Рішення № 20522682, 13.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/40013.12.11 За позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО"

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

про стягнення суми страхового відшкодування 4 029,41 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю № 679-Ю від 22.12.10 р.

від відповідача: не зявився.

В судовому засіданні 13.12.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО" до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"про стягнення суми страхового відшкодування 4 029,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.10.07 р. між Закритим акціонерним товариством Страхова компанія "ВУСО" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір № 68378-20-02 добровільного страхування наземного транспортного засобу Hyundai Accent, д/н НОМЕР_1.

В результаті ДТП транспортному засобу страхувальника було завдано шкоду на суму 4 029,41 грн, відповідно до страхового акту №3389-02 від 30.08.10 р., Звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 10/07/10 .

08.06.10 р. власник застрахованого транспортного засобу автомобіля Hyundai Accent, д/н НОМЕР_1 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування по договору страхування.

Сума, що була виплачена позивачем в якості страхового відшкодування страхувальнику за договором, складає 4 029,41 грн., що підтверджується платіжним дорученням №10449 від 30.08.10 р.

Під час дослідження страхового випадку позивачу стало відомо, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 (винуватця ДТП) на момент ДТП була застрахована у відповідача за полісом № ВС/79754, тому відповідно до ст.ст. 993, 1166, 1187 ЦК України та ст.ст. 9, 27 Закону України "Про страхування" відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу суму в розмірі 4 029,41 грн. в порядку регресу.

Ухвалою суду від 03.11.11 порушено провадження у справі № 40/400 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 22.11.11.

У судове засідання 22.11.11, представник позивача зявився, подав клопотання про витребування господарським судом доказів, відповідно до якого просить суд направити до Моторного (транспортного) страхового бюро щодо надання інформації по Полісу ВС/79754.

Розглянувши клопотання представника позивача у судовому засіданні, суд вирішив його задовольнити.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Керуючись ст.ст. 77, 86 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 13.12.11 у звязку з направленням судового запиту та неявкою представника відповідача в судове засідання.

05.12.11 через загальний відділ діловодства суду надійшла відповідь МТСБУ на запит суду щодо полісу ВС/79754.

В судове засідання 13.12.11 представник позивача зявився, надав документи на виконання вимог ухвали суду, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, письмовий відзив на позов не надав, про причини неявки представника не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва від 03.11.11, 22.11.11 було надіслано на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 01032 м. Київ, вул. Жилянська, 75, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

19.10.2007 р. між Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “ВУСО”, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" (позивач, страховик) та громадянином ОСОБА_2 (страхувальник), вигодонабувач Гагаринське відділення ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 68378-20-02.

Відповідно до умов договору позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля Hyundai Accent, д/н НОМЕР_1.

Відповідно до умов договору, до страхових випадків, зокрема, відноситься дорожньо-транспортна пригода (ДТП).

07.06.2010 р. в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю автомобіля Hyundai Accent, д/н НОМЕР_1, що належить громадянину Шестакову В.В. під керуванням останнього та автомобіля Skoda Octavia, д/н НОМЕР_2, що належить громадянину ОСОБА_3, під управлінням останнього. Наведене підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування міста Харкова та АТІ при ГУ МВС України в Харківській області № 52/1-3284 від 29.06.2010 р.

ДТП сталася в результаті порушення громадянином ОСОБА_3 ст. 124 КУпАП, що підтверджується постановою Київського районного суду міста Харкова від 13.08.2010 р. у адміністративній справі № 3-3643/10/08.

Згідно зі Звітом про оцінку вартості колісного транспортного засобу № 10/07/10 від 27.07.2010 р., складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкон Капітал», матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки Hyundai Accent, д/н НОМЕР_1, внаслідок пошкодження при ДТП складає 5126,48 грн., вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 5126,48 грн.

Відповідно до страхового акту № 3389-02 від 30.08.2010 р., пошкодження транспортного засобу марки Hyundai Accent, д/н НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 07.06.2010 р. в м. Харкові за участю застрахованого автомобіля, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 4029,41 грн.

Вказана сума страхового відшкодування була виплачена позивачем на рахунок вигодонабувача згідно платіжного доручення № 10449 від 30.08.2010 р.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

В матеріалах справи наявна інформація з єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, з якої вбачається, що згідно Полісу серії ВС № 79754 від 19.01.2010 р. (тип 3) між відповідачем, як страховиком, та громадянином ОСОБА_3 як страхувальником, було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 19.01.2010 р. до 18.01.2011р. включно, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 25500,00 грн., розмір франшизи 2 % (510 грн.), забезпечений транспортний засіб Шкода Октавія А5, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Позивач звернувся до відповідача із претензією № 3176 від 25.05.2011 р., відповідно до якої просив здійснити виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 4029,41 грн. Проте відповідач відповіді на претензію не надав, страхове відшкодування в порядку регресу позивачу не виплатив.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Виконання позивачем своїх зобовязань за укладеним договором страхування та перехід до нього права зворотної вимоги в порядку ст. 993 ЦК України, здійснюється в порядку суброгації (передбачений законом перехід прав кредитора до третьої особи в результаті виконання нею зобовязання боржника на користь кредитора в рамках існуючих зобовязальних правовідносин). Тобто в даному випадку, позивачем виконуються зобовязання третьої особи (страховика винної особи) в межах відповідних договірних зобовязань перед кредитором (потерпілою особою), і як наслідок, в силу положень закону (ст. 993 ЦК України), позивач набуває права вимоги, яке належить потерпілій особі у відносинах з особою винною у вчиненні ДТП (тобто набуває права потерпілої особи вимагати сплати страхового відшкодування від особи, яка застрахувала відповідальність винної особи за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).

Відповідно до ч.2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія, який керував автомобілем Шкода Октавія А5, реєстраційний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Київського районного суду м. Харкова від 13.08.2010 у справі № 3-3643/10/08.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Шкода Октавія А5, д/н НОМЕР_2, була застрахована у ВАТ «НАСК «Оранта»на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВС/79754).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Hyundai Accent, д/н НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/79754), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 68378-20-02, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ «НАСК «Оранта»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не надано.

Можливе неповідомлення страховика, яким застраховано цивільну відповідальність винної особи про настання страхового випадку також не звільняє страхову компанію від обовязку здійснити виплату страхового відшкодування, оскільки положення закону надають право страховику після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: г) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону (п. 38.1.1).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування від 25.05.11 № 3176, що була отримана відповідачем 30.05.11 (копія повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/79754) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза 2%, тобто 510 грн. Таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування виплаченого позивачем за вирахуванням франшизи: 4 029,41 грн 510 грн. = 3 519,41 грн.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, що є підставою для часткового задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 3519,41 грн, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Згідно вимог статті 44 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка була чинна станом на час звернення позивача з позовом до суду), судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 13 грн. 26 коп., на відповідача 88 грн. 74 коп.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 30,68 грн., на відповідача 205,32 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, ідентифікаційний код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-й поверх, ідентифікаційний код 31650052) 3519 (три тисячі пятсот девятнадцять) грн 41 коп. страхового відшкодування, 88 (вісімдесят вісім) грн 74 коп. державного мита та 205 (двісті пять) грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 19.12.2011 р.