Рішення № 20524753, 14.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/36914.12.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

До Державного підприємства "Вугілля України"

третя особа-1: Державне підприємство "Луганськвугілля" ВП «Луганськвуглепостачання»

третя особа-2: Закрите акціонерне товариство «Михайлівська»

про стягнення 1174,02 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. предст. за довір.;

від відповідача: ОСОБА_2. перст. за довір.;

від третіх осіб: не зявились.

У судовому засіданні 14.12.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Центренерго»до Державного підприємства «Вугілля України»про стягнення з відповідача на користь позивача суму збитків у розмірі 2704,95 грн., та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2011 порушено провадження у справі №35/369, розгляд справи призначено на 21.11.2011.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2011 №35/316, на підставі ст.ст. 27, 77 ГПК України, залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Луганськвугілля»ВП «Луганськвуглепостачання»та Закрите акціонерне товариство «Михайлівська»та розгляд справи відкладений на 14.12.2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Центренерго»(далі позивач, покупець) та Державним підприємством "Вугілля України" (далі відповідач, постачальник) було укладено договір постачання вугілля №111/31 (надалі Договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору постачальник зобов»язується поставити Покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому Договорі. Покупець зобов»язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим Договором.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року за реквізитами покупця, вказаними в Додатках до Договору.

Відповідно до п.4.1 Договору, приймання вугілля по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6 та від 25.04.1966 №П-7 (з змінами та доповненнями), ГОСТ 1137-64 «Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикеты. Правила приемки по качеству», ДСТУ 4083-2002 «Вугілля кам»яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови», ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам»яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування», ГТР 34.09.110-2003 «Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи»та/або іншими нормативними документами України, прийнятими на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить договору.

Згідно п.4.2 Договору маса вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у залізничних накладних, і результатів приймання за кількістю у покупця в порядку, визначеному ГНД 34.09.101-2003 «Методичні вказівки з обліку палива на електростанціях»з врахуванням норми нестачі згідно з «Правилами видачі вантажів»затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644.

Приймання партії вугілля за кількістю здійснюється Покупцем шляхом зважування на тензометричних вагах, які вчасно проходять перевірки Держстандарту України. У випадку виявлення розбіжностей у кількості вугілля між даними покупця та постачальника, покупець протягом 24 години з моменту виявлення розбіжностей вантажовідправнику та постачальнику направляє факсограму про виклик представника вантажовідправника та постачальника для проведення спільного зважування. Постачальник або вантажовідправник повинен повідомити покупця/ вантажоотримувача про своє прибуття до вантажовідправника. У разі ненадання відповіді та неприбуття представника постачальника, вугілля по кількості приймається за результатами зважування у покупця.

Відповідно до частини 1 статті 918 Цивільного кодексу України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У грудні 2008 року відповідно до умов договору від вантажовідправника ДП «Луганськвугілля»надійшло 11 вагонів з вугіллям марки «П», що підтверджується залізничними накладними №51099953 (вагони №№60788007, 67345652), №51100044 (вагон №60434511), №51100047 (вагон №65762007), №51099960 вагони №60264512,67862664, 60682978, 66136524, 60685708, 60455078, 66576083).

Відповідно до п.4.4 Договору приймання партії вугілля за якістю у покупця здійснюється відповідно до даних хімічного аналізу атестованої хімічної лабораторії вантажоодержувача.

Фактичні значення показників якості вугілля в партії для розрахунків за поставками визначаються на підставі посвідчення про якість вугілля в партії і результатів приймання вугілля за якістю у покупця таким чином: якщо різниця між показниками Аd, Wtrменша за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 за посвідченням про якість; якщо різниця між показниками А, Wtr більша за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 за результатами приймання вугілля за якістю у Покупця.

При здійсненні вхідного контролю кількості вугілля, що надійшло за накладними №51099953 (вагони №№60788007, 67345652), №51099960 (вагон №№60264512, 67862664, 60682978, 66136524, 60685708, 60455078, 66576083) встановлено, що показники зольності вугілля перевищують встановлену договором допустиму похибку.

При здійсненні вхідного контролю кількості вугілля, що надійшло за накладними №51100044 (вагон №60434511), №51100047 (вагон №65762007) встановлено, що різниця між масою вугілля в вагонах, зазначеною в залізничних накладних і масою визначеною при прийманні, перевищує норму природних втрат і граничну розбіжність при визначені маси нетто.

Відповідно до п.4.8 Договору, якщо показники якості вугілля визначені в лабораторії вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину більше верхнього значення, допустимої похибки випробування, вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, зобов»язаний викликати вантажовідправника та постачальника для проведення спільного опломбування вугілля.

У разі неприбуття представника вантажовідправника протягом 24 годин з моменту отримання повідомлення, до розрахунку приймаються показники якості визначені лабораторією вантажоотримувача.

Постачальник і покупець мають право перевірити якість поставленої партії вугілля шляхом спільного випробування та проведення хіманалізу. Хіманаліз виконується лабораторією ТЕС вантажоотримувача. Покупець у даному випадку забезпечить доступ уповноваженого представника постачальника у лабораторії ТЕС. Дані, отримані в результаті спільного випробування та проведення хіманалізу приймаються до розрахунку обома сторонами (п.4.11 Договору).

Як вбачається з наданих суду доказів, при виконанні Договору, з боку відповідача було допущено невідповідність якісних та кількісних показників вугілля, яке поставлялось, що спричинило за собою понесення позивачем витрат на направлення телеграм про виклик представників постачальника та вантажовідправника, оплати залізниці вартості користування вагонами під час очікування прибуття представників постачальника, оплати послуг, пов»язаних з проведенням робіт по обробці, обслуговуванню вагонів, проведенню маневрових робіт, відбору проб вугілля шнековим пробовідбірником, проведенням хімічного аналізу проб вугілля та витрат, пов»язаних з переадресацією вагонів з вугіллям, якість яких не відповідача умовам договору, дані витрати підтверджують відомостями плати за користування вагонами (контейнерами), телеграмами, реєстрами оплат, актами, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 року при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми.

Крім того, у необхідних випадках можуть складатися акти про технічний стан вагона або контейнера, акти розкриття вагона або контейнера для митного, прикордонного та інших видів контролю, акти про пошкодження вагона або контейнера та інші акти у випадках, передбачених правилами перевезення, що застосовуються до даного виду вантажу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 4 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановленні договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збиткам розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.

Згідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором. При визначені не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обовязок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобовязання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обовязковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного звязку між діями особи та збитками, які складають обєктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це обєктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобовязання було виконано боржником.

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний звязок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобовязань (виключає його відповідальність).

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки відповідач в порушення п. 3.1.2. Договору, не забезпечив поставку вугілля в належній кількості та якості, у звязку з чим, позивач поніс додаткові витрати по оплаті за телеграм, оплаті за простій вагонів на загальну суму 1174,02 грн., господарський суд прийшов до висновку, що позивач дотримуючись вимог вищевказаних статей, довів наявність всіх необхідних елементів для такого виду відповідальності як стягнення збитків, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Вугілля України”(01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Публічного акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, код ЄДРПОУ 22927045) 1174,02 грн. (одну тисячу сто сімдесят чотири гривні 02 коп.) - збитків, 102,00 (сто дві гривні 00 коп.) - державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 19.12.2011