Рішення № 20523110, 13.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/24113.12.11 За позовомЗаступника Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та Військової частини А 4209

ДоДніпровської квартирно-експлуатаційної частини (району)

Про стягнення 144037,42 грн.

Суддя І.О. Домнічева

Представники:

від позивача 1

від позивача 2Тодерян В.М.

не зявився

від відповідачане зявився

від прокуратури Погорєлов А.А. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та Військової частини А 4209 до Дніпровської квартирно-експлуатаційної частини (району) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором від 10.01.2011р.

В судовому засіданні позивачем були надані докази сплати відповідачем суми основного боргу в розмірі 112799,56 грн.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

10 січня 2011р. між Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України, військовою частиною А 4209 та Дніпровською квартирно-експлуатаційною частиною (району) було укладено трьохсторонній договір на відшкодування вартості теплової енергії.

Відповідно до п.1.1. Договору, Субспоживач здійснює відшкодування за отриману теплову енергію по даному договору згідно рахунку, виписаному «Розпорядником коштів»за фактично отриману теплову енергію на площу приміщення, яку займає Субспоживач на підставі актів споживання погоджених Споживачем та Субспоживачем в межах встановленого «Розпорядником коштів»ліміту споживання.

Відповідно до п. 4.2. Субспоживач несе відповідальність за несвоєчасну сплату рахунків «Розпоряднику коштів»за використання теплової енергії (до 15 числа кожного місяця).

Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунок за використану теплову енергію Субспоживач буде відбуватися за даним договором відповідно наданих копій актів виконаних робіт постачальника послуг та рахунків-фактур «Розпорядника коштів»або Споживача, де відображена фактична сума сплати.

Відповідно до п. 5.2 Договору розрахунком рахується період з 5 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця.

В п. 5.4. Договору зазначено, що Субспоживач здійснює 100 процентів сплату за використану теплову енергію протягом десяти днів після отримання рахунків від «Розпорядника коштів».

Відповідно до п. 5.6. Договору за порушення термінів оплати за спожиту теплову енергію Субспоживач сплачує «Розпоряднику коштів»пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості указаних послуг за кожний день прострочення платежу, враховуючи фактичний день сплати, а порушення обовязків по даному Договору понад 30 днів Субспожива сплачує штраф у розмірі 7 відсотків вартості від вартості указаних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач припустився прострочення сплати вартості фактично отриманої теплової енергії, а саме сума основного боргу відповідачем була сплачена лише 08.11.2011р.

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи умови договору з відповідача підлягають стягненню пеня та штраф за несвоєчасне виконання грошових зобовязань.

Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Отже, з відповідача підлягає стягненню інфляційні в сумі 5603,31 грн.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Дніпровської квартирно-експлуатаційної частини (району) (м. Київ, вул. Електриків, 33; код ЄДРПОУ 24974770) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (м. Київ, а/с 37, вул. Ав. Антонова, 2/32, корп. 97; код ЄДРПОУ 22991617) 17738 (сімнадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 58 коп. пені, 7895 (сім тисяч вісімсот девяносто пять) грн. 97 коп. штрафу та 5603 (пять тисяч шістсот три) грн. 31 коп. інфляційних.

Стягнути з Дніпровської квартирно-експлуатаційної частини (району) (м. Київ, вул. Електриків, 33; код ЄДРПОУ 24974770) в доход державного бюджету України 2880 (дві тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 75 коп. судового збору.

В решті вимог провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяІ.О. Домнічева

Повне рішення складено 19.12.2011р.