Рішення № 20522223, 13.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/39813.12.11 За позовом Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче обєднання “Армакон”

про розірвання договору оренди, зобовязання повернути рухоме майно та стягнення 262 331,20 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1- за довіреністю №129 від 11.08.11 р.

від відповідача: не зявився.

У судовому засіданні 13.12.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче обєднання “Армакон”про розірвання договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності від 06.09.10 № 4/17-09, зобовязання відповідача повернути індивідуально визначене рухоме майно та стягнення суми боргу в розмірі 253539,76 грн., штрафних санкцій в розмірі 8 791,44 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.09.11 №05-5-30/10434 позов Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною повернуто без розгляду на підставі п.3, 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.11 у справі № 05-5-30/10434 апеляційну скаргу Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною задоволено, ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.09.11 скасовано, справу направлено на розгляд до Господарського суду м. Києва.

Відповідно до вимог ст. 2-1 ГПК України справу № 05-5-30/10434 передано для подальшого розгляду судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою суду від 02.11.11 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу № 05-5-30/10434 до свого провадження, присвоїла справі №40/398 та призначила справу до розгляду на 22.11.11.

Ухвалою суду від 22.11.11 відкладено розгляд справи на 13.12.11 у звязку з неявкою представника Відповідача та беручи до уваги клопотання представника Позивача.

У судове засідання, призначене на 13.12.11, представник Позивача зявився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобовязує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

28.07.10 р. між Державною компанією з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси» Кабінету Міністрів України (правонаступником якого є Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче обєднання “Армакон” (Орендар) було укладено договір №4/13-07 оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності (Договір №4/13-07 від 28.07.10 р.), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене рухоме майно (Майно), що належить до державної власності.

Пунктом 2.1 Договору №4/13-07 від 28.07.10 р. встановлено, що Передача майна в оренду та повернення його Орендодавцю здійснюється за Актом приймання-передачі. Орендар розпочинає строкове платне користування Майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Майна, загальна форма якого визначена в Додатку №2 до цього Договору (п.2.2 Договору).

Передача позивачем Майна в оренду відповідачу підтверджується Актом приймання-передачі індивідуально визначеного рухомого майна від 28. 07.10 р. та від 03.09.10 р.

Згідно з Договором № 4/13-07 від 28.07.10 р. Відповідачу за актом приймання-передачі від 28.07.10 р. (Додаток №2 до Договору №4/13-07 від 28.07.10 р.) було передано майно прес БА 3121 Класік (1 шт.); за актом приймання-передачі від 28.07.10 р. (Додаток №4 до Договору №4/13-07 від 28.07.10 р.) преси КГП-35 (2 шт.), ваги Лахта -У (1шт.); за актом приймання-передачі від 03.09.10 р.- автомобіль МАЗ 437040-080 (7 шт.), самосвал МАЗ 555102-223 (1 шт.), автомобіль ЗАЗ 110307 Славута (1 шт.).

Відповідно до п. 4.1 Договору № 4/13-07 від 28.07.10 р. розмір орендної плати за Майно, визначається в Додаткових договорах, що є невідємною частиною цього Договору.

Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа кожного місяця, наступного за місцем у якому здійснювалась оренда (п.4.2 Договору № 4/13-07 від 28.07.10 р.).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.4.3 Договору № 4/13-07 від 28.07.10 р.).

06.09.10р. між Державною компанією з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України (правонаступником якого є Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче обєднання “Армакон” (Орендар) було укладено договір №4/17-09 оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності (Договір №4/17-09 від 06.09.10 р.), відповідно до умов якого Сторони домовились, що цей Договір оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності, є новою редакцією договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності №4/13-07 від 28.07.10 р. Нова редакція Договору у повному обсязі замінює та заміщує попередню редакцію. Нова редакція Договору не відміняє наслідки дії попередньої редакції договору. Всі додатки, доповнення та додаткові договору до попередньої редакції договору з набуттям чинності цією новою редакцією втрачають силу, крім випадків, коли Сторони письмово домовились про інше.

Сторони домовились, що додаткові договори до Договору №4/13-07 від 28.07.10 р., а саме додатковий договір №1 від 28.07.10 р., №2 від 28.07.10 р., №3 від 03.09.10 р., а також Акти приймання-передачі індивідуально визначеного рухомого майна від 28.07.10 р та від 03.09.10 р. є чинними та Сторони підтверджують по ним свої зобовязання (та їх обовязковість для себе).

Відповідно до п.1.1 Договору №4/17-09 від 06.09.10 р. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно (Майно). Вартість, найменування, характеристика (технічний стан, тощо) Майна, яке передається в оренду зазначаються в Додатковому договорі до цього Договору.

Пунктом 7.1 Договору №4/17-09 від 06.09.10 р. встановлено, що Позивач зобовязався передати Орендарю в оренду Майно згідно з цим Договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим Договором. А Відповідач, в свою чергу, зобовязався прийняти та своєчасно й у повному обсязі сплачувати оренду плату (п.5.3 Договору №4/17-09 від 06.09.10 р.).

Передача позивачем Майна в оренду відповідачу підтверджується Актом приймання-передачі індивідуально визначеного рухомого майна від 06.09.10 р., від 22.09.10 р. та від 30.09.10 р.

Згідно з Договором №4/17-09 від 06.09.10 р. Відповідачу за актом приймання-передачі від 06.09.10 р. було передано майно - КГП 35 (3 шт.), прес Класік БА 3121 (3 шт.); за актом приймання - передачі від 22.09.10 р.- КГП-35 (1 шт.), автомобіль МАЗ 437040-080 (2 шт.); за актом приймання - передачі від 30.09.10 р.- автомобіль МАЗ 437040-080 (1 шт.).

Розділом 10 Договору №4/17-09 від 06.09.10 р., а саме п.10.1 встановлений строк дії договору з 06.09.10 р. до 31.12.10 р. включно.

Відповідно до п.3.1 Договору №4/17-09 від 06.09.10 р., орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95 р. №786. Розмір орендної плати зазначається в Додаткових договорах до цього договору.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2 та п.3.3 Договору №4/17-09 від 06.09.10 р.).

Пунктом 5.9 Договору №4/17-09 від 06.09.10 р встановлено, що Орендар зобовязався щомісяця до 15 числа надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати). На вимогу Орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

Згідно з п. 8.2 Договору №4/17-09 від 06.09.10 Орендодавець (позивач) має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього Договору.

Пунктом 10.6 Договору №4/17-09 від 06.09.10 встановлено, що чинність договору припиняється достроково за взаємною згодою або за рішенням суду.

У відповідності до ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендна плата є платежем, який вносить орендар незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином не виконав зобовязання щодо перерахування орендної плати за договором №4/17-09 від 06.09.10р., внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед Позивачем за період з грудня 2010 р. по липень 2011 у розмірі 253539,76 грн, що підтверджується рахунками фактурами №СФ-0000060 від 31.12.10 р., №СФ-0000064 від 31.12.10 р., №СФ-0000009 від 31.01.11р., №СФ-0000009 від 31.01.11р., №СФ-0000020 від 28.02.11 р., №СФ-0000024 від 28.02.11 р., №СФ-0000036 від 31.03.11 р., №СФ-0000039 від 31.03.11 р., №СФ-0000052 від 30.04.11 р., №СФ-0000055 від 30.04.11 р., №СФ-0000068 від 31.05.11 р., №СФ-0000071 від 31.05.11 р., №СФ-0000085 від 30.06.11 р., №СФ-0000088 від 30.06.11 р., №СФ-0000104 від 31.07.11 р., №СФ-0000105 від 31.07.11 р.

Факт наявності заборгованості зі сплати орендних платежів відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних орендних платежів відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч.3 ст.26 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно з приписами п. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Судом встановлено неналежне виконання Відповідачем умов договору, про що свідчать обставини справи та наявні у справі матеріали.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про розірвання Договору оренди та зобовязати Відповідача повернути індивідуально визначене майно є нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з Відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 253539,76 грн, то вимоги у цій частині підлягають задоволенню з огляну на наступне.

Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦКУ).

На підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку, що позивач належним чином виконав зобовязання за договором №4/17-09 оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності від 06.09.2010, а відповідач порушив договірні зобовязання щодо своєчасності та повноти здійснення орендних платежів.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.3.6 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 1 % від суми заборгованості.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки Позивач зазначає, що Відповідач не сплачував орендні платежі з грудня 2010 р. по липень 2011 р., суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно нараховано штраф за не виконання договірних зобовязань у розмірі 1246,74 грн.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦКУ).

Беручи до уваги розрахунки, до додані до матеріалів справи, а також те, що відповідач прострочив виконання зобовязань за Договором №4/17-09 від 06.09.10 р., суд вважає правомірним нарахування 3% річних у розмірі 3834,17 грн та інфляційні збільшення суми боргу становить 3710,53 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 44 ГПК України Позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, відшкодовуються за рахунок Відповідача (ст. 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності №4/17-09 від 06.09.10 р. (нова редакція Договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності №4/13-07 від 28.07.10 р.), укладений між Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (02090, м. Київ, Печерський район, вул. Лобачевського, буд.23-В; ідентифікаційний код 20077743) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче обєднання “Армакон” (03680, м. Київ, Голосіївський район, вул. Червонопрапорна, б.34, кім.48, ідентифікаційний код 36483581).

3. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче обєднання “Армакон” (03680, м. Київ, Голосіївський район, вул. Червонопрапорна, б.34, кім.48, ідентифікаційний код 36483581) повернути індивідуальне визначене рухоме майно, а саме: прес БА 3121 Класик (1 шт.); преси КГП-35 (2 шт.), ваги Лахта -У (1 шт.), автомобіль МАЗ 437040-080 (7 шт.), самосвал МАЗ 555102-223 (1 шт.), автомобіль ЗАЗ 110307 Славута (1 шт.), КГП 35 (3 шт.), прес Класик БА 3121 (3 шт.), КГП-35 (1 шт.), автомобіль МАЗ 437040-080 (2 шт.), автомобіль МАЗ 437040-080 (1 шт.) Державному підприємству з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (02090, м. Київ, Печерський район, вул. Лобачевського, буд.23-В; ідентифікаційний код 20077743).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче обєднання “Армакон” (03680, м. Київ, Голосіївський район, вул. Червонопрапорна, б.34, кім.48, ідентифікаційний код 36483581) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення на користь Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (02090, м. Київ, Печерський район, вул. Лобачевського, буд.23-В; ідентифікаційний код 20077743) заборгованість по орендній платі у розмірі 253 539 (двісті пятдесят три тисячі пятсот тридцять девять) грн 76 коп., штраф у розмірі 1 246 (одну тисячу двісті сорок шість) грн 74 коп., 3 % річних у розмірі 3834 (три тисячі вісімсот тридцять чотири) грн17 коп., інфляційні витрати у розмірі 3710 (три тисячі сімсот десять) грн 53 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 2 708 (дві тисячі сімсот вісім) грн 31 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 19.12.2011 р.