Рішення № 20502822, 26.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2011 р. Справа № 5023/8477/11

вх. № 8477/11

Суддя господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Діорит", м. Комсомольськ 3-я особа < Текст >

до Підприємство спілки інвалідів Харківської області "Будівельна компанія "Світ дерева", м. Харків 3-я особа < Текст >

про стягнення 25500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діорит" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Підприємства спілки інвалідів Харківської області "Будівельна компанія "Світ дерева" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь одержаної та неоплаченої продукції в сумі 25500,00 грн. на підставі договору поставки № 27/06-97 від 07.05.2007 р., укладеного між сторонами.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 07.05.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання № 27/06-97. Згідно договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача щебінь гранітний (товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар та своєчасно здійснити оплату в порядку і на умовах визначених договором. Відповідно до замовлень відповідача протягом періоду з травня 2007 р. по січень 2008 р. здійснювалося відвантаження продукції, а відповідачем проводились розрахунки. Позивачем відповідно до замовлення відповідача, на загальну суму 824338,66 грн. був поставлений відповідачу товар, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу та видатковими накладними, однак за поставлений товар відповідач виплатив тільки 798838,66 грн. Таким чином у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 25500,00 грн.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 27/06-97 від 07.05.2007 р.

Відповідно до п.1.1. договору, позивач (постачальник) зобов'язується передати у власність відповідача (покупця) гранитно-щебену продукцію, згідно додатку, а відповідач зобов'язується оплатити продукцію на умовах даного договору.

Згідно до п.5.1. договору, ціна на товар встановлюється в національній валюті України і зазначається в додатках до договору.

Відповідно до п.6.1. договору, розрахунок за кожну партію товару здійснюється на умовах 100% передоплати на розрахунковий рахунок позивача.

На виконання договору позивачем було поставлено товар на загальну суму 824338,66 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 16-49).

Позивач в позовній заяві зазначив, що відповідач частково оплатив поставлений за наведеними вище накладними товар до подання відповідного позову до суду в сумі 798838,66 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 79-118).

Отже, несплаченою залишається основна сума боргу за договором у розмірі 25500,00 грн.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи доказів сплати відповідачем позивачу вартості одержаної та неоплаченої продукції в сумі 25500,00 грн. не міститься.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що сума у розмірі 25500,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 255,00 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 628, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

< Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Підприємства спілки інвалідів Харківської області "Будівельна компанія "Світ дерева" (юридична адреса: 61068, м. Харків, вул. Тарасівська, 3, оф. 38, фактична адреса: 61068, м. Харків, пр. Московський, 137, 3-й поверх, код ЄДРПОУ 34392608; р/р 26005840868151 в ХОФ АКБ СР "Укрсоцбанк", м. Харків, МФО 315016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діорит" (39800, Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Конституції, 32/33; код ЄДРПОУ 31529741; р/р 26005050002125 в КФ АКБ "Індустріалбанк", МФО 331304) вартість одержаної та неоплаченої продукції в сумі 25500,00 грн., 255,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст > Доленчук Д. О.

Рішення підписано 29.12.2011 р.