Рішення № 20523078, 19.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/19919.12.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компаньйон”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будова-Центр-1”

про стягнення 68536,39 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 18.11.2011 р.

від відповідача: не з»явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Компаньйон” (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будова-Центр-1” (відповідача) про стягнення заборгованості на підставі Договору № 89/07 від 22.11.2007 р. у загальній сумі 68536,39 грн., з яких: 53120,00 грн. основного боргу, 3979,65 грн. 3% річних, 11436,74 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 р. порушено провадження у справі № 39/199, розгляд справи призначено на 28.11.2011 р. о 11:10 год.

Представник позивача судовому засіданні, призначеному на 28.11.2011 р., звернувся до суду з клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання позивача судом задоволено.

Представник позивача судовому засіданні 28.11.2011 р. подав на виконання вимог ухвали суду від 04.11.2011 р. письмові пояснення щодо виникнення у відповідача зобов»язання по оплаті виконаних позивачем робіт.

Представник відповідача судовому засіданні 28.11.2011 р. звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення розгляду справи. Клопотання відповідача судом відхилено як необґрунтоване.

В судовому засіданні 28.11.2011 р. у відповідності до ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 12.12.2011 р. о 14:00 год.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 12.12.2011 р., справу № 39/199 передано на розгляд судді Картацевій Ю.В., у зв»язку із перебуванням судді Гумеги О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2011 р. справу № 39/199 прийнято до свого провадження суддею Картавцевою Ю.В., розгляд справи призначено на 19.12.2011 р. о 09:40 год.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 15.12.2011 р., справу № 39/199 передано на розгляд судді Гумезі О.В. у зв»язку з її виходом з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2011 р. справу № 39/199 прийнято до свого провадження суддею Гумегою О.В., розгляд справи призначено на 19.12.2011 р. о 09:40 год. Наведена ухвала суду сторонам не направлялась, оскільки про час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені ухвалою суду від 12.12.2011 р.

Представник відповідача в судове засідання 19.12.2011 р. не з»явився, відзив на позов з підтверджуючими документами не подав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, письмових заяв та повідомлень щодо поважності причин відсутності в судовому засіданні 19.12.2011 р. суду не подав.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 19.12.2011 р., запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 19.12.2011 р., надав усні пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалася за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.12.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.11.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компаньйон” (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будова-Центр-1” (відповідач, замовник) було укладено Договір № 89/07 (надалі Договір).

Відповідно до ст. 1 Договору замовник (відповідач) доручив, а виконавець (позивач) прийняв на себе зобов»язання по виконанню власними та залученими силами та засобами, у відповідності з робочими проектами та кошторисами наступні будівельні роботи на об»єкті за адресою: Прибудова житлового будинку з підземною автостоянкою до існуючого будинку гуртожитку та реконструкція гуртожитку у провулку Лабораторному, 6 в м. Києві: Виконання благоустрою території згідно проекту № 62-О-ГП л. 8, 9.

В п. 2.1 ст. 2 Договору сторони визначили, що ціна вищезазначених робіт у відповідності з обсягами та строками, наведеними в Додатку № 1 (Розрахунок договірної ціни) до даного Договору, складає 868933,20 грн. (в т.ч. ПДВ).

Порядок здійснення розрахунків та платежів сторони узгодили в ст. 4 Договору, відповідно до якої визначено, що замовник безпосередньо після підписання даного Договору здійснює платежі поетапно, зокрема, розрахунок здійснюється щомісячно після підписання актів приймання-передачі виконаних робіт, при відсутності недоробок та передачі виконавчої документації (п. 4.1 ст. 4); остаточний розрахунок з виконавцем проводиться протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 4.2 ст. 4).

Позивач у відповідності до умов Договору виконав на замовлення відповідача роботи на загальну суму 108120,00 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін наступними актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт:

- Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 р. від 30.11.2007 року та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2007 р. від 30.11.2007 року на суму 3700,80 грн.;

- Акт приймання виконаних підрядних робіт № 2 за січень 2008 р. від 31.01.2008 року та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2008 р. від 31.01.2008 року на суму 1443,60 грн.;

- Акт приймання виконаних підрядних робіт № 3 за квітень 2008 р. від 30.04. 2008 року та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2008 р. від 30.04. 2008 року на суму 48831,60 грн.;

- Акт приймання виконаних підрядних робіт № 3 за червень 2008 р. від 30.06.2008 року та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2008 р. від 30.06.2008 року на суму 54144,00 грн.

Проте відповідач лише частково оплатив виконані позивачем роботи в сумі 55000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 10.06.2008 р. на суму 30000,00 грн., від 22.07.2009 р. на суму 15000,00 грн. та від 30.07.2009 р. на суму 10000,00 грн.

З огляду на наведене, позивач вважає, що заборгованість відповідача по оплаті виконаних на підставі Договору робіт становить 53120,00 грн. (108120,00 грн. 55000,00 грн. = 53120,00 грн.), яку відповідач в порушення умов Договору повністю та своєчасно не оплатив, а тому позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 53120,00 грн. основного боргу, 3979,65 грн. 3% річних та 11436,74 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір підряду (Договір підряду № 11 від 02.03.2009 року), а тому саме він та відповідні положення статей глави 61 підрозділу І розділу ІІІ ЦК України визначають права та обов»язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовЧязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до спільного наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21 червня 2002 року № 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»(який був чинним станом на момент укладення сторонами спірного Договору) такими типовими формами були визначені форма № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт»та форма № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт».

Отже, належним доказом, що підтверджує факт виконання підрядних робіт та їх вартість, є акти форми № КБ-2в і форми № КБ-3.

Зібрані у справі докази, а саме: Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 р. від 30.11.2007 року та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2007 р. від 30.11.2007 року на суму 3700,80 грн.; Акт приймання виконаних підрядних робіт № 2 за січень 2008 р. від 31.01.2008 року та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2008 р. від 31.01.2008 року на суму 1443,60 грн.; Акт приймання виконаних підрядних робіт № 3 за квітень 2008 р. від 30.04. 2008 року та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2008 р. від 30.04. 2008 року на суму 48831,60 грн.; Акт приймання виконаних підрядних робіт № 3 за червень 2008 р. від 30.06.2008 року та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2008 р. від 30.06.2008 року на суму 54144,00 грн. (надалі - акти форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3), підтверджують виконання позивачем робіт, передбачених спірним Договором, на загальну суму 108120,00 грн.

Наведені акти форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін, приймаються судом у якості належних доказів на підтвердження виконання позивачем підрядних робіт на загальну суму 108120,00 грн., а рівно прийняття цих робіт відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 4.2 ст. 4 Договору визначено, що остаточний розрахунок з виконавцем (позивачем) мав проводитись протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Отже, з огляду на зміст наведеного пункту Договору та враховуючи, що останній акт форми № КБ-2в за червень 2008 року був підписаний сторонами 30.06.2008 р., суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач зобов»язаний був оплатити виконані позивачем роботи в загальній сумі 108120,00 грн. до 07.07.2008 р.

Матеріалами справи, зокрема, банківськими виписками від 10.06.2008 р., від 22.07.2009 р. та від 30.07.2009 р., підтвердження здійснення відповідачем лише часткових розрахунків за спірні роботи в сумі 55000,00 грн.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що станом на час розгляду спору по суті заборгованість відповідача відповідно до умов Договору становить 53120,00 (108120,00 грн. 55000,00 грн. = 53120,00 грн.), докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині основного боргу в сумі 53120,00 грн. повністю.

Позивач також звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 3979,65 грн. 3% річних за період з 29.04.2009 р. по 31.10.2011 р. та 11436,74 грн. інфляційних втрат за період з 29.04.2009 р. по 31.09.2011 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При здійсненні перевірки наданого позивачем розрахунку 3% річних в розмірі 3979,65 грн. за період з 29.04.2009 р. по 31.10.2011 р., судом встановлено суму 3 % річних у більшому розмірі, ніж визначено позивачем, а саме:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

53120.0029.04.2009 - 31.10.20119163 %3999.28 Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи, що фактично позивачем заявлена до стягнення сума 3% річних в розмірі 3979,65 грн., а клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України до позовної заяви не додано та в судовому засіданні позивачем не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині стягнення 3% річних. Тому вимоги позивача про стягнення 3% річних визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 3979,65 грн. за період з 29.04.2009 р. по 31.10.2011 р.

Враховуючи приписи ст. 625 ЦК України та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру інфляційних втрат в сумі 11436,74 грн. за період з 29.04.2009 р. по 31.09.2011 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 10358,40 грн. за період з 29.04.2009 р. по 30.09.2011 р.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції

29.04.2009 - 30.09.201153120.001.19510358.4063478.40 В іншій частині позовних вимог стосовно стягнення 1078,34 грн. інфляційних втрат (11436,74 грн. 10358,40 грн. = 1078,34 грн.) позивачу належить відмовити з огляду на допущені позивачем помилки при здійсненні відповідного розрахунку.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 509, 525, 526, 625, 626, 837 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будова-Центр-1” (02218, м. Київ, вул. Райдужна, буд. 21, кв. 22; ідентифікаційний код 16285329; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компаньйон” (02105, м. Київ, вул. Тампере, 11-А; ідентифікаційний код 31776580; р/р № 26001300057464 в АКБ «Форум», м. Київ, МФО 322948) 53120,00 грн. (п»ятдесят три тисячі сто двадцять гривень 00 коп.) основного боргу, 3979,65 грн. (три тисячі дев»ятсот сімдесят дев»ять гривень 65 коп.) трьох відсотків річних, 10358,40 грн. десять тисяч триста п»ятдесят вісім гривень 40 коп.) інфляційних втрат, 674,59 грн. (шістсот сімдесят чотири гривні 59 коп.) державного мита та 232,39 грн. (двісті тридцять дві гривні 39 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання повного рішення 21.12.2011 р.