Рішення № 20523093, 22.12.2011, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-2437/11/0121

Справа № 2-2437/2011 рік

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 грудня 2011 року м. Феодосія.

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Криму складі:

Головуючого судді: - Хожаінової О.В.,

при секретарі: - Акопян Р.Л.,

за участю позивача, представника: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача: - Мягкого В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства „Феодосійське автотраспортне підприємство № 14312” про визнання наказу незаконним, відновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за вимушений прогул,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Феодосійське автотраспортне підприємство № 14312” про визнання наказу № 2 від 04.01.2011 року про звільнення її на підставі п.1 ст.40 КЗпП України незаконним, відновлення на посаді диспетчера, стягнення середньої заробітної плати за вимушений прогул. Вимоги обгрунтовані тим, що позивач з 1997 року працювала у ВАТ „Феодосійське автотраспортне підприємство № 14312” на різних посадах. В останній час працювала диспетчером. Наказом № 2 від 04.01.2011 року була звільнена за ст.40 п.1 КЗпП України (скорочення штату працівників). Вважає, що звільнена з порушенням трудових прав, перед звільненням їй не запропонували вакантних посад, що є на підприємстві. Їй відомо, що є вільні вакансії касира, охоронника, прибиральниці, що вона могла виконувати. Вважає, що її звільнилит з помсти, оскільки вона раніше зверталася до суду та Рішенням Феодосійського міського суду від 18.10.2010 року була поновлена на роботі з виплатою заробітної плати за вимушений прогул.

Позовні вимоги були уточнені, позивач також дізналася, що директор підприємства, що підписала наказ про її звільнення, 24.09.2010 року була засуджена за скоєння злочинів, передбачених ст.ст.191 ч.3 та 366 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, повязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарською діяльністю строком на 1 рік. Вирок набрав законної сили 11.10.2010 року. Таким чином, наказ підписаний неналежною особою, що також є підставою для скасування наказу. Уточнивши вимоги про стягнення заробітної плати за вимушений прогул з 04.01.2011 року по день ухвалення рішення просила стягнути 8876,40 грн. (1109,55 х 8 місяців).

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити з урахуванням Рішення Феодосійського міського суду від 09.09.2011 року.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечує, пояснивши, що звільнення позивача проведено з дотриманням вимог законодавства, вільних вакансій на підприємстві немає, підстави для задоволення позову також відсутні. ОСОБА_6 не займає посаду генерального директора, вона лише виконує обовязки генерального директора ВАТ. В провадженні Апеляційного суду АРК є апеляційна скарга ВАТ „Феодосійське автотраспортне підприємство № 14312” на Рішення Феодосійського міського суду від 09.09.2011 року, яким стягнуто на користь позивача середній заробіток за затримку розрахунку.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. При цьому, відповідно до ч.2 ст.23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обовязковим при укладенні трудового договору з фізичною особою. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

В силу ст.48 КЗпПУ трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад пять днів.

Судом встановлено, що Рішенням Феодосійського міського суду від 18.10.2010 року по справі № 2-1792-2010р. (а.с.5) частково задоволений позов ОСОБА_3, визнаний незаконним наказ № 56 від 18.08.2009 року по ВАТ „Феодосійське автотраспортне підприємство № 14312” про звільнення ОСОБА_3 з 21.09.2009 року по п.1 ст.40 КЗпП України, відновлено ОСОБА_3 в посаді диспетчера з 21.09.2009 року, стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.09.2009 року по 18.10.2010 року в сумі 9322,19 грн., 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 800,00 грн. витрат на правову допомогу, а всього 11122,19 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Наказом № 36 від 22.10.2010 року по ВАТ „Феодосійське автотраспортне підприємство № 14312” введно у штатний розпис одиницю диспетчера на 0,5 ставки від мінімальної заробітної плати, відновлено ОСОБА_3 в посаді диспечера з 21.09.2009 року на підставі Рішення Феодосійського міського суду від 18.10.2010 року по справі № 2-1792/2010, яке підлягає негайному виконанню (а.с.15). Згідно Наказу № 37 від 22.10.2010 року скасовано наказ № 36 від 22.10.2010 року, введено в штатний розпис одиницю диспетчера, відновлено ОСОБА_3 в посаді диспетчера з 21.09.2009 року на підставі Рішення Феодосійського міського суду від 18.10.2010 року по справі № 2-1792/2010, яке підлягає негайному виконанню (а.с.16).

Відповідно до наказу № 45 від 03.11.2010 року (а.с.18) у звязку зі скороченням чисельності робітників, а також обсягу робіт в посаді диспетчера, ОСОБА_3 попереджено про наступне звільнення у звязку зі скороченням її посади з 03.11.2011 року під підпис зігдно зі ст.40 п.1 КЗпП України. ОСОБА_3 перебувала у відпустці згідно Наказу № 46 від 03.11.2010 року, № 47 від 17.11.2010 року (а.с.19,20).

Відповідачем 03.11.2010 року вих. № 176 (а.с.21) було направлено повідомлення на адресу Феодосійського центру зайнятості про наступне скорочення посади диспетчера на підприємстві з метою надання допомоги у працевлаштуванні ОСОБА_3, оскільки відсутні вільні вакансії, які можливо запропонувати ОСОБА_3 після скорочення.

Згідно листа Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим № 567/0/17-1 від 18.02.2011 року станом на 14.02.2011 року залишок несплаченої позивачці матеріальної шкоди складає 1989,63 грн., сума вихідної допомоги визначена у 1109,55 грн. (а.с.25).

За даними Штатного розпису по ВАТ „Феодосійське автотраспортне підприємство № 14312” станом з 01.01.2011 року не передбачено жодної посади диспетчера (а.с.27). Відповідно до переліку працівників ВАТ „Феодосійське автотраспортне підприємство № 14312” (а.с.28) станом на 15.03.2011 року вільних вакансій на підприємстві немає, немає посади диспетчера, для роботи касиром чи бухгалтером необхідна відповідна освіта, якої немає у ОСОБА_3

Наказом № 2 від 04.01.2011 року ОСОБА_3 була звільнена за ст.40 п.1 КЗпП України (скорочення штату працівників) з 03.01.2011 року на підставі наказу № 45 від 03.11.2010 року (а.с.3,4).

Також судом встановлено, що Вироком Феодосійського міського суду від 24.09.2010 року по справі № 1-553/10р. (а.с.37-39) ОСОБА_6 визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ст.191 ч.3 КК України, з призначенням покарання 4 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, повязані з організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю строком на 1 рік. Вирок набрав законної сили з 11.10.10 року.

Рішенням Феодосійського міського суду від 09.09.2011 року по справі № 2-2792/11р. частково задоволений позов ОСОБА_3 до ВАТ „Феодосійське АТП № 14312” про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку, моральної шкоди, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Феодосійське автотранспортне підприємство № 14312” на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 8764,40 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили 04.11.2011 року (а.с.96-97).

ОСОБА_3 є матірю ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, запис про батька зроблений на підставі даних матері. ОСОБА_3 отримує допомогу, як одинока матір на сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження (а.с.63-67).

В силу положень ст.233 КЗпП України працівник може звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору по справі про звільнення в місячний термін з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Загальний строк для звернення з позовом про вирішення трудового спору три місяці.

Позивач звернулася до суду з позовом 04.02.2011 року, таким чином, строк звернення до суду позивачем не пропущений.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника розрахунок проводиться в день звільнення. Відповідно до норми ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органа розрахунку сум у строки, встановлені статтею 116 КЗпП України, організація повинна виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного звільнення.

Відповідно ч.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата позивачу повинна обчислюватися виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі, коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Частиною 1 ст.235 КЗпПУ передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Аналізуючи надані докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що на ВАТ „Феодосійське АТП № 14312” проведено скорочення з 03.01.2011 року посади диспетчера без відповідного рішення про зміни до організаційної структури, чисельності працівників та штатного розпису. Суду не представлено відповідачем відповідного рішення підприємства як підстави для наказів № 45 від 03.11.2010 року, № 2 від 04.01.2011 року, внесення змін до штатного розпису. Також звільнення ОСОБА_3 проведено на підставі Наказу № 2 від 04.01.2011 року, при цьому дата звільнення вказана 03.01.2011 року з дня, що передує наказу. Наказ підписаний виконуючим обовязки директора ВАТ „Феодосійське АТП № 14312” ОСОБА_6, яка згідно Вироку Феодосійського міського суду від 24.09.2010 року по справі № 1-553/10р. визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ст.191 ч.3 КК України, з призначенням покарання 4 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, повязані з організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю строком на 1 рік. Вирок набрав законної сили з 11.10.10 року. Таким чином, звільнення ОСОБА_3, яка є одинокою матірю, проведено незаконно, вона підлягає поновленню на роботі.

Згідно ст.236 КЗпП України з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.01.2011 року по 22.12.2011 року.

В позовних вимогах позивач просила стягнути середній заробіток за вимушений прогул по день ухвалення рішення (а.с.40-41) з урахуванням даних перевірки Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим.

Суду представлена довідка ВАТ „Феодосійське АТП № 14312” про суму середнього заробітку ОСОБА_3 за 2010 рік в сумі 968,12 грн. Суд критично оцінює вказаний доказ, оскільки довідка не містить даних про суми, отримані позивачем за останні 2 місяці роботи, суперечить даним перевірки Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим згідно листу № 567/0/17-1 від 18.02.2011 року, за яким сума вихідної допомоги визначена у 1109,55 грн. Вказану суму суд бере за основу у розрахунку розміру середньої заробітної плати за вимушений прогул. Сума середнього заробітку розраховується за 11 місяців та 16 робочих днів та складає 13011,93 грн. (1109,55 х 11 + (1109,55 : 22) х 16) = 13011,93 грн.).

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, та виплата заробітної плати за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Судові витрати розподілені згідно положень ст.88 ЦПК України, вимог Закону України „Про судовий збір”.

Керуючись ст. 10,11,60,88,212,213,215,294 ЦПК України, на підставі ст.ст.40 п.1, 184 ч.3, 232, 235 КЗпП України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати незаконним наказ № 2 від 04 січня 2011 року по ВАТ „Феодосійське автотраспортне підприємство № 14312” про звільнення ОСОБА_3 з 03 січня 2011 року за ст.40 п.1 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_3 на посаді диспетчера Відкритого акціонерного товариства „Феодосійське автотраспортне підприємство № 14312” з 03 січня 2011 року.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Феодосійське автотраспортне підприємство № 14312” (м.Феодосія, вул.Володарського, 37-а) на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.01.2011 року по 22.12.2011 року в сумі 13011 (тринадцять тисяч одинадцять) грн. 93 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Феодосійське автотраспортне підприємство № 14312” (м.Феодосія, вул.Володарського, 37-а) на користь держави судовий збір у розмірі 301,20 грн., зарахувавши гроші на р/р № 31216206700024, код отримувача 22030001, ЄДРПОУ 34740709, Банк ГУ ДК в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, код ЄДРПОУ суду 02897135.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд АРК шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: