Рішення № 20526254, 12.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/40512.12.11 За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин"

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

Суддя Пригунова А.Б.

Представники :

від прокуратури: Стретович М.О.

від позивача: не зявились

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Травертин»про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.11.2005 р. № 75-6-00251, укладеного між сторонами та про зобовязання відповідача звільнити земельну ділянку площею, 0,41 га вартістю 696723, 49 грн. по вул. Тулузи, 6-д у Святошинському районі міста Києва. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов вищевказаного договору в частині забудови земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.10.2011 р. за участю прокурора та представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

У процесі розгляду справи позивач подав письмові пояснення по справі, у яких зазначає про підтримку заявлених прокурором вимог та просить розглядати справу без участі представника.

Розгляд справи переносився через незявлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

При цьому, ухвали суду направлялись на зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців адресу відповідача 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 17-Б.

Конверти з вищевказаними ухвалами повернуто до Господарського суду міста Києва з відміткою пошти про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

Згідно з п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

У даному судовому засіданні прокурор підтримав заявлений позов.

Представники позивача та відповідача на виклик суду не зявились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками провадження у справі.

У судовому засіданні 12.12.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2005 р. Київською міською радою прийнято рішення № 831/3406 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями на вул. Тулузи, 6-д у Святошинському районі міста Києва»відповідно до якого відповідачу передано вищевказану земельну ділянку площею 0, 41 га у довгострокову оренду на 15 років за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

09.11.2005 р. між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивач на підставі рішення Київської міської ради № 831/3406 від 09.11.2005 р. за актом приймання-передачі зобовязався передати, а відповідач прийняти в оренду земельну ділянку по вул. Тулузи, 6-д у Святошинському районі міста Києва площею 4095 кв.м. для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями строком на 15 років.

Вищевказаний договір посвідчено державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Петровою Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 17-5695

Крім того, договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 25.11.205 р. за № 75-6-00251 у книзі записів держаної реєстрації договорів.

Відповідно до п. 8.4. договору відповідач зобовязаний, зокрема, приступити до використання земельної ділянки у строк, встановлений договором та після підписання договору та акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації договору; завершити забудову земельної ділянки не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору, використовувати земельну ділянку відповідно до його цільового призначення.

Відповідно до ст. 11.4. договору він може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою позивача у разі порушення строків забудови земельної ділянки, вставнолених п. 8.4. договору.

Відповідно до п. 11.5. договору він може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем обовязків, визначених у п.п. 5,1., 8.4. договору.

Пунктом 12.2. договору передбачено, що у разі невиконання відповідачем умов цього договору та обовязків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.

21.09.2011 р. Головним управлінням земельних ресурсів здійснено обстеження земельної ділянки по вул. Тулузи, 6-д у Святошинському районі міста Києва площею 4095 кв.м., за результатами якої складного акт № 663/08, у якому зазначається, що на земельній ділянці знаходяться багаторічні зелені насадження (дерева), споруди дитячого майданчика та металеві гаражі, земельна ділянка не обгороджена парканом та за призначенням, вказаним у договорі оренди не використовується.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що відповідачем порушено умови договору оренди № 75-6-00251 від 25.11.2005 р., відповідно до якого забудова земельної ділянки повинна бути завершена не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендою землі, відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 15 Закону України «Про оренду землі»до істотних умов договору оренди земельної ділянки відносить, зокрема, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

Земельна ділянка з спірним договором передана відповідачу для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями, яке мало бути закінчене не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.

У відповідності до ст. 25 Закону України «Про оренду землі»орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Як встановлено ст. 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Статтею 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Положеннями ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

З метою однакового і правильного застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права у розгляді справ у спорах, що виникають із земельних відносин, пленум Вищого господарського суду України надав розяснення у вигляді постанови № 6 від 18.05.2011 р. у п. 2.20 якої зазначається, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі», у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем належних та допустимих доказів, які б спростовували наведені прокурором обставини, або доказів звернення до позивача з пропозицією щодо внесення змін до п. 8.4. договору оренди земельної ділянки № 75-6-00251 від 25.11.2005 р. суду не надано.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відповідачем порушено умови договору оренди земельної ділянки № 75-6-00251 від 25.11.2005 р. щодо порядку використання земельної ділянки, а саме не завершено будівництво, житлового будинку з підземним паркінгом та вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями через три роки з моменту державної реєстрації договору, приймаючи до уваги, що таке порушення є підставою для розірвання договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині розірвання договору.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі»у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до п. 11.8 договору у разі його припинення або розірвання відповідач зобовязаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Тож, враховуючи, що підставою користування спірною земельною ділянкою є відповідний договір оренди, який, за висновком суду, підлягає розірванню, з огляду на те, що у звязку із розірванням договору, відповідач втрачає статус орендаря суд вважає позов Заступника прокурора міста Києва в частині зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" звільнити земельну ділянку площею, 0,41 га по вул. Тулузи, 6-д у Святошинському районі міста Києва таким, що підлягає задоволенню судом.

Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає позов Заступника прокурора міста Києва в особі Київської міської ради обґрунтованими та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки № 75-6-00251 від 25.11.2005 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 17-Б, код ЄДРПОУ 33295805) та Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36, код ЄДРПОУ 22883141).

3. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 17-Б, код ЄДРПОУ 33295805) передати Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36, код ЄДРПОУ 22883141) по акту прийому-передачі земельну ділянку площею, 0,41 га по вул. Тулузи, 6-д у Святошинському районі міста Києва.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Травертин" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 17-Б, код ЄДРПОУ 33295805), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 941, 00 (девятсот сорок одна грн. 00 коп.) грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяПригунова А.Б.

Повне рішення складено: 19.12.2011 р.