Рішення № 20523043, 19.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/21519.12.11 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецьктепло"

Про стягнення 27838,49 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: не з»явилися

від відповідача: не з»явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.10.2011 р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецьктепло" (відповідач) про стягнення з останнього заборгованості в розмірі 27838,49 грн. за договором підряду № СТ 30/06/10 від 21.07.2010 р., з яких: 21667,76 грн. основного боргу, 3551,73 грн. пені, 690,57 грн. 3% річних та 1928,43 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.10.2011 р. (суддя Т.М.Мінська) порушено провадження у справі № 10/188/2011, призначено справу до розгляду на 20.10.2011 р. о 10:00 год.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.10.2011 р. № 10/188/2011 розгляд справи відкладений на 03.11.2011 р. о 14:20 год.

31.10.2011 р. позивач подав до Господарського суду Луганської області позовну заяву (уточнену) від 28.10.2011 р., відповідно до якої уточнив позовні вимоги по справі № 10/188/2011 та просив стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 25232,00 грн. за договором підряду № СТ 30/06/10 від 21.07.2010 р., з яких: 21067,76 грн. основного боргу, 1610,42 грн. пені, 678,79 грн. 3% річних та 1875,03 грн. інфляційних нарахувань.

В ході розгляду справи № 10/188/2011 було встановлено, що згідно довідки державного реєстратора виконавчого комітету Луганської міської ради станом на 19.10.2011 р. місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1, наведена адреса є місцезнаходженням відповідача з моменту реєстрації новоутвореної юридичної особи 29.12.2008 р.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.11.2011 р. матеріали справи № 10/188/2011 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецьктепло" про стягнення заборгованості в розмірі 27838,49 грн. надіслано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

В порядку статті 2-1 ГПК України, справу № 10/188/2011 Господарського суду Луганської області за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецьктепло" про стягнення заборгованості в розмірі 27838,49 грн. передано на розгляд судді Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 р. справу № 10/188/2011 Господарського суду Луганської області прийнято до свого провадження суддею Гумегою О.В., присвоєно даній справі № 39/215 та призначено її розгляд на 05.12.2011 р. о 10:50 год.

05.12.2011 р. позивач через відділ діловодства суду подав заяву по справі № 39/215, відповідно до якої надав повідомлення на виконання вимог ухвали суду від 15.11.2011 р., в т.ч. зазначив, що обґрунтований розрахунок пені, 3% річних та інфляційних нарахувань з визначенням початку періоду прострочення було викладено в уточненій позовній заяві від 28.10.2011 р.

05.12.2011 р. позивач через відділ діловодства суду подав заяву по справі № 39/215, відповідно до якої просив розглядати справу без його участі на підставі наявних документів.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р., справу № 39/215 передано на розгляд судді Картацевій Ю.В., у зв»язку із перебуванням судді Гумеги О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р. справу № 39/215 прийнято до свого провадження суддею Картавцевою Ю.В., розгляд справи призначено на 19.12.2011 р. о 12:00 год.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 15.12.2011 р., справу № 39/215 передано на розгляд судді Гумезі О.В. у зв»язку з її виходом з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2011 р. справу № 39/215 прийнято до свого провадження суддею Гумегою О.В., розгляд справи призначено на 19.12.2011 р. о 12:00 год. Наведена ухвала суду сторонам не направлялась, оскільки про час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені ухвалою суду від 05.12.2011 р.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 19.12.2011 р. не з»явився, додаткових заяв та клопотань суду не подав.

В судовому засіданні 19.12.2011 р. судом задоволено заяву позивача, яка надійшла до Господарського суду міста Києва 05.12.2011 р., зокрема, про розгляд справи без його участі на підставі наявних документів.

Представник відповідача в судове засідання 19.12.2011 р. не з»явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, письмових заяв та повідомлень щодо поважності причин відсутності в судовому засіданні 19.12.2011 р. суду не подав.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 19.12.2011 р. за відсутністю сторін, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні 19.12.2011 р. судом розглянуто наявну в матеріалах справи позовну заяву (уточнену) від 28.10.2011 р., відповідно до якої позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 25232,00 грн. за договором підряду № СТ 30/06/10 від 21.07.2010 р., з яких: 21067,76 грн. основного боргу, 1610,42 грн. пені, 678,79 грн. 3% річних та 1875,03 грн. інфляційних нарахувань (надалі заява від 28.10.2011 р.). Отже, вказана заява фактично є заявою про зменшення позовних вимог.

Відповідно до 4 ст. 22 ПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки судом встановлено, що вищенаведені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв заяву позивача від 28.10.2011 р. до розгляду.

Відповідно до п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 № 01-8/2351 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та першому півріччі 2006 року»та п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»зазначалось, що у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у заяві від 28.10.2011 р., прийнято господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 25232,00 грн., з яких: 21067,76 грн. основного боргу, 1610,42 грн. пені, 678,79 грн. 3% річних та 1875,03 грн. інфляційних нарахувань.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалася за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.12.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.07.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецьктепло" (відповідач, замовник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивач, підрядник) було укладено Договір підряду № СТ 30/06/10 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник (відповідач) доручив, а підрядник (позивач) зобов'язався на свій ризик виконати власними силами та засобами наступні види робіт на об'єктах: Котельня 83го мікрорайону наладка та перевірка працездатності електрообладнання, пристроїв релейного захисту та автоматики розподільного пристрою 10 кВ та КТП-10/0,4 кВ; контроль стану силової частини та ізоляції силових та знижуючих 10/6 кВ трансформаторів, високовольтних електродвигунів; випробування підвищеною напругою електродвигунів сітьових насосів, силових трансформаторів, масляних вимикачів та силових кабелів 6-10 кВ; Котельні, бойлерні, адміністративні будівлі, ремонтні майстерні вимір опору контурів заземлення; вимір перехідного опору заземленого електрообладнання; вимір опору ізоляції електрообладнання до 1000 В.

Згідно п. 1.2 Договору підрядник (позивач) зобов'язався здати замовнику (відповідачу) виконані належним чином роботи у відповідності до узгодженої проектно-кошторисної документації у визначений строк, а замовник зобов'язався надати для виконання робіт об'єкти, прийняти виконані належним чином роботи та оплатити їх у відповідності до умов даного договору.

Загальна вартість робіт по даному договору складає 25020,47 грн. (без ПДВ) (п. 1.3 Договору).

Строки виконання робіт по даному договору: 60 робочих днів з моменту перерахування передоплати підряднику.

Порядок розрахунків за даним договором сторони визначили у п. 2.1 Договору, а саме:

-3352,71 грн. (без ПДВ) передоплата;

-решта суми протягом 10 банківських днів по актам виконаних робіт, підписаних замовником (відповідачем).

Позивач на виконання умов Договору в серпні 2010 року виконав замовлені відповідачем роботи на загальну суму 21067,76 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін актами приймання виконаних будівельних робіт за 01.08.2010 р. 31.08.2010 р. (форма КБ-2в), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрати/ за 01.08.2010 р. 31.08.2010 р. (форма КБ-3) та актом звірки від 29.09.2011 р. на суму 21067,76 грн.

Позивач стверджує, що відповідач, в порушення п. 2.1 Договору, не оплатив виконані позивачем роботи в сумі 21067,76 грн. протягом 10 банківських днів по підписаним актам виконаних робіт, при цьому заборгованість в зазначеній сумі наявна у відповідача станом на час звернення позивача з позовом до суду.

За таких обставин, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 21067,76 грн. основного боргу, 1610,42 грн. пені, 678,79 грн. 3% річних та 1875,03 грн. інфляційних нарахувань (з урахуванням заяви від 28.10.2011 р.).

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір підряду (Договір підряду № СТ 30/06/10 від 21.07.2010 р.), а тому саме він та відповідні положення статей глави 61 підрозділу І розділу ІІІ ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовЧязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, від 04.12.2009, № 554 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" такими типовими формами первинних облікових документів у будівництві є форма № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та форма № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Отже, належним доказом, що підтверджує факт виконання підрядних робіт та їх вартість, є акти форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3.

Зібрані у справі докази, а саме: акти приймання виконаних будівельних робіт за 01.08.2010 р. 31.08.2010 р. (форма КБ-2в), довідка про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрати/ за 01.08.2010 р. 31.08.2010 р. (форма КБ-3) та акт звірки від 29.09.2011 р. на суму 21067,76 грн., свідчать, що позивач у серпні 2010 року виконав роботи, передбачені Договором, на загальну суму 21067,76 грн.

Наведені акти форми КБ-2в та довідка форми КБ-3, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін, приймаються судом у якості належних доказів на підтвердження виконання позивачем спірних робіт, а рівно прийняття цих робіт відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень. Також суд враховує наявність підписаного сторонами акту звірки від 29.09.2011 р., відповідно до якого заборгованість відповідача станом на 01.10.2011 р. склала 21067,76 грн.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зокрема, пунктом 2.1 Договору передбачено здійснення відповідачем остаточного розрахунку протягом 10 банківських днів по актам виконаних робіт, підписаних відповідачем.

Позивач вважає, що відповідач повинен був здійснити розрахунок за виконані ним у серпні 2010 року роботи на суму 21067,76 грн. до 01.10.2010 р. включно, з огляду на те, що довідка про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрати/ за 01.08.2010 р. 31.08.2010 р. підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками сторін 20.09.2011 р., крім того з 02.10.2010 р. позивач визначає початок прострочення відповідачем зобов'язання по оплаті спірних робіт.

Натомість, суд не погоджується з доводами позивача щодо визначення строку для здійснення остаточного розрахунку за спірні роботи та початку прострочення відповідачем такого розрахунку, оскільки відповідно до п. 2.1 Договору остаточний розрахунок здійснюється протягом 10 банківських днів по актам виконаних робіт, підписаних відповідачем.

Судом встановлено, що акти приймання виконаних будівельних робіт за 01.08.2010 р. 31.08.2010 р. на загальну суму 21067,76 грн. підписані без зазначення відповідної дати підписання. В той же час, довідка про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрати/ за 01.08.2010 р. 31.08.2010 р. підписана сторонами 20.09.2011 р. А тому, з урахуванням п. 2.1 Договору, суд прийшов до висновку про те, що відповідач мав здійснити остаточний розрахунок до 04.10.2010 р. (20.09.2010 р. + 10 банківських днів = 04.10.2010 р.), а 05.10.2010 р. є початком прострочення відповідачем зобов'язання по оплаті спірних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач спірні роботи в сумі 21067,76 грн. своєчасно та повністю не оплатив, доказів протилежного суду не надав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині основного боргу у сумі 21067,76 грн. повністю.

Позивач також звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 1610,42 грн. пені, 678,79 грн. 3% річних та 1875,03 грн. інфляційних нарахувань (відповідно до заяви від 28.10.2011 р.)

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов»язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення зобовязання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до п. 6.3 Договору встановлено, що при простроченні оплати виконаних робіт замовник (відповідач) сплачує підряднику (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Позивачем визначена до стягнення пеня у розмірі 1610,42 грн. за період з 02.10.210 р. по 05.10.2011 р. за 182 дні (відповідно до заяви від 28.10.2011 р.).

Натомість, оскільки визначений позивачем період (з 02.10.210 р. по 05.10.2011 р.) не відповідає 182 дням, а враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України та встановлений судом початок періоду прострочення зобов'язання по оплаті спірних робіт з 05.10.2010 р., судом здійснено перерахунок пені до стягнення з відповідача, яка за період з 05.10.2010 р. по 05.04.2011 р. (183 дні) становить 1637,22 грн.:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

21067.7605.10.2010 - 05.04.20111837.7500 %0.042 %*1637.22 Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи, що фактично позивачем заявлена до стягнення сума пені в розмірі 1610,42 грн., а клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України до позовної заяви не додано та в судовому засіданні позивачем не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині стягнення пені. Тому вимоги позивача про стягнення пені визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 1610,42 грн. за визначений судом період з 05.10.2010 р. по 05.04.2011 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем визначена до стягнення сума 3% річних у розмірі 678,79 грн. за період з 02.10.2010 р. по 28.10.2011 р. (392 дні) та сума інфляційних нарахувань в розмірі 1875,03 грн. за період з 15.09.2010 р. по 28.10.2011 р. (відповідно до заяви від 28.10.2011 р.).

Натомість, враховуючи встановлений судом початок періоду прострочення зобов'язання по оплаті спірних робіт з 05.10.2010 р., судом здійснено перерахунок сум 3% річних та інфляційних нарахувань до стягнення з відповідача, а саме:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

21067.7605.10.2010 - 28.10.20113893 %673.59 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції

05.10.2010 - 28.10.201121067.761.0591243.0022310.76 Враховуючи приписи ст. 625 ЦК України та здійснений судом перерахунок сум 3% річних та інфляційних нарахувань, суд прийшов до висновку, що вищезазначені вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань підлягають частковому задоволенню, а саме: 3% річних у розмірі 673,59 грн. за період з 05.10.2010 р. по 28.10.2011 р. та інфляційних нарахувань в розмірі 1243,00 грн. за період з 05.10.2010 р. по 28.10.2011 р.

В іншій частині позовних вимог стосовно стягнення 5,20 грн. 3% річних та 632,03 грн. інфляційних нарахувань позивачу належить відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 509, 525, 526, 546, 549, 610, 611, 625, 626, 837, 838 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецьктепло" (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 15, кв. 6; ідентифікаційний код 36304403; р/р 26005002001831 ПАТ «ДельтаБанк», МФО 380236, а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в філії АБ «Брокбізнесбанк», м. Луганська, МФО 304632) 21067,76 грн. (двадцять одну тисячу шістдесят сім гривень 76 коп.) основного боргу, 1610,42 грн. (одну тисячу шістсот десять гривень 42 коп.) пені, 673,59 грн. (шістсот сімдесят три гривні 59 коп.) трьох відсотків річних, 1243,00 грн. (одну тисячу двісті сорок три гривні 00 коп.) інфляційних втрат, 245,94 грн. (двісті сорок п»ять гривень 94 коп.) державного мита та 208,50 грн. (двісті вісім гривень 50 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання повного рішення 21.12.2011 р.