Рішення № 20519842, 30.12.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" грудня 2011 р. Справа № 21/5007/96/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Вельмакіної Т.М.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 - довір. №874723 від 10.12.2010р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - довір. б/н від 15.12.2011р.;

від третіх осіб: ОСОБА_3 - довір. б/н від 07.12.2011р.;

ОСОБА_4 - паспорт НОМЕР_1, виданий Коростенським МРВ УМВС України в Житомирській області 23.05.1997р. (в с/з 27.12.11р. та 29.12.11р.).

розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (м.Київ) в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир (м.Житомир)

до Малого приватного підприємства "Нафтасоюз" (м.Коростень, Житомирська область)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ФОП ОСОБА_5 (м.Коростень, Житомирська область)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 (м.Коростень, Житомирська область)

про стягнення 1296809,68 грн.

У відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено на 15 днів.

В судовому засіданні 27.12.11р. оголошувалась перерва до 10 год. 00 хв. 29.12.11р., яка була продовжена до 10 год. 00 хв. 30.12.11р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 1296809,68 грн. заборгованості.

Представник позивача позов підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням письмових заперечень на відзив відповідача (а.с.132, т.1). Повідомила, що згідно довідки №05-02/4311 від 29.12.11р., станом на 29.12.11р. заборгованість, заявлена до стягнення з поручителя МПП "Нафтасоюз", по даній угоді складає 1067067,95грн (а.с.133, т.1).

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, з викладених у відзивах на позовну заяву (а.с. 99-101, 129, т.1), додаткових поясненнях до відзиву (а.с.130, т.), додатку до відзиву та поясненнях щодо заявлених вимог по пені (а.с.149-150, т.1), мотивів. В судовому засіданні 27.12.2011р. подав клопотання від 24.12.2011р. (а.с.141, т.1), про витребування від філії банку офіційної довідки про зупинення нарахування відсотків та інших платежів, а також, якщо нарахування відсотків на кредит, штрафних санкцій та інших платежів відновлено, то також надати про це офіційну довідку.

Суд відхилив вказане клопотання, оскільки, виходячи з наявних у справі документів, не вбачає підстав для його задоволення.

Представник третьої особи ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проти наявності боргу не заперечили. Надали письмові (а.с.143, т.1) та усні пояснення з приводу своїх заперечень щодо позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 14.02.08р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі керуючого філією "Відділення Промінвестбанку в м. Житомир" (Банк, Кредитор, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (Позичальник, третя особа), укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №8 від 14 лютого 2008 року (далі - Договір, кредитний договір (а.с.17-20, т.1)).

Згідно наданих до справи документів (а.с. 25-26, т.1), ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (позивач) є правонаступником прав та зобов'язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства). Відповідно, назву філії "Відділення Промінвестбанку в м Житомир" змінено на філію "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир".

За пунктом 2.1. Договору, позивач зобов'язався надати відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 500000,00 (п'ятсот тисяч) (ліміт кредитної лінії), за умови наявності власних вільних кредитних ресурсів, на умовах, передбачених цим Договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти та комісії, встановлені цим Договором (п.2.1. Договору).

Згідно Договору від 05.12.08р. про внесення змін та доповнень №2 до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №8 від 14.02.08р. (надалі - Договір №2), сторони визначили, що датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 04 лютого 2009 року.

У разі несвоєчасного погашення суми, що перевищує ліміт кредитної лінії, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є п'ятий робочий день з дня, у якому сталось таке перевищення. У разі несвоєчасної плати за кредит відповідно до п.п. 3.2., 3.3. цього Договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є шістдесятий календарний день від дня нарахування плати за кредит, яка несплачена у встановлений цим Договором строк, але не пізніше дати остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту.

Згідно п.3.2. Кредитного договору №8, проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 17% (сімнадцять) процентів річних.

Нарахування банком процентів починається з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по день повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

У відповідності до договору від 11.06.08р., про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №8 від 14.02.08р. (а.с. 22), сторони внесли зміни та доповнення до п. 3.2 договору №8, виклавши його у наступній редакції: " Проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки з 01 червня 2008 року у розмірі 18 (вісімнадцять) процентів річних".

Проценти за користування кредитом, відповідно до п.3.2. Договору, нараховуються та сплачуються двічі на місяць в наступні терміни:

- за період з останнього робочого дня минулого місяця по 25 число поточного місяця - нараховуються Банком 26 числа поточного місяця та сплачуються Позичальником починаючи з 26 числа поточного місяця по останній робочий день поточного місяця;

- за період з 26 числа поточного місяця по передостанній робочий день поточного місяця - нараховуються Банком та сплачуються Позичальником в останній робочий день поточного місяця.

Відповідно до п. 3.3. Договору, за управління кредитом у формі кредитної лінії Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 0,5 процента щомісячно від початкового ліміту кредитної лінії ( по 250,00грн. щомісячно).

Комісійна винагорода за управління кредитом нараховується Банком щомісячно до 5 числа поточного місяця та сплачується Позичальником до 10 числа цього ж місяця.

Пунктом 3.4 кредитного договору сторони визначили, що у випадку порушення позичальником встановленого п.2.2. цього Договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту Позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 25,0 процентів річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.3.2. цього Договору.

Позичальник, відповідно до п. 4.2.2 кредитного договору зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та проценти за неправомірне користування кредитом, комісійну винагороду на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Позивач вказує, що ним, на виконання умов Кредитного Договору, було надано позичальнику кредит в розмірі 500000,00грн. шляхом проплати рахунку-фактури №СФ-0000002 від 30 січня 2008 року, який був направлений до банку ОСОБА_5

Однак, в порушення умов Договору, позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, за даними позивача, станом на 22 вересня 2011 року, заборгованість ФОП ОСОБА_5 за кредитними зобов'язаннями склала 1296809,68грн., у тому числі:

- по простроченому кредиту - 500000,00грн.,

- по простроченим процентам за період з 27.02.09р. по 21.09.11р. - 315890,42грн.;

- по простроченій комісійній винагороді - за період з березня 2009р. по вересень 2011р. - 7731,14грн.грн.

У зв'язку з зазначеним, посилаючись на п.п. 5.2, 5,3 кредитного договору та ст. 625 Цивільного кодексу України, за несвоєчасне виконання зобов'язань, позивач нарахував до стягнення за кредитним договором за період з 05.02.09р. по 21.09.11р. 3% річних по простроченому кредиту у розмірі 39410,96грн., 120000,00грн. інфляційних, 246589,04 грн. пені по простроченому кредиту; 65493,52 грн. пені по простроченим процентам за період з 01.12.08р. по 21.09.11р. та 1694,60 грн. пені по простроченій комісійній винагороді за період з 11.12.08р. по 21.09.11р. (а.с.11-14, т.1).

Також позивач у позовній заяві вказує, що згідно п. 4.1. Договору, виконання зобов'язань позичальника за цим Договором забезпечується Договором поруки №9 від 14.02.08р. з Договором про внесення змін №1 до Договору поруки №9 від 14.02.08р., укладеними банком з Малим приватним підприємством "Нафтасоюз" (а.с. 15-16, т.1).

У зв'язку із вказаним, 03.08.09р. позивач звернувся з позовною заявою до Коростенського міськрайонного суду щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника гр. ОСОБА_5 та її поручителів ОСОБА_4 та МПП "Нафтасоюз за період з 05.02.09р. по 03.08.09р. (а.с. а.с.47, 52-53, т.1).

19.08.11р. Коростенським міськрайонним судом було винесено рішення про стягнення на користь банку в солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заборгованості по кредитному договору в сумі 608585,53грн. (а.с.54, т.1).

Ухвалою суду від 19.08.11р. суд закрив провадження у справі в частині вимог банку до МПП "Нафтасоюз" на підставі п.1 ч.1 ст. 505 та ст. 16 ЦПК України, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (а.с.55, т.1).

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526, 530, 536, 549-552, 554, 610-612 Цивільного кодексу України, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з поручителя МПП "Нафтасоюз" заборгованості за кредитними зобов'язаннями ФОП ОСОБА_5

Відповідач, згідно відзиву на позовну заяву (а.с.99-101, 149-150, т.1), просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, у зв'язку з закінченням строку дії договору поруки №9 від 14.02.2008р. Зокрема зазначає, що оскільки строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і який згідно ст. 252 ч. 1 ЦК України обчислюється роками, місяцями, днями чи годинами, то зазначення у договорі поруки про те, що порука діє до повного виконання зобов'язання за кредитним договором, не можна розцінювати як встановлення строку дії поруки. Враховуючи те, що станом на 05.08.2009р. кредитор не пред'явив вимоги до поручителя, згідно положень п. 3.1 договору поруки, остання припинила свою дію, оскільки, на думку відповідача, діяла з 04.02.2009р. по 05.08.2009р.

Також відповідач вказує, що позивачем визначено суму зобов'язання основного боржника у розмірі 608585,53 грн., яку і було стягнуто за рішенням суду, тому звернення Промінвестбанку з позовною заявою до одного із солідарних поручителів з вимогами на іншу суму не може мати місце, оскільки згідно ст. 559 ч. 1 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Вважає, що при подачі позовної зави до Господарського суду Житомирської області, кредитором самовільно було збільшено більше ніж удвічі обсяг відповідальності щодо поручителя.

Згідно Додаткових пояснень до відзиву на позовну заяву (а.с.130, т.1), відповідач вказує, що Договір поруки №9 від 14.02.08р. не містить істотної умови договору - строку його дії, тому є неукладеним. У зв'язку із вказаним, відповідач просить суд встановити факт того, що договір поруки №9 від 14.02.08р. є неукладеним і відповідно, у задоволенні позову відмовити повністю за безпідставністю.

Крім того, згідно відзиву щодо заявлених вимог по пені (а.с.129, т.1), посилаючись на ч.6 ст. 232 ГК України та п.2 ч.2 ст. 258 , ч.3 ст. 267 ЦК України, відповідач просить суд застосувати позовну давність щодо нарахування пені, у зв'язку з чим відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ "Промінвестбанк" до МПП "Нафтасоюз" в частині нарахованої пені у сумі 313777,16грн.

ОСОБА_4 повідомив суд, що позивачем 19.09.11р. та 20.09.11р. в односторонньому порядку всупереч депозитних договорів №24 та №18 від 08.10.08р., списано з депозитних рахунків поручителя ОСОБА_4, згідно заяви про зарахування зустрічних позовних вимог, відповідно 266007,60грн. та 3774,07грн., що не враховано в розрахунках позивача про заборгованість боржника (а.с.143, т.1).

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно матеріалів справи, позивач звернувся до суду у зв'язку з неналежним виконанням третьою особою ФОП ОСОБА_5 кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 8 від 14.02.08р. з врахуванням Договору від 11.06.08р. №1 та Договору від 05.12.08р. №2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №8 від 14.02.08р., факт наявності боргу по якому та факт укладення якого на вищевказаних умовах не заперечувався учасниками процесу, підтверджується матеріалами справи та рішенням Коростенського районного суду (а.с.56, т.1).

Наданими до матеріалів справи документами та учасниками процесу також підтверджено, що в забезпечення виконання зобовязання за вказаним кредитним договором, 14 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) в особі керуючого філією "Відділення Промінвестбанку в м. Житомир" (Банк, позивач), Малим приватним підприємством "Нафтасоюз (Поручитель, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (Позичальник, третя особа), був укладений Договір поруки №9 (далі - Договір поруки (а.с.15), за умовами якого Поручитель, відповідно до умов цього Договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором по сплаті Кредитору:

- заборгованості по наданому кредиту в розмірі 500000,00грн.;

- процентів, нарахованих за користування кредитом в розмірі 17% річних (у тому числі у разі прострочення виконання зобов'язання по поверненню кредиту, процентів за неправомірне користування кредитом), комісійної винагороди за надання кредиту у формі кредитної лінії в сумі 700грн., комісійної винагороди за управління кредитної лінії в розмірі 0,05 % щомісячно від початкової суми ліміту кредитної лінії, комісійної винагороди за надання кредитних коштів для переказу в інший банк у розмірі 0,1% процента від суми таких перерахувань;

- неустойки (штрафу, пені);

- збитків, завданих Кредиторові,

зобов'язується виконати зобов'язання по сплаті вказаних вище і несплачених Позичальником сум Кредитору (п.2.1. Договору).

Згідно п.2.2. Договору поруки №9, у випадку невиконання або прострочення виконання Позичальником зобов'язань, що випливають із Кредитного договору, Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і позичальник.

11.06.08р. між вказаним сторонами був укладений Договір про внесення змін до договору поруки №9 від 14.02.08р. (а.с.16), яким сторони внесли зміни до п.2.1. розділу 2 Договору поруки №9 від 14.02.08р., та виклали його в наступній редакції: "Поручитель, відповідно до умов Договору поруки №9 від 14.02.08р. та цього Договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №8 від 14.02.08р. та Договором про внесення змін №1 від 11.06.08р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №8 від 14.02.08р. по сплаті Кредитору:

- заборгованості по наданому кредиту в розмірі 500000,00грн.;

- процентів, нарахованих за користування кредитом у розмірі з 01 червня 2008 року у розмірі 18% процентів річних (у тому числі, у разі прострочення виконання зобов'язання по поверненню кредиту, процентів за неправомірне користування кредитом в розмірі 25,0% (двадцять п'ять) процентів річних, порядок нарахування та сплата яких встановлюється згідно п.3.2. Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №8 від 14.02.08р.),, комісійної винагороди за надання кредиту у формі кредитної лінії в сумі 700 (сімсот) гривень, комісійної винагороди за управління кредитною лінією в розмірі 0,05 (нуль цілих п'ять сотих) процента щомісячно від початкової суми ліміту кредитної лінії, комісійної винагороди за надання кредитних коштів для переказу в інший банк у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) процента від суми таких перерахувань;

- неустойки (штрафу, пені);

- збитків завданих Кредиторові;

зобов'язується виконати зобов'язання по сплаті вказаних вище і несплачених Позичальником сум Кредитору".

Частиною 1 статті 1054 ЦК України, визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав договірні зобов'язання, зокрема, надав кредитні кошти в сумі 500000,00грн. позичальнику ФОП ОСОБА_5, що не заперечується останньою та підтверджується відомістю руху коштів за період з 14.02.08р. по 31.12.08р. (а.с.69, т.1).

Однак, в порушення умов договору, та вимог чинного законодавства, позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав.

За наданими до справи документами, прострочена комісійна винагорода, на дату звернення позивача до суду за період з березня 2009 року по вересень 2011 рік, становить 7731,14 грн. (а.с. 10, т.1), що не заперечується Позичальником.

Належними доказами також підтверджено і наявність заборгованості по простроченим процентам, нарахованим в період з 27.02.09р. по 21.09.11р. у розмірі 315890,42грн. (а.с.9, т.1).

Зокрема, заборгованість у вказаній сумі вбачається з наданих позивачем відомостей руху коштів (а.с. 70-75, т.1). При цьому слід зазначити, що факт наявності заборгованості по простроченим відсоткам також не заперечується Позичальником.

Ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Проте зобов'язання ФОП ОСОБА_5 в добровільному або примусовому порядку на даний момент не виконані.

Відповідно до ч. 2 ст. 196 ГК України, у разі якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.

Солідарний обов'язок виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання ( ст. 541 ЦК України ).

Згідно ч. 3 ст. 554 ЦК України особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктами 2.1. та 2.2. Договору поруки № 9 передбачено, що Відповідач зобов'язався перед Позивачем солідарно відповідати в повному обсязі за своєчасне і повне виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

При цьому, враховуючи посилання відповідача на те, що Договір поруки припинив свою дію 05.08.09р., у відповідності з ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки доказів направлення на адресу відповідача вимог не надано, суд зазначає наступне.

Так, згідно ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пред'явлення вимоги передбачено п. 3.1. Договору поруки №9, згідно якого у випадку невиконання зобов'язань позичальником у строки, визначені Кредитним договором, кредитор зобов'язаний звернутись з письмовою вимогою на адресу поручителя.

Матеріали справи містять вимоги №09/1675 від 03.04.09р. та №09/3076-1 від 13.07.09р., які свідчать про те, що позивач повідомляв поручителя МПП "Нафтасоюз" про те, що ФОП ОСОБА_5 не виконує вимоги кредитного договору №8 від 14.02.08р. в частині сплати кредиту, процентів та комісійної винагороди за управління кредитом, та повідомляв про суми заборгованості. Вказані вимоги направлені відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.134, 135, т.1).

На підтвердження направлення вказаних вимог відповідачу, позивачем надано витяги із журналів вихідної кореспонденції (а.с. 2-7, т.2), а також поштовий конверт, у якому направлялася відповідачу вимога від 13.07.09р., та який повернувся на адресу позивача без вручення адресату. З довідки поштового відділення, прикріпленої до вказаного конверта вбачається, що причиною повернення є відсутність адресата за зазначеною адресою та закінчення терміну зберігання (а.с.10, т.2).

В процесі розгляду справи, судом було встановлено, що 09.07.2009 року відповідачу було видане Свідоцтво про державну реєстрацію у зв'язку із зміною адреси на на м. Коростень, вул. Ольгінська, буд. 4 (а.с.76, т.1).

Однак, суд вважає надані позивачем документи належними доказами направлення відповідачу вимог, оскільки, враховуючи п.5.5. Договору поруки №9, відповідач зобов'язаний був негайно повідомити про зміну своїх адрес та інших реквізитів. Однак, доказів повідомлення позивача відповідачем про зміну адреси останнім не надано.

Так, на момент укладення Договору поруки, адресу МПП "Нафтасоюз" зазначено АДРЕСА_1. Саме на вказану адресу було направлено першу вимогу. Суд також вважає за необхідне вказати, що і станом на серпень 2009 року відповідач, при направленні заперечень до Коростенського міськрайонного суду, зазначає своєю адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, посилання відповідача на ч.4 ст. 559 ЦК України є безпідставним.

Крім того, як вбачається з п. 5.4. Договору поруки №9, сторони встановили, що строк дії договору - з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і до повного погашення зобов'язання за Кредитним договором, в забезпечення якого наданого поручительство, а також договорів про внесення змін до нього.

Таким чином, сторони встановили строк дії договору поруки, яким є повне погашення зобов'язання за Кредитним договором.

Оскільки позичальник не виконав свій обов'язок щодо сплати отриманих кредитних коштів, що підтверджується як зазначалось вище, рішенням Коростенського районного суду, договір поруки не припинив свою дію.

З огляду на викладене, твердження відповідача, викладені у Додаткових поясненнях до відзиву на позовну заяву (а.с.130, т.1) про встановлення факту того, що Договір поруки є неукладеним, у зв'язку з тим, що в ньому не встановлений строк, є безпідставними.

За вказаних обставин, позивач правомірно заявив до стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором, а саме: - 500000,00грн. по простроченому кредиту, - 315890,42грн. - по простроченим процентам; - 7731,14грн. - по простроченій комісійній винагороді.

Враховуючи, що під час розгляду справи в суді, відповідач сплатив 1000,00грн., що у відповідності з абз. 3 п. 4.2.2. Кредитного договору, зараховано позивачем в рахунок простроченої заборгованості за процентами, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1, ч.1 ст. 80 ГПК України, у звязку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, наданими до справи документами підтверджено, що заборгованість відповідача перед позивачем на дату вирішення спору склала 500000,00грн. по простроченому кредиту, - 314890,42грн. - по простроченим процентам; - 7731,14грн. - по простроченій комісійній винагороді.

Слід зазначити, що посилання третіх осіб на те, що позивачем, 19.09.11р. та 20.09.11р. в односторонньому порядку списано з депозитарних рахунків НОМЕР_2 та НОМЕР_3 поручителя ОСОБА_4, згідно заяви про зарахування зустрічних вимог філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир", відповідно 2,66007,60грн. та 3774,07грн. спростовуються матеріалами справи, зокрема довідкою позивача та постановою про арешт коштів боржника від 21.10.2011р. (а.с. 95, 136, т.1).

Крім того, матеріали справи містять копії постанов про відкриття виконавчого провадження від 23.12.11р. та від 26.12.11р. (а.с.137-139), з яких вбачається, що на виконання виконавчого листа за №2/34/2011 від 08.12.11р. Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" боргу в сумі 610315,53грн.

Таким чином, питання списання коштів з рахунку ОСОБА_4 буде вирішуватися держаним виконавцем в процесі здійснення виконавчого провадження.

Статті 525, 526, 530 ЦК України передбачають, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, що відповідає приписам ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої, зокрема, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до п.5.3 кредитного договору, за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або комісій, та/або процентів за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.

Оскільки, відповідач у відзиві щодо заявлених вимог по пені (а.с.129, т.1) заявляє про застосування судом строку позовної давності в частині нарахування пені у сумі 131777,16грн., слід зазначити наступне.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Приписами ст.258 ЦК України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п.1 ч.2 ст.258 ЦК України).

При цьому, за ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до ст.260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановлених статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Матеріали справи, а саме, кредитний договір від 14.02.08р., з урахуванням Договору про внесення змін №2, свідчить, що ФОП ОСОБА_5 повинна була провести остаточний розрахунок з позивачем до 04.02.09р.

Відповідно до ст.261 ЦК України перебіг позовної давності щодо стягнення пені розпочався з 05.02.09р.

Разом з тим, пунктом 6.9. Кредитного договору передбачено, що всі спори, між сторонами при недосягненні згоди шляхом переговорів передаються на вирішення господарського суду. При цьому, строк, у межах якого Банк може звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності) встановлюється тривалістю у 10 років.

Отже, враховуючи викладене, судом відхиляється заява відповідача про застосування строків позовної давності щодо стягнення пені.

Згідно розрахунку позивача, сума пені по простроченому кредиту за період з 05.02.09р. по 21.09.11р. становить 246589,04 грн., сума пені по простроченим процентам за період з 01.12.08р. по 21.09.11р. - 65493,52грн., по простроченій комісійній винагороді за період з 11.12.08р. по 21.09.11р. - 1694,60грн. (а.с. 11-12, т.1).

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на вказані норми, у зв'язку з тим, що кредитним договором не передбачено період нарахування штрафних санкцій, позивачем було здійснено перерахунок пені в межах шестимісячного строку (а.с.15-18, т.2), згідно якого сума пені по простроченому кредиту за період з 05.02.09р. по 04.08.09р. склала 58109,59грн., сума пені по простроченим процентам за період з 01.12.08р. по 21.09.11р. склала 25778,35грн., сума пені по простроченій комісійній винагороді за період з 11.12.08р. по 21.09.11р. склала 647,49грн.

Перевіривши вказаний розрахунок, суд вважає його правомірним.

Таким чином, у стягненні 188479,45грн. пені по простроченому кредиту, 39715,17грн. пені по простроченим процентам та 1047,11грн. по простроченій комісійній винагороді слід відмовити.

Відповідно до п.5.2. кредитного договору, позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов'язання по поверненню Банку сум кредиту та/або комісій, та/або процентів за неправомірне користування кредитом зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, що кореспондується з положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, сума інфляційних нарахувань по простроченому кредиту за період 05.02.09р. по 21.09.11р. складає 120000,00грн. (а.с. 14, т.1), сума 3% річних по простроченому кредиту за період з 05.02.09р. по 21.09.11р. складає 39410,96грн.

Перевіривши розрахунки позивача, суд вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на приписах чинного законодавства та на умовах кредитного договору.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 1066567,95грн. з яких: 500000,00 грн. заборгованості за кредитом; 314890,42 грн. заборгованості за процентами; 7731,14 грн. заборгованості по сплаті комісійної винагороди; 39410,96 грн. 3% річних; 120000,00 грн. інфляційних; 58109,59 грн. пені по простроченому кредиту ; 25778,35 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків; 647,49 грн. пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди.

В частині стягнення 1000,00 грн. боргу по простроченим процентам, провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1, ч.1 ст. 80 ГПК України.

У стягненні 188479,45грн. пені по простроченому кредиту, 39715,17грн. пені по простроченим процентам та 1047,11грн. по простроченій комісійній винагороді слід відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, п.1-1, ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Нафтасоюз" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Ольгінська, буд.4, код 31650398)

на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Житомир" (10014, м.Житомир, Корольовський р-н., Бульвар Новий 5, код 09311055):

- 500000,00 грн. заборгованості за кредитом;

- 314890,42 грн. заборгованості за процентами;

- 7731,14 грн. заборгованості по сплаті комісійної винагороди;

- 39410,96 грн. 3% річних;

- 120000,00 грн. інфляційних;

- 58109,59 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту;

- 25778,35 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків;

- 647,49 грн. пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди;

- 10675,68 грн. державного мита;

- 194,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 1000,00 грн. боргу по простроченим процентам, провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1, ч.1 ст. 80 ГПК України.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Повне рішення складено 30 грудня 2011 року.

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - до справи

2 - позивачу;

3 - відповідачу (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Ольгінська, 4);

4 - ФОП ОСОБА_5 (АДРЕСА_1);

5 - ОСОБА_4 (АДРЕСА_2) - рек. з пов.