Рішення № 20526166, 14.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/44514.12.11 За позовом Приватного підприємства «Дельта Медікел»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегсифарм»

про стягнення 50847,69 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1. представник за довіреністю

Від відповідачане зявився

В судовому засіданні 14.12.2011, у відповідності до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 50847,69 грн., за договором № 260/01/2011 від 14.12.2010, з яких: 45419,29 грн. - основний борг, 3327,81 грн. пеня, 1465,85 грн. інфляційних збитків, 634,74 -3% річних, а також відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 було порушено провадження у справі №47/445 та призначено до розгляду на 06.12.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2011 розгляд справи відкладено на 14.12.2011.

В судовому засіданні 14.12.2011 представник позивача, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було поставлено та передано у власність відповідачу товар, за який останній не розрахувався в повному обсязі, у звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вартості зазначеного товару в сумі 45419,29грн. Також, за прострочення виконання зобовязання по оплаті товару по договору, позивач просив суд на підставіст.231 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, стягнути з відповідача 3327,81 грн. пеня, 1465,85 грн. інфляційних збитків, 634,74 -3% річних.

Відповідач своїх представників в судові засідання 06.12.2011, 14.12.2011 не направляв, причин неявки представника не повідомив, вимог ухвал суду щодо надання витребуваних документів та письмового відзиву - не виконав, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем в позовній заяві.Через канцелярію суду ніяких заяв та клопотань не подавав. Також суд зазначає і те, що відповідач не був позбавлений процесуального права надати витребувані документи та пояснення по справі шляхом направлення їх на адресу суду поштовим відправленням або надання через канцелярію суду.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ

14.12.2010 між позивачем Приватним підприємством «Дельта Медікел», як продавець, та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю “Мегсифарм”, як покупецьбуло укладено договір купівлі-продажу № 260/01/2011 (надалі Договір), згідно якого продавець зобовязується передати у власність покупця лікарські засоби, вироби медичного призначення, харчові продукти для спеціального дієтичного споживання (далі - товар), а покупець зобовязується прийняти цей товар та оплатити його відповідно до умов даного договору(п. 1.1).

Умовами Договору № 260/01/2011 від 14.12.2010 сторони погодили, що оплата кожної поставленої партії товару здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з моменту поставки, а в окремих випадках, за домовленістю сторін, на окремі партії встановлюється інший термін оплати і зазначається у видаткових накладних (п.3.3), момент поставки товару вважається дата підписання видаткових накладних уповноваженими представниками обох сторін (п.2.8), оплата здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (п.3.4.),датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (п.3.5), в разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобовязань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п. 4.1), в разі порушення строків оплати товару, покупець зобовязаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої сумиза весь час прострочки (п.4.2).

Згідно з накладними до договору купівлі-продажу товару № 260/01/2011 від 14.12.2010 (належним чиномзасвідчена позивачем копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судовому засіданні по справі), а саме: № ДМУ 10085423 від 30.12.2010 на суму 30744,44грн., № ДМУ 10085427 від 30.12.2010 на суму 658,16 грн., № 3095 від 20.01.2011 на суму 260,16грн., № 3098 від 30.01.2011 на суму 190,52грн., № 2426 від 18.01.2011 на суму 515,33грн., № ДМУ 00002444 від 18.01.2011 на суму 5432,85грн., № 4249 від 25.01.2011 на суму 390,24грн., №ДМУ 00004250 від 25.01.2011 на суму 1972,92грн., № 5389 від 27.01.2011 на суму 273,67грн., № 5390 від 27.01.2011 на суму 403,39грн., №ДМУ 00005391 від 27.01.2011 на суму 313,98грн., № ДМУ 00005392 на суму 389,03грн., № ДМУ 00005913 від 31.01.2011 на суму 1572,34грн., № ДМУ 10084220 від 28.12.2010 на суму 1184,40 грн., № 7426 від 03.02.2011 на суму 204,34грн., № ДМУ 00007427 від 03.02.2011 на суму 913,52грн. підписаних представниками позивача (продавця) та відповідача (покупця), загальна вартістьпереданогопозивачем та прийнятого відповідачем, без будь-яких зауважень та заперечень, товару складає 45419,29 грн. Строк оплати останньої з наведених вище накладних становить 14.02.2011.

Згідно з довіреностями типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996 № 192), а саме: № 4602 від 30.12.2010, № 4602 від 30.12.2010, № 92 від 20.01.2011, № 83 від 18.01.2011,№ 104 від 25.01.2011, №124 від 27.01.2011, № 129 від 31.01.2011,№ 4580 від 28.12.2011, № 133 від 03.02.2011, виданих ТОВ «Мегсифарм»на імя Скочко В.М.,Кастильовій Г.С.,Савічу О.В. останні були уповноважені на отримання товару від позивача ПП «Дельта Медікел»(належним чином засвідчені позивачем копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Як зазначав позивач у позові, відповідачем всупереч умов Договору № 260/01/2011 від 14.12.2010 не було здійснено оплату переданого позивачем товару, оскільки позивачем було передано товар на суму 45419,29 грн., який відповідачем був прийнятий, але не оплачений в сумі45419,29грн., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за поставлений товар згідно з вищенаведеними накладними, за розрахунками позивача яка складає 45419,29грн.

Відповідно до позовної заяви оскільки відповідач свого обовязку по повній оплаті поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару не виконав, у звязку з чим позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) основної заборгованості у розмірі 45419,29грн. розміру 3% річних 634,74грн., витрат з урахуванням індексу інфляції в розмірі1465,85 грн., пені врозмірі 3327,81грн. та судових витрат.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття, або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору № 260/01/2011 від 14.12.2010 було поставлено відповідачу товар на суму 45419,29 грн., який останнім було прийнято, що підтверджується підписом та відбитком штампу відповідача на наведених вище накладних, але у встановлений пунктом 3.3. Договору строк, а саме: зазначений у видаткових накладнихна окремі партії товару в сумі 45419,29 грн. відповідачем не оплачена. Оплата в сумі45419,29 грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору № 260/01/2011 від 14.12.2010існує непогашена заборгованість в сумі 45419,29 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений позивачем, та прийнятий, але не оплачений відповідачем товар в строк зазначається у видаткових накладних - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню в сумі 45419,29грн.

Крім цього, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 634,74 грн. та витрат з урахуванням індексу інфляції в розмірі 1465,85 грн., 3327,81 пені.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення зобовязання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 230 Господарського кодексу України також передбачено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до п. 4.2 Договору № 260/01/2011 від 14.12.2010за несвоєчасну оплату покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Суд, враховуючи, що відповідач прострочивперед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній оплаті поставленого позивачем товару в сумі 45419,29грн.,встановлений пунктом 3.3. Договору строк, а саме: зазначений у видаткових накладнихна окремі партії товару в сумі 45419,29 грн. відповідачем не оплачена,за період з 14.02.2011 по 09.08.2011, істаном на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість, вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річнихта витрат з урахуванням індексу інфляціїзаконними та обґрунтованими.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання та визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказану норму Цивільного кодексу України та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру пені, інфляційних витрат,3 % річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 634,74грн. за період з 14.02.2011 по 09.08.2011, розміру інфляційних втрат в сумі 1465,85грн. та розміру пені в сумі 3327,81 грн., є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме стягненню суми основного боргу за поставлений товар згідно договору№ 260/01/2011 від 14.12.2010 в розмірі 45419,29 грн., сума 3% річних в розмірі634,75 грн.,сума інфляційних втрат в розмірі 1465,85 грн.,та сума пені в розмірі 3327,81грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Також, оскільки позивачем було заявлено простягнення з відповідача заборгованості в сумі 50847,69 грн., а згідно платіжного доручення № 124814 від 10.08.2011, позивачем сплачено державного мита до Державного бюджету України в сумі 511,00грн., повернути позивачу державного мито в сумі 2 ,53 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегсифарм»(код ЄДРПОУ, 31113632 місцезнаходження:: 04050, м. Київ, вул. Мельникова,12) на користь Приватного підприємства «Дельта Медікел»(код ЄДРПОУ 30634637, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе вул. Чорновола, 43) суму основного боргу 45419 (сорок пять тисяч чотириста девятнадцять) грн. 29 коп.., суму витрат з урахуванням індексу інфляції в розмірі 1465 (тисяча чотириста шідесят пять ) грн. 85 коп., 3% річних - 634 (шістсот тридцять чотири) грн. 74 коп., пені -3327 (три тлячи триста двадцять сім ) грн. 81 коп.,а також508 (пятсот вісім) грн. 47 коп., суму витрат посплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Повернути Приватному підприємству «Дельта Медікел»(код ЄДРПОУ 30634637, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе вул. Чорновола, 43) з Державного бюджету України державне мито в сумі 2(дві) грн.53 коп.зайво сплачене платіжним дорученням № 124814 від 10.08.2011.

4.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання

апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скаргирішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення 19.12.2011