання заявки 05.08.1988 р., дата публікації відомостей про видачу патенту 25.12.1997р., очікувана дата закінчення строку дії патенту 04.04.2012 р.).

15.03.2005р. у офіційному бюлетені «Промислова власність»було опубліковано повідомлення про виправлення очевидних помилок у публікації відомостей про видачу патенту України №19806 на винахід.

Формула винаходу за патентом України №19806 відповідно до опису до вказаного патенту під кодом 57 (т. 1 а.с. 41-47) відрізняється від формули винаходу за патентом України №19806, яка опублікована у розділі «Виправлення очевидних помилок у публікаціях відомостей про видачу патентів (деклараційних патентів) на винаходи»у Офіційному бюлетені «Промислова власність»№3, Книга 1 за 2005 рік (т. 1 а.с. 28-38).

Нова редакція формули винаходу за патентом України №19806, на думку позивача, призвела до зміни сукупності конкретних значень таких радикалів, як R4 та Z, що, на думку позивача, свідчить про зміну ознак у формулі винаходу та зміну обсягу правової охорони за вказаним патентом.

Як передбачено ч. 2, 4 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", обєктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути:

продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);

процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Пріоритет, авторство і право власності на винахід засвідчуються патентом (деклараційним патентом).

Частиною 5 цієї ж статті визначено, що обсяг правової охорони визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»особа, яка бажає одержати патент (деклараційний патент) і має на це право, подає до Установи заявку.

Заявка складається українською мовою і повинна містити:

заяву про видачу патенту на винахід чи деклараційного патенту на винахід (корисну модель);

опис винаходу (корисної моделі);

формулу винаходу (корисної моделі);

креслення (якщо на них є посилання в описі);

реферат.

У заяві про видачу патенту (деклараційного патенту) необхідно вказати заявника (заявників) і його (їх) адресу, а також винахідника (винахідників).

Винахідник має право вимагати, щоб його не згадували як винахідника даного винаходу (корисної моделі) в будь-якій публікації Установи, зокрема у відомостях про заявку чи патент.

Опис винаходу (корисної моделі) повинен викладатися у визначеному порядку і розкривати суть винаходу (корисної моделі) настільки ясно і повно, щоб його зміг здійснити фахівець у зазначеній галузі.

Формула винаходу (корисної моделі) повинна виражати його суть, базуватися на описі і викладатися у визначеному порядку ясно і стисло.

Відповідно до п. 5 ст. 16 вказаного Закону, заявник має право вносити до заявки виправлення помилок та зміни свого імені (найменування) і своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника.

Заявник може вносити до заявки зміни, пов'язані зі зміною особи заявника, за умови згоди зазначених у заявці інших заявників. Такі зміни може за згодою всіх заявників вносити також особа, яка бажає стати заявником.

Ці виправлення та зміни враховуються, якщо вони одержані закладом експертизи не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за видачу патенту.

При публікації відомостей про заявку на видачу патенту на винахід зазначені виправлення та зміни враховуються, якщо вони надійшли до закладу експертизи за 6 місяців до дати публікації.

За подання заяви про виправлення помилки або про внесення будь-якої із зазначених змін сплачується збір, за умови, що помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні від подавця заяви обставини.

Відповідно до п. 1.5.1 Правил розгляду заявки на винахід на заявки на корисну модель, які затверджено наказом МОН України №197 від 15.03.2002р. заявник має право з власної ініціативи вносити до заявки виправлення і уточнення.

Будь-яке виправлення формули винаходу (корисної моделі), опису винаходу (корисної моделі) чи креслень, за винятком очевидних помилок у написанні, у тому числі вилучення пунктів формули винаходу (корисної моделі) або вилучення деяких креслень, уважається виправленням і уточненням.

Виправлення й уточнення будь-яких матеріалів заявки не вважаються виправленнями і уточненнями з ініціативи заявника, якщо вони:

- направлені на усунення порушень вимог до матеріалів заявки, установлених розділами 2 - 15 Правил складання, незалежно від того, чи вони подані заявником після одержання ним будь-якого письмового повідомлення або запиту Укрпатенту, чи за власною ініціативою;

- подані заявником після одержання ним будь-якого письмового повідомлення або запиту Укрпатенту і пов'язані зі змістом такого повідомлення або запиту.

Усі інші зміни, подані заявником, як після одержання ним будь-якого письмового повідомлення чи запиту Укрпатенту, так і без одержання такого повідомлення чи запиту, уважаються виправленнями й уточненнями матеріалів заявки з ініціативи заявника.

Виправлення й уточнення не враховуються, якщо вони надійшли до Укрпатенту після одержання заявником рішення про видачу патенту або рішення про відмову в його видачі.

При публікації відомостей про заявку на видачу патенту на винахід зазначені виправлення й уточнення враховуються, якщо вони надійшли до Укрпатенту за 6 місяців до дати публікації.

За подання клопотання про внесення з ініціативи заявника виправлень і уточнень до матеріалів заявки після одержання ним рішення про встановлення дати подання заявки сплачується збір. Документ про сплату збору має надійти до Укрпатенту разом із клопотанням.

Відповідно до ст. 33 Закону, патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:

а) невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону;

б) наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці;

в) порушення вимог частини другої статті 37 цього Закону;

г) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Згідно висновку №5355/10-12 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності по справі №20/200 від 18.11.2011р, який суд оцінює як належний доказ по справі, виправлення очевидних помилок (дата внесення відомостей до реєстру 15.03.2005р.) не призвело до появи у формулі винаходу «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»за патентом України №19806 від 25.12.1997р. ознак, яких не було у поданій заявці №95320094 від 03.08.1993р.; у формулі винаходу «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю»за патентом України №19806 від 25.12.1997р.відсутні ознаки, яких не було у поданій заявці №95320094 від 03.08.1993р.

У мотивувальній частині висновку експертом встановлено, що оскільки значення R4-CH2CH?CH є явно помилковим, то правильним значенням слід вважати R4-CH2C?CH.

Правильне значення R4 зазначено також у первинних матеріалах заявки №95320094, а саме, вказано у формулі винаходу, R2-CО2 R4 у рядках 72 та 73, у колонці із зазначенням R2 вказано значення CО2 СН2С ?СН.

Щодо значень радикалів Y та Z, то вони є розкритими у розділі «Пріоритет по ознакам»як,

Y метил, метокси, метиламино, диметиламино

Z- СН или N,

що підтверджується відомостями, які містяться у матеріалах заявки №95320094, а саме Z розкрито, як Z-СН або N, а розбіжності між значеннями безпосередньо у формулі винаходу та розділом «Пріоритет по ознакам»обумовлюються суто технічними помилками.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав, які визначені у ст. 33 Закону, для визнання недійсним патенту України №19806 від 25.12.1997р. на винахід.

Щодо посилання відповідача-2 на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення із даним позовом до суду, так як відомості про видачу спірного патенту України №19806 були опубліковані 25.12.1997р., що, у свою чергу, є підставою для відмови у позові, суд зазначає наступне.

Позовна давність це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач довідався про наявність оспорюваного патенту України з 23.10.2009р., а саме, з дати порушення провадження у справі №54/424 за позовом Е.І. Дюпон де Немур енд Компані (E.I. du Pont de Nemours and Company) до Іноземного підприємства «Брітіш Еко Сістем Текнолоджі»про захист прав інтелектуальної власності на винахід за патентом України №19806, за позовними вимогами про заборону Іноземному підприємству «Брітіш Еко Сістем Текнолоджі» пропонувати до продажу та продавати гербіцидний препарат «Байрон 75 в.г.», з порушенням права інтелектуальної власності Е.І. Дюпон де Немур енд Компані (E.I. du Pont de Nemours and Company) на винахід "Спосіб боротьби з небажаною рослинністю", який охороняється патентом України № 19806.

Отже, станом на час звернення Іноземного підприємства «Брітіш Еко Сістем Текнолоджі» з даним позовом до суду (20.05.2010р.), трирічний строк позовної давності не сплинув.

Враховуючи відсутність підстав, на які посилається позивач, для визнання недійсним патенту України №19806 від 25.12.1997р., суд визнає позовні вимоги необґрунтованими та відмовляє у їх задоволенні.

Щодо заяви відповідача-1 про стягнення з позивача 73127,28грн. (еквівалент 7010 євро 15центів) витрат, повязаних з оплатою відповідачем-1 послуг адвоката, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.10 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. №02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, повязані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських обєднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5.ст.49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідачем-1 надано суду свідоцтво про реєстрацію адвокатського обєднання «Юридична фірма «Василь Кисіль і Партнери», адвокат якого предявляв інтереси відповідача-1 у даній справі, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, видане представнику позивача ОСОБА_2., який працює згідно довідки від 20.12.2010р. в Адвокатському обєднанні «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери». Адвокатське обєднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери»виставило відповідачу-1 рахунки на суму 7010 євро 15 центів, які сплачені Клієнтом у повному обсязі, що підтверджується складеним Актом про надання послуг від 19.12.2011р., який підписаний між Адвокатським обєднанням «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери»та відповідачем-1.

Відповідного до п.12 зазначеного Розяснення, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Відповідно до абз. 3 пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи складність справи, тривалість її розгляду, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката, повязаних з представництвом ним інтересів відповідача-1 у суді однієї судової інстанції є завищеним та вважає співрозмірними для даного позову витрати на послуги адвоката у розмірі 30000,00грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Замінити первісного відповідача-2 у справі №20/200 -Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України на належного відповідача-2 - Державну службу інтелектуальної власності України (ідентифікаційний код 37552556).

2. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

3. Стягнути з Іноземного підприємства «Брітіш Еко Сістем Текнолоджі»(м. Київ, вул. Старонаводницька, 13, оф. 44, код ЄДРПОУ 35543445) на користь Компанії Е.І. Дюпон де Немур енд Компані (E.I. du Pont de Nemours and Company) (1007, Маркет Стріт, Уілмінгтон Делавер 19898, США) 30000,00грн. витрат на оплату послуг адвоката.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня оголошення.

Суддя В.В. Палій