Рішення № 20531043, 19.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/46719.12.11 За позовомКомунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

доПублічного акціонерного товариства «Київенерго»

провідновлення становища, яке існувало до порушення прав по договору № 810151 від 01.02.1999 року

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № 155/1/23-2627 від 20.06.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_2. дов. № Д07/2011/04/22-1 від 22.04.2011 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»про відновлення становища, яке існувало до порушення прав по договору № 810151 від 01.02.1999 року, шляхом здійснення перерахунку вартості теплової енергії, спожитої КП «Київжитлоспецексплуатація»протягом грудня 2008 року лютого 2009 року за договором № 810151 від 01.02.1999 року на підставі тарифів згідно з розпорядженням КМДА № 86 від 31.01.2007 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам»в редакції розпорядження КМДА № 715 від 18.06.2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що нарахування відповідачем плати за теплову енергію за період грудня 2008 року по лютий 2009 року за тарифами затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 року, № 1780/1 від 25 грудня 2008 року, № 128 від 05.02.2009 року, які були скасовані Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 року, № 65/2009 від 03.02.2009 року, № 76/2009 від 09.02.2009 року є безпідставним, оскільки в цей період були чинними тарифи, затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 року.

Ухвалою від 19.10.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.11.2011 року.

В судовому засіданні 18.11.2011 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 05.012.2011 року, а в судовому засіданні 05.12.2011 року оголошувалась перерва до 19.12.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 19.12.2011 року подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення, згідно з якими позовні вимоги підтримав повністю.

В судовому засіданні представник відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно якого проти задоволення позову заперечував.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.12.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 1999 року між АЕК «Київенерго»та КП «Київжитлоспецексплуатація»укладено договір № 810151 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предмет якого визначений у розділі 1 договору і таким є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених договором.

Тарифи на теплову енергію за договором визначені додатком № 3 до договору, де згідно з п. 1 розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію «Енергопостачальною організацією»проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації…, можливість змінення тарифів в період дії договору прямо передбачена п. 3 зазначеного додатку.

На законодавчому рівні, у відповідності до вимог ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»визначено, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Відповідно до п. 2.1 Договору при виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.1999 року (п. 8.1. договору). За п. 8.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

На виконання умов Договору відповідач постачав, а позивач споживав теплову енергію та здійснював її оплату відповідно до діючих тарифів.

За період грудень 2008 року - лютий 2009 року Комунальне підприємство «Київжитлоексплуатація»спожило теплову енергію на суму 10851,19 грн., що підтверджується розрахунком фактичної вартості теплової енергії за період грудень 2008 року лютий 2009 року.

Однак, як стверджує позивач, відповідач неправомірно визначав за спірний період вартість теплової енергії за тарифами, затвердженими Розпорядженнями КМДА № 1662, № 1663 від 27.11.2008 року, № 1780/1 від 25.12.2008 року, № 127, № 128 від 05.02.2009 року, які скасовано Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 року, № 65/2009 від 03.02.2009 року, № 76/2009 від 09.02.2009 року, як такі що не відповідають законам та Конституції України, а саме, за грудень 2008 року було зайве нарахування на суму 6217,73 грн., за січень 2009 року 8168,29 грн., за лютий 2009 року 3478,67 грн.

Листом №155/1/23-1664 від 09.04.2009 р. позивач звернувся до відповідача із проханням здійснити перерахунок вартості спожитої у період з грудня 2008 року по лютий 2009 року теплової енергії по всіх договорах, укладених між позивачем та відповідачем, у звязку із скасуванням тарифів, на підставі яких здійснювався розрахунок вартості спожитої енергії у вказаний період.

Відповідач листом № 048-05/3951 від 28.04.2009 року повідомив позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку вартості спожитої теплової енергії, оскільки такі нарахування здійснювалися на підставі чинних у спірний період тарифів.

Претензією № 155/1/23-2836 від 19.07.2010 року позивач з метою досудового врегулювання спору звернувся до відповідача із вимогою здійснити перерахунок вартості спожитої у період з грудня 2008 року по лютий 2009 року теплової енергії по всіх договорах, укладених між позивачем та відповідачем, у звязку із скасуванням тарифів, на підставі яких здійснювався розрахунок вартості спожитої енергії у вказаний період та грошові кошти у сумі 3 663 774,39 грн., які було нараховано відповідачем безпідставно, зарахувати в оплату за теплову енергію в опалювальному сезоні 2009-2010 р.р.

Листом № 048-72-9304 від 28.07.2010 року відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку вартості спожитої теплової енергії, оскільки такі нарахування здійснювалися на підставі чинних у спірний період тарифів.

У звязку з вищезазначеним, позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про зобовязання відповідача відновити становище, яке існувало до порушення прав та інтересів позивача, шляхом здійснення перерахунку вартості теплової енергії, спожитої КП «Київжитлоспецексплуатація»протягом грудня 2008 року лютого 2009 року за договором № 810151 від 01.02.1999 року на підставі тарифів згідно з розпорядженням КМДА № 86 від 31.01.2007 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам»в редакції розпорядження КМДА № 715 від 18.06.2007 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір є договором енергопостачання, а тому права та обовязки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснювався розрахунок вартості спожитої позивачем теплової енергії у спірний період на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №1662 від 27 листопада 2008 року, №1780/1 від 25.12.2008 року та №127, №128 від 05.02.2009 року.

У період з грудня 2008 року до лютого 2009 року відповідач плату на поставлену теплову енергію визначав на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №№ 1662, 1663 від 27 листопада 2008 р., 1780/1 від 25 грудня 2008 р., №№ 127, 128 від 05.02.2009 р.

В той же час, Указами Президента України №1199/2008 від 24 грудня 2008 р., №65/2009 від 03.02.2009 р., №76/2009 від 09.02.2009 р. зазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

Відповідно до ч. 6 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку (ч.2 ст.32 вказаного Закону).

Положення ст.19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у сторін по справі відсутній обовязок виконувати розпорядження про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та законам України.

Аналогічний висновок міститься в постановах Вищого господарського суду України від 12.11.2009 року у справі №42/392, від 02.06.2010 року у справі №42/420, від 03.02.2010 року у справі №42/390.

Як вбачається із матеріалів справи до 01.12.2008 року тарифи на теплову енергію, що постачалася відповідачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.01.2007 року №86 в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27.11.2008 року про втрату чинності розпорядження № 86 від 31.01.2007 року скасоване.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 230 від 02.03.2009 року з 10.02.2009 року поновлено у дії розпорядження № 86 від 31.01.2007 року. в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про необхідність здійснення перерахунку вартості спожитої ним протягом грудня 2008 року - лютого 2009 року теплової енергії за тарифами, встановленими розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.01.2007 року № 86 в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року.

Із доданого позивачем до матеріалів позову розрахунку вартості теплової енергії спожитої Товариством протягом грудня 2008 року - лютого 2009 року вбачається, що за розрахунками позивача різниця між фактично нарахованою відповідачем та сплаченою позивачем вартістю спожитої енергії та вартістю спожитої у спірний період енергії, розрахованої згідно тарифів, затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.01.2007 року №86 в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року, становить 17864,69 грн.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов судом відхиляються, при врахуванні вищенаведеного, а зазначена позиція з приводу відсутності підстав для застосування, при розрахунку вартості спожитої теплової енергії, тарифів, які скасовані Указами Президента України відповідно 1199/2008 від 24 грудня 2008 року, 65/2009 від 3 лютого 2009 року викладена і у постанові Вищого господарського суду України від 03.02.2010 року по справі № 42/380.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, згідно предявленої позивачем претензії (претензією № 155/1/23-2836 від 19.07.2010 року) відповідач перерахунку не здійснив, що є підставою для задоволення заявлених у справі вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобовязати Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. Івана Франка 5, код ЄДРПОУ 00131305) відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська 51-А, код ЄДРПОУ 03366500), шляхом здійснення перерахунку вартості теплової енергії, спожитої КП «Київжитлоспецексплуатація»протягом грудня 2008 року лютого 2009 року за договором № 810151 від 01.02.1999 року на підставі тарифів згідно з розпорядженням КМДА № 86 від 31.01.2007р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам»в редакції розпорядження КМДА № 715 від 18.06.2007 року.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. Івана Франка 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

26.12.2011 року