Рішення № 20525120, 19.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/39619.12.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Фармаком»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегсифарм» про стягнення 6701, 49 грн. за участю представників позивача ОСОБА_1., довіреність № 22/11-11 від 25.11.2011 року, відповідача не зявився,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 6338, 40 грн. основного боргу та 363, 09 грн. пені у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязань з оплати вартості товару за договором купівлі-продажу № 32 від 01 січня 2010 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 26.10.2011 року.

У судовому засіданні 19.12.2011 року представником позивача було надано доповнення до позовної заяви та розрахунок штрафних санкцій.

Представник відповідача в судове засідання 19.12.2011 року не зявився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 січня 2010 року між Товариством з обмежено відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Фармаком»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегсифарм»(покупець) було укладено договір № 32, за умовами якого продавець зобовязався передати у власність покупця товар, асортимент, кількість та ціна на який встановлюється у видаткових накладних, які підписуються уповноваженими представниками сторін та є невідємною частиною цього договору, а покупець зобовязався прийняти поставлений товар та сплатити його вартість в термін та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 1.3. ціна товару може бути змінена продавцем, з попереднім письмовим попередженням покупця за 15 (пятнадцять) календарних днів до підвищення цін, в разі: підвищення цін на сировину та енергоносії; збільшення собівартості транспортування товару; інфляційні процеси.

У п.4.2. вказано, що оплата товару здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу на протязі 45 (сорока пяти) календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідно до п.9.1. даний договір набирає чинності з 01 січня 2010 року і діє до 31 грудня 2010 року.

Згідно п.9.2. у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору за один місяць до закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором.

Поясненнями позивача та видатковими накладними № PH-0009018 від 15 листопада 2010 року на суму 1211, 22 грн., № PH-0008641 від 08 листопада 2010 року на суму 817, 26 грн., № PH-0010458 від 06 грудня 2010 року на суму 144, 00 грн., № PH-00115347 від 20 грудня 2010 року на суму 1053, 36 грн., № PH-0010457 від 06 грудня 2010 року на суму 405, 30 грн., № PH-0000022 від 04 січня 2011 року на суму 813, 12 грн., № PH-0000554 від 17 січня 2011 року на суму 1015, 62 грн. стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 5459, 88 грн.

Враховуючи, що позивачем не було надано суду оригіналів видаткових накладних № РН-0000182 від 10.01.2011 року та № РН-0000931 від 24.01.2011 року, зазначені накладні не приймаються судом до уваги при розгляді справи та не враховуються при прийняті даного рішення.

Відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково і має заборгованість перед позивачем у розмірі 4783, 32 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобовязання за договором з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 4783, 32 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки обґрунтовані та підлягають задоволенню частково у розмірі 4783, 32 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 6.3. договору у разі порушення строків оплати за поставлений товар, покупець сплачує продавцю за кожний день прострочення пеню, яка нараховується у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла протягом терміну прострочення від суми заборгованості.

Враховуючи вищевикладену норму закону та умови договору, позивачем у звязку з простроченням виконання зобовязання з оплати отриманого товару нараховано 363, 09 грн. пені.

Позовні вимоги про стягнення пені у звязку з простроченням виконання встановленого договором зобовязання з оплати поставленого товару обґрунтовані, проте підлягають задоволенню частково у розмірі 289, 64 грн. за уточненим розрахунком суду, який здійснено відповідно до вимог закону та умов договору.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегсифарм» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, код 31113632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Фармаком»(61050, Харківська область, м. Харків, вул. Юрївська, буд. 17, код 30590731) 4783 (чотири сімсот вісімдесят три) грн. 32 коп. боргу, 289 (двісті вісімдесят девять) грн. 64 коп. пені, 81 (вісімдесят одна) грн. 64 коп. державного мита та 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О. Чебикіна