Рішення № 20519883, 26.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.11 Справа № 17/5009/6652/11

Суддя Корсун В.Л.

за позовною заявою: управління житлового господарства Запорізької міської ради, 69037, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 214

до відповідача: приватного підприємства “Виробничо-комерційної фірми “Вавілон”, 69015, м. Запоріжжя, вул. Михайлова, б. 11, кв. 37

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 9”, 69015, м. Запоріжжя, вул. Таганська, 8

про зобовязання повернути не житлове приміщення шляхом виселення

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 21.06.11 № 8

від відповідача: Шпирний В.В., директор на підставі наказу від 05.09.00 № 1-К та паспорту від 26.03.97

від третьої особи: ОСОБА_1, довіреність від 21.11.11 б/н

СУТЬ СПОРУ:

26.10.11 до господарського суду Запорізької області звернулось управління житлового господарства Запорізької міської ради (надалі УЖГ Запорізької МР) з позовною заявою до приватного підприємства “Виробничо-комерційної фірми “Вавілон” (далі ПП “ВКФ “Вавілон”) про зобовязання відповідача повернути позивачу не житлове приміщення загальною площею 97,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ногіна, б. 1 шляхом виселення з вказаного приміщення.

У відповідності до ст. 21 ГПК України, 26.10.11 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву УЖГ Запорізької МР до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 26.10.11 судом порушено провадження у справі № 17/5009/6652/11, судове засідання призначено на 21.11.11. Цією ж ухвалою судом залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 9” (69015, м. Запоріжжя, вул. Таганська, 8). У сторін та третьої особи витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

В судовому засіданні 21.11.11 судом оголошувалась перерва до 12.12.11.

Ухвалою від 01.12.11 у звязку з відпусткою судді Корсуна В.Л., розгляд справи судом відкладено на 26.12.11.

За заявою представників сторін та третьої особи розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 26.12.11, на підставі ст. ст. 821, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін та третій особі розяснено про час написання рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, пояснював наступне. 21.11.05 між сторонами у справі був укладений договір № 1404/09 оренди не житлового приміщення, що знаходиться на балансі комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 9” (надалі - КП “ВРЕЖО № 9”). За умовами вказаного договору відповідачу було передано за актом приймання-передачі від 21.11.05 в строкове платне користування не житлове приміщення загальною площею 97,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ногіна, б. 1. Разом з тим, як вказує позивач, відповідачем не виконано вимог п. 2 ст. 793 ЦК України щодо нотаріального посвідчення спірного договору. У звязку з чим, спірний договір, на думку позивача, є нікчемний, та ПП “ВКФ “Вавілон” зобовязаний повернути позивачу не житлове приміщення, що є предметом договору від 21.11.05. На підставі викладеного, позивач керуючись п. 2 ст. 793, п. 1 ст. 220, п. 2 ст. 215, п. 1 ч. 2 ст. 216 Цивільного кодексу України просить суд позов задовольнити.

Відповідач у відзиві від 12.12.11 № 12/12-11 на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує повністю. Відповідач вказує, що готовий скласти мирову угоду та погодитись на поновлення дії договору оренди не житлового приміщення від 21.11.05 № 1404/09 за таких умов: відшкодування всіх збитків, заподіяних затопленням приміщення стічними каналізаційними водами у будь-який спосіб; виконання робіт з монтажу обладнання по запобіганню подальших випадків затопленням приміщення. В іншому випадку відповідач буде змушений направити до суду зустрічну позовну заяву з висновками незалежних експертів про відшкодування всіх збитків, та на надлишкове перерахування грошових коштів за оренду не житлового приміщення по вул. Ногіна, б. 1, сплачених в період з 21.11.06 по 01.01.10, коштів плачених на утримання будинків в період з 21.11.06 по 31.03.11 та моральних збитків повязаних з цією подією. На підставі викладеного, просить суд у задоволені позову відмовити.

Третя особа усно підтримала позовні вимоги позивача повністю.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

21.11.05 між управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (Орендодавець), комунальним підприємством “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 9” (Балансоутримувач) та приватним підприємством “Виробничо-комерційної фірми “Вавілон” (Орендар) укладено договір № 1404/09 не житлового приміщення, за умовами якого (п. 1.1.) Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.09.05 № 346/33 зобовязався передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування не житлове приміщення загальною площею 97,1 кв.м., за адресою: вул. Ногіна, буд. № 1, що значиться на балансі КП “ВРЕЖО № 9” (…) Приміщення передається в оренду для розміщення виставочного залу офісних меблів.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що вступ Орендаря у користування не житловим приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами дійсного договору і акту прийому-передачі вказаного не житлового приміщення, підписаного з Балансоутримувачем.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі не житлового приміщення від 21.11.05, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток.

Відповідно до п. 11.1 договору, цей договір діє з 21.11.05 по 20.11.08 (три роки).

Отже, за своєю правовою природою, укладений між сторонами договір є договором оренди.

У відповідності до ст. 283 Господарського кодексу України (далі ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1).

Відповідно до частини 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 793 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору), договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі (ч. 1). Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2).

Частиною 2 ст. 209 ЦК України встановлено, що нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Водночас, ст. 794 вказаного Кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч. 1 ст. 210 ЦК України).

Отже, аналіз змісту ст. 210 ЦК України дає змогу дійти висновку, що цивільні права і обов'язки у сторін такого правочинну можуть виникати тільки з моменту його реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи № 17/5009/6652/11, спірний договір оренди не житлового приміщення від 21.11.05 № 1404/09 укладений сторонами на строк більше чим на один рік (а саме з 21.11.05 по 20.11.08). Разом з тим, як встановлено судом, договір оренди від 21.11.05, в порушення вимог ст.ст. 793, 794 ЦК України (в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору), сторонами нотаріально не посвідчений та не зареєстрований. Будь-яких доказів його переукладення та приведення у форму, передбачену законом, суду не надано.

Зі змісту частини 3 ст. 640 ЦК України вбачається, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Отже, при недотриманні вимоги стосовно реєстрації правочину, у тих випадках, коли така реєстрація визнана законом обов'язковою, такий правочин вважається неукладеним, а отже не має юридичної сили і не може породжувати для його суб'єктів бажаного правового результату і відповідних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Згідно із положеннями ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи викладене, оскільки матеріали справи не містять доказів дотримання сторонами вимог законодавства стосовно нотаріального посвідчення та державної реєстрації спірного договору оренди, суд дійшов висновку, що договір оренди від 21.11.05 № 1404/09 в силу приписів ч. 1 ст. 220 ЦК України є нікчемним.

Правові наслідки недійсності правочину встановлені ст. 216 ЦК України. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з його недійсністю (ч. 1). У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді коли, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 2). Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою (ч. 5).

Згідно зі ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа ним.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як свідчать матеріали цієї господарської справи, спірне не житлове приміщення знаходиться у комунальній власності територіальної громади в особі Запорізької міської ради. Враховуючи зазначене, у відповідача відсутні правові підстави для користування спірним не житловим приміщенням. За таких обставин, позовні вимоги про зобовязання відповідача повернути позивачу не житлове приміщення загальною площею 97,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ногіна, б. 1 шляхом виселення з вказаного приміщення відповідають вимогам закону та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 85 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 43, 45, 22, 27, 49, 69, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобовязати приватне підприємство “Виробничо-комерційної фірми “Вавілон” (69015, м. Запоріжжя, вул. Михайлова, б. 11, кв. 37, код ЄДРПОУ 31122403) повернути управлінню житлового господарства Запорізької міської ради (69037, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 214) не житлове приміщення загальною площею 97,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ногіна, б. 1 шляхом виселення з вказаного приміщення.

У разі не повернення не житлового приміщення, яке було предметом договору від 21.11.05 № 1404/09 в добровільному порядку, видати наказ на примусове зобовязання повернути не житлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ногіна, б. 1.

Стягнути з приватного підприємства “Виробничо-комерційної фірми “Вавілон” (69015, м. Запоріжжя, вул. Михайлова, б. 11, кв. 37, код ЄДРПОУ 31122403) на користь управління житлового господарства Запорізької міської ради (69037, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 214) - 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 27.12.2011.

27.12.2011