Рішення № 20530875, 13.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/30613.12.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Київ"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Український медіа Холдінг"

про стягнення заборгованості 9 804,95 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивачаОСОБА_1 (дов. б/н від 30.09.2011 року)

Від відповідачане з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 13 грудня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Київ" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Український Медіа Холдінг" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 9804,95 грн. заборгованості за договором № 04.08-109 про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу від 01.04.2008 року, з яких 6 292, 62 грн. основного боргу, 752,12 грн. пені, 538,92 грн. 3% річних, 314,63 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов вказаного договору, не виконав свої зобовязання перед позивачем по оплаті наданих послуг в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/306, розгляд справи призначено на 01.11.2011 року.

24.10.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року, у звязку зі знаходженням судді Бондаренко Г.П. на лікарняному, справу № 9/306 передано для розгляду судді Балацу С.В. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 року суддя Балац С.В. прийняв справу № 9/306 до свого провадження, розгляд справи призначено на 29.11.2011 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 року, у звязку з виходом судді Бондаренко Г.П. з лікарняного, справу № 9/306 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П.

В судове засідання 29.11.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвал суду від 06.10.2011 року та від 04.11.2011 року не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача надав суду витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 28.09.2011 року, за яким адреса відповідача є тією ж, на яку направлялись ухвали суду від 06.10.2011 року та від 04.11.2011 року, а саме: 04205, м. Київ, проспект Оболонський, буд. 16.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У судовому засіданні 29.11.2011 року представник позивача надав додаткові матеріали та усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримано у повному обсязі. Окрім того, на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року, представником позивача надано оригінали документів для огляду в судовому засіданні.

Представник позивача надав суду довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців України станом на 28.09.2011 року, щодо відомостей про відповідача. Проте, в даній довідці міститься інформація щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Український медіа Холдінг" (код ЄДРПОУ 30374737), в той час як позивачем вказано, що відповідачем у справі є Закрите акціонерне товариства "Український медіа Холдінг" (код ЄДРПОУ 32384972). В матеріалах справи відсутні докази, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Український медіа Холдінг" є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Український Медіа Холдінг", яке є відповідачем у справі.

Разом з тим, представником позивача подано письмову заяву про продовження строку вирішення спору на більш тривалий строк, ніж встановлено частиною 1 статті 69 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Розглянувши подану заяву позивача про продовження строку розгляду спору, суд приходить до висновку про її задоволення.

Ухвалою Господарського суду від 29.11.2011 року строк вирішення спору у справі №9/306 продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 13.12.2011 року, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання та ненаданням суду матеріалів щодо наявності або відсутності інформації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців України про Закрите акціонерне товариство "Український Медіа Холдінг", або його правонаступника.

12.12.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем на виконання вимог ухвали суду від 29.11.2011 року надано довідку з ЄДРПОУ щодо правового статусу відповідача та його організаційно-правової форми станом на 08.11.22011 року.

Представник відповідача в судове засідання 13.12.2011 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представником позивача надано додаткові матеріали по справі та усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, з наданої позивачем довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 08.11.2011 р. вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Український медіа Холдінг" є правонаступником прав та обов'язків відповідача.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

За таких обставин, Господарський суд міста Києва вважає за необхідне замінити відповідача його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Український медіа Холдінг".

Розглянувши подані представником позивача матеріали, заслухавши пояснення останнього, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Київ" (виконавець) та Закритим акціонерним товариством "Український Медіа Холдінг" (замовник), правонаступником якого стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Медіа Холдінг" було укладено Договір № 04.08-109 про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику послуги з технічного обслуговування та/або ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових частин. у тому числі з використанням матеріалів, запасних частин спеціально замовлених виконавцем, а замовник бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити ці послуги а також вартість використаних матеріалів, запасних частин виконавця в розмірі, строки та у порядку, що передбачені умовами цього Договору.

Перелік робіт з технічного обслуговування та/або ремонту, також перелік матеріалів, запасних частин, що використовуються або підлягають заміні чи ремонту, вказуються в наряді - замовленні, який є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2. Договору).

Стаття 4 Договору встановлює, вартість послуг погоджується сторонами щодо кожного виду робіт і вказується в наряді-замовленні, який є невід'ємною частиною цього Договору. Крім вартості послуг, замовник оплачує виконавцю вартість матеріалів, запасних частин виконавця, яка вказується в наряді-замовленні. Замовник сплачує виконавцю вартість виконаних робіт, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів тощо, на протязі 5 (п'яти) календарних днів з моменту закриття наряду-замовлення, що оформлюється актом прийому-передачі виконаних робіт.

Згідно з умовами Договору, 20.11.2008 року сторонами був підписаний акт виконаних робіт № ТО-0033787.

Виконані роботи прийняті відповідачем у повному обсязі, що підтверджується підписами уповноважених представників сторін на вказаному акті виконаних робіт.

Спір виник у зв'язку з тим, що за твердженням позивача, відповідач в порушення чинного законодавства та умов Договору відповідач не здійснив оплату наданих позивачем послуг.

За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача 6 292, 62 грн. основного боргу, 752,12 грн. пені, 538,92 грн. 3% річних, 314,63 грн. штрафу.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з п .4.5.2. Договору замовник сплачує виконавцю вартість виконаних робіт, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів тощо, на протязі 5 (п'яти) календарних днів з моменту закриття наряду-замовлення, що оформлюється актом прийому-передачі виконаних робіт.

Як встановлено судом, 20.11.2008 року між сторонами був підписаний акт виконаних робіт № ТО-0033787, проте, відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем за виконані роботи згідно Договору, у звязку з чим виникла заборгованість.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 6 292,62 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 752,12 грн. пені, 538,92 грн. 3% річних, 314,63 грн. штрафу, 1906,66 грн. інфляційних збитків.

Відповідно до пункту 7.2 Договору, в разі порушення замовником строків розрахунків або виконавцем, строків виконання робіт. винна сторона повинна сплатити пеню у розмірі 0.1% вартості робіт. але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент несплати від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі 5% від суми, зазначеної в акті виконаних робіт.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Відповідно до ч. 6 ст. 231 Цивільного кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом цих норм закону забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (штрафу, пені) - це санкція, спрямована на виконання зобов'язання, що може бути застосована лише до реальних зобов'язань, які є чинними й дія яких не припинена; нею може забезпечуватися лише дійсна вимога, розмір якої обраховується із суми невиконаного, неналежно виконаного чи несвоєчасно виконаного зобов'язання за фактично надані послуги. У разі ж розірвання договору така санкція не може нараховуватися на майбутнє, оскільки надання послуг припинилося. При цьому штраф та пеня є різновидами неустойки відповідно до норм ЦК України та різними видами штрафних санкцій відповідно до норм ГК України.

Згідно зі ст. 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, у звязку з чим вимога позивача у даній справі щодо стягнення з відповідача і пені і штрафу, протирічить основному принципу Конституції України щодо неможливості застосування до винної особи відповідальності двічі.

За таких обставин, враховуючи викладене суд відмовляє у стягненні 752,12 грн. пені, оскільки застосування за невиконання грошового зобов'язання і пені і штрафу одночасно є неправомірним та суперечить приписам наведених норм. Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 12.07.2007 року № 13/710-06.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума штрафу в розмірі 314,63 грн. у відповідності до п. 7.2 Договору, оскільки прострочення оплати відбулося понад тридцять днів.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Господарського процесуального кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 538,92 грн. трьох відсотків річних за період з 26.11.2008 року по 03.10.2011 року та інфляційні втрати у розмірі 1906,66 грн. за той же період.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобовязання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобовязання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме у розмірі 538,92 грн. та 1906,66 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 25, 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Замінити відповідача по справі № 9/306 Закрите акціонерне товариство "Український Медіа Холдінг" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Медіа Холдінг".

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Медіа Холдінг" (04205, м. Київ, проспект Оболонський, буд. 16, код ЄДРПОУ 30374737) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр Київ" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, код ЄДРПОУ 32384972) 6 292 (шість тисяч двісті дев'яносто дві) грн. 62 коп. основної заборгованості, 1906,66 (одну тисячу девятсот шість) грн. 66 коп. інфляційних втрат та 314 (триста чотирнадцять) грн. 63 коп. штрафу, 538 (п'ятсот тридцять вісім) грн. 92 коп. 3% річних, 96 (девяносто шість) грн. 39 коп. державного мита, 223 (двісті двадцять три) грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позову відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Г.П. Бондаренко Рішення підписано 23.12.2011 року