Рішення № 20522081, 12.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/36612.12.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго

Україна»

ДоПриватного акціонерного товариства «Українська інноваційна

страхова компанія «Інвестсервіс»

Простягнення 10 791 ,00 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інго Україна»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»про стягнення 10 791,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовляється відшкодувати позивачу розмір сплаченого останнім страхового відшкодування своєму страхувальнику.

Ухвалою суду від 03.10.2011 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.10.2011 року.

В судове засідання 24.10.2011 року представники позивача та відповідача не зявились, вимоги ухвали про порушення провадження по справі не виконали. Проте, представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 24.10.2011 року розгляд справи відкладено на 09.11.2011 року.

Згідно автоматичного розподілу справ від 04.11.2011 року, у звязку з перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному, справу № 17/366 було передано на розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою від 07.11.2011 року розгляд справи було призначено на 25.11.2011 року.

Представник позивача в судове засідання 25.11.2011 року не зявився, однак подав через канцелярію суду додаткові документи по справі та подав заяву, відповідно до якої просив суд розглянути справу без участі уповноваженого представника позивача.

В судове засідання 25.11.2011 року представник відповідача не зявився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 25.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 12.12.2011 року.

Представник позивача в судове засідання 12.12.2011 року не зявився, однак подав через канцелярію суду заяву, відповідно до якої просив суд розглянути справу без участі уповноваженого представника позивача.

В судове засідання 12.12.2011 року представник відповідача не зявився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.12.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2010 року о 09-00 год. в м. Львові по вул. Новознесенська, 1 за участю автомобіля Kia Picanto 1.1, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, власником транспортного засобу є ОСОБА_2 та за участю автомобіля ВАЗ 21093 СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням власника транспортного засобу ОСОБА_3 сталася дорожньо транспортна пригода.

Як вбачається з довідки про дорожньо транспортну пригоду № 8738577 від 20.12.2010 року та постанови Личаківського районного суду м. Львова від 29.12.2010 року у адміністративній справі № 33-3025/10, дорожньо транспортна пригода сталася в результаті порушення ОСОБА_3, вимог п.п. 1.5, 13.1 ПДР та ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 29.12.2010 року у адміністративній справі № 33-3025/10 гр. ОСОБА_3 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п.п. 1.5, 13.11 Правил дорожнього руху України, статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно Договору № 0640551932 страхування наземних транспортних засобів від 07.03.2008 року страховиком автомобіля Kia Picanto 1.1 є Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Інго Україна», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інго Україна».

Відповідно до висновку № 3454/10 експертного автотоварзнавчого дослідження від 21.12.2010 року та ремонтних калькуляцій, матеріальний збиток, спричинений внаслідок ДТП власнику автомобіля Kia Picanto 1.1 становить 12984,66 грн.

Як вбачається з страхового акту № 56668 від 03.03.2011 року загальний розмір страхового відшкодування становить 11301,00 грн.

На виконання умов Договору позивач сплатив страхувальнику 11301,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2096 від 22.03.2011 року.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Зазначене правова норма також кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно правова відповідальність водія автомобіля ВАЗ 21093 була застрахована у Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», згідно полісу обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8795034.

У звязку з цим, позивач 01.08.2011 року направив на адресу відповідача претензію з вимогою виплатити страхове відшкодування в порядку регресу, а саме в розмірі 11301,00 грн. до якої додав весь пакет необхідних документів, що підтверджується відповідною відміткою на ній, однак відповідач на подану заяву не відреагував, кошти не сплатив.

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За змістом ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно по частини 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Згідно з частиною 9.2 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про страхування»франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Частиною 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як вбачається, з пункту 2 полісу обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8795034 страхове відшкодування за шкоду заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи, яка складає 510,00 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також з урахуванням ліміту відповідальності визначеного чинним законодавством, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню повністю в сумі 10791,00 грн. (11301,00 грн. 510,00 грн.)

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Шевченківський р н, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 23498273) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(місцезнаходження: 01054, м. Київ, Шевченківський р н, вул. Воровського, буд. 33, код ЄДРПОУ 16285602) 10791 (десять тисяч сімсот девяносто одну) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 107 (сто сім) грн. 91 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

16.12.2011 року