Рішення № 20522423, 06.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/387

06.12.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім "Сонячна Долина"

До Публічного акціонерного товариства "Коровай"

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Контора

матеріально-технічного постачання, яка є філією ПАТ "Коровай"

Про стягнення 140 092,27 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

від третьої особи: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 140 092,27 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 14046/08178-11 від 18.04.2011 р., з яких: 133 000,00 –основний борг, 5 933,76 грн. –пеня, 1 158,51 грн. –3 % річних, а також відшкодування судових витрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати за проданий товар відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2011 р. було порушено провадження у справі № 47/387 та залучено третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Контору матеріально-технічного постачання, яка є філією ПАТ "Коровай", розгляд справи було призначено на 03.11.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2011 р. розгляд справи відкладено до 06.12.2011 у зв’язку з неявкою представників учасників провадження у справі , з метою виконання учасниками провадження вимог ухвали суду від 14.10.201.

В судове засідання 06.12.2011 позивач своїх представників не направив, однак 05.12.2011 через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва подав клопотання про зменшення позовних вимог, у якому зазначив, що відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 133 000, 00 грн. та надав банківські виписки з розрахункового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім "Сонячна Долина", що підтверджують викладені обставини. У зв’язку з вищенаведеним позивач просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Коровай" пеню в розмірі 5 933,76 грн. та 3 % річних –1 158,51 грн.

Відповідач та третя особа своїх представників в дане судове засідання не направили, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 14.10.2011 р. щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору –не надали. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, який надано суду позивачем, третя особа - за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2011 р. між позивачем –Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім "Сонячна Долина", як продавцем, та відповідачем –Публічного акціонерного товариства "Коровай", як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу № 046/08178-11 (далі –договір), відповідно до умов якого продавець зобов’язується передати у власність покупця за його попередніми замовленнями масложирову продукцію, а покупець зобов’язується приймати та оплачувати таку продукцію (далі –товар) на умовах, визначених цим договором ( п. 1.1. договору).

Умовами договору сторони погодили, що повне найменування, кількість, асортимент, ціна одиниці, загальна вартість, умови, строк та адреса поставки товару вказані в специфікаціях, які оформляються сторонами на кожну партію товару і є невід’ємною частиною цього договору (п.1.1); оплата вартості товару здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу на 21 календарних днів з моменту фактичної передачі товару у власність покупцю, в грошовій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця (2.2.); товар вважається переданим покупцю з моменту його фактичної передачі разом із супроводжувальними документами та підписання покупцем відповідного документу про прийняття товару. З цього моменту до покупця переходить право власності на товар (4.5.); прийом та передача товару оформляється шляхом підписання повноважними представниками продавця та покупця накладних (товарно-транспортних) на поставлений товар (4.4.).

Відповідно до товарно-транспортної накладної № СДТ15952 від 01.06.2011 (належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), яка підписана представниками позивача та відповідача та скріплена печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 248 000,00 грн.

Відповідно до довіреності суворої звітності, належним чином засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи, отримання товару за вищевказаною накладною на суму 248 000,00 грн. здійснювалось уповноваженою відповідачем особою.

Згідно належним чином засвідчених копій банківських виписок по особовому рахунку позивача, відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого позивачем товару, а саме здійснено оплату в сумі 115 000,00 грн.

Як зазначає позивач у позові, ним було виконано свої зобов’язання за договором у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар на суму 248 000,00 грн., натомість, відповідач здійснив частковий розрахунок за отриманий товар, проте повністю спірний товар у строк, встановлений п.2.2 договору не оплатив.

31.07.2011 р. сторони підписали Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2011 р. (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), який підписаний представниками позивача та відповідача та скріплений печатками юридичних осіб та згідно якого підтвердили заборгованість відповідача за поставлений згідно товарно-транспортної накладної № СДТ15952 від 01.06.2011 товар у сумі 133 000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач на момент прийняття рішення у справі сплатив суму основного боргу в розмірі 133 000, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками з банківського рахунку позивача (оригінали яких знаходяться в матеріалах справи).

Як встановлено судом, на момент подачі позову до господарського суду, відповідач поставлений товар на суму 133 000,00 грн. не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в наведеній сумі, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 133 00,00 грн. основного боргу, пені в розмірі 5 933,76 грн. та 3 % річних –1 158,51 грн. за період з 21.06.2011 до 30.09.2011. Однак, у процесі провадження у справі відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача суму основного боргу в розмірі 133 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з банківського рахунку позивача (оригінали яких знаходяться в матеріалах справи та було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК, зокрема у таких випадках: припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання (п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України").

Таким чином, суд дійшов висновку, що спір в справі між сторонами про стягнення 133 000,00 грн. заборгованості –відсутній, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі ст. 80 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання щодо оплати за переданий у власність відповідача товар 1 158,51 грн. –3% річних та 5 933,76 грн. –пені за період з 21.06.2011 до 30.09.2011.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 6.1. договору встановлено, що у разі порушення строків оплати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочки.

Відповідно до п. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов’язання по оплаті поставленого товару за договором купівлі продажу № 046/08178-11 від 18.04.2011., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат за період з 21.06.2011 до 30.09.2011 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно розрахунку позивача сум пені та 3% річних, який судом перевірено, і з яким суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, з відповідача підлягає стягненню 5 933, 76 грн. –пеня та 1 158,51 грн. –3% річних.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі № 47/387 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Коровай" основного боргу в сумі 133 000,00 грн. - припинити на підставі ст. 80 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Коровай" (код ЄДРПОУ 00381350, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім "Сонячна Долина" (код ЄДРПОУ 32067506, місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16) 5 933 (п’ять тисяч дев’ятсот тридцять три) грн. 76 коп. –пені, 1 158 (одна тисяча сто п’ятдесят вісім) грн. 51 коп. - 3% річних, 1 401 (одна тисяча чотириста одна) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення –15.12.2011 р.