Вирок № 20509546, 05.08.2011, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд

Справа № 1-44/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2011 р.смт. Віньківці.

Віньковецький районний суд Хмельницької області

у складі колегії суддів: головуючогосудді Потапова О.О.

судді Волкової О.М.

народних засідателів Гречаник В.М., Заєць Л.С., Галушко Г.М., Шпак В.М.

при секретарі Приймак Л.О., Ясінській М.О.

з участю прокурора Вятровського Ю.А., Гунька О.Б.

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Віньківці кримінальну справу про обвинувачення:

- ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, військовозобов'язаного;

ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Буцнива Деражнянського району, Хмельницької області , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, розведеного, раніше не судимого; проживає в АДРЕСА_2

ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Яблунівка Деражнянського району, громадянина України, з вищою освітою, на час затримання працюючого, одруженого, не судимого, жителя АДРЕСА_3,

всіх у вчиненні злочинів передбачених п.7 ч.2 ст. 115; п.12. ч.2 ст. 115 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7, ОСОБА_8 вчинили хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю групою осіб, а ОСОБА_9 підбурив їх на вчинення таких дій. Крім того, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 нанесли тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_10 діючи групою осіб з метою залякування потерпілого, що спричинило його смерть , а ОСОБА_9 сприяв їм у вчиненні таких дій за наступних обставин. ІНФОРМАЦІЯ_7 року, близько 18 години, керуючи автомобілем ВАЗ -2106" д.з. НОМЕР_1 в якому їхали ОСОБА_8, ОСОБА_7 та інша особа, - ОСОБА_9 здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_10 на

автодорозі сполученням Деражня - Яблунівка. Потерпілий пригрозив звернутись в правоохоронні органи.

Діючи із хуліганських мотивів, групою осіб з метою упередити звернення потерпілого з заявою в правоохоронні органи, після скоєння ОСОБА_9 дорожньої пригоди, грубо порушуючи громадський порядок і проявляючи явну неповагу до суспільно прийнятих правил поведінки ОСОБА_9 ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_7 року біля 18.00 год. наздогнали потерпілого. ОСОБА_9 запропонував з ОСОБА_10 розібратись. Вони зупинили його велосипед на цій же автодорозі. Перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння і ігноруючи існуючі правила поведінки, моральності, добропристойності, використовуючи надумані мотиви залякати потерпілого з метою подавити його волю пов»язану зі зверненням в правоохоронні органи, діючи з особливою зухвалістю ОСОБА_8 та ОСОБА_7 стали наносити йому удари в різні частини тіла. При цьому вони нанесли декілька ударів руками в тулуб і голову потерпілого від чого він впав. ОСОБА_9 сприяв побиттю доставивши їх до місця вчинення злочину автомобілем ВАЗ -2106 , зупинив його з метою подавити волю потерпілого.

Згідно висновку судово медичної експертизи , ОСОБА_10 спричинені численні тілесні ушкодження к у вигляді саден, крововиливів.

Продовжуючи свої хуліганські дії в цей же час, в цьому ж місці і за вказаних обставин з метою паралізувати волю потерпілого і не допустити його звернення в міліцію , діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 .і не маючи наміру позбавлення його життя, подавляючи фізичною перевагою його опір , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 спільно стали наносити ОСОБА_10 удари руками і ногами в різні частини тіла. Від ударів він впав. Після падіння удари йому вони наносили ногами в різні частини тіла. ОСОБА_9 перебуваючи на місці злочину не менше 30 хвилин сприяв їх діям, достативши їх на місце вчинення злочину автомобілем ВАЗ -2106 і підбурював їх перебуваючи безпосередньо біля потерпілого, намагаючись паралізувати волю його з метою не допустити звернення в правоохоронні органи. При цьому передбачав відповідальність за скоєну ним дорожньо-транспортну пригоду.

Завдяки сукупним, послідовним, цілеспрямованим , умисним діям підсудних потерпілому спричинені численні тілесні ушкодження у вигляді саден, крововиливів на тілі та голові, численних переломів ребер справа та зліва по лопатковій та ключичній лініях , а також закрита черепно мозкова травма. Вона відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як така , що небезпечна для життя в момент її заподіяння. Ця травма перебуває в прямому причинному зв»язку з настанням смерті ОСОБА_10

В судовому засіданні ОСОБА_9 не визнав себе винним, ОСОБА_8 визнав вину частково, а ОСОБА_7 визнав вину у спричинені двох ударів потерпілому. Погодились дати показання.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_7 суду показав, що пройшло 5 років і він всього не пам»ятає. Але домовленості між підсудними щодо позбавлення життя чи побиття потерпілого не було. Він вдарив ОСОБА_10 двічі з метою, щоб той відпустив ногу ОСОБА_8. Тяжких, або інших тілесних ушкоджень він не бажав наносити потерпілому, і не було в нього умислу його вбивати. Хуліганських дій з його боку немає, оскільки не порушено громадський порядок.

Перші свої покази у справі він давав у шоковому стані. На очних ставках правдиво розповідав про обставини події. З автомобіля він виходив з ОСОБА_9, а після події з ним домовився не вплутувати останнього у злочин. Цивільні позови потерпілих та прокурора про стягнення матеріальної шкоди визнає повністю, а моральну шкоду визнає частково .

Підтвердив дані ним раніше покази про те, що ІНФОРМАЦІЯ_7. близько 10 год. зустрівся з ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9 в м. Деражня, де усі разом розпивали алкогольні напої в районі Криничне, а пізніше в с. Буцнива. Близько 18 год. всі разом на автомобілі "ВАЗ-2106" під керуванням ОСОБА_9 поїхали в м. Деражню. В автомобілі він сидів на передньому сидінні за пасажира , а ОСОБА_8 і ОСОБА_11, - на задньому . На вулиці Трояни він відчув, що автомобіль на щось наїхав і разом з ОСОБА_9 вийшли з автомобіля .Вони побачили, що чоловік тримається за голову, а на краю дороги лежить велосипед. Запропонували ОСОБА_10 відвезти його до лікарні. Той відмовився і почав їх ображати та погрожувати, що звернеться до правоохоронних органів і в ОСОБА_9 будуть неприємності.

Вони повернулися до автомобіля і проїхавши близько 300м. ОСОБА_9 сказав, що якщо потерпілий заявить в міліцію, то в нього будуть неприємності та попросив його та ОСОБА_8 заступитись за нього і переговорити з ОСОБА_10, щоб той не звертався до правоохоронних органів і зупинив автомобіль.

Першим із автомобіля вийшов ОСОБА_8 і направився до потерпілого, через хвилину з автомобіля вийшов ОСОБА_9 і пішов до них, а він залишився чекати в автомобілі. Оскільки довго не було друзів, то він також вийшов з автомобіля і побачив бійку. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наносили удари ОСОБА_10 по різних частинах тіла.

Підійшов до них і побачив, що в їхньому напрямку рухається автомобіль із світлом фар. ОСОБА_9 побіг до свого автомобіля, а ОСОБА_8 не міг бігти, так як потерпілий тримав його за ноги і не відпускав. З метою допомогти йому втекти з місця пригоди він наніс два удари ОСОБА_10 в область тулуба та по руках, і обоє втекли.

Коли проїхав автомобіль, вони, побачивши відсутність авто ОСОБА_9, пішли в с. Буцнива.

В літній кухні ОСОБА_8 разом із ОСОБА_11 вживали спиртні напої. Через деякий час до них приїхав ОСОБА_9 і просив його та ОСОБА_8 нікому не розповідати, що він наносив удари потерпілому. Просив взяти відповідальність за вчинення злочину на себе, так як він працює на престижній роботі і разом із своїм батьком допоможе їм уникнути кримінальної відповідальності. Обіцяв грошову винагороду.

На другий день біля місця своєї роботи ОСОБА_9 також просив їх не повідомляти про вчинений ним злочин, обіцяючи значну грошову винагороду за їхнє мовчання. При цьому вони обговорили деталі та подальші плани стосовно ролі ОСОБА_9 у скоєному.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_8 показав, що обвинувачення його за ст. 115 КК України та незначний привід - абсурдні. Бійка з потерпілим виникла після того, як він йому запропонував домовитись, щоб не звертатись в міліцію. Була суперечка, він випередив і вдарив потерпілого, подумавши, що той хоче його вдарити. ОСОБА_10 вдарив його в грудну клітку. Потім підійшов ОСОБА_9 і вони удвох нанесли декілька ударів потерпілому. ОСОБА_9 бив двічі лежачого потерпілого - куди , він не звернув увагу.

Він декілька ударів ногами наносив потерпілому, коли той лежав на землі. Від його удару потерпілий падав і від падіння могла на голові появитись травма. Почув крик, що їде автомобіль, побачив світло фар. ОСОБА_9 не стало, а потерпілий тримав його за ногу. Потім відпустив і вони з ОСОБА_7 сховались на смітнику. Після того пішли в с. Буцниву, оскільки не застали авто ОСОБА_9. Сиділи з ОСОБА_11 в нього на кухні, розпивали спиртні напої. Приїхав ОСОБА_9 і просив не вплутувати його в подію. Обіцяв винагороду, якщо вони візьмуть вину на себе. Про це вони також домовлялись за місцем роботи ОСОБА_9

Під час досудового слідства він давав покази проти себе під примусом, тому обмовив себе і ОСОБА_7 . З останнім не домовлявся про те, як їм краще давати покази.

Цивільний позов потерпілих про відшкодування матеріальної шкоди визнав повністю, моральної частково.

Підсудний ОСОБА_9 суду показав, що керуючи автомобілем ВАЗ наїхав на велосипедиста. Той повідомив, що буде заявляти в міліцію. Він поїхав дальше. Подумав про неприємності пов»язані зі зверненням в міліцію, зупинив автомобіль. ОСОБА_8 , а потім ОСОБА_7 вийшли і він також вийшов з автомобіля. Почув крики зі сторони смітника, сів в своє авто. Побачив світло фар. Поїхав, заїхав в аптеку, а потім до Довганюка та додому. Посварився з дружиною, та поїхав в с. Буцниву до ОСОБА_8. Там був ОСОБА_11 та ОСОБА_7. Про те, щоб його не вплутувати у злочин не домовлялись. На другий день біля приміщення, в якому він працює, він розмовляв з ОСОБА_7,, а ОСОБА_8 пішов за цигарками. Не просив він їх ні про що, і не обіцяв вісім тисяч доларів за мовчання.

Майнову шкоду, заявлену потерпілими визнав повністю, а моральну частково.

Повідомив, що завжди давав послідовні і правдиві показання, які є в матеріалах справи. Із них слідує, що 5 грудня 2006 року він зустрівся з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11 в м. Деражня і вони вирішили відмітити зустріч. Усі разом розпивали алкогольні напої в районі Криничне, а потім в с. Буцнива. Близько 18 год. всі на автомобілі ВАЗ- 2106" поїхали в м. Деражня. По дорозі за с. Яблунівка, він здійснив наїзд на велосипедиста, який раптово з'явився на дорозі. Зупинившись, він вийшов з автомобіля і побачив потерпілого, який сидів на землі, а біля нього лежав велосипед. Запитав його, чи не потрібна допомога. Потерпілий відповів, що допомога не потрібна, а з приводу дорожньо-транспортної пригоди він буде звертатися в правоохоронні органи. Просив потерпілого, щоб той не звертався в міліцію, бо в нього будуть неприємності. Потім поїхав. Проїхавши деяку відстань повідомив ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що в нього будуть проблеми по даній пригоді і зупинив автомобіль. Після цього останні вийшли з автомобіля, спочатку ОСОБА_8, а потім ОСОБА_7. Він залишився в автомобілі, з якого вийшов на вулицю через декілька хвилин і почув крики. Після цього, побачивши зверху інший автомобіль, що наближався до них, він сів в авто і поїхав. В автомобілі був ОСОБА_11, якого він довіз до перехрестя.

До потерпілого він в другий раз не підходив і ударів йому не наносив. Як інші підсудні наносили ОСОБА_10 удари він не бачив. Через деякий час він знову зустрівся з ОСОБА_7 та ОСОБА_8.у літній кухні господарства останнього, де продовжували вживати спиртні напої. Про спричинення потерпілому ОСОБА_10 тілесних ушкоджень мови не було.

Наступного дня він зустрівся з ОСОБА_7 ОСОБА_8, які повідомили, що побили велосипедиста, якого він збив і не знають чи залишився той живим. Про те, щоби вони взяли усю відповідальність за скоєний злочин на себе він ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не просив і ніяку винагороду їм за це не обіцяв.

Хоча підсудні не визнали винними себе в межах пред»явленого обвинувачення, їх винуватість у вчинені хуліганства та спричинені тяжких тілесних ушкоджень потерпілому доведена показаннями свідків, їх власними показаннями, висновками експертів, протоколами слідчих та судових дій, іншими документами.

Із їх показань встановлено , що 05 грудня 2006 року біля 18.00 год. на автодорозі між селом Буцнива та містом Деражня ОСОБА_9 керуючи автомобілем ВАЗ -2106 допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_10

Із протоколів огляду транспорту ( а.с.89-97 т.1) на велосипеді 'Туріст-спорт' та автомобілі ВАЗ 2106 синього кольору є сліди тертя.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що в той день увечері він бачив зазначений автомобіль на вулиці неподалік свого будинку на дорозі. Він приїхав на дачу, де знаходилося його господарство. Як тільки почав поратись по - господарству то почув на вулиці в стороні смітника якийсь шум та сварку. Спочатку не придав цьому значення і продовжував готувати свиням їжу. Зайшовши в приміщення знову почув шум та вирішив піти і обійти своє господарство. Автомобіль «Жигулі»стояв на узбіччі дороги. Чи були в ньому люди не бачив. Через деякий час знову почув шум і гамір і вдруге обійшов господарство, але нічого підозрілого не виявив. А коли почав закривати ворота то до нього під'їхав на своєму автомобілі ОСОБА_13 і сказав, що якась жінка повідомила, що біля дороги лежить чоловік. ОСОБА_13 взяв ліхтар і вони пішли обдивлятися смітник, однак нічого підозрілого не знайшли і розійшлися.

Будучи допитаним раніше на а.с.9 т.1 він повідомив, що з вказаного автомобіля вибіг хлопчина віком 25-30 років і побіг по дорозі вверх, а він зайшов на своє подвір»я, а напроти сміт»єзвалища через дорогу бачив велосипед і торбину.

Потерпіла ОСОБА_14 суду відмовилась давати показання. Повідомила, що підтримує ті показання, які вона давала раніше. Вона тоді повідомляла, що 5 грудня 2006 року, з обіду її чоловік поїхав в село і увечері мав повернутися, однак не вернувся, і вона поїхала його шукати. Не знайшовши його о 5 годині ранку повернулась додому. Зранку на другий день близько 6 год. знову поїхала на Трояни, де під будинком знайшла свого чоловіка, який був мертвим.

Цивільний позов підтримує повністю і просить стягнути солідарно з усіх підсудних 500 000 гривень моральної та 5 000 гривень матеріальної шкоди.

Моральна шкода полягає у душевних та моральних стражданнях. Її душа протягом п»яти років розривається. Вона втратила опору в сім»ї та саму сім»ю її зруйнували. Життя її значно змінилось на гірше.

Майнова шкода полягає у витратах пов'язаних з похованням чоловіка.

Потерпіла ОСОБА_15 суду показала, що 5 грудня 2006 року до неї приїхав її син ОСОБА_10 допомогти по господарству. Приблизно через годину він поїхав до дому. Після 19 години до неї прийшов сусід і повідомив, що до нього телефонувала її невістка і сказала, що ОСОБА_10 до цього часу не має в дома. Вона пішла з сусідом подивитися, чи бува нічого не сталося з її сином, однак не знайшовши його, повернулася до дому. Наступного дня вранці їй повідомили, що сина вбили. Вона пішли на Трояни, де виявила мертвим сина, який сидів під хатою. Син був вдягнений в куртку ,одяг був брудний, не звернула увагу на сліди волочіння.

Заявлений цивільний позов в сумі 50 000 грн. моральної шкоди до підсудних підтримує в повному об'ємі і просить стягнути з них вказану суму.

Моральна шкода полягає в тому, що вона втратила сина, як опору і надію і в зв»язку з цим вона зазнала сильних моральних та душевних страждань.

Представник потерпілих підтримав позицію потерпілих та наголосив на позиції потерпілого ОСОБА_16, яким заявлено про стягнення із підсудних на його користь 50000 грн. моральної шкоди. Причина неявки потерпілого визнана судом поважною . На а.с.157 т.1 він показав, що йому невідомі обставини загибелі батька. Про це він знає зі слів родичів.

Із протоколу огляду місця події ( а. с. 23-38 т.1) слідує, що в районі смітника і на його території виявлені непоодинокі сліди крові, сліди протектора автомобіля, непоодинокі сліди взуття . Сліди крові ведуть до будинку АДРЕСА_4. У дворі зазначеного будинку виявлено труп ОСОБА_10 з чисельними тілесними ушкодженнями.

В протоколі огляду місця події зазначається, що виявлені непоодинокі сліди взуття, тому суд не погоджується з позицією захисту підсудного ОСОБА_9 про наявність трьох слідів від взуття на місці події, що могло б свідчити про відсутність цього підсудного на вказаному місці.

Допитана в якості свідка ОСОБА_17 суду показала, що 5 грудня 2006 року близько 17 год. 30 хв. їхала велосипедом в с. Пилипи та проїжджаючи біля в'їзду на смітник, бачила автомобіль, який стояв з лівої сторони дороги. В цей час почула глибокий людський стогін і побачила чоловіка, який лежав на землі. Двоє чоловіків били його ногами. Проїхавши приблизно 300м. зупинила автомобіль і повідомила, що біля смітника б'ють людину та поїхала далі.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що 5 грудня 2006 року у вечірній час повертався з дружиною і дітьми з села від батьків в м. Деражню. Проїхавши перехрестя Трояни побачив жінку на велосипеді , яка повідомила, що при в'їзді на смітник б'ють чоловіка. Проїхавши декілька метрів, біля смітника з лівої сторони знайшов побитого чоловіка, який підняв руку. Обличчя його було в крові. На дорозі на відстані 500м. від місця, де лежав чоловік, з правої сторони стояв автомобіль ВАЗ - 2106. Якого він був кольору та чи були у ньому пасажири він не бачив.

Постоявши близько 5 хв. та не маючи можливості допомогти побитому чоловіку він поїхав до дому, де зателефонував в міліцію і розповів про цю подію.

Свідок ОСОБА_18 дала покази аналогічні показам ОСОБА_19 при до цього на (а.с.7 т.1) вона повідомила, що обличчя лежачого чоловіка було в крові і він помахав рукою.

Показаннями цих свідків підтверджується, що дві особи били третю ІНФОРМАЦІЯ_7 року о 17.30 год. в якої обличчя було в крові. Били біля смітника, потерпілий лежав, а вони стояли. На узбіччі знаходився автомобіль ВАЗ 2106, а через дорогу від смітника велосипед і торбина.

Із протоколу огляду місця події ( а.с. 23-38 т.1) слідує, що в районі смітника і на його території виявлені непоодинокі сліди крові, сліди протектора автомобіля, непоодинокі сліди взуття . Сліди крові ведуть до будинку АДРЕСА_4. У дворі зазначеного будинку виявлено труп ОСОБА_10 з численними тілесними ушкодженнями.

В зазначеному протоколі повідомляється, що виявлені непоодинокі сліди взуття, тому суд не погоджується з позицією захисту підсудного ОСОБА_9 про наявність трьох слідів від взуття на місці події, що могло б свідчити про відсутність цього підсудного на вказаному місці.

Згідно висновку судово- медичної експертизи огляду трупа ОСОБА_10 № 2 від 11.12.2006 року ( т.1 а.с.249-251) при судово-медичному дослідженні виявлено тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми тім'яної ділянки голови, крововиливів головного мозку, перелом кістки носу, садна лобної ділянки, носу, верхньої повіки лівого ока, правої щоки, крововиливу правої навколо очної ділянки, лівої навколо очної ділянки. Вони могла виникнути від неодноразової дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею з подальшим падінням та ударом об тверді предмети і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя в момент заподіяння, та перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті Т. 1 а. с. 249-251).

Висновком судово-медико - криміналістичної експертизи № 12 від 11.12.2006 року виявлено на зовнішній поверхні шкіри голови трупа ОСОБА_10 одиночну наскрізну забійну рану шкіри, правий кінець якої є роздвоєним. На протязі складових частин забійної рани і повздовж смужки її поверхневого крайового осадження присутні сліди сполук трьох валентного заліза. Дана наскрізна забійна рана шкіри могла утворитись від одноразового та достатнього по силі пошкоджуючого впливу на тім'яну ділянку волосистої частини голови трупа ОСОБА_10 ( Т. 2 а. с. 54-60 );

За висновком комісійної судово-медичної експертизи від 12.10.2007 року трупа ОСОБА_10 потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: рани V -подібної форми з нерівними краями, з довжиною сторін 4.5 см., 0.6 см. і 0.5 см., яка була розташована в центральній частині тім'яних ділянок. По одному крововиливу обох очних ділянках і на тильній поверхні обох кистей. Всього чотири. По одному садну на рівні лобних бугрів, обох надбрівних дуг, на верхній повіці лівого ока, на правій щоці. Всього шість, п'ять саден на кінчику і на спині носу справа. Одно садно на передній поверхні правого колінного суглобу і верхньої третини гомілки. Два садна на передній поверхні лівого колінного суглобу і верхньої третини лівої гомілки, розміром 0.3x0.4 см. до 8.0x5. Перелом носової кістки. Крововиливи в м'яких тканинах голови в лобній ділянці, в правій скроневій ділянці, в тім'яних ділянках в проекції рани, розміром відповідно ІЗ.0x7.0см.,6.0x4.0см. і 6.0x1.0см.. Гематома під твердою мозковою оболонкою у вигляді рідкої крові і згортків-біля 130 мл., яка була розташована на рівні всіх черепних ямок справа та зліва. Крововилив під м'якими мозковими оболонками на всьому протязі базальної поверхні головного мозку. Крововиливи в м'язах передньої поверхні грудної клітки справа і зліва в проекції 5-10 ребер. Переломи 6-8 ребер справа, 5-8 ребер зліва по середньо - ключичним лініям, переломи 7,8 ребер справа і зліва по лопатковим лініям з крововиливами в оточуючих м'яких тканинах.

Саден на передніх поверхнях колінних суглобів і гомілок в верхній третині які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Одинадцятьох переломів ребер з крововиливами в оточуючих м'язах, без наявності гемопневмотараксу і травматичного шоку, мають ознаки тілесних ушкоджень середнього! тяжкості, як такі, що потягли за собою тривалий розлад.

Субдуральна гематома і крововиливи під м'якими мозковими оболонками основи головного мозку, крововиливи в м'які тканини голови, носової кістки, всі садна, синці в ділянці обличчя, рана на волосяній частині голови згідно висновку комісійної судово медико - криміналі експертизи №85 від 12.10.2007 року відносяться до категорії І тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають в прямому причинному зв'язку із настанням смерті . (т.3 а.с. 16-34);

Аналізуючи висновки експертів, огляд місця події суд погоджується з позицією обвинувачення про умисне спричинення потерпілому чисельних тілесних ушкоджень. Ці ушкодження отриманні внаслідок побиття потерпілого сторонніми особами. Про побиття підсудного в судовому засіданні повідомив свідок ОСОБА_7, який безпосередньо оглядав труп на місці його виявлення 06.12.2006 року.

Свідок ОСОБА_11 причина неявки якого в судове засідання, визнана поважною, на ( а.с.302 т.4), суду пояснив, що 5 грудня 2006 року він з ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в м. Деражні вирішили відмітити зустріч та усі разом розпивали алкогольні напої в районі Криничне. Після цього поїхали в с. Буцнива, де також вживали спиртне. Близько 18 год. за пропозицією ОСОБА_9 поїхали на його власному автомобілі у м. Деражня.

Проїжджаючи по дорозі за Троянами вони почули удар і скрежет металу. Через 100-150 м. авто зупинив ОСОБА_9 З нього спочатку вийшов ОСОБА_7, потім ОСОБА_8 і після нього через 5 хвилин - ОСОБА_9 . Хлопців не було приблизно 30 хвилин. ОСОБА_9 повернувшись до автомобіля почав рух. При цьому обтріпався і витер руки. Сказав, що все добре та повідомив, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 додому пішли пішки.. ОСОБА_9 його підвіз до перехрестя Троянів і він пішов .

Що сталося на дворі і чи наносив він потерпілому ОСОБА_10 удари ОСОБА_9 не повідомляв. Через деякий час він знову зустрівся із ОСОБА_9 ОСОБА_7, ОСОБА_8 у житловому будинку останнього, де ОСОБА_9 просив ОСОБА_8 та ОСОБА_7 нікому не розповідати, що він потерпілому ОСОБА_10 наносив удари і взяти відповідальність за вчинення злочину на себе, так як він перебуває на престижній роботі і хоче уникнути кримінальної відповідальності. На другий день від односельчан він дізнався, що на Троянах вбили чоловіка.

Аналізуючи показання цього свідка слід погодитись з лінією захисту про те, що вони неповні та непослідовні.

Так на (а.с. 82 -83 т.1) свідок не вказує, що ОСОБА_9 виходив із автомобіля другий раз і не вказує, що на кухні ОСОБА_8 підсудний просив не повідомляти про його причетність до злочину. А на а.с.106 т.2 він говорить, що ОСОБА_9 перший виходив із автомобіля через проміжки часу за ним виходили ОСОБА_8 і ОСОБА_7.

Розбіжності в таких показаннях він пояснює тим, що був стривожений ( а.с.238 т.3).

В іншій частині його показання послідовні ( а.с.82-83 т.1; а.с.106-107 т.2; а.с.236-238 т.3; а.с.302-303 т.4).

Його показання співпадають з показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що автомобіль близько години стояв на узбіччі. Про це ж говорить ОСОБА_11 на а.с. 302 т.4: «Хлопців не було 30 хв.». Після ОСОБА_8 та ОСОБА_7 через 5 хвилин вийшов з автомобіля ОСОБА_9

Тобто, підсудні як мінімум перебували поза автомобілем 35 хвилин. Враховуючи, що ОСОБА_9 пішов в напрямку до місця події, а перед цим спонукав інших підсудних розібратись з велосипедистом, а після повернення в авто «витирав руки і обтріпався», він також вчинював певні дії.

Достовірного доказу його причетності до нанесення тілесних ушкоджень потерпілому не здобуто, через протиріччя в цій частині обставин в показаннях підсудних. Ці протиріччя відповідно до ст. 62 Конституції України трактуються на його користь.

Хоча безпосередність нанесення ударів потерпілому самим ОСОБА_9 недоведена проте доведено, що саме він зупинив авто з метою розібратись з ОСОБА_10 підбурив до побиття ОСОБА_10 підсудних. Доведено, що він виходив з автомобіля та був присутній на місці події півгодини показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11. Саме він, після повернення з місця події спішно витер руки та одежу і спішно покинув місце пригоди. І саме він просив не оприлюднювати відносно нього інформацію про побиття потерпілого.

Як доказ обвинувачення ОСОБА_9 та інших підсудних судом приймається показання медичного експерта ( т.4а.с. 306-307 ) ОСОБА_20 про те, що при проведені комісійної судову медико - криміналістичної експертизи трупа ОСОБА_10 За наслідками експертизи не можливо точно встановити скільки і які тілесні ушкодження завдавались потерпілому кожною особою та хто саме наніс які тілесні ушкодження від яких могла наступити смерть потерпілого. Причиною смерті стало ушкодження мозку. Так як потерпілому було нанесене не менше шести ударів в ділянку голови. Гематома виникає, коли наноситься сильний удар в ділянку голови, там розривається судина, яка спричиняє крововилив в кору головного мозку, що і могло спричинити смерть. Дані ушкодження могли наноситись кулаками чи взуттям людини. Якби удари наносились якимись іншими предметами то були б виявлені розсічення або залишки предметів. Під час нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, його тіло рухалося. Потерпілий не міг завдати собі значних тілесних ушкоджень падаючи на землю з висоти свого росту.

Тілесні ушкодження, що були виявлені на обличчі потерпілого могли бути спричинені ударами кулаків, а перелом носа від удару взутої ноги, тому, що виявлені садна характерні для такого удару. На голові виявлені відшарування шкіри, що могло спричинитись від удару тупим предметом - взутою ногою . При падінні потерпілий не міг завдати собі значних ушкоджень. Наносити удари в область голови одна людина не могла, тому, що для цього потрібно було рухатись навколо голови потерпілого, тому вірогідніше, що удари наносили декілька чоловік, які були розташовані із різних сторін від потерпілого. Переломи ребер виникли від спричинених ударів декількома особами із різних сторін, а не від падіння з висоти свого росту.

Крім того у потерпілого були виявлені садна на руках, вони вірогідніше за все утворились при захисті від ударів, які йому наносилися в область голови. Ушкодження гомілки і колін могли виникнути від того, що потерпілий пересувався на колінах або при падінні з велосипеда.

Аналогічні показання дав медичний експерт ОСОБА_21 (т.4а.с. 307).

Із сукупності наведених доказів вина ОСОБА_9 доведена, вона також підтверджується протоколами очних ставок з його участю та участю інших осіб. Протоколами очних ставок між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ОСОБА_9 та ОСОБА_7, ОСОБА_7 та ОСОБА_8., ОСОБА_9 та ОСОБА_11, ( Т. 2 а.с. 67-69, 88-91,94-96,108).

-протоколами відтворення обстановки та обставин події за участю підсудного ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8. Вина ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 також підтверджується сукупністю зазначених доказів.

Посилання підсудних на нанесення обмеженої кількості ударів потерпілому суд вважає лінією їх захисту, що спростовується висновком двох медичних експертиз та показаннями експертів в суді, а також висновком експертиз про наявність на руках у підсудних тілесних ушкоджень у вигляді саден та набряків ( а.с. 139, 145). Експерт не виключає, що такі ушкодження у підсудних могли утворитись під час побиття потерпілого.

Посилання ОСОБА_7 на нанесення всього двох ударів потерпілому спростовується крім досліджених доказів і речовим доказом - листом ОСОБА_8 адресованим ОСОБА_7 ( а.с.228 т.1). В ньому записано:»Ти шептав, щоб я казав що ми били в голову тільки руками, то я так і казав раніше, ногами тільки по тулубу». Із змісту записки слідує, що потерпілого вони били як руками так і ногами в різні частини тіла.

Відповідно до п.16 Постанови ПВС України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров»я особи» вчиненим за попередньою змовою групою осіб ( п.12 ч.2 ст. 115 КК України) умисне вбивство вважається тоді, коли в позбавлені потерпілого життя брали участь декілька осіб ( дві і більше) які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне його виконання.

Про спільне виконання вбивства підсудні не домовлялись взагалі. Мета їх була залякати потерпілого, зупинити і не допустити його звернення з заявою в правоохоронні органи. Це слідує із того, що виходили із автомобіля вони мовчки, по черзі, через проміжок часу. Обвинувачення не довело факту попередньої змови цих осіб з метою вбивства потерпілого.

Те, що вони не бажали смерті ОСОБА_10 випливає із записки ОСОБА_8 адресованої своїй дружині ( а.с.228 т.1) . В ній він вказує, що вони не мали наміру позбавляти життя потерпілого, ніхто не думав, що той помре. Він зазначає на ( а.с.233 т.1). «Я скажу тебе честно никого мы не хотели убивать, просто вышла драка, немножко побили, а почему он умер - не знаю».

Відповідно до п.11 Постанови ПВС України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров»я особи» не можна кваліфікувати як вчинене з хуліганських мотивів умисне вбивство під час сварки чи бійки, яку розпочав сам потерпілий на грунті особистих стосунків, навіть якщо при цьому було порушено громадський порядок.

Із показань всіх підсудних слідує, що потерпілий ображав і висловлювався нецензурно відносно підсудних, погрожуючи звернутись в правоохоронні органи після скоєного ДТП. А мета підсудних була не допустити таке звернення шляхом залякування останнього і спричинення йому тілесних ушкоджень. Саме такий мотив дій підсудних просліджується у справі.

Свідок ОСОБА_11 повідомляє, що із автомобіля по черзі виходили підсудні через певний проміжок часу, що говорить про намір їх діяти не згуртовано, та не послідовно, а відповідно до обставин події і поведінки потерпілого, який, як колишній військовий, та людина спортивного типу не міг терпіти хуліганських проявів підсудних. Не виявлено у них заготовлених предметів, крім підібраних на місці події, а експерти зазначають про нанесення множинних ударів саме руками та ногами.

Також судом приймаються ті обставини, що ушкодження потерпілому підсудні наносили без застосування завідомо заготовлених предметів( монтировки, прутів палиць, тощо), а камінець з ознаками фарбника підібраний на місці події.

Із аналізу доказів, діяння ОСОБА_8, ОСОБА_7 слід перекваліфікувати зі ст. 115 ч.2 п.7, ст. 115 ч.2 п.12 КК України на статті 296 ч.2 та 121 ч.2 КК України. Їхні дії утворюють склад хуліганства, грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю вчиненого групою осіб і заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження вчиненого групою осіб , з метою залякування потерпілого, що спричинило його смерть.

Після нанесених ушкоджень потерпілий за висновком експертів (а.с. 251 т.1) міг самостійно здійснювати деякі активні дії, тобто, він залишався живим і міг рухатись.

Діяння ОСОБА_9 як особи, яка організувала та сприяла своїми діями побиттю потерпілого надала автомобіль і підбурила двох інших осіб до вчинення злочину слід перекваліфікувати з ст. 115 ч.2 п.7, ст. 115 ч.2 п.12 КК України на ч.5 ст . 27 ; ч.2 ст. 121 а також ч.4 ст. 27 , ст. 296 ч.2 КК України. Підбурювання до вчинення хуліганства скоєного групою осіб та пособництва у заподіянні тяжкого тілесного ушкодження вчиненого групою осіб , з метою залякування потерпілого, що спричинило його смерть.

ОСОБА_9 не хотів допустити звернення ОСОБА_10 в правоохоронні органи . Саме з цією метою він зупинив автомобіль, та спровокував бійку з низьмених мотивів яку розпочали інші підсудні.

Із ухвали Верховного Суду України ( а.с.467-469) слідує, що після заявлених потерпілими клопотань про перекваліфікацію дій підсудних на ст. 115 КК України та направлення справи для проведення додаткового слідства судом не було постановлено рішення, а 17 квітня 2009 року він відмовив без обґрунтування мотивів в перекваліфікації злочину. Саме ці обставини є неповнотою слідства.

Тобто, відсутність процесуального рішення явилось підставою для скасування судових рішень і направлення справи в органи досудового слідства для вирішення питання про наявність ( відсутність) в діях підсудних складу злочину передбаченого ст. 115 ч.2 п.7 КК України.

Зазначена вимога Верховного Суду України виконана досудовим слідством та під час судового розгляду справи.

Твердження ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про те, що вони не мали наміру спричиняти і не спричиняли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження спростовуються запискою ОСОБА_8 адресованою ОСОБА_7 ( а.с. 228 т.1). В ній йдеться про згоду цих осіб не давати свідчення проти себе , а саме про те, що наносили удари потерпілому в жит»єво важливий орган голову. ОСОБА_8 пише : Ти шептав щоб я казав, що ми били в голову тільки руками, то я так і казав раніше, ногами тільки по тулубу».

Зазначеними доказами спростовуються показання ОСОБА_7 і його особисті про вимушеність обмовити себе шляхом застосування недозволених методів ведення судового слідства.

На очній ставці ( а.с96 т.2 ) на запитання адвоката ОСОБА_8 відповідає, що записку передавав ОСОБА_7, а той дає показання проти ОСОБА_8, зазначаючи про його головну роль у вчинені злочину. Він повідомляє, що інші підсудні наносили удари руками і ногами потерпілому по різних частинах тіла.( а.с..95 т.2).

ОСОБА_10 міг, згідно висновку медичної експертизи, самостійно здійснювати деякі активні дії після заподіяння йому тілесних ушкоджень ( а.с. 251 т.1), а смерть його настала в короткий проміжок часу після заподіяння йому побоїв.

Відповідно до п.22 Постанови ПВС України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров»я особи» для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суди повинні ретельно досліджувати докази. Визначальним при цьому є суб»єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. В разі умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення потерпілого до настання смерті характеризується необережністю.

Враховуючи, що потерпілий фізично розвинена особа і чинив активний опір підсуднім, та міг за висновком експерта після ушкоджень активно діяти , суд вважає, що обвинувачення не довело суб»єктивну сторону складу злочину, передбаченого статтею 115 КК України. Виникають сумніви, які відповідно до ст. 62 Конституції України тлумачаться на користь підсудних.

Переходячи до обрання покарання підсудним суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, особу винних і обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Злочин за ст. 121 ч. 2 КК України є тяжким, а злочин за ст. 296 ч.2КК України є середньої тяжкості.

ОСОБА_7 раніше не судимий, не працює, не одружений, за місцем проживання характеризується позитивно.( а.с.148 т.1).

ОСОБА_8 раніше не судимий, не працює, одружений, по місцю проживання характеризується позитивно.(а.с.157 т.1).

ОСОБА_9 раніше не судимий, приватний підприємець, одружений, за місцем проживання характеризується позитивно.(а.с.80 т.4)

Вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння суд вважає обставиною, яка обтяжує покарання підсудних.

Обставин, які пом'якшують покарання підсудних не встановлено .

Аналізуючи досліджені докази в сукупності , суд вважає, що міра покарання ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 повинна бути призначена ближче до максимальної межі санкції ч.2 ст. 121 КК України у вигляді позбавлення волі, та у середній межі санкції ч. 2 ст. 296 КК України усім підсудним.

Стягнути солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

на користь на користь НДЕКЦ при УМВС в Хмельницькій області ( р/р ПІ5228001000040, МФО 815013, код 25575309 управління Державного

казначейства Хмельницької області, для зарахування з приміткою „ За дослідження»№ 12) 400 гривень 15 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_14 про стягнення з підсудних 5000 гривень матеріальної шкоди та 500 000 гривень моральної шкоди слід задовольнити частково із врахуванням моральних та душевних страждань, яких потерпіла зазнала в результаті вчинення злочину підсудними . Слід стягнути з них солідарно на її користь 5000 гривень матеріальної шкоди та 150 000 гривень моральної шкоди , виходячи із засади розумності визначеної ст. 23 ЦК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_16 про стягнення з підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 50 000грн. моральної шкоди задовольнити повністю.

Позов ОСОБА_15 про стягнення 50000 грн. моральної шкоди підлягає задоволенню та стягненню з підсудних солідарно на її користь повністю.

Речові докази: автомобіль ВАЗ-2106 д/н НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні в Деражнянському РВ УМВС у Хмельницькій області передати власнику. Велосипед 'Туріст-спорт', який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Деражнянського РВ УМВС України в Хмельницькій області передати потерпілій ОСОБА_14. Квитанції № 06464 та № 0641 зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Деражнянського РВІ України в Хмельницькій області - знищити.

Квитанції № 03887 та її листи та розписку ОСОБА_14 які зберігаються у матеріалах справи - залишити при справі.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 321 324, КПК України суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_7 визнати винним за ч.2 ст. 296 КК України та за ч.2 ст. 121 КК України і призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 121 КК України 8( вісім) років позбавлення волі

-за ч.2 ст. 296 КК України 3 ( три) роки позбавлення волі:

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно ОСОБА_7 призначити покарання у вигляді 9( дев»ять) років позбавлення волі.

Відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з 9 січня 2007 року при цьому зарахувавши йому у строк відбування покарання термін затримання з 06 грудня 2006 року по 14 грудня 2006 року.

ОСОБА_8 визнати винним за ч. 2 ст. 296 КК України та за ч.2 ст. 121 КК України і призначити йому покарання:

-За ч. 2 ст. 121 КК України 8 (вісім) років позбавлення волі;

-За ч.2 ст. 296 КК України 3 ( три) роки 6 місяців позбавлення волі;

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом частково складання покарань остаточно ОСОБА_8 призначити покарання у вигляді 9 ( дев»ять) років позбавлення волі.

Відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з 09 січня 2007 року, при цьому зарахувавши йому у строк відбуття покарання строк затримання з 6 грудня 2006 року по 14 грудня 2006 року.

ОСОБА_9 визнати винним у скоєні злочинів передбачених ч.4 ст. 27, ч.2 ст.296 КК України та ч.5 ст.27, ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання :

-За ч. 5 ст.27, ч.2 ст.296 КК України 2 ( два) роки позбавлення волі

-За ч.5 ст.27, ч.2 ст. 121 КК України 8 ( вісім) років позбавлення волі;

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом частково складання покарань остаточно ОСОБА_9 призначити покарання у вигляді 8( вісім) років 6 ( шість) місяців позбавлення волі.

Відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з 22 січня 2010 року дня його затримання.

Стягнути солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_22 та ОСОБА_9 на користь НДЕКЦ при УМВС в Хмельницькій області розрахунковий рахунок - І352280О1ОООО4О, МФО 815013, код 25575309 управління Державного казначейства в Хмельницької області, для зарахування з приміткою „ За дослідження № 12„ - 400 гривень 15 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_14 задовольнити частково стягнувши солідарно з кожного з підсудних на її користь 5000грн. матеріальної та 150000 ( сто п»ятьдесят) грн.. моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_15 задовольнити повністю стягнувши солідарно з підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_22 50000 ( п»ятьдесят) грн. на користь ОСОБА_16 та 50000грн. на користь ОСОБА_23К моральної шкоди.

Речові докази :

-автомобіль ВАЗ-2106 д/н НОМЕР_1, який знаходиться на

зберіганні в Деражнянському РВ УМВС України в Хмельницькій області

передати власнику ;

велосипед 'Туріст-спорт», який знаходиться на зберіганні в Деражнянському РВ УМВС України в Хмельницькій області передати потерпілій - ОСОБА_14;

квитанції № 06464 та № 06458, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Деражнянського РВ УМВС України в Хмельницькій області - знищити ;

квитанції № 03887 та .V- 03899 СУ УМВСУ та розписка ОСОБА_14 які зберігаються у матеріалах справи залишити при справі. Міру запобіжного заходу до набрання вироком чинності засудженим ОСОБА_7 та ОСОБА_22, ОСОБА_9 залишити попередню тримання під вартою.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_7 ОСОБА_9 та ОСОБА_8 протягом цього терміну з моменту отримання копії вироку.

Вирок виготовлено в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.

Головуючий______ О.О. Потапов

Судді: _______ О.М. Волкова

Народні засідателі:

___ Гречаник В.М.

___ Заєць Л.С.

___ Шпак В.М..