Рішення № 20519619, 27.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.12.11р.Справа № 17/5005/17075/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Бліг" в інтересах Філії "Торгова компанія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Бліг", м. Павлоград Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", м. Дніпропетровськ

про зобовязання виконати певні дії та визнання договору дійсним

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., довір. б/н від 12.11.11р.;

від відповідача: ОСОБА_2., довір. б/н від 11.03.11р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Бліг" в інтересах Філії "Торгова компанія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Бліг" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" (далі - відповідач), у якому просить:

-спонукати відповідача до виконання умов договору поставки № 13 від 01.07.11р.;

-зобовязати відповідача до виконання умов договору поставки № 13 від 01.07.11р. передати у власність позивача купаж коньяку пятирічної витримки (40% спирту) у кількості 1500000 літрів за ціною 12,00 грн. із урахуванням ПДВ і доставки за один літр купажу;

-визнати договір поставки № 13 від 01.07.11р., укладений між позивачем та відповідачем дійсним.

Вмотивовує заявлені вимоги тим, що відповідачем в порушення умов п.п. 1.4-1.6 спірного договору надано позивачу лист про відмову від передання купажу коньяку за ціною 12,00 грн., оскільки вважає таку ціну економічно невигідною, та розірвання спірного договору.

Відповідач позов не визнає. У відзиві обґрунтовує свої заперечення тим, що спірний договір підлягає розірванню у звязку із істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладанні цієї угоди.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.07.2011 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № 13 (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальник зобовязується передати у власність покупця коньяки України (товар), в кількості, асортименті та за цінами згідно накладних, а покупець зобовязується прийняти цей товар та оплатити його в строки, узгоджені даною угодою.

Згідно з п. 1.4 Договору істотною умовою договору є те, що покупець передає у власність постачальника купаж коньяку п'ятирічної витримки (40% спирту) (далі - купаж) у кількості 1500000 (один мільйон п'ятсот тисяч) літрів за ціною 12 (дванадцять) гривень із урахуванням ПДВ і доставки за 1 (один) літр купажу, а постачальник зобов'язується оплатити отриманий купаж протягом 15-ти календарних днів з моменту фактичного отримання купажу.

Відповідно до п. 1.5 Договору поставка купажу по п. 1.4 цієї угоди може здійснюватися партіями по заявці постачальника.

Пунктом 1.6 Договору передбачено, що поставка купажу здійснюється за умовами п.п. 1.4, 1.5 даної угоди, але не пізніше, ніж 01.07.2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи постачальником та покупцем підписано та скріплено печатками підприємств обох сторін специфікацію № 1 від 01.07.11р. до Договору (а.с. 11), згідно умовами якої узгоджено графік поставки купажу, а саме по 250000 літрів до 15.07.11р., до 15.08.11р., до 15.09.11р., до 15.10.11р., до 15.11.11р. та до 15.12.11р. відповідно.

Договір діє з моменту його підписання сторонами й до 31.12.12р., але в будь-якому разі до виконання сторонами всіх зобов'язань за даною угодою; договір може бути розірваний достроково за обопільною письмовою згодою сторін (п.п. 6.1, 6.2 Договору).

15.11.2011 року відповідачем надіслано на адресу позивача лист за вих. № 615, у якому повідомлялось, що покупець (відповідач у справі) не може передати у власність постачальника (позивача у справі) купаж коньяку п'ятирічної витримки (40% спирту) у кількості 1500000 літрів за ціною 12,00 грн. із урахуванням ПДВ і доставки за один літр купажу, оскільки вважає ціну за один літр купажу, передбачену в Договорі, економічно невигідною для себе, також відповідач просить розірвати договір, чим, на думку позивача, останній порушує умови п.п. 1.4-1.6 Договору та норми чинного законодавства України.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги за наступного.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

На час розгляду спору виконання зобовязань відповідача щодо поставки позивачу купажу за узгодженим графіком згідно специфікації № 1 від 01.07.11р. до Договору є такими, що настали.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, вивчивши матеріали справи господарський суд зазначає, що відповідачем при відмові від виконання Договірних зобовязань не дотримано порядку, встановленого ст.ст. 651, 654 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Водночас, ст.ст. 651, 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, зважаючи на недотримання відповідачем вимог вищевказаних статей, тобто відсутність доказів про погодження сторонами у справі розірвання Договору, господарський суд вказує на істотне порушення покупцем в односторонньому порядку умов Договору, тому позовні вимоги щодо спонукання та зобовязання до виконання умов Договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, суд вважає за необхідне задовольнити заявлені вимоги щодо визнання укладеного між сторонами у справі Договору дійсним.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 року визначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом спосіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду за захистом своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Так, згідно із ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Частиною 2 ст. 20 ГК України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом, де також аналогічні положення містяться і в ст. 16 ЦК України.

Позивачем, в силу положень ст. 33 ГПК України, доведені ті обставини, на які останній посилався як на підставу свої вимог.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України сплата судового збору покладається на відповідача, однак з попереднім стягненням з позивача до державного бюджету недоплаченої суми судового збору, оскільки судовий збір складається із немайнових вимог (941,00 грн.) та майнових - передання 1500000 літрів купажу по 12,00 грн. за літр (56460,00 грн.), тоді як останнім сплачено лише суму 1004,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Спонукати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" (ЄДРПОУ 35112619) до виконання умов договору поставки № 13 від 01.07.2011 року.

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" (ЄДРПОУ 35112619) до виконання умов договору поставки № 13 від 01.07.11р. передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Бліг" (ЄДРПОУ 35079158) купаж коньяку пятирічної витримки (40% спирту) у кількості 1500000 (один мільйон пятсот тисяч) літрів за ціною 12,00 грн. (дванадцять грн. 00 коп.) із урахуванням ПДВ і доставки за 1 (один) літр купажу коньяку пятирічної витримки (40% спирту).

Визнати договір поставки № 13 від 01.07.11р., укладений між Філією "Торгова компанія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Бліг" від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Бліг" (ЄДРПОУ 35079158) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" (ЄДРПОУ 35112619) дійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 14-А; ЄДРПОУ 35112619) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Бліг" в інтересах Філії "Торгова компанія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Бліг" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Ватоліної, 4; ЄДРПОУ 35079158) суму 57401,00 грн. (пятдесят сім тисяч чотириста одна грн. 00 коп.) судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Бліг" в інтересах Філії "Торгова компанія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Бліг" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Ватоліної, 4; ЄДРПОУ 35079158) в дохід держбюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області; ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012, р/р 31219206700005, КБКД 22030001) судовий збір в розмірі 56397,00 грн. (пятдесят шість тисяч триста девяносто сім грн. 00 коп.).

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ______.