Рішення № 20531736, 21.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/42721.12.11 Господарський суд м.Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участю секретаря Іванова О.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Розрахунковий центр «Гарант», м.Київ

про: розірвання договору та стягнення 6525,91 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1. (за дов.)

від Відповідача не зявився.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Індустріальні та дистрибуційні системи», м.Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Розрахунковий центр «Гарант», м.Київ (далі Відповідач) про розірвання договору про надання юридичних послуг №0785-10Ц від 14 грудня 2010р. та стягнення збитків у розмірі 6525,91 грн.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 55/427 від 27.10.2011 р. розгляд якої призначено на 30.11.2011 р.

В судовому засіданні 30.11.2011р. Позивач надав додаткові пояснення та довідку з ЄДРПОУ що до статусу та місцезнаходження Відповідача.

В судовому засіданні 21.12.2011р. представник Позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме з Витягу від 16.11.2011р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція не отримана Відповідачем, у звязку з відсутністю Відповідача за його юридичною адресою 04070, м.Київ, вул.Ярославська, буд.57, літ. А, оф.1.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, та в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача доданої Позивачем до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Сторони клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

14.12.2010р. між Позивачем (Замовник) та Відповідачем (Виконавець) було укладено Договір про надання юридичних послуг (далі - Договір).

Згідно із п. 1.1 якого Відповідач зобовязався надавати в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором таку юридичну комплексну допомогу (надалі-Послуги): представництво інтересів Замовника в судах всіх рівнів та спеціалізацій, органах Державної виконавчої служби, правоохоронних органів, перед третіми особами (підприємствами, установами, організаціями) стосовно стягнення заборгованості (включаючи звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство та її супроводження) із наступних юридичних осіб (надалі по тексту-Боржник), зокрема:

- ТОВ «Скарлет-Логістик»(ІНН36391187, адреса-18000, м.Черкаси, вул.30 років Перемоги, б.44, кВ.62)

- ТОВ «Скарлет КР»(ІНН 34489251, адреса 18016, м.Черкаси, Придніпровський р-н, вул. Калініна, буд.63/1).

На виконання ч.2. ст. 3.1. вказаного Договору Позивач сплатив Відповідачу суму передоплати, що підтверджується платіжним дорученням №43я414 від 24.12.2010р.

Відповідно до п.2.4.3. Договору про надання юридичних послуг Позивачем було надіслано Відповідачу цінним листом копії усіх необхідних документів для виконання зазначеного договору та вказівки щодо порядку і способу виконання зазначеного договору, зокрема зазначено про необхідність виконати свої зобовязання за договором в строк до 26.10.2011р., що підтверджено листом Вказівкою, доданою до матеріалів справи та поштовою квитанцією про направлення листа Відповідачу 19.10.2011р.

Проте, Відповідач не виконав свій обовязок за договором в строк до 26.10.2011р., відповідні послуги, передбачені договором виконані не були.

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання Договору та стягнення збитків., оскільки вважає, що Відповідач не може належним чином виконувати свої зобов'язання по Договору, у звязку з чим Позивач не може отримати послугу у такий спосіб та з такими характеристиками на які розраховував при укладенні Договору.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у застосуванні наслідків невиконання зобовязань за спірним договором у вигляді розірвання останнього та стягнення збитків .

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та Цивільним кодексом України.

За змістом ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін зокрема у разі істотного порушення договору другою стороною.

Виходячи з підстав позову, у розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Розяснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, Позивач наполягає на розірванні договору як на наслідку істотного порушення умов договору з боку Відповідача у вигляді (порушення) невиконання обовязку щодо надання послуг Позивачу, згідно Договору у строк встановлений листом вказівкою до 26.10.2011р..

Стосовно вказаної Позивачем підстави для розірвання спірного договору суд зазначає наступне:

З огляду на приписи п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України саме на Позивача покладається обовязок довести за допомогою належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів наявності підстав для дострокового розірвання спірного договору.

Посилання Позивача на необхідність розірвання спірного договору у звязку із наявністю порушення його умов з боку Відповідача, судом приймаються до уваги як юридично і доказово обґрунтовані з огляду на таке.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Загальні вимоги до виконання зобовязання сформульовані в ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких належність виконання має оцінюватися виходячи з умов договору, законодавства, а за відсутністю таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення закріплені ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обовязки його сторін, належність дотримання умов договору має кваліфікуватися з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з надання послуг.

Згідно із п.п. 1.1 Договору Відповідач зобовязався надавати в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором таку юридичну комплексну допомогу (надалі-Послуги): представництво інтересів Замовника в судах всіх рівнів та спеціалізацій, органах Державної виконавчої служби, правоохоронних органів, перед третіми особами (підприємствами, установами, організаціями) стосовно стягнення заборгованості (включаючи звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство та її супроводження) із наступних юридичних осіб (надалі по тексту-Боржник), зокрема:

- ТОВ «Скарлет-Логістик»(ІНН36391187, адреса-18000, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, б.44, кВ.62)

- ТОВ «Скарлет КР»(ІНН 34489251, адреса 18016, м. Черкаси, Придніпровський р-н, вул. Калініна, буд.63/1).

На виконання ч.2. ст. 3.1. вказаного Договору Позивач сплатив Відповідачу суму передоплати, що підтверджується платіжним дорученням №43я414 від 24.12.2010р.

Відповідно до п.2.4.3. Договору про надання юридичних послуг Позивачем було надіслано Відповідачу цінним листом копії усіх необхідних документів для виконання зазначеного договору та вказівки щодо порядку і способу виконання зазначеного договору, зокрема зазначено про необхідність виконати свої зобовязання за договором в строк до 26.10.2011р., що підтверджено Листом вказівкою, доданою до матеріалів справи та поштовою квитанцією про направлення листа Відповідачу 19.10.2011р.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, зазначена вимога спірного договору (п.1.1., п.2.4.3), що формулює істотну умову, Відповідачем на дату подання позову не виконана.

Керуючись ст.ст.610, 901 Цивільного кодексу України, суд вважає, що вказані обставини дають підстави для висновку про наявність істотного порушення умов договору.

Істотність такого порушення зумовлюється тим, що Позивач повністю був позбавлений того, на що розраховував при укладання спірного договору отримання встановлених договором послуг у певний строк.

Відповідно зі ст.611 Цивільного кодексу України одним з наслідків порушення зобовязання законодавець визначає розірвання договору.

Слід зазначити, що згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України передбачено дотримання певного порядку розірвання договорів. Проте, керуючись ст. 124 Конституції України та висновками Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 09.07.2002р. №15-рп/2002 обставини дотримання/недотримання такого порядку не впливають на можливість застосування судовим відповідного способу захисту порушених прав Позивача, оскільки факт такого порушення у вигляді невиконання Відповідачем договору вже має місце.

За таких обставин, вимоги Позивача про розірвання спірного договору підлягають задоволенню у повному обсягу.

Відповідно частини 5 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно ст.906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій нанесені збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Розмір збитків, заподіяних Позивачеві у звязку з невиконанням Відповідачем умов договору становить - 6525,91 грн. - це здійснена Позивачем попередня оплата за договором.

Таким чином, на підставі встановлених фактичних обставин справи суд дійшов до висновку про задоволення також позовних вимоги в частини стягнення з Відповідача збитків у розмірі 6525,91 грн.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на Відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір про надання юридичних послуг №0785-10Ц від 14.12.2010р., укладений між Приватним акціонерним товариством «Індустріальні та дистрибуційні системи», м.Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Розрахунковий центр «Гарант», м.Київ.

3. Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Розрахунковий центр «Гарант», м.Київ на користь Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи», м.Київ збитки у розмірі 6529,91 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 187,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 21.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 26.12.2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева