Рішення № 20530635, 20.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/20820.12.11 За позовомКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

доПублічного акціонерного товариства "Київенерго"

прозобов'язання вчинити дії

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 155/1/23-2628 від 20.06.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю № Д07/2011/04/22-16 від 22.04.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоексплуатація" (далі позивач, КП "Київжитлоексплуатація") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі відповідач, ПАТ "Київенерго") про зобовязання відновити становище, яке існувало до порушення прав та інтересів позивача шляхом здійснення перерахунку вартості теплової енергії, спожитої позивачем протягом грудня 2008 року лютого 2009 року за договором № 1538217-9 від 01.01.1999 р. на підставі тарифів згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації № 715 від 18.06.2007 р., зменшивши її вартість на 14 976, 13 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідач, порушуючи порядок розрахунків за теплову енергію, який закріплено ст. 276 Господарського кодексу України та п. 23 Правил користування тепловою енергією, неправомірно визначав за спірний період вартість теплової енергії за тарифами, затвердженими Розпорядженнями КМДА № 1662, № 1663 від 27.11.2008 р., № 1780/1 від 25.12.2008 р., № 127, № 128 від 05.02.2009 р., які однак скасовано Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 р., № 65/2009 від 03.02.2009 р., № 76/2009 від 09.02.2009 р., як такі що не відповідають законам та Конституції України. Враховуючи вказані обставини, позивач вважає, що відповідачем було неправомірно завищено вартість теплової енергії за вказаний період на загальну суму в розмірі 14 976, 13 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.10.2011 р. порушено провадження у справі № 5/208 та призначено розгляд справи на 22.11.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2011 р., у звязку з відпусткою судді Ломаки В.С. розгляд справи призначено на 17.11.2011 р.

У судовому засіданні 17.11.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив заявлені позовні вимоги відхилити у повному обсязі та надав суду письмовий відзив на позовну заяву, який судом долучено до матеріалів справи.

Зокрема, в обґрунтування своїх заперечень проти позову, відповідач посилається на те, що протягом спірного періоду ним було застосовано для розрахунку вартості теплової енергії тарифи, встановлені розпорядженнями КМДА в рамках їх правової дії. При цьому, на його думку, розпорядження, які були скасовані Президентом України внаслідок їх неконституційності, втрачали чинність саме з підстав прийняття нових розпоряджень виконавчим органом Київської міської ради.

В судовому засіданні 17.11.2011 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 20.12.2011 р.

У судовому засіданні 20.12.2011 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.01.1999 р. між позивачем (абонент) та відповідачем (енергопостачальна організація) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 153-8217-9, відповідно до п. 1.1. якого предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених договором.

Зокрема, відповідно до п. п. 2.2.1., 2.3.1. Договору відповідач зобовязався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору, а позивач додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість теплової енергії.

Додатком № 4 до Договору сторони обумовили порядок розрахунків за теплову енергію, за змістом п. 2 якого абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії.

У разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку (п. 3 Додатку № 4 до Договору).

Пунктом 2.1. Договору сторони визначили, що при виконанні умов даного договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрації, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: облікових карток № 1712 за грудень 2008 року, № 1718 за січень 2009 року та № 1676 за лютий 2009 року, в період грудень 2008 року лютий 2009 року включно, позивач спожив теплової енергії у кількості 44, 41 Гкал, внаслідок чого йому до оплати було виставлено відповідачем 24 122, 10 грн.

При цьому, за змістом вказаних облікових карток судом встановлено, що при нарахуванні вартості послуг, відповідач керувався тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662, № 1663 від 27.11.2008 р., № 1780/1 від 25.12.2008 р. та №№ 127, 128 від 05.02.2009 р., які Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 р., № 65/2009 від 03.02.2009 р., № 76/2009 від 09.02.2009 р. скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

Листом від 09.04.2009 р. за № 155/1/23-1664 позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити перерахунок нарахувань за теплову енергію, спожиту протягом грудня 2008 лютого 2009 року по всіх договорах на постачання теплової енергії у гарячій воді, укладених між сторонами, застосувавши тарифи на теплову енергію, затверджені Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 31.01.2007 р. № 86, на що отримав відповідь відповідача листом від 28.04.2009 р. за № 048-05/1-3951 про відхилення вказаних вимог.

Претензією від 19.07.2010 р. № 155/1/23-2836 позивач повторно звернувся до відповідача з проханням здійснити перерахунок вартості теплової енергії та зарахувати надміру сплачені кошти в оплату за теплову енергію в опалювальному сезоні 2009 2010 р.р.

У свою чергу, листом від 28.07.2010 за № 048-72-9304 відповідач відхилив вказану претензію позивача з посиланням на те, що розрахунки проводились на підставі діючих тарифів відповідного періоду.

Вважаючи, що зазначеними діями відповідач порушує майнові інтереси позивача щодо правильності розрахунків по укладеному між сторонами договору, позивач вирішив звернутись за захистом своїх прав до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень ч. 6. та ч. 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до п. 23 Правил користування теплової енергії, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 р., розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показників вузла обліку згідно із діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Судом встановлено, що сторони домовились (п. 2.1. Договору) керуватись тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (далі КМДА), а також нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

31.01.2007 р. КМДА було прийняте Розпорядження за № 86, яким були затверджені тарифи на теплову енергію, що виробляється АЕК "Київенерго" для постачання іншим споживачам, згідно яких відповідач і постачав позивачу теплову енергію та здійснювався між ними відповідний розрахунок.

Разом з тим, 27.11.2008 р. КМДА було прийняте розпорядження за № 1662 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів", яким були затверджені нові тарифи на теплову енергію, що виробляється АЕК "Київенерго" для постачання іншим споживачам.

Цим же розпорядженням було визнано, що з набуттям чинності тарифів, встановлених (погоджених) цим розпорядженням, втрачає чинність розпорядження КМДА № 86 від 31.01.2007 р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам".

Також, 27.11.2008 р. КМДА було прийняте розпорядження за № 1663 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води, водовідведення для окремих суб'єктів господарювання".

Проте, 24.12.2008 р. Указом Президента України № 1199/2008 були скасовані, як такі, що не відповідають Конституції та законам України, іншим актам законодавства, зокрема, розпорядження голови КМДА № 1662 та № 1663 від 27.11.2008 р..

25.12.2008 р. КМДА було прийняте нове розпорядження за № 1780/1 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів". Цим же розпорядженням було визнано таким, що втратило чинність, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 1662 від 27.11.2008 р.

Крім того, 30.12.2008 р. КМДА було прийнято розпорядження № 1792 "Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1663 від 27.11.2008 ", яким уточнено перелік окремих суб'єктів господарювання - споживачів теплової енергії, послуг з централізованого опалення та постачання холодної і гарячої води та водовідведення.

Однак, 03.02.2009 р. Указом Президента України № 65/2009 знову було скасовано, як таке, що не відповідає Конституції та законам України, розпорядження голови КМДА № 1780/1 від 25.12.2008 р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів".

05.02.2009 р. КМДА було прийняте нове розпорядження № 127 "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води і водовідведення холодної та гарячої води для інших споживачів" та № 128 "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ", яким були затверджені нові тарифи на теплову енергію, що виробляється АЕК "Київенерго".

При цьому розпорядженням № 128 в тому числі було визначено, що втратило чинність з моменту введення в дію тарифів, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 1780 від 25.12.2008 р. № 1780/1 від 25.12.2008 р. "Про погодження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів".

Проте, 09.02.2009 р. Указом Президента України № 76/2009 були скасовані, як такі, що не відповідають Конституції, законам України та постановам Уряду розпорядження голови КМДА № 127 від 05.02.2009 та № 128.

02.03.2009 р. КМДА прийняла розпорядження № 230, яким були визнані такими, що втратили чинність, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 127 від 05.02.2009 р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води і водовідведення холодної та гарячої води для інших споживачів" і № 128 від 05.02.2009 р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ". Крім того, даним розпорядженням було поновлено у дії з 10.02.2009 р. Розпорядження КМДА № 86 від 31.01.2007 р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням КМДА № 715 від 18.06.2007 р.).

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку (ч.2 ст.32 вказаного Закону).

Положення ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач, в порушення вищенаведених норм законодавства та умов укладеного між сторонами Договору, нараховував та вимагав від позивача сплатити йому вартість спожитої у грудні 2008 року та січні-лютому 2009 року теплової енергії за тарифами, затвердженими розпорядженнями голови КМДА, які були визнані такими, що не відповідають Конституції та законам України і скасовані Указами Президента України, в результаті чого у позивача виникла переплата за спожиту теплову енергію.

Зокрема, відповідачем було залишено поза увагою те, що, виходячи з положень ст. 19 Конституції України, у сторін відсутній обовязок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та законам України, з часу прийняття цих рішень. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, постанова від 03.02.2010 у справі № 42/380, постанова від 13.04.2011 3 у справі № 10/188, постанова від 16.09.2009 у справі № 38/69).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обовязок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого субєктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно зясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності застосування ним під час визначення вартості спожитої позивачем за спірний період теплової енергії тарифів, затверджених розпорядженнями, що в подальшому були визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Посилання на те, що відповідними указами Президента України було скасовано розпорядження голови КМДА, проте як спірні розпорядження видані головою виконавчого органу Київської міської ради, який відноситься до органів місцевого самоврядування, у звязку з чим, на думку відповідача, вони втрачали чинність лише в момент прийняття нових розпоряджень, судом до уваги не беруться, оскільки ґрунтуються на помилковому та субєктивному тлумаченні норм чинного законодавства та не відповідають дійсності.

Так, Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 21-рп/2003 від 25 грудня 2003 року (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві) висловив правову позицію, за якою визнано, що "Київську міську державну адміністрацію має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою, яка Президентом України призначається головою Київської міської державної адміністрації.

Як голова Київської міської державної адміністрації Київський міський голова з питань здійснення виконавчої влади є відповідальним перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітним і підконтрольним Кабінету Міністрів України."

Відповідними указами Президента України, про які зазначалось вище, було скасовано, як такі, що не відповідають Конституції та законам України, іншим актам законодавства, розпорядження голови Київської міської державної адміністрації, які використовувались відповідачем при здійсненні нарахувань з оплати вартості теплової енергії.

Враховуючи зазначене, доводи заперечень відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до п. 3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. "Про судове рішення", зі змінами та доповненнями, рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неправомірно нараховував та вимагав від позивача сплатити йому вартість спожитої у грудні 2008 року та січні-лютому 2009 року теплової енергії за тарифами, затвердженими розпорядженнями голови КМДА, які були визнані такими, що не відповідають Конституції та законам України і скасовані Указами Президента України, позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" задовольнити повністю.

2.Зобовязати Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (код ЄДРПОУ 00131305, адреса: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5) здійснити перерахунок вартості спожитої теплової енергії Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (код ЄДРПОУ 03366500, адреса: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51 а) протягом грудня 2008 року - лютого 2009 року за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1538217-9 від 01.01.1999 р. на підставі тарифів згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації № 715 від 18.06.2007 р., зменшивши її вартість на 14 976, 13 грн.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (код ЄДРПОУ 00131305, адреса: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка 5) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (код ЄДРПОУ 03366500, адреса: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51 а) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.С. Ломака

Повне рішення складено 22.12.2011 р.