Рішення № 20519982, 13.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/44213.12.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірф-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет"

про стягнення заборгованості

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача ОСОБА_1. дов. № 259 від 06.12.2010 р.

від відповідача ОСОБА_2 дов. № б/н від 04.05.2011 р.

В судовому засіданні 13.12.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Ірф-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет"про стягнення заборгованості в розмірі 844936,20 грн. з яких 786453,45 грн. основного боргу та 58482,75 грн. пені

Позов мотивований наявністю заборгованості, яка утворилася у відповідача перед позивачем у звязку з неповною оплатою відповідачем вартості поставленої позивачем продукції за Договором поставки № 4600032690 від 22.11.2010 року.

02.11.11 ухвалою Господарського суду міста Києва справу № 13/442 призначено до розгляду на 22.11.11, витребувано документи та докази, сторони зобов'язано вчинити дії.

22.11.2011 року в судове засідання зявилися представники сторін, представник позивача надав витребувані судом документи по справі.

Представник відповідача подав клопотання про припинення провадження у справі в звязку з тим, що умовами договору передбачено врегулювання спору в третейському суді.

Судом розглянуто клопотання представника відповідача та відмовлено у його задоволенні зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про третейські суди»юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Суд вважає, що третейська угода є обов'язковою і головною умовою звернення особи з позовом до третейського суду, проте її наявність не свідчить про обов'язок особи у разі виникнення спору звертатись за його вирішенням лише до третейського суду, не тягне за собою позбавлення права особи на звернення з позовом до господарського суду та не забороняє господарському суду розглядати і вирішувати по суті такий спір.

Адже Закон України «Про третейські суди»передбачає виключно право, а не обов'язок сторін на звернення до цього суду. Окрім того, необхідна наявність волі обох сторін для виникнення у третейського суду підстав для розгляду спору по суті. За відсутності волі однієї із сторін на звернення до третейського суду, чинне законодавство України жодним чином не позбавляє цю сторону права на звернення до господарського суду.

Таким чином, суд вважає, що навіть за наявності третейського застереження у договорі та заперечень другої сторони, звернення субєкта господарювання з позовом до господарського суду та розгляд господарським судом спору по суті є правомірним.

Зазначена позиція викладена в Постановах ВГСУ від 17.12.2009 р. у справі № 2/235-09 (18/181-09) та від 02.08.2010 р. у справі № 2/235-09 (18/181-09).

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву до 07.12.2011 року.

06.12.2011 року через канцелярію до суду від позивача надійшла заява про уточнення розміру позовних вимог, згідно якої позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 52817,42 грн. пені та 10222,73 грн. 3% річних.

07.12.2011 року в судове засідання зявилися представники сторін.

В судовому засіданні оголошено перерву до 13.12.2011 року.

13.12.2011 року в судове засідання зявилися представники сторін. Представник відповідача в судовому засіданні надав письмові заперечення проти Уточненої позовної заяви.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача заперечував про стягнення 3% річних та наполягав на зменшенні судом розміру пені до 4000,00 грн.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ, про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і зясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ірф-Україна" (надалі позивач, постачальник) таТовариством з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет"(надалі відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 4600032690 від 22.11.2010 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник передає у власність покупця товар, а покупець приймає його та оплачує.

Пунктом 6.1 Договору сторони передбачили порядок та строки оплати, згідно якого при наданні постачальником, належних чином оформлених товарних і податкових накладних протягом 3 календарних днів з дати поставки товару, вказаного в транспортній накладній, що підтверджується проставлянням штампу «Товар отриманий», покупець оплачує поставлений товар на умовах відстрочення платежу з дати вказаної в транспортній накладній з дати, вказаної в транспортній накладній з відстрочкою платежу 60 календарних днів.

Як встановлено судом, позивачем на виконання зобовязань, передбачених Договором у період з 22.11.2010 року по 05.12.2011 року було поставлено відповідачу товар на загальну суму 8085771,36 грн. грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи видатковими накладними (належним чином засвідчені копії накладних долучені до матеріалів справи).

Проте відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару виконав частково.

Крім того відповідачем, відповідно до умов Договору було повернуто позивачу товар на загальну суму 5702,40 грн. та було проведено залік однорідних вимог на суму 447452,43 грн.

Отже, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 780751,41 грн.

Як вбачається з банківських виписок, наданих позивачем, до прийняття рішення у справі відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти за поставлений позивачем товар, а саме:

- 27.10.2011 року 195000,00 грн.

- 31.10.2011 року 200000,00 грн.

- 01.11.2011 року 100000,00 грн.

- 09.11.2011 року 871062,64 грн.

Таким чином, заборгованість за поставлений позивачем товар було погашено відповідачем в повному обсязі.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Зважаючи на порушення відповідачем вимог щодо своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 52817,42 грн. пені.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 8.12 Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар відповідач зобовязаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як передбачено ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок розміру пені суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 52817,42 грн. пені підлягають задоволенню повністю.

Крім пені, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 10222.73 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 10222,73 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача (з урахуванням ) про стягнення 52817,42 грн. пені та 10222,73 грн. 3% річних.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет (м. Київ, Залізничне шосе, 57, код ЄДРПОУ 36387233) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірф-Україна" (08132, Київська обл.., м. Вишневе, вул.. Київська, 8; 03680, м. Київ, пр-т Академіка Паладіна, 44 корпус 8, код ЄДРПОУ 36107259) 52817 (пятдесят дві тисячі вісімсот сімнадцять),42 грн. пені, 10222 (десять тисяч двісті двадцять дві),73 грн. 3% річних, 9 500(девять тисяч пятсот),00 грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 16.12.2011