Рішення № 20531677, 19.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/49019.12.11

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК «Планета-Міст»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брейн Бау-Холдінг Міст»

про визнання додаткової угоди недійсною

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1., дов. № 162 від 01.09.2011 року

від відповідача: ОСОБА_2, дов.від 24.01.2011року

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про визнання недійсною Додаткової угоди до Договору субпідряду № 3131/0308 від 31.03.2008 року на виконання робіт з будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві від 04.07.2011 укладеної між ТОВ «БМК «Планета-Міст»та ТОВ «Брейн Бау-Холдінг Міст»та визнання недійсним акту заліку взаємних вимог від 26.01.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2011 порушено провадження по справі № 53/490, розгляд справи призначено на 14.11.2011.

В судове засідання 14.11.2011 представники позивача та відповідача не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, проте через відділ діловодства подали клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про судоустрій України»ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня, а також приймаючи до уваги норми, які встановлені ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 N 475/97-ВР), суд дійшов висновку щодо задоволення клопотань відповідача та позивача та відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін в засідання суду та невиконання останніми вимог суду, викладених в ухвалі суду від 20.10.2011, перешкоджає вирішенню спору по суті, господарський суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи. Розгляд справи відкладався до 05.12.2011 року.

В судовому засіданні 05.12.2011 року у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 19.12.2011 року.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.12.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

31.03.2008 року між позивачем (Генпідрядник) та відповідачем (Субпідрядник) було укладено Договір субпідряду №3131/0308 від 31.03.2008 року на виконання робіт з будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві (далі по тексту «Договір субпідряду»).

Згідно з Договором субпідряду Субпідрядник за завданням генпідрядника зобовязується виконати власними та залученими силами і засобами у встановлений строк роботи з будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві відповідно до проектно-кошторисної документації, а генпідрядник зобовязується надати Субпідряднику фронт робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію,прийняти та оплатити виконані роботи.

На виконання п.4.1 Договору субпідряду позивач перерахував відповідачу аванс в сумі 1200000,00грн.

26.05.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Догово ру субпідряду №3131/0308 від 31.03.2008 року (далі по тексту «Додаткова угода 1»), якою розірвано Договір субпідряду в зв'язку з тим, що Субпідрядник (відпові дач) не приступив до виконання робіт та зобов'язано відповідача перерахувати позивачу отриманий аванс в сумі 1200000,00 грн. в строк до 31.01.2011 року враховуючи тяжке фінансове становище відповідача.

Як стверджує позивач, на момент настання строку повернення авансу відповідач, ввівши в оману позивача, підписав з останнім акт заліку взаємних вимог від 26.01.2011 року, згідно якого зобов'язання від повідача по поверненню авансу за Договором субпідряду №3131/0308 від 31.03.2008 року спрямовано в залік зобов'язання позива ча за Договором №б/н від 10.01.2011 року, який позивачем не укладався і виконання за яким не проводилось.

В подальшому зясувалось, що в акті заліку взаємних вимог йде мова про Договір №1110-3 від 10.01.2011 року поставки товару, який суду не надано, як і доказів його виконання.

Обставини щодо укладення Договору №1110-3 від 10.01.2011 року поставки товару та його виконання досліджувались в матеріалах справи Господарського суду м. Києва № 11/74, в ході розгляду якої за наслідками проведення почеркознавчої експертизи встановлено, що позивач такий Договір та акти про його виконання не підписував, підпис та печатка позивача підроблені невідомими особами.

Таким чином, зобовязання позивача за Договором №1110-3 від 10.01.2011 року поставки товару відсутні, що виключає погашення заборгованості відповідача шляхом заліку в погашення заборгованості позивача за неіснуючим Договором поставки.

Крім того, 04.07.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Догово ру субпідряду №3131/0308 від 31.03.2008 року, якою повторно розірвано вже розірваний Договір субпідряду, однак на інших умовах стосовно відшкодування сплаченого авансу в сумі 1200000 грн.

Як пояснив позивач, така ситуація склалась помилково у звязку з тим, що у позивача відбулася зміна директора і новий дирек тор, ще не був обізнаний зі всією документацією підприємства.

Додатковою угодою 04.07.2011 року сторони повторно розірвали вже розірваний Договір субпідряду №3131/0308 від 31.03.2008 року в зв'язку з тим, що відповідач (Субпідряд ник) не приступив до виконання робіт за Договором та домовились зарахувати отриманий відповідачам аванс в сумі 1200000,00 грн. в погашення зобовязань позивача за Договором поставки №1110-3 від 10.01.2011 року, тобто за зобовязанням позивача якого не існує, що встановлено в ході розгляду справи Господарського суду м. Києва № 11/74 та зясовано в ході розгляду даної справи.

Оскільки, Додатковою угодою 04.07.2011 року розірвано Договір субпідряду, який вже припинено у звязку з розірванням, така Додаткова угода містить недостовірні відомості щодо зобовязань позивача за Договором поставки, що виключає настання у позивача відповідних зобовязань та припинення зобовязань відповідача внаслідок заліку зустрічних вимог, така Додаткова угода не породжує жодних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на на буття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може супе речити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Як встановлено ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою для визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, і 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Підставами недійсності правочину (наявність хоча б однієї з підстав впливає на чинність правочину), виходячи із змісту ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, є:

-невідповідність змісту правочину приписам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203);

-дефект волевиявлення учасника правочину та невідповідність волевиявлення уча сника правочину його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203).

Відповідач у наданому суду відзиві проти позову заперечував, стверджує, що позивачем не доведено викладені в позові обставини щодо введення його в оману саме відповідачем.

Відповідні обставини не мають значення по суті позовних вимог, оскільки Додаткова угода та акт заліку взаємних вимог підлягають визнанню недійсними, оскільки не породжують жодних правових наслідків у звязку з підробленням первинних документів, що встановлено в ході експертних досліджень, не залежно від того, хто здійснив їх підробку.

Крім того, відповідач заперечує факт укладення Додаткової угоди від 26.05.2008 року до Договору субпідряду, оскільки ОСОБА_3 не підписував спірну Додаткову угоду від 26.05.2008 року. У звязку з чим, просить призначити почеркознавчу експертизу підпису ОСОБА_3

Оскільки, факт укладення Додаткової угоди від 26.05.2008 року безпосередньо не стосується предмету даного спору, суд не вбачає доцільності в призначенні судової почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_3 на Додатковій угоді від 26.05.2008 року.

Оригінал такої Додаткової угоди від 26.05.2008 року позивачем надано для огляду суду. Також позивачем надано суду Висновок № 5396/11-11 від 22.06.2011 року судово-почеркознавчої експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо підпису ОСОБА_3 на Додатковій угоді від 26.05.2008 року. Згідно висновку експертизи підпис виконано ОСОБА_3.

При цьому, відповідач не надав пояснень та доказів чинності Договору поставки №1110-3 від 10.01.2011 року та доказів його виконання, а відтак і не надав доказів дійсності умов акту про залік взаємних вимог та Додаткової угоди від 04.07.2011 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено, що позовні вимоги позивачем доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду від 04.07.2011 року до Договору субпідряду № 3131/0308 від 31.03.2008 року на виконання робіт з будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «БМК «Планета-Міст»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брейн Бау-Холдінг Міст».

3. Визнати недійсним Акт заліку взаємних вимог від 26.01.2011 року, складений між Товариством з обмеженою відповідальністю «БМК «Планета-Міст»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брейн Бау-Холдінг Міст».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брейн Бау-Холдінг Міст»(02660, м. Київ, п-т Визволителів, 1, оф. 6018, код 35138731) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК «Планета-Міст»(02081, м. Київ, вул. Причальна, 1, код 32846139) 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 26.12.2011