Рішення № 20522098, 09.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/51609.12.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

ДоІнституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України

Простягнення 56794,12 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 321 від 30.06.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_2 дов. № К-31-67/01 від 04.01.2011 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України про стягнення 52690,50 грн. основного боргу, 1999,46 грн. пені, 1617,96 грн. інфляційних втрат та 486,20 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення укладених між сторонами Договорів про надання телекомунікаційних послуг не розрахувався в повному обсязі за надані телекомунікаційні послуги, у звязку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 52690,50 грн.

Ухвалою від 31.10.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 02.12.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 02.12.2011 року подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю, крім того, в судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 52259,47 грн. основного боргу, 1999,46 грн. пені, 1617,96 грн. інфляційних втрат та 486,20 грн. 3% річних.

В судовому засіданні 02.12.2011 року представник відповідача подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 02.12.2011 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 09.12.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 09.12.2011 року позовні вимоги підтримав повністю та подав уточнення до позовної заяви, згідно якого просив суд стягнути з відповідача існуючу заборгованість на підставі договору № 2011330 від 16.01.2006 року.

В судовому засіданні 09.12.2011 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 09.12.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши наявні матеріали справи, а також, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2002 року та 25 жовтня 2002 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»(далі підприємство звязку, позивач) та Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (далі споживач, відповідач) були укладені Договори № 4400000646/2498 та № 7700002814/2359 про надання послуг електрозвязку, згідно умов якого підприємство зв'язку зобов'язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг електрозв'язку, а споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги.

16 січня 2006 року між сторонами також було укладено Договір № 2011330 про надання телекомунікаційних послуг, згідно якого підприємство зв'язку зобов'язане забезпечувати безперебійне і якісне надання телекомунікаційних послуг, а споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги.

Пунктами 4.1, 4.5 Договору передбачено, що послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з пунктом 4.2 Договору споживач сплачує послуги електрозвязку за спільно погодженою з поданням рахунків системою оплати.

Відповідно до пункту 4.4 Договору підприємство звязку у відповідності з нормативними документами приймає від споживача оплату послуг електрозвязку або доручає провадити приймання оплати іншим організаціям та установам, з якими укладені відповідно договори. Підприємство звязку інформує споживача про перелік та місцезнаходження (адресу) пунктів приймання платежів.

Згідно з пунктом 4.6 Договору у разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозвязку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Крім того, сторони уклали до Договору № 2011330/22 додаткові угоди, якими вносили деякі доповнення до порядку розрахунків.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про телекомунікації»від 18 листопада 2003 року N 1280-IV (зі змінами та доповненнями) телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Згідно з ч. 5. ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Статтею 68 Закону України «Про телекомунікації»передбачено, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

На виконання умов Договору № 2011330 про надання телекомунікаційних послуг від 16.01.2006 року позивач протягом тривалого періоду надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, що засвідчується рахунками за телекомунікаційні послуги та оборотною відомістю.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі за надані телекомунікаційні послуги не розрахувався, в результаті чого в останнього виникла перед позивачем заборгованість в розмірі 52259,47 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 52259,47 грн.

Відповідно до частини 7 пункту 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, споживач зобовязаний своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 52259,47 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 36 Закону України “Про телекомунікації” встановлена відповідальність споживачів телекомунікаційних послуг, згідно якої споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону; у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня; сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

Згідно з п. 5.8 Договору у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяли у період, за який нараховується пеня.

Позивач за прострочення строків оплати наданих телекомунікаційних послуг, керуючись п. 5.8 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1999,46 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 5.8, 4.6 Договору, прострочення грошового зобовязання та порядку розрахунків визначених сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 1318,00 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 1617,96 грн. та 3% річних в сумі 486,20 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, з урахуванням прострочення по сплаті грошового зобовязання та порядку розрахунків визначеного Договором, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (місцезнаходження: 03150, м. Київ, Голосіївський р н, вул. Боженка, буд. 11, код ЄДРПОУ 05416923) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(місцезнаходження: 01030, м. Київ, Шевченківський р н, бульв. Тараса Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(місцезнаходження: 01033, м. Київ, Голосіївський р н, вул. Горького, буд. 40, код ЄДРПОУ 01189910) 52 259 (пятдесят дві тисячі двісті пятдесят девять) грн. 47 коп. основного боргу, 1 318 (одну тисячу триста вісімнадцять) грн. 00 коп. пені, 1 617 (одну тисячу шістсот сімнадцять) грн. 96 коп. інфляційних втрат, 486 (чотириста вісімдесят шість) грн. 20 коп. 3% річних, 556 (пятсот пятдесят шість) грн. 82 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 14 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяСпичак О.М.

Дата підписання рішення

14.12.2011 року