Рішення № 20531012, 20.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/576

20.12.11

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесконсалтинг»

До

Державної адміністрації залізничного транспорту України

Товариства з обмеженою відповідальністю «АСГ»

Про

Визнання договору недійсним

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Толстякова Т.П.

Від відповідача 1 Федоренко К.В.

Від відповідача 2 Кравченко І.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної адміністрації залізничного транспорту України про визнання договору недійсним.

Відповідно до даного позову Позивач просить:

- Визнати недійсним договір від 25.10.2011 № ЦН-444/11;

- Зобов’язати Відповідача здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг у відповідності до Закону України «Про здійснення державних закупівель», із змінами та доповненнями.

Відповідачі з позовними вимогами Позивача не погоджуються в повному обсязі та вважають, що при здійсненні закупівлі товарів згідно з договором від 25.10.2011 № ЦН-444/11 Відповідачами були додержані вимоги законодавства України у сфері закупівель.

Відповідач-1 посилається на те, що з 03.10.2011, у зв’язку із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель»від 08.07.2011 № 3681-VI, на закупівлі товарів, робіт та послуг, що здійснюються Відповідачем, не розповсюджується дія Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 08.07.2010 № 2462-VI.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем-1 був оприлюднений річний план закупівель на 2011 рік Державної адміністрації залізничного транспорту України (Головного управління справами), код за ЄДРПОУ 00034045 (зі змінами, що вносились протягом 2011 року).

Відповідно до даного річного плану закупівель Відповідач-1 планував у червні –липні 2011 року провести закупівлю апаратури електричної високовольтної (джерело безперебійного живлення), КДК 31.20.1 за процедурою відкритих торгів відповідно до вимог Закону України від 08.07.2010 № 2462-VI «Про здійснення державних закупівель»(із змінами та доповненнями), очікувана вартість закупівлі складала 150 000,00 грн.

Позивачем доведено суду, що ознайомившись із оприлюдненим річним планом закупівель, Позивач мав намір прийняти участь у відкритих торгах на закупівлю апаратури електричної високовольтної (джерело безперебійного живлення) та подати свою пропозицію конкурсних торгів.

Однак, Позивачу стало відомо, що 25.10.2011 Відповідачем-1 було укладено договір з ТОВ «АСГ»(Відповідачем-2) на закупівлю апаратури електричної високовольтної (джерело безперебійного живлення) без застосування відповідної процедури закупівлі, передбаченої Законом України «Про здійснення державних закупівель»(зі змінами та доповненнями).

На думку Позивача, у зв’язку із укладенням договору від 25.10.2011 № ЦН-444/11, його права щодо участі у процедурі конкурсних торгів на закупівлю апаратури електричної високовольтної (джерело безперебійного живлення) були порушені.

25.10.2011 між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та ТОВ «АСГ» був укладений договір поставки апаратури електричної високовольтної (джерело безперебійного живлення) загальною вартістю 111 576,00 грн. з ПДВ, № договору –ЦН-444/11.

Позивач стверджує, що спірний договір було укладено без застосування відповідної процедури закупівлі, а саме –відкритих торгів, як це передбачено Законом України «Про здійснення державних закупівель».

Позивач у позовній заяві посилається на те, що укладення договору від 25.10.2011 № ЦН-444/11 призвело до порушення Відповідачем ч. 1 ст. 2, ч. 5 ст. 2, ст. 3, ч. 4 ст. 2, ч. 4 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель»(зі змінами та доповненнями) та ст. 203 Цивільного Кодексу України.

Відповідач-1 заперечує вказане та посилається на наступне.

Відповідно до п. 21 частини першої ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель»(зі змінами та доповненнями Закону України від 08.07.2011 № 3681-VI) визначено поняття підприємств, що здійснюють закупівлю товарів робіт і послуг відповідно до вимог даного Закону. Так, відповідно до даного визначення Державна адміністрація залізничного транспорту України (Відповідач-1) є підприємством, у статутному капіталі якого державна частка перевищує 50 відсотків.

Але, відповідно до частини першої ст. 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель»цей Закон застосовується до підприємств, визначених у п. 21 ч. 1 ст.1 Закону, у разі якщо підприємство відповідає хоча б одній з таких ознак: підприємство користується податковою пільгою, передбаченою податковим, митним законодавством України, - протягом користування такою пільгою; підприємство відповідно до закону звільнено від обов’язку сплачувати заборгованість перед бюджетами, за єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, за зобов’язаннями перед фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування –протягом календарного року від дати такого звільнення; отримує пряму або опосередковану бюджетну підтримку, в тому числі у вигляді компенсації частини витрат або відшкодування відсотків за кредитами, - протягом календарного року від дати одержання бюджетної підтримки.

Відповідно до ст. 30 Податкового Кодексу України податкова пільга –передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору в меншому розмірі.

Відповідач-1 є платником податку на прибуток на загальних підставах та не користується податковою пільгою, не звільнений від обов’язку сплачувати заборгованість перед бюджетами, за єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, за зобов’язаннями перед фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування та не отримує пряму або опосередковану бюджетну підтримку.

Відповідач-1 не є суб’єктом господарювання і не здійснює систематичної виробничої, науково-дослідної, торговельної та іншої господарської діяльності.

На підставі зазначеного Відповідач-1 вважає, що договір від 25.10.2011 № ЦН-444/11 на закупівлю апаратури електричної високовольтної (джерело безперебійного живлення) було укладено без порушення вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель»(зі змінами та доповненнями).

Щодо наявності Державної адміністрації залізничного транспорту України, 6 залізниць та інших об’єднань, підприємств, установ і організацій залізничного транспорту у Переліку суб’єктів природних монополій на загальнодержавних ринках, розміщеного на сайті Антимонопольного комітету України, Відповідач пояснює, що відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про здійснення державних закупівель» (зі змінами та доповненнями) до прийняття Верховною Радою України відповідних законів, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється відповідно до цього Закону.

У зв’язку з тим, що на сьогодні відповідні закони щодо визначення особливостей здійснення закупівель юридичними особами, які провадять свою діяльність у сферах, визначених ст. 5 Закону України «Про природні монополії»не прийнято, Укрзалізниця керується вимогами п. 21 ч. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель»(зі змінами та доповненнями).

Крім того, Укрзалізниця відповідно до Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 262, здійснює централізоване управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученні та регулює виробничо-господарську діяльність залізниць у сфері організації цього процессу.

Тобто Відповідач-1 не має прямого відношення до господарської діяльності, що здійснюється залізницями України.

Стаття 215 Цивільного кодексу передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину :

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

При прийнятті рішення судом прийнято до уваги, що у зв’язку із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель»від 08.07.2011 № 3681-VI, на закупівлі товарів, робіт та послуг, що здійснюються Відповідачем, не розповсюджується дія Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 08.07.2010 № 2462-VI.

Зважаючи на викладене, укладення Відповідачем-1 договорів з іншими підприємствами, установами та організаціями з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель»без застосування Закону України «Про здійснення державних закупівель»не суперечить актам цивільного та іншого законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у відзиві на позовну заяву та доданими до них документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, п.1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 23.12.2011р.