Рішення № 20522160, 05.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/33205.12.11 За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» До: Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

ОСОБА_2

Про стягнення 10553, 02 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданнях брали участь:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 11/853 від 31.08.2011 р.

Від відповідача: не зявився

Від третьої особи: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА»до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»про стягнення суми матеріальних збитків (в порядку регресу) в розмірі 11372, 22 грн., завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.08.2008 р. на вул. Кіровоградській в м. Києві за участю транспортних засобів «Nissan Note», державний номер НОМЕР_1, та «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПРОВІДНА»на підставі договору добровільного комплексного автострахування № 06/0025066/1004/08 від 15.07.2008 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування ОСОБА_3 власнику автомобіля «Nissan Note», державний номер НОМЕР_1, в розмірі 11372, 22 грн., а тому позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Винною у вчиненні вищезазначеного ДТП визнано ОСОБА_2, яка керуючи автомобілем «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2, порушила Правила дорожнього руху України та здійснила зіткнення з автомобілем «Nissan Note», державний номер НОМЕР_1. З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність власника «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2, застрахована Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»у відповідності до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4315120, позивач вказує, що обовязок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 14.10.2011 р. було порушено провадження у справі № 37/332 та призначено її розгляд на 07.11.2011 року, зобовязано сторін надати певні документи.

Представники сторін у призначене судове 07.11.2011 р. засідання не зявилися, вимог ухвали суду від 14.10.2010 р. не виконали, про причини неявки суду не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 17.10.2011 р., які підтверджують отримання 19.10.2011 р. сторонами ухвал про порушення провадження у даній справі.

Суд за власною ініціативою визнав за необхідне залучити до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 з наступних підстав.

Частиною 1 статті 27 Господарсько-процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обовязки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

У відповідності до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 14.08.2008 р. у справі № 3-33305/08, ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 12.08.2008 р. на вул. Кіровоградській в м. Києві, у звязку з чим вона є особою, відповідальною за завдані збитки, завдані власнику транспортного засобу «Nissan Note», державний номер НОМЕР_1, - ОСОБА_3.

Приймаючи до уваги вищенаведене, з метою залучення до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 а також у звязку з незявленням представників сторін у призначене судове засідання та невиконанням ними вимог ухвали суду від 14.10.2011 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 07.11.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 21.11.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 21.11.2011 р. на виконання вимог ухвал суду у даній справі надав витребувані судом документи частково, зокрема, не надав оригінал платіжного доручення № 0027164 від 09.10.2008 р.

Також представником позивача було надано суду заяву про уточнення позовних вимог, у відповідності до якої просить суд стягнути з відповідача суму матеріальних збитків (в порядку регресу) в розмірі 10553, 03 грн.

Розглянувши надану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, суд прийняв її до розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, у вирішенні спору має місце нова ціна позову 10553, 02 грн.

Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання не зявились, вимог ухвал суду у даній справі не виконали, про причини неявки суду не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлені належним чином. Отримання відповідачем 11.11.2011 р. ухвали від 07.11.2011 р. у даній справі підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 15.11.2011 р.

Враховуючи наведене, з метою витребування документів у справі, а також у звязку з незявленням представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ними вимог ухвал суду у даній справі., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 21.11.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 05.12.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 05.12.2011 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання не зявились, вимог ухвал суду у даній справі не виконали, про причини неявки суду не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлені належним чином. Отримання відповідачем 29.11.2011 р. ухвали від 21.11.2011 р. у даній справі підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 23.11.2011 р.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2008 р. на вул. Кіровоградській в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, зокрема, зіткнення автомобіля «Nissan Note», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_2.

ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2, не врахувала дорожньої обстановки, швидкості руху, стану транспортного засобу та не дотрималася безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Nissan Note», державний номер НОМЕР_1, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Про наведене свідчить довідка, видана Управлінням державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в місті Києві від 18.09.2008 р., та постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 14.08.2008 р. в адміністративній справі № 3-33305/08, відповідно до якої ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.08.2008 р. в адміністративній справі № 3-33305/08, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою ОСОБА_2 визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Nissan Note», державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3.

Відносини, повязані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»(страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено договір добровільного комплексного автострахування № 06/0025066/1004/08 від 15.07.2008 р., у відповідності до якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом, а саме - автомобілем марки «Nissan Note», державний номер НОМЕР_1.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обовязковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється субєктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ««Nissan Note», державний номер НОМЕР_1, замовив у Приватного підприємства «Національний центр незалежних експертиз»(сертифікат субєкта оціночної діяльності НОМЕР_3, виданий Фондом державного майна України 21.03.2008 р.) виконання оцінки вартості матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу.

У відповідності до звіту № 3701 та висновку від 01.09.2008 р., який складений відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440 та інших використаних джерел, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Nissan Note», державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, складає 11063, 02 грн.

На підставі вищезазначених документів позивачем було виконано розрахунок страхового відшкодування за договором добровільного комплексного автострахування № 06/0025066/1004/08 від 15.07.2008 р. та складено страховий акт № 1001/06/4878/7386 від 09.10.2008 р., в якому визначено, що розмір страхового відшкодування, становить 11372, 22 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач повідомив, що він належним чином виконав зобовязання перед страхувальником за договором добровільного комплексного автострахування № 06/0025066/1004/08 від 15.07.2008 р., перерахувавши платіжним дорученням № 0027164 від 09.10.2008 р. суму страхового відшкодування в розмірі 11372, 22 грн. на рахунок ОСОБА_3

Враховуючи те, що постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.08.2008 р. в адміністративній справі № 3-33305/08 ОСОБА_2, яка керувала автомобілем «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2, визнано винною у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його зіткнення з автомобілем марки «Nissan Note», державний номер НОМЕР_1, вона є особою, відповідальною за збиток, заподіяний пошкодженому автомобілю.

Відповідальність власника транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2, застрахована Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідності до полісу № ВВ/4315120 (І-й тип договору).

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна»на підставі договору добровільного комплексного автострахування № 06/0025066/1004/08 від 15.07.2008 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування ОСОБА_3 власнику автомобіля «Nissan Note», державний номер НОМЕР_1, в розмірі 11372, 22 грн., позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2, - Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО».

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА»до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»про стягнення суми матеріальних збитків (в порядку регресу) в розмірі 11372, 22 грн., завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.08.2008 р. на вул. Кіровоградській в м. Києві за участю транспортних засобів «Nissan Note», державний номер НОМЕР_1, та «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2.

Представником позивача у судовому засіданні 21.11.2011 р. було надано суду заяву про уточнення позовних вимог, у відповідності до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 10553, 02 грн. суми матеріальних збитків (в порядку регресу), визначеної звітом про оцінку матеріального збитку, з відрахуванням розміру франшизи, передбаченої полісом № ВВ/4315120 в розмірі 510, 00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обовязкових видів страхування, що здійснюються в Україні. Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_2, зокрема, до відповідача у даній справі - Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»(дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

24.01.2011 р. Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна»було направлено на адресу Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»регресну вимогу вих. № 100/4 з проханням відшкодувати шкоду (в порядку регресу).

Судом встановлено, що відповідачем сума страхового відшкодування (в порядку регресу) позивачу сплачена не була.

У відповідності до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом цивільно-правової відповідальності обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4315120 встановлена франшиза в розмірі 510, 00 грн.

Враховуючи те, що позивачем виплачено страхове відшкодування ОСОБА_3, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, сума збитків в порядку регресу, яка підлягає стягненню з відповідача, у відповідності висновку від 01.09.2008 р., з відрахуванням розміру франшизи, становить 10553, 02 грн. (11063, 02 грн. 510, 00 грн.).

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»суми збитків в порядку регресу підлягають задоволенню частково, в розмірі 7616, 96 грн.

Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА»до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»про стягнення 10553, 02 грн. суми збитків в порядку регресу підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»(вул. Фрунзе, буд. 40, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(просп. Повітрофлотський, буд. 25, м. Київ, 03049, ідентифікаційний код 23510137) суму збитків (в порядку регресу) в розмірі 10 533 (десять тисяч пятдесят тридцять три) грн. 02 коп., 113 (сто тринадцять) грн. 72 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення складено

09.12.2011 р.