Рішення № 20526048, 19.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/51719.12.11

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Орлан-Транс-Груп”

про стягнення 12000,00 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2. - представник за довіреністю від 25.11.11., ОСОБА_3. представник за довіреністю від 06.12.11.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Орлан-Транс-Груп” заборгованості по Договору-Заявці № 7999-10ОТГ від 05.11.2010 та Договору-Заявці № 8383-10ОТГ від 18.11.2010 в розмірі 12000,00 грн. основного боргу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за Разовими Договором-Заявкою № 8383-10ОТГ від 18.11.2010 та Договором-Заявкою № 7999-10ОТГ від 05.11.2010 на транспортно-експедиційні послуги позивач надав відповідачу послуги з перевезення в розмірі 12000,00 грн., за які відповідач не розрахувався.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.10.2011 порушено провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.11.2011 справу № 9/124-11 було скеровано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2011 справу № 9/124-11 прийнято до провадження, справі присвоєно № 53/517 та призначено розгляд справи на 28.11.2011.

В судове засідання 28.11.2011 зявився представник позивача та надав суду документи на виконання вимоги ухвали суду від 11.11.2011.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в засідання не зявився, вимоги ухвали суду від 11.11.2011 не виконав, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судоустрій України" ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня, а також приймаючи до уваги норми, які встановлені ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 N 475/97-ВР), суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача в засідання суду та не виконання останнім вимог суду, викладених в ухвалі від 11.11.2011, перешкоджає вирішенню спору по суті господарський суд ухвалою від 28.11.2011 відклав розгляд справи на 19.12.2011.

Представник позивача в судовому засіданні 19.12.2011 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В судове засідання 19.12.2011 представник відповідача вдруге не зявився, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхиляє з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Представник відповідача у заяві від 16.12.2011 вказав, що позовні вимоги не визнає повністю у звязку з невиконанням позивачем своїх зобовязань щодо надання встановленого умовами договору всіх погоджених первинних бухгалтерських документів. Відповідно до норм чинного законодавства та суддівської практики (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.04.2009 № 01-08/208) доказом надсилання відповідачу документів вказаних у п. 15 договору у даному випадку може бути або підпис уповноваженої особи відповідача на відповідному реєстрі документів або опис вкладення у цінний рекомендований лист на адресу відповідача завірений печаткою поштової установи.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.12.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.11.2010 відповідачем позивачу був поданий разовий договір-заявка на транспортно-експедиційні послуги № 8383-10ОТГ по перевезенню вантажу за маршрутом м. Немирів (Вінницька область) м. Донецьк. Вказаний Договір між сторонами укладений за допомогою факсимільного звязку.

В разовому договорі-заявці сторони домовилися, що факсимільна копія договору має юридичну силу оригіналу за зобовязує сторони виконувати її вимоги.

На виконання разового договору-заявки № 8383-10ОТГ позивачем було здійснено перевезення вантажу за вказаним маршрутом, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 550028 від 18.11.2010, актом приймання продукції за кількістю № 39 від 22.11.2010, видатковою накладною № 181110077 від 18.11.2010 та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № пп-00498 від 22.11.2010, який підписаний виконавцем та експедитором та скріплений печатками останніх.

Згідно з умовами вказаними в разовій заявці-договорі № 8383-10ОТГ вартість перевезення складає 6000,00 грн. з ПДВ та порядок оплати: 10 днів після отримання оригіналів документів.

05.11.2010 відповідачем позивачу був поданий разовий договір-заявка на транспортно-експедиційні послуги № 7999-10ОТГ по перевезенню вантажу за маршрутом м. Немирів (Вінницька область) м. Донецьк. Вказаний Договір між сторонами укладений за допомогою факсимільного звязку.

В разовому договорі-заявці сторони домовилися, що факсимільна копія договору має юридичну силу оригіналу за зобовязує сторони виконувати її вимоги.

На виконання разового договору-заявки № 7999-10ОТГ позивачем було здійснено перевезення вантажу за вказаним маршрутом, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 489373 від 06.11.2010, товарно-транспортною накладною № 489373 від 06.11.2010, актом приймання продукції за кількістю № 31 від 08.11.2010, видатковою накладною № 216 від 05.11.2010 та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № пп-00118 від 08.11.2010, який підписаний виконавцем та експедитором та скріплений печатками останніх.

Згідно з умовами вказаними в разовій заявці-договорі № 7999-10ОТГ вартість перевезення складає 6000,00 грн. з ПДВ та порядок оплати: 20 днів після отримання оригіналів документів.

Матеріали справи свідчать, що позивач виставляв відповідачу рахунки-фактури: СФ-0093 від 22.11.2010 та № 0088 від 08.11.2010 для оплати за надані послуги з перевезення вантажу.

На доказ направлення відповідачу оригіналів документів позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою відповідача про отримання 07.12.2010 та повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою відповідача про отримання 16.11.2010.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією про оплату заборгованості в розмірі 12000,00 грн. На доказ направлення претензії позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач відповіді на претензію не надав, обовязку щодо оплати за надані послуги на суму 12000,00 грн. не виконав.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність» від 01.07.2004 № 1955 за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з умовами вказаними в разових заявках-договорах порядок оплати: 20 днів після отримання оригіналів документів та 10 днів після отримання оригіналів документів.

На доказ направлення відповідачу оригіналів документів позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою відповідача про отримання 07.12.2010 та повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою відповідача про отримання 16.11.2010.

Таким чином, відповідач повинен був здійснити оплату за виконане перевезення вантажу в сумі 6000,00 грн. у строк до 05.12.2010 та оплату за виконане перевезення вантажу в сумі 6000,00 грн. у строк до 16.12.2010.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів виконання зобовязання щодо оплати послуг не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань підтверджується матеріалами справи.

Заперечення відповідача на позов не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються поданими доказами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 12000, 00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп»(03134, м. Київ, вул. Жмеринська, 30, ідентифікаційний код 30221264) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (2440, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 23.12.2011