Ухвала суду № 20531083, 19.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 УХВАЛА Справа № 46/157-б19.12.11 За заявоюПриватного акціонерного товариства “Українська гірничо-металургійна компанія” До Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія” (ідентифікаційний код 32799174)

Пробанкрутство

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від заявникаОСОБА_1 представник за довіреністю від 23.09.2011 р.

Від боржникане зявився

Арбітражний керуючий Сніжко О.Ю. (розпорядник майна)

Від осіб, які заявили грошові вимоги до боржника:

1.Товариство з обмеженою відповідальністю “НВЦ Будальянс” ОСОБА_3 (довіреність від 07.07.2011 р.);

2.Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва не зявився;

3.Товариство з обмеженою відповідальністю “Джей Ей Еф Україна” не зявився;

4.Публічне акціонерне товариство “Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської” ОСОБА_2 (довіреність від 27.07.2011 р.);

5.Товариство з обмеженою відповідальністю “Хілті (Україна) ЛТД”не зявився;

6.Публічне акціонерне товариство ”Київводоканал” не зявився;

7.Товариство з обмеженою відповідальністю “Метінвест СМЦ” не зявився;

8.Товариство з обмеженою відповідальністю “Рембудсервіс - 2002” ОСОБА_4 (довіреність від 01.08.2011 р.);

9.Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Київсервісбуд” ОСОБА_4 (довіреність від 01.08.2011 р.); ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “Українська гірничо-металургійна компанія” (далі заявник) звернулося до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія” у звязку з неспроможністю підприємства сплатити прострочену заборгованість у розмірі 6011 876,30 грн.

Провадження у справі за вказаною заявою порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/157-б від 15.09.2011 р., яку призначено до розгляду на 03.10.2011 р.

03.10.2011 р. у справі № 46/157-б винесено ухвалу підготовчого засідання з відповідними процесуальними наслідками, якою зокрема, визнано розмір безспірних грошових вимог ініціюючого кредитора, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сніжка О.Ю., визначено дату проведення попереднього засідання на 19.12.2011 р.

07.11.2011 р. ініціюючим кредитором надано до суду докази публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія”.

12.12.2011 р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання № 45 від 09.12.2012 р. за підписом учасника Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія” ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи через відсутність у товариства органу управління через звільнення директора та неможливість направлення уповноваженого представника для участі у судовому засіданні. Також в указаному клопотанні вказується про неотримання ухвали про порушення провадження у справі та заяви з додатками.

19.12.2011 р. в попереднє судове засідання зявилися розпорядник майна боржника, представник ініціюючого кредитора та чотирьох осіб, які заявили грошові вимоги до боржника.

Розпорядник майна боржника надав суду письмові пояснення і документи по справі, що стосуються виконання вимог ухвали підготовчого засідання, реєстр вимог кредиторів, письмові повідомлення кредиторів про наслідки розгляду їх грошових вимог, заявлених до боржника і докази надіслання таких повідомлень, витяги з державних реєстрів обтяжень майна відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія” та довідку боржника про розмір заборгованості з виплати заробітної плати.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Анатолія” уповноваженого представника в судове засідання не направило, документи, що стосуються розгляду грошових вимог, заявлених до нього в межах провадження у справі № 46/157-б, не подало.

Дослідивши клопотання № 45 від 09.12.2011 р. за підписом учасника Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія” ОСОБА_5, суд оцінює викладені у ньому відомості та приєднані до нього документи критично, оскільки до вказаного клопотання не приєднано доказів того, що ОСОБА_5 є уповноваженою особою, котра визначена рішенням учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія” для участі у справі про банкрутство № 46/157-б. Крім того, копії всіх процесуальних документів, які виносилися в межах провадження у справі № 46-157-б направлялися судом в установленому порядку за місцезнаходженням боржника, яке підтверджується належними доказами, а саме: 03062, м. Київ, вул. А. Туполєва, 12-а (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців в матеріалах справи), тоді як адреса, зазначена на клопотанні № 45 від 09.12.2011 р. (03118, м. Київ, пров. Майкопський, 9) не підтверджена жодними документами. Також слід зазначити, що до клопотання від 09.12.2011 р. № 45 приєднано копію протоколу зборів учасників від 02.08.2011 р. та наказу від 08.08.2011 р. про звільнення директора, тоді як в матеріалах справи наявні витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, отримані судом у вересні 2011 року від державного реєстратора за місцезнаходженням боржника та від ініціюючого кредитора, а також довідка Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, отримана 03.10.2011 р., де керівником (директором) Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія” вказана Тимчук К.В.

Приймаючи до уваги строки, встановлені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон) для проведення попереднього засідання, а також зважаючи на викладені обставини, з яких не вбачається належного підтвердження посилань на вказані у клопотанні № 45 від 09.12.2011 р. відомості, суд вважає за можливе розглянути реєстр вимог кредиторів та закінчити попереднє засідання 19.12.2011 р. без його відкладення на іншу дату.

Так. відповідно до ст. 15 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Матеріалами справи підтверджується, що оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія” було опубліковане 01.11.2011 р. в газеті “Голос України” № 204 (5204).

Після публікації вказаного оголошення до суду надійшло девять заяв з грошовими вимогами до боржника від Товариства з обмеженою відповідальністю “НВЦ Будальянс”, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю “Джей Ей Еф Україна”, Публічного акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Хілті (Україна) ЛТД”, Публічного акціонерного товариства “Київводоканал”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест СМЦ”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Рембудсервіс - 2002” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Київсервісбуд”.

Як встановлено судом з пояснень розпорядника майна, складення реєстру вимог кредиторів здійснювалося ним самостійно, оскільки запит розпорядника майна, направлений боржникові з метою спільного розгляду заяв з кредиторськими вимогами, що надійшли після публікації оголошення про порушення провадження у справі № 46/157-б, був повернутий відділенням поштового звязку через незнаходження товариства за адресою його місцезнаходженням.

У ст. 15 Закону встановлено, що реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

У ст. 31 Закону встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у наступному порядку:

1) у першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою; б) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб; в-1) вимоги кредиторів за договорами страхування; г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому ст. 27 цього Закону;

2) у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю “НВЦ Будальянс” від 31.10.2011 р. з грошовими вимогами до боржника в розмірі 135024,97 грн. надійшла до суду 02.11.2011 р.

Як слідує з поданої заяви, заявленими до боржника є вимоги, що виникли через невиконання останнім обовязку з оплати вартості підрядних робіт за договором № 69 Д від 14.10.2009 р. та складаються з суми основного боргу в розмірі 115878,47 грн., 8963,21 грн. пені за 182 дня прострочення, 3299,66 грн. 3 % річних, розрахованих за час прострочення боржника до 31.10.2011 р. та 6883,63 грн. інфляційних втрат, нарахованих по вересень 2011 року включно.

На підтвердження заявлених вимог суду подано договір від 14.10.2009 р. № 69 Д, довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, акти про вартість виконаних робіт форми № КБ-2в, акт звірки розрахунків, банківські виписки на підтвердження часткової сплати боргу.

Боржник вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “НВЦ Будальянс” не спростував, доказів належного виконання грошового зобовязання за договором від 14.10.2009 р. № 69 Д не подав.

Розпорядник майна включив до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “НВЦ Будальянс” в сумі 124841,68 грн.

19.12.2011 р. в ході розгляду вимог указаного кредитора судом було встановлено, що нарахування сум, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України мало місце у період після порушення провадження у справі № 46/157-б, тобто Товариством з обмеженою відповідальністю “НВЦ Будальянс” було заявлено до боржника конкурсні кредиторські вимоги разом з поточними, які не підлягають заявленню на даній стадії процедури банкрутства виходячи з приписів ст.ст. 1, 14, 23 Закону. У звязку з цим, під час судового засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю “НВЦ Будальянс” уточнив розмір грошових вимог до боржника, які становлять 134449,57 грн., з них: 115878,47 грн. боргу, 8963,21 грн. пені, 2846.90 грн. 3 % річних та 6760,99 грн. інфляційних нарахувань, про що надав письмове клопотання від 19.11.2011 р.

З указаного клопотання слідує, що зменшені суми 3 % річних та інфляційних втрат розраховані станом на 14.09.2011 р., тобто до порушення провадження у справі.

Разом з тим, відповідно до уточненого розрахунку, проведеного судом на суму боргу, визначену Товариством з обмеженою відповідальністю “НВЦ Будальянс” за період прострочення боржника, визначений вказаною особою, розмір 3 % річних з 22.11.2010 р. по 14.09.2011 р. становить 2828,70 грн., інфляційні нарахування 5793,92 грн.

На підставі викладеного, заслухавши пояснення учасників провадження у справі та дослідивши матеріали справи, встановивши, що вимоги описаного кредитора документально підтверджені належними доказами, суд вважає за доцільне визнати Товариство з обмеженою відповідальністю “НВЦ Будальянс” кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія” на суму 133549,30 грн., з яких до вимог першої черги в розумінні ст. 31 Закону відносяться 85,00 грн. державного мита, сплаченого у жовтні 2011 року за подання кредиторської заяви до суду, до вимог четвертої черги 115 878,47 грн. основного боргу, 2828,70 грн. 3 % річних та 5793,92 грн. інфляційних втрат, до вимог шостої черги 8963,21 грн. пені. Розглядаючи вимоги даного кредитора, суд враховує факт перерахування ним Державному підприємству “Судові інформаційні системи” 40,00 грн. в якості оплати за внесення до єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі про банкрутство № 46/157-б, але не вважає за необхідне відносити дану суму до першої черги задоволення вимог кредиторів, оскільки Законом та Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обовязку сплати даних коштів особою, яка заявляє грошові вимог до боржника в судовій процедурі його банкрутства.

Заява Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 23347/9/24-202 від 10.11.2011 р. надійшла до суду 15.11.2011 р.

Згідно з указаною заявою заявленими до боржника є грошові вимоги щодо непогашеної податкової заборгованості в сумі 19789.15 грн.

На підтвердження заявлених до боржника грошових вимог суду подано розрахунок податкової заборгованості станом на 08.11.2011 р.., витяги з облікових карток платника податків з комунального податку та податку на прибуток, податкове повідомлення-рішення від 14.03.2011 р. на суму 10,72 грн. штрафу, акт про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку від 14.03.2011 р., податкове повідомлення-рішення від 11.05.2011 р. на суму 3540.00 грн. штрафу, акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету від 10.05.2011 р., податкові розрахунки комунального податку за січень, лютий, березень 2010 року та уточнюючий за квітень 2010 року, декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, 1-й квартал 2011 року.

Боржник не надав пояснень по суті вимог Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, не спростував обставин прострочення перед бюджетом, доказів належного та своєчасного виконання податкових зобовязань не подав.

Розпорядник майна включив до реєстру вимог кредиторів грошові Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва в сумі 19140,65 грн.

З аналізу поданих документів вбачається, що заявленими до боржника є грошові вимоги з двох видів податкових платежів до бюджету, у тому числі зі сплати штрафу і пені, а саме:

- 19312,32 грн. з податку на прибуток, з яких 14943,07 грн. борг, 3540.00 грн. штраф та 829,25 грн. пеня;

- 476,83 грн. з комунального податку, з яких 425.89 грн. борг, 4.29 грн. штраф та 46.65 грн. пеня.

З наявних у справі доказів судом встановлено, що розмір заборгованості боржника перед бюджетом визначався виходячи з первинних документів, якими підтверджуються суми податкових зобовязань зі сплати основного платежу за вирахуванням переплати, яка обліковувалася за даним платником та фактично отриманих від нього коштів, а також з додаванням пені, нарахованої Товариству з обмеженою відповідальністю “Анатолія” на суму наявного у нього податкового боргу до порушення провадження у справі № 46/157-б та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення розпорядника майна, суд вважає за належне визнати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія” на суму 19789,15 грн., з яких 15368.96 грн. основний борг (третя черга задоволення вимог кредиторів), 3 544,29 штрафи і 875,90 пеня, разом 4420,19 грн. (шоста черга задоволення вимог кредиторів).

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Джей Ей Еф Україна” № 258 від 14.11.2011 р. з грошовими вимогами до боржника в розмірі 418404,30 грн. надійшла до суду 23.11.2011 р.

Як слідує з поданої заяви, заявленими до боржника є вимоги, що виникли через невиконання останнім обовязку з оплати вартості товару, переданого боржникові у власність за договором поставки № 06/05-08 від 19.05.2008 р. та складаються з суми основного боргу в розмірі 325821,99 грн., 28673,71 грн. пені, 53775,83 грн. інфляційних втрат, 10132,77 грн. 3 % річних.

На підтвердження заявлених вимог суду подано рішення Господарського суду міста Києва у справі № 49/357 від 19.10.2009 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2010 р., наказ від 15.03.2010 р.

Боржник вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Джей Ей Еф Україна” не спростував, доказів належного виконання грошового зобовязання за договором поставки від 19.05.2008 р. № 06/05-08 не подав.

Розпорядник майна включив до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Джей Ей Еф Україна” в сумі 413988,30 грн.

З поданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що у звязку з простроченням боржника у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю “Джей Ей Еф Україна” рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 р. у справі № 47/357 з врахуванням постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2010 р. з Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія” було стягнуто 325821,99 грн. боргу, 53775,83 грн. інфляційної складової боргу, 10132,77 грн. 3 % річних, 39508,77 грн. пені, 4641,56 грн. державного мита, 107,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4416,00 грн. витрат на оплату правової допомоги адвоката.

Після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, боржник перерахував позивачеві у справі № 47/357 20000,00 грн., які відповідно до черговості погашення вимог за грошовими зобовязаннями, встановленої у ст. 534 Цивільного кодексу України, спрямовані на погашення заборгованості зі сплати судових витрат у справі № 47/357 та пені.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників провадження у справі, суд вважає заявлені вимоги в сумі 418404,30 грн. такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, а саме: 389730,59 грн. як вимоги четвертої черги зі сплати боргу та нарахувань за ст. 625 Цивільного кодексу України та 28673,71 грн. як вимоги шостої черги зі сплати пені. Розглядаючи вимоги даного кредитора суд враховує факт сплати ним 941,00 грн. судового збору за подання своєї кредиторської заяви у листопаді 2011 року, але не вбачає правових підстав для віднесення даної суми до першої черги задоволення вимог кредиторів, оскільки на момент її сплати чинним законодавством України не було встановлено такого обовязку (Закон України “Про судовий збір”, що набув чинності у листопаді 2011 року не передбачає сплати судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами). Аналогічну правову позицію суд висловлює щодо сплачених кредитором 40,00 грн. в якості оплати за внесення до єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі про банкрутство № 46/157-б, оскільки Законом та Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обовязку сплати таких коштів особою, яка заявляє грошові вимог до боржника в судовій процедурі його банкрутства.

Заява Публічного акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської” № 1006 від 21.11.2011 р. надійшла до суду 23.11.2011 р.

Як слідує з поданої заяви, заявленими до боржника є вимоги, що виникли через невиконання останнім обовязку з оплати вартості товару, що був виготовлений та переданий боржникові у власність за договором на виготовлення та поставку товару № 526 від 06.03.2008 р. та складаються з суми основного боргу в розмірі 137570,30 грн., 10690,86 грн. пені, 64751,76 грн. інфляційних втрат, 20671,28 грн. 3 % річних.

На підтвердження заявлених вимог суду подано договір № 526 від 06.03.2008 р., розрахунок заявлених грошових вимог, накладні та товарно-транспортні накладні, претензію, акт звірки розрахунків.

Боржник вимоги Публічного акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської” не спростував, доказів належного виконання грошового зобовязання за договором № 526 від 06.03.2008 р. не подав

Розпорядник майна включив до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Публічного акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської” в сумі 137570,30 грн.

Оскільки сума основного боргу Публічного акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської” до боржника підтверджується належними доказами, суд погоджується з розпорядником майна щодо необхідності включення її до реєстру вимог кредиторів.

Поряд з цим, 19.12.2011 р. в ході розгляду вимог указаного кредитора судом було встановлено, що розрахунок пені проведено кредитором на суму остаточної заборгованості боржника в розмірі 137570,30 грн., що залишалася несплаченою у березня 2011 року за 183 дні прострочення до 30.09.2011 р., а розрахунок 3 % річних та інфляційної складової боргу навпаки проведено за період правовідносин сторін за договором № 526 від 06.03.2008 р., починаючи з червня 2009 року по вересень 2011 року включно, тобто, від дати прострочення боржником кожного платежу.

У звязку з тим, що кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства “Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської” частково розраховані за період після порушення провадження у справі, в ході попереднього засідання представник даного кредитора уточнив розмір грошових вимог до боржника, які становлять 232495,20 грн., з них: 137570,30 грн. боргу, 9756,14 грн. пені, 20490,38 грн. 3 % річних та 64678,38 грн. інфляційних нарахувань, про що надав письмове клопотання від 19.11.2011 р.

З огляду на відсутність заперечень боржника з приводу такої методики проведення розрахунку, який не порушує прав останнього, а також зважаючи на проведений кредитором перерахунок заявлених грошових вимог, що перевірений судом та приймається як належний, Публічне акціонерне товариство “Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської” підлягає визнанню кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія” на суму 232495,20 грн., з яких 222739,06 грн. вимоги четвертої черги (борг та нарахування за ст. 625 Цивільного кодексу України) та 9756,14 грн. вимоги шостої черги (пеня). Розглядаючи вимоги даного кредитора, суд враховує факт перерахування ним Державному підприємству “Судові інформаційні системи” 40,00 грн. в якості оплати за внесення до єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі про банкрутство № 46/157-б, але не вважає за необхідне відносити дану суму до першої черги задоволення вимог кредиторів, оскільки Законом та Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обовязку сплати даних коштів особою, яка заявляє грошові вимог до боржника в судовій процедурі його банкрутства.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Хілті (Україна) ЛТД” № 140-юр/116 від 24.11.2011 р. з грошовими вимогами до боржника в сумі 14389,53 грн. надійшла до суду 24.11.2011 р.

Вимоги указаної заяви являють собою заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія” з оплати вартості поставлених йому товарів за накладними № 61093682, № 610851184, № 61093682 від 13.11.2009 р., 27.11.2009 р. та 15.10.2009 р., а також з оплати проведених сервісно-ремонтних робіт відповідно до акту № 61092454.

За твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю “Хілті (Україна) ЛТД”, боржник частково розрахувався за товар і роботи, перерахувавши 3000,00 та 3164,00 грн.

Боржник вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Хілті (Україна) ЛТД” не спростував, доказів відсутності простроченні у правовідносинах з указаною особою не подав.

Розпорядник майна включив до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Хілті (Україна) ЛТД” в сумі 11437,49 грн.

На підтвердження заявлених грошових вимог суду подано видаткову накладну № 61093682 від 15.06.2009 р. на суму 3164,99 грн., № 61085184 від 27.11.2009 р. на суму 2952,00 грн., № 61084519 від 13.11.2009 р. на суму 11222,24 грн., довіреність № 106 від 27.11.2009 р. на отримання цінностей за накладною № 61085184 та довіреність № 103 від 13.09.2009 р. на отримання цінностей за накладною № 61084159, акт здачі-прийняття робіт (ремонту) № 61092454 від 26.05.2010 р. на суму 1761,35 грн. листи-зобовязання боржника на суму 11222,24 грн. та 2952,00 грн., відповідь на претензію про визнання боргу в сумі 11437,49 грн., виписку з рахунку, односторонній акт звірки розрахунків на суму 14389,53 грн. за період з грудня 2007 року по червень 2010 року.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Хілті (Україна) ЛТД” в попереднє судове засідання не зявився.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Хілті (Україна) ЛТД”, суд вважає її такою, що частково підтверджується поданими доказами, у звязку з чим заявлені до боржника вимоги даного кредитора підлягають частковому задоволенню судом на суму 12936,58 грн. Так, суд, керуючись фактичними даними, наданими Товариством з обмеженою відповідальністю “Хілті (Україна) ЛТД” встановив, що за накладними № 61093682 від 15.06.2009 р., № 61085184 від 27.11.2009 р., № 61084519 від 13.11.2009 р. боржникові було поставлено товар загальною вартістю 17339,23 грн., за актом № 61092454 від 26.05.2010 р. боржникові було проведено ремонт вартістю 1761,35 грн. За твердженнями кредитора, такі товари і роботи були оплачені частково в сумі 6164 грн., а тому розмір заборгованості боржника перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Хілті (Україна) ЛТД” підтверджений належними доказами в розмірі 12936,58 грн. (17339,23 + 1761,35 3000,00 3164,00).

Доказів на підтвердження заборгованості боржника в сумі 14389,53 грн., а саме: всіх видаткових накладних та банківських виписок, вказаних в акті звірки розрахунків суду не подано.

На підставі викладеного, Товариства з обмеженою відповідальністю “Хілті (Україна) ЛТД” підлягає визнанню кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія” на суму 12936,58 грн. вимог четвертої черги.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест СМЦ” № 29/11-юр від 29.11.2011 р. з грошовими вимогами до боржника в розмірі 68365,83 грн. надійшла до суду 01.12.2011 р.

Заявленими вказаною особою є грошові вимоги до боржника в указаному розмірі, що виникли внаслідок неналежного виконання грошового зобовязання з оплати вартості переданих йому у власність товарів за договором поставки від 11.08.2008 р. КИП № 24/08/08.

На підтвердження зазначених вимог суду подано договір поставки, видаткові накладні на загальну суму 2544381,00 грн., а також довіреності на отримання цінностей за накладними.

За твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест СМЦ”, який у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю “Анатолія” виступає правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний метало центр “Леман Україна”, боржник частково розрахувався за поставлений товар в сумі 2476015,17 грн., а тому його заборгованість становить 68365,83 грн.

Боржник заявлені вимоги не спростував та не заперечив доказів належного та своєчасного виконання грошових зобовязань за договором поставки від 11.08.2008 р. КИП № 24/08/08 не подав.

Розпорядник майна включив до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест СМЦ” в сумі 68365,83 грн.

Заслухавши пояснення учасників та дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлені вимоги в розмірі 68365,83 грн. обґрунтованими та доведеними, у звязку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю “Метінвест СМЦ” підлягає визнанню кредитором боржника на указану суму.

Розглядаючи вимоги даного кредитора суд враховує факт сплати ним 941,00 грн. судового збору за подання своєї кредиторської заяви у листопаді 2011 року, але не вбачає правових підстав для віднесення даної суми до першої черги задоволення вимог кредиторів, оскільки на момент її сплати чинним законодавством України не було встановлено такого обовязку (Закон України “Про судовий збір”, що набув чинності у листопаді 2011 року не передбачає сплати судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами). Аналогічну правову позицію суд висловлює щодо сплачених кредитором 40,00 грн. в якості оплати за внесення до єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі про банкрутство № 46/157-б, оскільки Законом та Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обовязку сплати таких коштів особою, яка заявляє грошові вимог до боржника в судовій процедурі його банкрутства.

Заява Публічного акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” № 1161 від 30.11.2011 р. направлена до суду 30.11.2011 р. та зареєстрована відділом діловодства суду 02.12.2011 р.

Заявленими вказаною особою є грошові вимоги до боржника в розмірі 60000,00 грн., що виникли внаслідок неналежного виконання грошового зобовязання з оплати вартості робіт з відключення, включення та промивання водопровідної мережі по вул. Ломоносова, 3 та підтверджується відповідним двостороннім актом приймання виконаних робіт за грудень 2009 року № 849.

Як вбачається з поданих доказів, боржник прийняв виконані за його замовленням роботи загальною вартістю 200000,00 грн., але оплатив їх частково в сумі 140000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Анатолія” тверджень Публічного акціонерного товариства ”Акціонерна компанія “Київводоканал” про наявність заборгованості в сумі 60000,00 грн. не спростував, доказів належного виконання грошового зобовязання на суму 200000,00 грн. не подало, заявлені вимоги не оспорило.

Розпорядник майна включив до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Публічного акціонерного товариства ”Акціонерна компанія “Київводоканал” в сумі 60000,00 грн.

Заслухавши пояснення учасників та дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлені вимоги в розмірі 60000,00 грн. обґрунтованими та доведеними, у звязку з чим Публічне акціонерне товариство ”Акціонерна компанія “Київводоканал” підлягає визнанню кредитором боржника на суму 60000,00 грн. Поряд з цим, розглядаючи вимоги даного кредитора, суд враховує факт перерахування ним Державному підприємству “Судові інформаційні системи” 40,00 грн. в якості оплати за внесення до єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі про банкрутство № 46/157-б, але не вбачає правових підстав для віднесення даної суми до першої черги задоволення вимог кредиторів, оскільки Законом та Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обовязку сплати даних коштів особою, яка заявляє грошові вимог до боржника в судовій процедурі його банкрутства.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Рембудсервіс 2002” № 56 від 30.11.2011 р. з грошовими вимогами до боржника в розмірі 85861,20 грн. надіслана на адресу суду 30.11.2011 р. та зареєстрована відділом діловодства суду 02.12.2011 р.

Як слідує з поданої заяви, заявленими до боржника є вимоги, що виникли через невиконання останнім обовязку з оплати вартості підрядних робіт, виконаних за замовленням боржника відповідно до договору на виконання субпідрядних робіт № 14-05-10 від 14.05.2010 р. та складаються з суми основного боргу в розмірі 74728,00 грн., 5109,00 грн. пені, 4185,00 грн. інфляційних втрат, 989,00 грн. 3 % річних, 850, грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі Господарського суду міста Києва № 1/111.

На підтвердження заявлених вимог суду подано рішення Господарського суду міста Києва у справі № 1/111 від 06.05.2011 р., договір від 14.05.2010 р. № 14-05-10 та додаткові угоди до нього, акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в.

Боржник вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Рембудсервіс 2002” не спростував, доказів належного виконання грошового зобовязання за договором на виконання субпідрядних робіт № 14-05-10 від 14.05.2010 р. не подав

Розпорядник майна включив до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Рембудсервіс 2002” в сумі 85861,20 грн.

З поданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що у звязку з прострочення боржника у відносинах з Товариством з обмеженою “Рембудсервіс 2002” рішенням Господарського суду міста Києва від 06.05.2011 р. у справі № 1/111 з Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія” було стягнуто 74728,00 грн. боргу, 5109,00 грн. пені, 4185,00 грн. інфляційної складової боргу, 989,00 грн. 3 % річних, 850,10 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, тобто 86097,20 грн., а не 85861,20 грн. як вважає Товариство з обмеженою “Рембудсервіс 2002”.

Зважаючи на те, що чинне законодавство не надає суду права виходити за межі заявлених вимог, Товариство з обмеженою “Рембудсервіс 2002” підлягає визнанню кредитором боржника на суму, яка ним заявлена 85861,20 грн. (79902,00 грн. вимоги четвертої черги (борг та нарахування за ст. 625 Цивільного кодексу України), 5959,20 грн. вимоги шостої черги (пеня та судові витрати у справі № 1/111) та без врахування 40,00 грн. оплати за внесення до єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі про банкрутство № 46/157-б, обовязок з перерахування яких Законом та Господарським процесуальним кодексом України не встановлений.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Київсервісбуд” № 27 від 30.11.2011 р. з грошовими вимогами до боржника в розмірі 142296,15 грн. надіслана на адресу суду 30.11.2011 р. та зареєстрована відділом діловодства суду 02.12.2011 р.

Як слідує з поданої заяви, заявленими до боржника є вимоги, що виникли через невиконання останнім обовязку з оплати вартості підрядних робіт, виконаних за замовленням боржника відповідно до договору на виконання субпідрядних робіт № 01-07-10 від 01.07.2010 р. та складаються з суми основного боргу в розмірі 131987,83 грн., 2951,80 грн. інфляційних втрат, 905,10 грн. 3 % річних, 4831,40 грн. пені. 1406,76 грн. державного мита та 213,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі Господарського суду міста Києва № 38/78.

На підтвердження заявлених вимог суду подано рішення Господарського суду міста Києва у справі № 38/78 від 31.03.2011 р., договір від 01.07.2010 р. № 01-07-10 та додаткові угоди до нього, акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в.

Боржник вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Київсервісбуд” не спростував, доказів належного виконання грошового зобовязання за договором на виконання субпідрядних робіт № 01-07-10 від 01.07.2010 р. не подав.

Розпорядник майна включив до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Київсервісбуд” в сумі 142296,15 грн.

З поданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що у звязку з прострочення боржника у відносинах з Товариством з обмеженою “Будівельна компанія “Київсервісбуд” рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2011 р. у справі № 38/78 з Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія” було стягнуто 131987,83 грн. боргу, 4831,40 грн. пені, 2951,80 грн. інфляційної складової боргу, 905,10 грн. 3 % річних, 1406,76 грн. державного мита та 213,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, тобто 142295,89 грн., а не 142296,15 грн. як вважає Товариство з обмеженою “Будівельна компанія “Київсервісбуд”.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Товариство з обмеженою “Будівельна компанія “Київсервісбуд” підлягає визнанню кредитором боржника на суму 142295,89 грн. (135844,73 грн. вимоги четвертої черги (борг та нарахування за ст. 625 Цивільного кодексу України), 6451,16 грн. вимоги шостої черги (пеня та судові витрати у справі № 38/78 та без врахування 40,00 грн. оплати за внесення до єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі про банкрутство № 46/157-б, обовязок з перерахування яких Законом та Господарським процесуальним кодексом України не встановлений.

Також, за наслідками розгляду реєстру вимог кредиторів, визнанню конкурсним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія” на суму 6011961,30 грн. підлягає ініціюючий кредитор Приватне акціонерне товариство “Українська гірничо-металургійна компанія”, оскільки його безспірні вимоги до боржника в сумі 6011876.30 грн. (з них: 5520290,00 грн. заборгованості по основному боргу, 479185,93 грн. збитки від інфляції, 12400,37 грн. залишок по сплаті 3 % річних) документально підтверджені, а мотиви їх визнання судом наведені в ухвалі підготовчого засідання від 03.10.2011 р. № 46/157-б, до яких на даній стадії судового процесу підлягають включенню 85,00 грн. державного мита, сплаченого за подання до суду заяви про ініціювання процедури банкрутства боржника.

Згідно з абз. 3 ч. 6 ст. 14 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

На підтвердження розміру заборгованості боржника з виплати заробітної плати суду подано лист-довідку Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія” № 43 від 08.12.2011 р.

Суд не погоджується з позицією розпорядника майна щодо необхідності включення до реєстру вимог кредиторів заборгованості боржника з виплати заробітної плати, оскільки розмір такої заборгованості, на думку суду, документально не підтверджений належними доказами, як-то оборотно-сальдовими відомостями, штатним розкладом, звітами про нарахування заробітної плати, звітністю до фондів загальнообовязкового соціального страхування тощо. При цьому, суд враховує факт неотримання жодної заяви від працівників Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія” з грошовими вимогами, що ґрунтуються на виплаті заборгованості з заробітної плати.

Відомостей та доказів щодо наявності у боржника заборгованості з виплат, вказаних у абз. 3 ч. 6 ст. 14 Закону, суду не подано.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Для затвердження реєстру вимог кредиторів згідно з вимогами абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону судом досліджено відомості Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 01.11.2011 р. та встановлено наявність в указаних реєстрах по три записи щодо обтяження рухомого та нерухомого майна боржника, а саме: арешт майна, тип обтяження - публічне, що накладалися органами Державної виконавчої служби.

Таким чином, судом встановлено відсутність у боржника майна, що перебуває у заставі (іпотеці).

У звязку з вищенаведеним, складений розпорядником майна реєстр вимог кредиторів підлягає уточненню щодо сум та черговості вимог кредиторів, визнаних судом.

Станом на 19.12.2011 р. заяв від кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, поданий розпорядником майна на затвердження реєстр вимог кредиторів, додатково перевіривши правові підстави заявлення кредиторами грошових вимог до боржника, господарський суд погоджується з розпорядником майна щодо визнання кредиторських вимог, вважає за доцільне затвердити реєстр вимог кредиторів та закінчити попереднє засідання.

Враховуючи вищезазначене та керуючись Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Визнати кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія”:

1.1.Приватне акціонерне товариство “Українська гірничо-металургійна компанія”, на суму 6011961,30 грн. (85,00 грн. перша черга, 6011876,30 грн. четверта черга);

1.2.Товариство з обмеженою відповідальністю “НВЦ Будальянс” на суму 133549,30 грн. (85,00 грн. перга черга, 124501,09 грн. четверта черга, 8963,21 шоста черга);

1.3.Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва на суму 19789,15 грн. (15368.96 грн. третя черга, 4420,19 грн. шоста черга);

1.4.Товариство з обмеженою відповідальністю “Джей Ей Еф Україна” на суму 418404,30 грн. (389730,59 грн. четверта черга, 28673,71 грн. шоста черга);

1.5.Публічне акціонерне товариство “Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської” на суму 232495,20 грн. (222739,06 грн. четверта черга, 9756,14 грн. шоста черга);

1.6.Товариство з обмеженою відповідальністю “Хілті (Україна) ЛТД” на суму 12936,58 грн. (четверта черга);

1.7.Товариство з обмеженою відповідальністю “Метінвест СМЦ” на суму 68365,83 грн. (четверта черга);

1.8.Публічне акціонерне товариство ”Акціонерна компанія “Київводоканал” на суму 60000,00 грн. (четверта черга);

1.9.Товариство з обмеженою “Рембудсервіс 2002” на суму 85861,20 грн. (79902,00 грн. четверта черга, 5959,20 грн. шоста черга);

1.10.Товариство з обмеженою “Будівельна компанія “Київсервісбуд” на суму 142295,89 грн. (135844,73 грн. четверта черга, 6451,16 грн. шоста черга).

2.Затвердити реєстр вимог кредиторів на загальну суму 7185658,75 грн.

3.Зобовязати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія” арбітражного керуючого Сніжка О.Ю. у пятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів.

4.Зобовязати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія” арбітражного керуючого Сніжка О.Ю. у строк до 13.01.2012 р. провести збори кредиторів, повідомивши їх про дату, час і місце проведення зборів не пізніше ніж за 3 робочих дні та надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника.

5.Зобовязати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Анатолія” арбітражного керуючого Сніжка О.Ю. надати суду у строк до 20.03.2012 р. протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

6.Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

7.Копію ухвали направити боржнику, кредиторам, розпоряднику майна, прокуратурі м. Києва та державному органу з питань банкрутства.

Суддя Л.В. Омельченко