Рішення № 20530475, 20.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/52720.12.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Полімерстанкопром»

До Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

Простягнення боргу 22144,19 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивачаГромич І.В.

Від відповідача ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 20143,58 грн. заборгованості по орендній платі та 2000,61 грн. пені за несвоєчасну сплату платежів, а всього 22144,19 грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 146 від 01.10.2009р.

Відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що надав письмову заяву від 20.12.2011р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне господарство»та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір оренди нерухомого майна №146 від 01 жовтня 2009 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

30 червня 2011 р. між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полімерстанкопром»було укладено Договір про відступлення права вимоги №30-06/11-02 від 30.06.2011 року.

За Договором про відступлення права вимоги Первісний кредитор передав Позивачу право вимоги за Договором оренди.

31 серпня 2011 року листом №34 від 4.07.2011 року Первісний кредитор повідомив відповідача про укладення Договору про уступку права вимоги, що підтверджується квитанцією про надіслання.

Відповідно до п.1.1. Договору оренди Первісний кредитор передав Відповідачу за на певний строк у користування нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення загальною площею 51 кв.м. в будівлі за літерою «А»кімнати №8, №9, №10, №11 на 2-му поверсі розташоване за адресою м. Київ, вул. Канальна, 1.

Пунктом 2.1. Договору оренди встановлено, що орендна плата за користування приміщенням вноситься Відповідачем у грошовій формі. Незалежно від наслідків своєї господарської діяльності Відповідач за кожен місяць користування Приміщенням сплачує Первісному кредитору орендну плату у розмірі 3 000,00 грн., в тому числі ПДВ 500,00 грн.

Крім цього, пунктом 2.6. Договору Оренди встановлено, що Відповідач компенсує Первісному кредитору вартість фактично спожитих комунальних послуг, які сплачує Первісний кредитор по окремим договорам з відповідними організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія і т.п.) за встановленими тарифами, та витрати Первісного кредитора по утриманню при будинкової території та сплаті послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання та об'єктів оренди.

Відповідно до пункту 2.2. Договору оренди, орендна плата сплачується Відповідачем починаючи з дати фактичного використання орендованого приміщення - тобто з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі приміщення. Відповідач повинен сплатити орендну плату за перший та останній місяці оренди в сумі визначеній в п.2.1. Договору оренди до підписання акту прийому-передачі.

Факт передачі Приміщення Первісним кредитором у користування Відповідача підтверджується Актом приймання-передачі нерухомого майна в оперативну оренду від 01 листопада 2009 року.

Крім того, пунктом 2.3. Договору оренди встановлено, що орендна плата за користування приміщенням сплачується Відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 5 (п'ятого) числа поточного місяця на рахунок Первісного кредитора, згідно виставлених рахунків.

31 березня 2010 року Первісний кредитор та Відповідач уклали Додаткову угоду №1 до Договору оренди нерухомого майна №146 від 01 жовтня 2009 р.

Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони прийшли до згоди про припинення дії Договору оренди з 31 березня 2010 року.

Суду доведено, що з дня укладення Договору по день припинення його дії, Відповідачем жодного разу не сплачувалась орендна плата, що призвело до утворення заборгованості

Листом (вих. №146 від 22 вересня 2010 року) Первісний кредитор повідомив Відповідача, що за невиконання умов Договору оренди за ним існує заборгованість.

Однак, Відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором оренди. На час звернення Позивача до суду, заборгованість Відповідача по орендній платі за Договором оренди становить 20 143,58 грн., що вбачається з акту звірки станом на 1.10.2010 року, та довідки № 22-09-04/11 від 22.09.2011 року.

Пунктом 6.1. Договору оренди встановлено, що за несвоєчасну сплату платежів по Договору оренди Відповідач сплачує на користь Первісного кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним Банком України, від суми прострочених платежів за кожний день прострочки.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

30 червня 2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне господарство»(первісним кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полімерстанкопром»(Позивачем по справі) було укладено Договір про відступлення права вимоги №30-06/11-02 від 30.06.2011 року.

За Договором про відступлення права вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне господарство»(первісний кредитор) передав Позивачу право вимоги за Договором оренди №146 від 01 жовтня 2009 року.

31 серпня 2011 року листом №34 від 4.07.2011 року Первісний кредитор повідомив відповідача про укладення Договору про уступку права вимоги, що підтверджується квитанцією про надіслання.

Договір оренди нерухомого майна №146 від 01 жовтня 2009 року є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України “Про оренду державного та комунального майна”.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних та інших платежів за період з жовтня 2009р. по березня 2010р. у розмірі 20143,58грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 2.3 числа Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 5 числа поточного місяця.

Проте відповідач свого обовязку зі спати орендних та інших платежів належним чином не виконав у звязку із чим заборгованість відповідача по орендній платі за жовтень 2009р. по березень 2010р. становить 20143,58грн., а строк виконання грошового зобовязання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обовязків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором оренди №146 у сумі 20143,58 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем визнаний, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 6.1. Договору оренди встановлено, що за несвоєчасну сплату платежів по Договору оренди Відповідач сплачує на користь Первісного кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним Банком України, від суми прострочених платежів за кожний день прострочки.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачений п.6.1 Договору оренди від 01 жовтня 2009р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 2000,61 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерстанкопром»(03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30, код ЄДРПОУ 32981471) 20143 (двадцять тисяч сто сорок три) грн. 58 коп. орендної плати, 2000 (дві тисячі) 61 коп. пені, 221 (двісті двадцять одну) грн. 44 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 26.12.2011р.