Рішення № 20530893, 13.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/38413.12.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лекс - груп"

ДоПриватного акціонерного товариства "Лігобуд "

Простягнення 90 815,32 грн.

СуддяБондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (дов. №01/12/11 від 01.12.2011р.);

ОСОБА_2 (дов. б/н від 08.11.2011р.)

Від відповідачане зявився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 13.12.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекс - груп" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Лігобуд" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 90815, 32 грн., з яких 88704,64 грн. - основного боргу за поставлений товар, 798,34 грн. - інфляційних втрат та 1312,34 грн. - 3% річних, а також просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобовязання по оплаті за поставлений позивачем товар, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 13, 96, 525, 526, 530, 625, 712 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 44, 49, 193, 265 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2011 року порушено провадження у справі №9/384, розгляд справи призначено на 13.12.2011 року.

В судове засідання 13.12.2011 року відповідач не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом, з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником позивача в судовому засіданні надано додаткові матеріали на виконання вимог ухвали суду, оригінали документів для огляду в судовому засіданні (в тому чисті видаткових накладних), повідомлено суд про відсутність у позивача оригіналів видаткових накладних №РН-0020312 від 03.12.2009р. та №РН-0010812 від 08.12.2011р. Надано усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані представником позивача матеріали, заслухавши пояснення останнього, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як на те посилається позивач у позовній заяві, у період з 03.12.2009 року по 23.12.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекс - груп" (далі по тексту Позивач; Постачальник) передало, а Приватне акціонерне товариство "Лігобуд" (далі по тексту Відповідач; Покупець) прийняло від Постачальника товар, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками (штампами) сторін видатковими накладними № РН-0020312 від 03.12.2009р. на суму 22176, 16 грн., №РН-0010812 від 08.12.2009р. на суму 22176, 16 грн., №0000116 від 16.12.2009р. на суму 22176, 16 грн., №РН-0012312 від 23.12.2009р. на суму 22176, 16 грн., №РН-0022312 від 23.12.2009р. на суму 22176, 16 грн. - на загальну суму 110880,00 грн. (належним чином завірені копії яких додано позивачем до матеріалів справи, оригінали видаткових накладних №0000116 від 16.12.2009р. на суму 22176, 16 грн., №РН-0012312 від 23.12.2009р. на суму 22176, 16 грн., №РН-0022312 від 23.12.2009р. на суму 22176, 16 грн. надано для огляду в судовому засіданні).

На підтвердження наявності у відповідача заборгованості, позивачем до матеріалів справи додано Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.12.2009р. по 04.06.2010р., у відповідності до якого станом на 04.06.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 110880, 80 грн.

За твердженням Позивача 10.08.2010 року відповідачу направлено претензію вих. №10-08.1 з вимогою про погашення заборгованості у розмірі 110880,80 грн. При цьому суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження направлення претензії відповідачу.

Позивач зазначає, що 06.04.2011р. заборгованість за товар частково оплачена відповідачем на суму 22176, 16 грн., внаслідок чого станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 88704,64 грн.

Як встановлено судом, 14.10.2011 року позивачем направлено відповідачу вимогу, в якій вимагає погасити заборгованість у розмірі 88704, 64 грн. протягом семи днів. Факт надсилання вимоги позивачем підтверджується доданим до позовної заяви поштовим чеком №3143 від 14.10.2011р та опис вкладення від 14.10.2011р. Позивач зазначає, що відповідач заборгованість не оплатив, вимога залишена відповідачем без відповіді.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача основний боргу, 3% річних та інфляційні витрати на підставі ст.. 625 ЦК України за неналежне виконання грошових зобовязань по оплаті за поставлений товар.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що між сторонами у справі було досягнуто згоди щодо укладення договору купівлі-продажу у спрощеній формі та поведінка сторін щодо поставки та прийняття товару шляхом оформлення видаткових накладних засвідчує волю сторін щодо укладення договору кпівлі-продажу.

Позивачем заявляються вимоги про стягнення в судовому порядку з відповідача суми заборгованості, яка утворилась в наслідок невиконання відповідачем зобовязань по оплаті товару, поставленого за видатковими накладними № РН-0020312 від 03.12.2009р. на суму 22176, 16 грн., №РН-0010812 від 08.12.2009р. на суму 22176, 16 грн., №0000116 від 16.12.2009р. на суму 22176, 16 грн., №РН-0012312 від 23.12.2009р. на суму 22176, 16 грн., №РН-0022312 від 23.12.2009р. на суму 22176, 16 грн. - на загальну суму 110880,00 грн..

Даний факт поставки та передання товару, а також прийняття його відповідачем, має бути підтверджений належними доказами, якими може бути оригінал видаткової накладної, скріплений печатками продавця та покупця з підписами уповноважений осіб.

В силу положень ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Поряд з цим, враховуючи неподання позивачем оригіналів первинних бухгалтерських документів, а саме оригіналів витребуваних судом видаткових накладних №РН-0020312 від 03.12.2009р. на суму 22176, 16 грн. та №РН-0010812 від 08.12.2011р. на суму 22176, 16 грн., суд позбавлений можливості встановити факт поставлення відповідачу товару в цій частині, а отже позовні вимоги в частині стягнення 44352,32 грн. основної заборгованості задоволенню не підлягають, оскільки надані копії видаткових накладних без надання для огляду оригіналів таких накладних та встановлення факту відсутності таких оригіналів не можуть визнаватись належними доказами в розумінні положень ст. 43 ГПК України.

Окремо суд зазначає, що Акт звірки взаєморозрахунків доданий до матеріалів справи, не може прийматись судом у якості доказу передання позивачем відповідачу товару, за відсутності первинних бухгалтерських документів.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується поставлення позивачем відповідачу товару на загальну суму 66528,48 грн., яка частково оплачена відповідачем на суму 22176,16 грн.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки договір купівлі-продажу було укладено сторонами у спрощеній формі, видаткові накладні не містять зазначення строку оплати поставленого товару, то суд приходить до висновку, що сторонами не було погоджено строки оплати поставленого товару.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, в порядку досудового врегулювання спору надсилав останньому претензію від 14.10.2011 року з вимогою оплатити борг, на яку відповідач не відреагував та борг не погасив. При цьому суду зазначає, що докази направлення претензії у серпні місяці 2010 року матеріали справи не містять, а отже суд приймає у якості належного доказу вимогу від 14.10.2011 року доказами направлення її відповідачеві.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за переданий товар в сумі 44352,32 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 44352, 32 грн.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 798, 34 грн. інфляційних збитків та 1312,34 грн. трьох відсотків річних, які нараховані позивачем за період з 06.04.2011 року по 03.11.2011 року.

Суд приходить до висновку, що заявлені вимоги щодо стягнення 3% та інфляційних витрат підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що претензія про оплату заборгованості була направлена лише 14.10.2011р. (отже кінцевий строк виконання зобовязання відповідачем настав 24.10.2011 року) та з урахуванням часткового задоволення судом позовних вимог в частині стягнення основного боргу, сума інфляційних втрат та 3% річних, має бути перерахована щодо заборгованості у розмірі 44352,32 грн. за період з 25.10.2011 року по 03.11.2011 року (строк визначений позивачем).

Здійснюючи розрахунок інфляційних втрат за період з жовтня по листопад 2011 року, судом встановлено, що в даний період інфляція складала 100,00 %, а отже позивачем не було понесено інфляційних втрат.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення штрафних санкцій підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 36,45 грн. 3% річних (розрахунки долучено судом до матеріалів справи).

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Лекс-груп” підлягають частковому задоволенню щодо стягнення 44352,32 грн. основного боргу та 35,34 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Лігобуд”(02139, м. Київ, бульвар Перова, буд. 13/2, кв. 87; код ЄДРПОУ 25273532; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лекс-груп”(03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 136, кімн. 34; код ЄДРПОУ 35703872) 44352 (сорок чотири тисячі триста пятдесят дві) грн. 32 основної заборгованості, 36 (тридцять шість) грн. 45 коп. трьох відсотків річних, 887 (вісімсот вісімдесят сім) грн. 77 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Рішення підписано 23.12.2011 року