Рішення № 20519611, 26.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.12.11р.Справа № 16/5005/14145/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран", смт. Гранітне Малинського району Житомирської області

до Приватного підприємства "АКВА ТЕРРА", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання недійсним контракту від 07.02.2008р. № 07/02-08 ДП

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. - представник, дов. від 06.07.2011р. №432;

від відповідача: Осадчук О.А. - керівник, довідка з ЄДРПОУ №1173.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить визнати недійсним контракт від 07.02.2008р. №07/02-08ДП, укладений між сторонами.

Відповідач у відзиві (вх. №88752/11 від 20.12.2011р.) на позовну заяву позовні вимоги визнає у повному обсязі та повідомляє, що вагони ніколи не перебували у власності відповідача, а контракт не був спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 07.02.2008р. між відповідачем Приватним підприємством "АКВА ТЕРРА", (продавцем) та позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнігран", (покупцем) було укладено контракт поставки №07/02-08ДП (надалі Контракт), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобовязується продати покупцю, а покупець прийняти та оплатити вартість залізничних вагонів (надалі - товар); ціна товару, найменування, кількість, номера та модель, вказані в Специфікації №1, яка після підписання сторін та скріплення печатками, є невідємною частиною цього Контракту;

- згідно статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

- частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей;

- отже, вирішуючи спір про визнання угоди недійсною необхідно встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору;

- позивач вважає, що спірний договір суперечить нормам Цивільного кодексу і не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи викладене суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного:

- відповідно до пункту 5.3 Контракту покупець на підставі виставленого продавцем рахунку здійснює 100% попередньої оплати протягом 1 банківського дня з моменту виставлення продавцем рахунку;

- як вбачається з матеріалів справи відповідачем не виставлявся рахунок, позивач самостійно перерахував попередню оплату у сумі 700000 грн. 00 коп. відповідачу, що підтверджується банківської випискою від 13.02.2008р. на суму 700000 грн. 00 коп.;

- в подальшому відповідачем частково було повернено суму попередньої оплати у розмірі 350000 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою від 26.06.2008р. на суму 300000 грн. 00 коп. та від 20.10.2010р. на суму 50000 грн. 00 коп.;

- згідно листа Державного підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України" вагони були зареєстровані у інформаційних базах 23.08.2011р. та 19.09.2011р. за підприємством ВАТ „ПІК„ Енерго-Інвест”, а до 23.08.2011р. - за підприємством „ТуркАз Чингил” Махдуд Масулий патли Джамиййат (Азербайджан), відомості про реєстрацію вагонів у 2008р. відсутні;

- відповідно до пункту 2.1 наказу Міністерства транспорту та зв'язку від 28.09.2004 № 856 "Про затвердження Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів" реєстрація власних вантажних вагонів здійснюється у таких випадках: якщо раніше відомості про них були відсутні в АБД ПВ або в АБД ПВ стоїть ознака "вагон виключений" у порядку, передбаченому цими Правилами; зміни власника вагона; зміни станції приписки вагона; переобладнання (модернізації) вагона; перенумерації; передання (прийняття) вагона в оренду та повернення з оренди; продовження терміну служби вагона;

- таким чином, власником вищевказаних вагонів на момент укладення спірного контракту відповідач не був, що також ним не заперечується;

- згідно частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків;

- відповідно до пунктів 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

- частиною 1 статті 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові;

- відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб;

- в силу статей 317, 318 та 319 Цивільного кодексу України лише власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону;

- таким чином, відповідач неправомірно розпорядився майном, яке не належало йому на праві власності.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про визнання недійсним контракту від 07.02.2008р. № 07/02-08 ДП є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним контракт поставки від 07.02.2008р. №07/02-08ДП, укладений між Приватним підприємством "АКВА ТЕРРА" (ідентифікаційний код 31736307) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (ідентифікаційний код 24584514).

Стягнути з Приватного підприємства "АКВА ТЕРРА" (50085, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Георга Отса, 23; ідентифікаційний код 31736307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (11634, смт Гранітне Малинського району Житомирської області, вул. Шевченка, 15; ідентифікаційний код 24584514) 85 грн. 00 коп. витрати по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„29„ грудня 2011р.