Вирок № 20511647, 24.11.2011, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1-455/11 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2011 р.Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Соколової Н.О.,

при секретарі Антошко Т.А.,

з участю прокурора Тимченко А.А.,

захисника ОСОБА_1,

підсудного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Клишки Шосткинського району, мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, українця, не працюючого, освіта базова середня, не одруженого, військовозобов'язаного, раніше судимого 21.12.2007 року Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільненого 17.03.2009 року по відбуттю строку покарання, 02.02.2010 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч.3 ст185, . ст. 104 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 сгеЦрвпбнЯяс 2011 р. близько 2 години, перебуваючи в районі магазину «мЛ­аСвУаСнЯдХаС»н, щ¬лоа розташований зЩаС аСдХрвеЦсгоаюр смт. Вороніж Шосткинського району вул. П¬±рвоалЭеЦтдаСрвсгьокЬаС, 2-аС, знаходячись вУ сгтдаСнЯі аСл¬ЭкЬоагФоалЭьонЯоагФоа спяніння, маючи умисел на спричинення тдясжШкЬиЪхз тділЭеЦсгнЯиЪхз ушкоджень, тдоабТтдоа уемЮиЪсгнЯиЪхз тділЭеЦсгнЯиЪхз ушкоджень, небезпечних для життя вУ мЮоамЮеЦн¬Ятд зЩаСпбоадХіяснЯнЯяс, під час сварки, нЯоажШеЦмЮ, яскЬиЪйЫ мав при собі, завдав два удари потерпілому ОСОБА_3 М®.М®. в¬У оабТлЭаСсгтдьо спини, чим сгпбрвиЪчйиЪнЯиЪвУ останньому тілесні ушкодження у вигляді дХвУоахз нЯоажШоавУиЪхз рваСнЯ гФрвуедХнЯоаї клітини та пбоапбеЦрвеЦкЬуе зЩлЭівУаС, проникаючого поранення плевральної пбоарвоажШнЯиЪнЯиЪ, яскЬі, зЩг¬ФідХнЯоа висновку сгуедХоавУоа - мЮеЦдХиЪчйнЯоаї експертизи №354 від 08.09.11 кЬвУаСлЭіфжікЬуеюртдьосгяс яскЬ тдясжШкЬі тді?лЭеЦсгнЯі уешккЬоадХжШеЦнЯнЯяс, тдо¬абТтдоа умисні тілесні ушкодження, небезпечні для жШиЪтдтдяс вУ мЮоамЮеЦнЯтд зЩаСпбоадХіяснЯнЯяс.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 не визнав вини у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України. Позиція підсудного полягає в тому, що він визнає вину в заподіянні умисних тяжких тілесних ушкоджень, однак вважає, що його дії необхідно кваліфікувати не за ч.1 ст. 121 КК України, а за ст. 124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони. При цьому підсудний показав, що 19.08.11 року у вечірній час він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 випивали спиртні напої в кафе "Наталі" в центрі смт. Вороніж. Після чого, після опівночі, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 пішли до магазину "Лаванда" по вул.. Пролетарській в смт. Вороніж, також до магазина підійшов і ОСОБА_3 В цей час між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виникла бійка, та ОСОБА_2 розбороняв їх три рази. ОСОБА_3 наносив численні удари ОСОБА_5 кулаками рук та ногами по обличчю та різним частинам тіла. А коли ОСОБА_2 в останнє розборонив ОСОБА_5 та ОСОБА_3, то останній почав бити його кулаками рук та ногами по обличчю та ногам. В цей час ОСОБА_5 лежав на землі непритомний. А ОСОБА_2 з метою захистити свої життя та здоровя та життя та здоровя ОСОБА_5 дістав з кишені викидний ніж та, тримаючи його в лівій руці, наніс два удари в область спини ОСОБА_3, коли той стояв правим боком до обличчя підсудного. Після чого ОСОБА_3 втік.

Таким чином, не заперечуючи своєї вини у заподіянні потерпілому умисних тяжких тілесних ушкоджень, підсудний ОСОБА_2 мотивував свою позицію тим, що він перевищив межі необхідної оборони, захищаючись від нападу з боку потерпілого ОСОБА_3

Хоча підсудний свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, не визнав, суд вважає, що його вина в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, повністю доведена зібраними по справі доказами:

Так, потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що 19.08.11 року у вечірній час він знаходився в кафе "Наталі" в центрі смт. Вороніж, де між ним та ОСОБА_5 виник конфлікт. Після чого він та ОСОБА_5 поїхали до магазину "Лаванда" по вул. Пролетарській в смт. Вороніж, де знаходились ще троє хлопців. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 почали битися між собою через конфлікт, який виник раніше, а один з хлопців розбороняв їх. Коли він та ОСОБА_5 вдруге впали на землю, то ОСОБА_3 відчув різкий біль у спині, та, зрозумівши, що його вдарили ножем, він втік. Удари були нанесені в спину с заду, та їх міг спричинити тільки той хлопець, який знаходився позаду. Окрім ОСОБА_5, ОСОБА_3 нікого не бив. При бійці з ОСОБА_5 наодмаш руками міг зачепити того, хто стояв позаду. Ногами він нікого не бив. Цивільний позов заявляти не бажає, претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_2 не має. Просить призначити міру покарання не плвязану з позбавленням волі.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_2 показав, що 19.08.11 року у вечірній час він разом з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 випивали спиртні напої в кафе "Наталі" в центрі смт. Вороніж. Коли виходили з кафе, то між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 вдарив кулаком по обличчю ОСОБА_5 Після чого ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 пішли до магазину "Лаванда", де купили пива, також до магазина підійшов і ОСОБА_3 В цей час між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виникла бійка, та ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розбороняли їх два рази. Після чого ОСОБА_4 відійшов, а потім побачив, що ОСОБА_3 уходить. Підійшовши до ОСОБА_5 та ОСОБА_2, останній розповів, що ОСОБА_3 намагався його побити та він поколов його ножем. Після чого вони пішли додому до ОСОБА_4 спати, а ранком ОСОБА_4 побачив розкладаний ніж з коричневим руків'ям на кроваті, де спав ОСОБА_2.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що 19.08.11 року у вечірній час він разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 випивали спиртні напої в кафе "Наталі" в центрі смт. Вороніж. В цей час між ним та ОСОБА_3 виник конфлікт, під час якого ОСОБА_3 двічі вдарив ОСОБА_5 по обличчю. Після чого, після опівночі, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 пішли до магазину "Лаванда" по вул. Пролетарській смт. Вороніж, також до магазина підійшов і ОСОБА_3 В цей час між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виникла бійка, ОСОБА_3 наносив численні удари ОСОБА_5 кулаками рук та ногами по обличчю та різним частинам тіла. В якийсь час ОСОБА_3 перестав його бити та ОСОБА_5 побачив, що ОСОБА_3 пішов в напрямку пошти, що відбувалось далі, ОСОБА_5 не пам'ятає.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 суду пояснив, що виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження могли утворитися від ударів підсудного, якщо припустити, що підсудний лівша, а потерпілий знаходився до нього правим боком. Також пояснив, що він особисто оглядав підсудного ОСОБА_2 і крім зазначених у висновку експерта видимих тілесних ушкоджень у підсудного не було, та він не повідомляв про інші тілесні ушкодження. При його позиції, йому було б на користь, якби в нього були ще інші тілесні ушкодження і не в його інтересах було їх приховувати. Також пояснив, що якби у ОСОБА_2 було підпухле вухо та розбита губа, ці тілесні ушкодження через 2 дні після пригоди не могли зникнути безслідно і при їх наявності він би їх зафіксував. Крім цього експерт пояснив, що ссадина на нозі підсудного не могла утворитися від удару рукою, а могла утворитися від удару ногою та підсудний міг сам десь ногу підвернути.

Крім цього, вина підсудного доводиться наступними матеріалами справи:

-- Протоколом огляду місці події з фототаблицею до нього (а.с. 10-14), де зазначено, що по вул.. Куйбишева, 56, сел.. Вороніж було проведено огляд та вилучено спортивну олімпійку сірого кольору, на якій маються ділянки, пропитані речовиною бурого кольору;

-- Протоколом огляду з фототаблицею до нього (а.с. 15-17), де зазначено, що у смітнику по вул.. Щедріна, 1 в м.Шостка біля ЦРЛ було знайдено футболку білого кольору, спереду якої мається портрет чоловіка з пояснювальними написами, зверху і знизу футболки маються пяна бурого кольору. Ззаду футболки маються два пошкодження у вигляді рваних отворів;

-- Довідкою ЦРЛ (а.с. 35) про те, що ОСОБА_3 20.08.2011 року було госпіталізовано з діагнозом проникаюче поранення плевральної полості зліва, проникаюче поранення грудної полості, геморогічний шок;

-- ОСОБА_3 ОСОБА_10 (а.с. 41) про те, що претензій до ОСОБА_3 він не має;

-- Явкою з повинною (а.с. 56), в якій ОСОБА_2 чистосердечно признався в тому, що 19.08.2011 року в нічний час в ході драки наніс ОСОБА_3 декілька ударів ножем;

-- З протоколу допиту підозрюваного (а.с. 68-69) та відеозапису до нього вбачається, що коли ОСОБА_3 побачив ніж у ОСОБА_2, то став відходити, а останній став іти до Зайця, після чого той наніс йому удар, ОСОБА_2 схватив Зайця за одяг і коли той побачив ніж, то став розвертатися, щоб уходити і після цього ОСОБА_2 наніс йому удар в спину;

-- В протоколі відтворення обстановки і обставин події з фото таблицею (а.с. 72-77) та відеозаписі до нього ОСОБА_2 зазначає про те, що ОСОБА_3 побачивши ніж, збирався йти, тому повернувся до підсудного правим боком, після цього ОСОБА_2 наніс йому удари ножем в спину;

- З висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_3 (а.с. 114-115) вбачається, що в нього були виявлено тяжкі тілесні ушкодження,

- з висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_5. (т. 1 а с. 119) вбачається, що в нього були виявлені легкі тілесні ушкодження,

- з висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_2 (т. 1 а с. 123) вбачається, що в нього були виявлені легкі тілесні ушкодження,

-З висновку судово-медичної експертизи футболки ОСОБА_3 (а.с. 129-132) та ножа (а.с. 147-149) вбачається, що на спині фуфайки, яка зазначена як футболка, виявлено два колючо-різаних пошкодження,в яких відобразилися ознаки колючо-ріжучої дії плоскої клинкової зброї типу ножа та ніж, який був представлений на дослідження не виключається, як знаряддя нанесення ушкоджень;

Аналізуючи викладене, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Невизнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, і його твердження, що він наніс удари ножем потерпілому, перевищивши межі необхідної оборони, коли він захищався від нападу з його сторони, суд розцінює критично, як обраний підсудним спосіб захисту та бажання уникнути відповідальності за скоєний злочин, оскільки ці твердження підсудного повністю спростовуються зібраними в справі доказами.

Доводи ОСОБА_2 про те, що він діяв захищаючи себе та ОСОБА_5 від нападу не є переконливими, суперечать зібраним доказам.

Так, виходячи зі змісту ст. 36 КК України, кожен має право захищатися шляхом заподіяння шкоди тому, хто посягає, не від будь-якого протиправного діяння, а лише від суспільно-небезпечного посягання.

Згідно з п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №1 “Про судову практику у справах про необхідну оборону”, щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, фізичні дані нападника і того, хто захищався, їхні фізичні дані та інші обставини.

Судом же встановлено, що сварка, яка переросла в бійку та декілька разів переривалась, потім знову починалась, виникла між потерпілим та свідком ОСОБА_5, які між собою вирішили виясняти стосунки, навіть встановили правила, свідок ОСОБА_5 допомоги ні в кого не просив, свідомості не втрачав і внаслідок бійки, згідно висновку експертизи, має рубець по верхньому краю лівої брови, який кваліфікується як легке тілесне ушкодження. Потерпілий щодо ОСОБА_2 будь-яких дій не вчиняв, окрім того, що відмахувався руками, а згідно показів експерта, допитаного в судовому засіданні, виявлене ссадно у основи І пальця правої ступні по внутрішній поверхні, яке кваліфікується як легке тілесне ушкодження, могло утворитися від удару ногою і не могло утворитися від удару рукою. Навіть якщо припустити, що потерпілий наносив удари підсудному, як зазначає останній, то з показань його самого під час його допиту та відтворення обстановки та обставин події вбачається, що потерпілий, побачивши ніж, збирався йти, тобто конфлікт вичерпався, потерпілого вже не треба було зупиняти, не було необхідності наносити удари, а підсудний все одно наніс удари ножем. Але з пояснень потерпілого вбачається, що в момент нанесення удару ножем, він стояв навколішки перед ОСОБА_11 між ним та підсудним не було бійки, він міг тільки наодмаш назад руками нанести йому якесь ушкодження.

Крім того, тілесні ушкодження, виявлені на тілі підсудного згідно висновку судово-медичної експертизи є легкими, могли утворитися від 1 травматичної дії та з пояснень експерта від удару рукою не могли утворитися, а ногами потерпілий підсудного не бив, як пояснив потерпілий та ОСОБА_5, про бійку між потерпілим та підсудним останній теж нічого не говорив.

Суд не приймає до уваги посилання захисника на рішення Верховного Суду України в схожій справі, оскільки в Україні судовий прецедент не діє, а суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, даючи оцінку всім доказам, враховуючи обставини справи, дії, котрі підсудний вчинив щодо потерпілого, а саме несподіване нанесення удару ножем, в той момент, коли потерпілий не вчиняв щодо підсудного ніяких активних дій, у своїй сукупності свідчать про те , що підсудний вчинив саме умисне тяжке тілесне ушкодження, і під час скоєння даного злочину підсудний не знаходився у стані необхідної оборони та не перевищив його.

Призначаючи підсудному ОСОБА_2 міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України є умисним та класифікується кримінальним законом як тяжкий,характер і ступінь тяжкості наслідків тяжкі тілесні ушкодження, думку потерпілого, який просив призначити покарання підсудному не повязану з позбавленням волі, поведінку останнього, особу підсудного, який раніше судимий, характеризується негативно та посередньо, ніде не працює, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставин, що помякшують покарання, суд не знайшов.

Обставинами, що обтяжують покарання є вчинення злочину у стані алкогольного спяніння, рецидив злочину.

Суд не визнає обставиною, що помякшує покарання, наявність у підсудного на утриманні неповнолітньої дитини, оскільки в свідоцтві про народження дитини (а.с. 110) ОСОБА_12 батьком є ОСОБА_13, а не ОСОБА_2, та явку з повинною, оскільки ні на досудовому слідстві ні в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України не визнав.

З врахуванням всіх зазначених обставин справи, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе тільки в ізоляції його від суспільства, а тому ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у межах санкції ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі.

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах фінансового відділу виконавчого комітету Шосткинської міської ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, відповідно до ст. 1206 ЦК України, підлягає задоволенню у розмірі 1138,41 грн., оскільки саме таку суму були витрачено державою на лікування потерпілого (а.с. 185).

Крім цього суд вважає необхідним стягнути з підсудного судові витрати за проведення криміналістичної експертизи.

Речові докази у справі вирішити у відповідності до ст.. 81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання за цим законом у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній взяття під варту.

Строк покарання рахувати з 20.08.2011 року.

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах фінансового відділу виконавчого комітету Шосткинської міської ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі фінансового відділу виконавчого комітету Шосткинської міської ради р/р 35420004001781 в ШВДК в Сумській області, код 01981514, МФО 837013 витрати на стаціонарне лікування потерпілого у розмірі 1138,41 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області (одержувач, р\р 31256272210011, банк ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, код ЄДРПО 25574892, код класифікації - 25010100) судові витрати за проведення криміналістичної експертизи на суму 450, 24 грн.

Речові докази у справі, а саме: ніж, 3 футболки, кофту спортивну, 1 пару кросівок, передані на зберігання до камери схову Шосткинського МВ УМВС України, знищити як такі, що не являють цінності та не можуть бути використані.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської областіН.О.Соколова