Рішення № 20529587, 22.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/36922.12.11 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго"

ДоВідкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна Страхова

компанія "Оранта"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 27 515,69 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивачаОСОБА_1 (дов. №16 від 05.01.2011р.)

Від відповідачаОСОБА_2 (дов. б/н від 29.09.2011 року)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 22 грудня 2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта" (далі по тексту відповідач) про стягнення 27 515,69 грн. шкоди в порядку регресу, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.10.2010 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) було пошкоджено автомобіль Mitsubishi Outlender, реєстраційний номер НОМЕР_1, який був застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві "Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта", то обовязок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/369, розгляд справи призначено на 06.12.2011 року.

05.12.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи. В судове засідання 06.12.2011 року відповідач не зявився.

Представником позивача надано додаткові матеріали та усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2011 року розгляд справи було відкладено на 22.12.2011 року, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання та невиконанням вимог ухвали суду, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 22.12.2011 року представником відповідача надано письмовий відзив на позовну заяву, в якому заперечено проти задоволення позовних вимог.

Представник позивача надав усні пояснення по справі, підтримав позовні вимоги.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2010 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" ( страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) був укладений договір страхування наземного транспорту № 206-02278-10, відповідно до умов якого страховик зобовязувався відшкодувати збитки, що могли настати у звязку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки Mitsubishi Outlender, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно довідки ВДАІ м. Прилуки 04.10.2010 року о 9 год. 20 хв. в с. Єгорівка, Прилуцького району по вул. Героїв Війни, буд 43, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Mitsubishi Outlender, реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Прилуцького міськрайонного суду міста Чернігівської області від 05.10.2010 року у справі № 3- 2804/2010 .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві "Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1206523 від 01.04.2010 року.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки Mitsubishi Outlender, реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Відповідно дот Звіту № 0210 про незалежну оцінку майна: (визначення розміру матеріального збитку) автомобіля Mitsubishi Outlender, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 02.09.2010 року, проведеного оцінювачем ОСОБА_5, вартість матеріального збитку завданого власникові автомобіля марки Mitsubishi Outlender, реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 28 395,44 грн.

08.04.2010 р. позивач, виходячи із Звіту № 0210 про незалежну оцінку майна: (визначення розміру матеріального збитку) автомобіля Mitsubishi Outlender, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 02.09.2010 року, рахунку-фактури № 00335 від 16.10.2010 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 27 515,69 грн., про що склав страховий акт № 13775/206.

Відповідно до умов договору страхування наземного транспорту № 206-02278-10, від 14.09.2010 року, страхове відшкодування позивачем було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ніко-Маріуполь" в розмірі 27 515,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 184 від 11.04.2010 року з призначенням платежу: страхове відшкодування згідно акту № 13775/206 від 08.04.2010 р., заяви № 14016/10 від 27.10.2010 р., рахунку № 00335 від 16.10.2010 року (належним чином засвідчені копії додані до матеріалів справи).

Зважаючи на вищенаведене, позивач з посиланням на ст. 27 Закону України «Про страхування та ст.ст. 993, 1187 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з регресною вимогою по справі № 14016/10 від 03.10.2011 року про сплату страхового відшкодування в сумі 27 515,69 грн.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування, сплаченого позивачем страхувальнику у розмірі 27 515,69 грн.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивач не надав належного комплекту документів, а саме: розгорнутої довідки ДАІ по ДТП, та немає підтверджень того, що позивач повідомляв Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта", або винну особу про огляд ІТЗ.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1206523 від 01.04.2010 року, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю марки Mitsubishi Outlender, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Статтею 27 Закону України “Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика у теорії називається суброгацією. При суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання, тобто нового зобовязання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.

Даної правової позиції зокрема притримується Верховний Суд України у Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (схвалений на нараді суддів цивільної юрисдикції Верховного Суду України 11 липня 2011 року; витяг з Аналізу опублікований у журналі “Вісник Верховного Суду України” № 8 (132) за 2011 рік та розміщений на офіційному сайті Верховного Суду України).

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, підтверджується постановою Прилуцького міськрайонного суду міста Чернігівської області від 05.10.2010 року у справі № 3- 2804/2010.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність вказаної особи була застрахована у відповідача на підставі полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1206523 від 01.04.2010 року.

Пунктом 37.4 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки Mitsubishi Outlender, реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” в межах, передбачених полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1206523 від 01.04.2010 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування наземного транспорту № 206-02278-10 від 14.09.2010 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Позивач регресною вимогою по справі № 14016/10 від 03.10.2011 року звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 27 515,69 грн.

За твердженням позивача станом на 25.10.2011 року відповідачем не здійснено оплату.

Тобто, відповідач у місячний строк з дня отримання вказаної претензії та листа з доданими до них документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі - Закон) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на ту обставину, що ним не було отримано повідомлення про настання страхового випадку - спірної ДТП, позаяк дана обставина не дає право відповідачу на відмову у виплаті страхового відшкодування.

Такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 07.11.2011 при перегляді постанови Вищого господарського суду України від 22 червня 2011 року в справі №48/562 за позовом приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка”до публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна”, третя особа ОСОБА_6, про стягнення суми. Дана постанова Верховного Суду України прийнята за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування Вищим господарським судом України положень статей 993, 1188 ЦК України та Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Також у даній постанові Верховний Суд України вказав, що особою відповідальною за завдані у даному випадку збитки, відповідно до положень Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у межах передбачених договором обовязкового страхування цивільної відповідальності, є саме страховик за вказаним договором, а також суд вказує на правомірність звернення до цього страховика з вимогою про відшкодування вказаних збитків особи до якої перейшло таке право на підставі статті 27 Закону України “Про страхування”, статті 993 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Враховуючи зазначене, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача про стягнення з відповідача 27 515,69 грн. страхового відшкодування, яке полягає у відшкодуванні збитків завданих внаслідок спірної ДТП.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 00031486, р/р 26502001006962 АКБ "Укрсоцбанк" у м. Києві, МФО 300023, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" (01011, м. Київ, вул. Немировича - Данченка, буд. 1, ЄДРПОУ 33831166, п/р 26502301310784 а ЗАТ "ОТП Банк", МФО 300528) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 27 515 (двадцять сім тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 69 коп., 275 (сто дві) грн. 16 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

СуддяБондаренко Г.П. Рішення підписано 26.12.11 р.