Рішення № 20531773, 19.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/34719.12.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"

до

про Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"

стягнення 6095,72 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

від відповідачаБалдук А.О. - представник;

Коврига М.М.представник. Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.11.2011 оголошено перерву до 19.12.2011.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про стягнення з Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 6095,72грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів від 22.02.2008 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля ВАЗ 21124, державний номер НОМЕР_1, а тому відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач направив останньому регресну вимогу про відшкодування шкоди в порядку регресу. Оскільки відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та просить суд застосувати строки позовної давності, оскільки строк звернення позивача до суду сплив 04.09.2011, а позовна заява подана до суду тільки 07.10.2011 року.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

За договором добровільного страхування наземного транспорту від 22.02.2008 №009083-02-01-02, укладеним між Закритим акціонерним товариством "Страховою компанією "ВУСО", правонаступником якого є позивач (страховик), та ОСОБА_2 (страхувальник), відповідно до умов якого страховик зобовязався відшкодувати збитки, що могли настати у звязку з пошкодженням, знищенням чи втратою застрахованого автомобіля ВАЗ 21124, державний номер НОМЕР_1.

05.09.2008 у м. Донецьку сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_2 під управлінням водія ОСОБА_1 та автомобіля ВАЗ 21124, державний номер НОМЕР_1 під управлінням водія ОСОБА_2, внаслідок чого автомобіль ВАЗ 21124, державний номер НОМЕР_1 отримав пошкодження.

08.09.2008 ОСОБА_2. звернувся до позивача із заявою про виплату йому страхового відшкодування.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів " в редакції закону, чинній на момент врегулювання страхового випадку, передбачалося право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Згідно ст. 29 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до висновку № 01-23/09 від 23.09.2008 з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу ВАЗ21124, державний номер НОМЕР_1, складеного СПД ФО ОСОБА_3. вартість матеріального збитку складає 6095,72 грн.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи страхового акту №6826-02 від 07.10.2008 розмір страхового відшкодування становить 6095,72 грн. Платіжним дорученням № 16677 від 07.10.2008 позивач здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику в розмірі 6095,72 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток з моменту виплати страхового відшкодування, оскільки вказаними нормами передбачено, що страховик має право зворотної вимоги тільки після виплати відшкодування.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 08.10.2008 особою, винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 05.09.2008 на площі Шахтарській м. Донецька, визнано водія транспортного засобу Мерседес, державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 та притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Суд враховує заперечення відповідача в частині того, що в результаті ДТП пошкодження отримав автомобіль НОМЕР_1, а в постанові Придніпровського районного суду міста Черкаси від 08.10.2008 вказано, що ДТП сталось за участю автомобіля НОМЕР_1. Однак враховуючи те, що відповідачем не надано жодних доказів того, що участь у ДТП брав інший автомобіль, а не той, що застрахований позивачем, то суд приходить до висновку, що зазначення у вказаній вище постанові державного номерного знаку НОМЕР_1 є опискою.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_2 майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі була застрахована у Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВВ/8629010) строком з 23.07.2008 по 22.07.2009. Відповідно до полісу ВВ/8629010 страхувальником по договору є ОСОБА_1..

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/8620910), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до договору від 22.02.2008, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/8629010) передбачено, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну становить 30000 грн., франшиза - 0 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 26.07.2011 позивач направив на адресу відповідача заяву від 25.07.2011 №11788про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 6095,72 грн. (матеріальна шкода). Однак, відповідач регресну вимогу позивача не задовольнив, кошти не перерахував.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Тобто, строк позовної давності в три роки для стягнення страхового відшкодування встановлений ст. 258 Цивільного кодексу України є строком в межах якого позивач мав право звернутись до суду з відповідною вимогою.

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За регресними зобовязаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобовязання.

Як вже встановлено судом, позивач 07.10.2008 виплатив потерпілій стороні страхове відшкодування, 26.07.2011 звернувся до відповідача з вимогою про сплату страхового відшкодування. 07.10.2011 звернувся до суду про стягнення страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, а тому заява відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню.

У звязку із задоволенням позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (01032 м. Київ, вул. Жилянська,75 код 00034186 з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (юридична адреса: 83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-й поверх, код 31650052) 6095 (шість тисяч девяносто пять) грн. 72 коп. збитків в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 26.12.2011