Ухвала суду № 20528567, 22.12.2011, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-3002/11

У Х В А Л А

22 грудня 2011 року

Суддя Євпаторійського міського суду АР Крим Макарчук В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного Акціонерного товариства «Банк «Морський» про захист прав споживачів, визнання нікчемною третейської обмови, що міститься в договорі іпотеки від 1 лютого 2008 року та у кредитному договорі від 1 лютого 2008 року,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до Євпаторійського міського суду з позовом до Публічного Акціонерного товариства «Банк «Морський» про захист прав споживачів, визнання нікчемною третейської обмови, що міститься в договорі іпотеки від 1 лютого 2008 року та у кредитному договорі від 1 лютого 2008 року.

Подана заява не відповідає вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК України, оскільки позивачами не сплачений судовий збір за ставкою, встановленою п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0, 1 розміру мінімальної заробітної плати - 94 гривень 10 копійок.

Посилання позивачів на Закон України «Про захист прав споживачів», ч. 3 ст. 22 якого передбачено, що споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав, є безпідставними.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» Закон України «Про захист прав споживачів» регулює, зокрема, відносини, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

П. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»визначено, що послуга- діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. За п. 23 зазначеної статті споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Проте згідно зі ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов’язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов’язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

У Законі України «Про захист прав споживачів» чітко прописана процедура укладення договору, в якій йдеться й про питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, тип процентної ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення. При цьому в разі ненадання зазначеної інформації суб’єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену ст. ст. 15 і 23 цього Закону.

У зв’язку з цим застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи процентної ставки, валютні ризики, процедури виконання договору тощо, які передуються укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому зазначений Закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство, що регулює кредитні правовідносини.

В силу ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, у якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного Акціонерного товариства «Банк «Морський» про захист прав споживачів, визнання нікчемною третейської обмови, що міститься в договорі іпотеки від 1 лютого 2008 року та у кредитному договорі від 1 лютого 2008 року належить залишити без руху з наданням строку для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись ст. ст. 119 - 121 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного Акціонерного товариства «Банк «Морський» про захист прав споживачів, визнання нікчемною третейської обмови, що міститься в договорі іпотеки від 1 лютого 2008 року та у кредитному договорі від 1 лютого 2008 року залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1, ОСОБА_2 про необхідність протягом п’яти днів з дня отримання копії даної ухвали сплатити:

- судовий збір у розмірі 94 гривні 10 копійок на рахунок № 31214206700015 отримувач Державний бюджет м. Євпаторії 22030001, код за ЄДРПОУ 34740798, ГУ ДКУ в АРК, код банку отримувача МФО 824026, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02897098, призначення платежу судовий збір пункт 1.2.

У разі не усунення у зазначений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною і буде позивачам повернута.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд протягом п’яти днів з дня отримання її копії.

Суддя           Макарчук В.О.