Рішення № 20522345, 16.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/43616.12.11 Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом           фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до          публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», м. Київ

про           стягнення 71977,69 грн.

при секретарі судового засідання Білову М.В.

за участю представників:

від позивача –ОСОБА_2 (дов. № 608 від 24.03.2009 року);

від відповідача –не з’явився;

          В судовому засіданні 02.12.2011 року, яке відбулось за участю представників обох сторін, оголошено перерву до 16.12.2011 року.

СУТЬ СПОРУ:

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»(далі-відповідач) про стягнення 71977,69 грн., з яких 48721,06 грн. інфляційних втрат, 12467,76 грн. 3% річних та 10788,87 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язання за Договором банківського рахунку від 23.08.2006 року щодо виконання платіжних доручень на суму 175958,95 грн. у зв’язку з чим позивачем нараховано відповідачу 48721,06 грн. інфляційних втрат, 12467,76 грн. 3% річних та 10788,87 грн. пені. Всього ціна позову становить 71977,69 грн.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позов.

Відповідач відзив на позов не надав, проте в судовому засіданні 02.12.2011 року представник відповідача проти позову заперечував. В судове засідання 16.12.2011 року представник відповідача не з’явився.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

23.08.2006 року між позивачем та відповідачем укладено Договір банківського рахунку, за умовами п. 1.1 якого відповідач зобов'язався відкрити позивачу поточний рахунок у національній валюті для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України, та зобов'язується приймати та зараховувати на Рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження позивача про перерахування і видачу відповідних сум з Рахунку та проведення інших операцій з Рахунком, що передбачені чинним законодавством України. Операції за Рахунком здійснюються після отримання від позивача повідомлення з відміткою про взяття Рахунку на облік органом державної податкової служби.

На підставі п.п. 2.2.1, 2.3.3. Договору позивач має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку, а відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування позивача.

Згідно зі статтею 1066 Цивільного кодексу України За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

З огляду на неналежне виконання відповідачем умов Договору банківського рахунку щодо виконання платіжних доручень позивач звернувся до суду з позовом про зобов’язання виконати платіжні доручення на загальну суму 175958,92 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.03.2009 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача задоволено повністю; зобов’язано відповідача виконати платіжні доручення на суму 175958,92 грн.

На виконання вказаного рішення господарським судом м. Києва 04.05.2009 року видано наказ.

Постановою відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 20.05.2009 року відкрите виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду м. Києва від 26.03.2009 року у справі № 7/163.

Постановою відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби від 24.06.2010 року виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду м. Києва від 26.03.2009 року у справі № 7/163 закінчене на підставі ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»у зв’язку з його невиконанням з огляду на приписи ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції чинній станом на сам винесення постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжні доручення на суму 175958,92 грн. виконано відповідачем 26 травня 2011 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією виписки з банківського рахунку позивача.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 48721,06 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з січня 2009 року по травень 2011 року включно, 12467,76 грн. 3% річних, нарахованих за період з 13.01.2009 року по 26.05.2011 року, та пені у сумі 10788,87 грн., з яких 3017,75 грн. нараховано за період з 13.01.2009 року по 09.02.2009 року та 7771,12 грн. нараховано за період з 12.02.2011 року по 26.05.2011 року.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з постановою Правління Національного банку України № 59 від 10.02.2009 «Про призначення тимчасової адміністрації в відкритому акціонерному товариству Комерційному банку «Надра»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 10.02.2009 р. до 10.02.2010 р., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 10.02.2009 до 10.08.2009.

В подальшому постановами Правління Національного банку України № 452 від 07.08.2009 року та № 60 від 10.02.2010 року продовжено дію мораторію відповідно з 11.08.2009 року по 10.02.2010 року та з 11.02.2010 року по 11.02.2011 року.

Частиною 2 ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язань, зокрема, у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань перед кредиторами та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). (пп. 2 ч.3 ст. 85 України «Про банки і банківську діяльність»).

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання, у зв’язку з чим дія мораторію відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»на них не розповсюджується.

На підставі наведеного вище, враховуючи, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 48721,06 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з січня 2009 року по травень 2011 року включно, 12467,76 грн. 3% річних, нарахованих за період з 13.01.2009 року по 26.05.2011 року, визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасне виконання платіжних доручень у сумі 10788,87 грн., з яких 3017,75 грн. нараховано за період з 13.01.2009 року по 09.02.2009 року, та 7771,12 грн. нараховано за період з 12.02.2011 року по 26.05.2011 року.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

З огляду на зазначене, враховуючи приписи ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня, згідно з наданим позивачем арифметично вірним розрахунком, нарахована за період з 13.01.2009 року по 09.02.2009 року, у сумі 3017,75 грн..

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, вул.. Артема, 15, код 20025456) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (01030, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 48721,06 грн. (сорок вісім тисяч сімсот двадцять одна грн. 06коп.) інфляційних втрат, 12467,76 грн. (дванадцять тисяч чотириста шістдесят сім грн. 76коп.) 3% річних, 3017,75 грн. (три тисячі сімнадцять грн. 75 коп.) пені, 642,04 грн. (шістсот сорок дві грн. 04 коп.) витрат по сплаті державного мита, 210,51 грн. (двісті десять грн. 51 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.          В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя Л.М. Шкурдова

Рішення підписано 23.12.2011 р.