Рішення № 20524871, 05.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/33105.12.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»

ДоПублічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

Третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі»

Простягнення18312, 12 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: ОСОБА_1., дов. № б/н від 24.05.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_2., дов. № 85D/2011 від 11.03.2011 р.

Від третьої особи: ОСОБА_3., дов. № б/н від 01.12.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»про стягнення 18312, 12 грн. матеріальної шкоди (в порядку регресу), завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 23.07.2009 р. на вул. Дегтярівська, 53 в м. Києві за участю транспортних засобів «Seat Ibiza», державний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_4 та «ГАЗель», державний номер НОМЕР_2, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування» на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів № 183877 серії АТК від 22.03.2009 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування ОСОБА_4 власнику автомобіля «Seat Ibiza», державний номер НОМЕР_1, в розмірі 18822, 12 грн., а тому позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Винним у вчиненні вищезазначеного ДТП визнано водія ТОВ «Київські телекомунікаційні мережі»ОСОБА_5, який керуючи автомобілем «ГАЗель», державний номер НОМЕР_2, порушив Правила дорожнього руху України та здійснив зіткнення з автомобілем «Seat Ibiza», державний номер НОМЕР_1. З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність власника «ГАЗель», державний номер НОМЕР_2, застрахована Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»у відповідності до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4006924, позивач вказує, що обовязок з відшкодування шкоди покладається на відповідача. З відрахуванням франшизи в розмірі 510, 00 грн., позивач просить стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» суму завданої шкоди в розмірі 18312, 12 грн.

Ухвалою суду від 14.10.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/331 та призначено її розгляд на 07.11.2011 р., залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі», зобовязано учасників судового процесу надати суду певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 07.11.2011 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 14.10.2011 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не зявився, письмові пояснення по суті спору не надав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 17.10.2011 р., яке підтверджує отримання відповідачем 19.01.2011 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача письмові пояснення по суті спору не надав.

Враховуючи наведене, у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним та третьою собою вимог ухвали суду від 14.10.2011 р., що перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 07.11.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 05.12.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 05.12.2011 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги на визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, та повідомив, що через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 02.12.2011 р. подав відзив на позовну заяву.

Представник третьої особи надав суду усні пояснення по суті спору, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 18.11.2011 р. від нього надішли письмові пояснення по суті спору.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2009 р. на вул. Дегтярівська, 53 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, зокрема, зіткнення автомобілів «Seat Ibiza», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4 та «ГАЗель», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5.

ОСОБА_5 керуючи автомобілем «ГАЗель», державний номер НОМЕР_2, не був уважний, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Seat Ibiza», державний номер НОМЕР_1, чим порушив п. 2.3 Правил дорожнього руху України. В результаті ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Про наведене свідчить довідка, видана Управлінням державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в місті Києві, та постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 21.08.2009 року в адміністративній справі № 3-9443/09, відповідно до якої ОСОБА_5. було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів.

Факти, які встановлені постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.08.2009 року в адміністративній справі № 3-9443/09, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Seat Ibiza», державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4.

Відносини, повязані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між Закритим акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування», (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 183877 серії АТК від 22.03.2009 р., у відповідності до якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, використанням та розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем марки «Seat Ibiza», державний номер НОМЕР_1.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обовязковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється субєктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства позивач з метою визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Seat Ibiza», державний номер НОМЕР_1, замовив у Субєкта підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_5. (сертифікат субєкта оціночної діяльності № 6235/07, виданий Фондом державного майна України 08.10.2007 р.) проведення товарознавчого дослідження вищевказаного транспортного засобу.

Проведення дослідження було здійснено оцінювачем автотранспортних засобів ОСОБА_5 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 5209 від 14.07.2007 р.), та виконано відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 та Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440.

Відповідно до звіту № 7681/9467 від 18.08.2009 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Seat Ibiza», державний номер НОМЕР_1, становить 22934, 54 грн., вартість відновлювального ремонту зазначеного транспортного засобу 29971, 86 грн.

На підставі вищезазначеного звіту Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування»було здійснено розрахунок страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортних засобів № 183877 серії АТК від 22.03.2009 р. та складено страховий акт від 04.09.2009 р., в якому визначена сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, та становить 18822, 12 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач повідомив, що Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»виконало свої зобовязання перед страхувальником за договором добровільного страхування транспортних засобів № 183877 серії АТК від 22.03.2009 р. належним чином, перерахувавши суму страхового відшкодування в розмірі 18822, 12 грн. ОСОБА_4, що підтверджується видатковим касовим ордером від 30.09.2009 р.

Враховуючи те, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.08.2009 року в адміністративній справі № 3-9443/09 ОСОБА_5, який керуючи автомобілем «ГАЗель», державний номер НОМЕР_2, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його зіткнення з автомобілем марки «Seat Ibiza», державний номер НОМЕР_1, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Seat Ibiza», державний номер НОМЕР_1.

Відповідальність власника транспортного засобу «ГАЗель», державний номер НОМЕР_2, застрахована Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідності до полісу № ВВ/4006924.

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування»на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів № 183877 серії АТК від 22.03.2009 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування ОСОБА_4 власнику автомобіля «Seat Ibiza», державний номер НОМЕР_1, в розмірі 18822, 12 грн., позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу «ГАЗель», державний номер НОМЕР_2, - Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна».

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»про стягнення суми завданої матеріальної шкоди (в порядку регресу) в розмірі 18312, 12 грн. матеріальних збитків (в порядку регресу).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обовязкових видів страхування, що здійснюються в Україні. Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу «ГАЗель», державний номер НОМЕР_2, зокрема до відповідача у даній справі - Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З огляду на вищенаведене, позивачем було направлено на адресу відповідача заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу вих. № 1746/18-П від 22.07.2010 р. про відшкодування суми завданої шкоди в порядку регресу в розмірі 18822, 12 грн.

Проте Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» дану регресну вимогу не задовольнило, суму страхового відшкодування в порядку регресу не сплатило.

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна»у своєму відзиві на позовну заяву просило зменшити суму страхового відшкодування в порядку регресу до 13501, 30 грн., мотивуючи це тим, що представника відповідача не було викликано для огляду пошкодженого транспортного засобу «Seat Ibiza», державний номер НОМЕР_1, та позивачем було невірно визначено суму завданої шкоди.

Проте суд зазначає, що недотримання позивачем цього пункту не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача завданої матеріальної шкоди в порядку регресу. При цьому береться до уваги той факт, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі», яке є власником транспортного «ГАЗель», державний номер НОМЕР_2, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП, - телеграмою № 105087, яка була доставлена 23.07.2009 р., була повідомлена про проведення огляду пошкодженого автомобіля, що підтверджується письмовими поясненнями, наданими представником ТОВ «Київські телекомунікаційні мережі», які містяться в матеріалах справи.

Крім того, заперечення відповідача та визначення ним вартості розміру завданої власнику автомобіля «Seat Ibiza», державний номер НОМЕР_1, шкоди не підтверджено належними доказами, якими можливо встановити наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Таким чином, враховуючи те, що Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування»виплачено страхове відшкодування ОСОБА_4 розмірі 18822, 12 грн., у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, сума страхового відшкодування в порядку регресу, яка має бути стягнена з відповідача, становить 18822, 12 грн.

Проте позивач при розрахунку позовних вимог визначив, що сума страхового відшкодування в порядку регресу становить 18312, 12 грн., оскільки ним було віднято із суми 18822, 12 грн. франшизу в розмірі 510, 00 грн., хоча полісом № ВВ/4006924 передбачена нульова франшиза.

Таким чином, сума страхового відшкодування, яку відповідач має сплатити в порядку регресу, є більшою, ніж заявлено позивачем.

Проте, оскільки господарський суд при прийнятті рішення обмежений розміром заявлених позовних вимог, то за таких обставин стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 18312, 12 грн., тобто в межах заявлених позовних вимог.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»про стягнення 18312, 12 грн. матеріальної шкоди (в порядку регресу) підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

При подачі даного позову Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування»було сплачено державне мито платіжним дорученням № 14534 від 07.09.2011 р. в сумі 184, 00 грн., тоді як, відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доході громадян. У відповідності до ціни позову у даній справі, позивач повинен був сплатити 183, 12 грн. За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 00, 88 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (вул. Богдана Хмельницького, буд. 48А, м. Київ, 01030, ідентифікаційний код 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»(вул. Герцена, буд. 10, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 24745673) про стягнення суми завданої матеріальної шкоди (в порядку регресу) в розмірі 18 312 (вісімнадцять тисяч триста дванадцять) грн. 12 коп., 183 (сто вісімдесят три) грн. 12 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.На підставі даного рішення повернути Приватному акціонерному товариству «ПРОСТО-страхування»(вул. Герцена, буд. 10, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 24745673) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 00 грн. 88 коп., що перераховане платіжним дорученням № 14534 від 07.09.2011 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення складено

09.12.2011 р.