Рішення № 20502796, 22.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2011 р. Справа № 5023/8743/11

вх. № 8743/11

Суддя господарського суду Жигалкін І.П.

при секретарі судовогозасідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

прокурора - Кондратюк Н.А. (посв. № 242 від 15.11.2011 р.)

позивача - ОСОБА_1. (дов. № 5363/01-17/03-16 від 03.12.2010 р.)

3-й особи - <Текст >відповідача - ОСОБА_2. (дов. № 2-17д від 20.12.2010 р.) 3-й особи - <Текст >

розглянувши справу за позовом Валківського міжрайонного прокурора, м. Валки в інтересах держави

в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків 3-я особа <Текст >

до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Дочірня компанія "Укргазвидобування" газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування", с. Ч. Донець 3-я особа <Текст >

про стягнення 41 534,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Валківським міжрайонним прокурором було надано до господарського суду Харківської області позовну заяву про стягнення з Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Дочірня компанія "Укргазвидобування" газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" (надалі - Відповідач) шкоду завдану внаслідок забруднення земель в сумі 41 534,06 грн. на рахунок Старомерчицької селищної ради Валківського району та покладення на Відповідача судових витрат.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення Прокурора та представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Валківською міжрайонною прокуратурою в порядку нагляду за додержанням прав і свобод громадян та інтересів держави проведено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства посадовими особами ПСГ “Восток” ГПУ “Шебелинкагазвидобування” ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”, розташованого в смт. Старий Мерчик Валківського району Харківської області.

Згідно розяснень Державної екологічної інспекції України (лист від 29.04.2009 № 5-8/737-3Г), згода на вимогу правоохоронних органів на проведення позапланового заходу та на взяття участі в перевірці в якості спеціаліста, згода не надається та не отримується.

Інспекція залучалася в якості фахівця (спеціаліста) до прокурорської перевірки, у звязку з чим дія Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” не розповсюджується на дані дії.

В разі залучення Інспекції в якості фахівця, результатом перевірки є довідка про проведення даної перевірки, яка підписується державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища та надається до відповідної прокуратури щодо приєднання до матеріалів прокурорської перевірки.

Позивачем, на виконання вимоги Валківської міжрайонної прокуратури від 04.07.2011 № 03-33 вих. - 11 було прийнято участь в перевірці додержання вимог природоохоронного законодавства ПСГ “Восток” газопромислове управління “Шебелинкагазвидобування” Дочірня компанія “Укргазвидобування” Національна компанія “Нафтогаз України” та обстежено земельну ділянку на МТФ № 2, МТФ № 1, свиноферми - 1, свиноферми - 2 на території Старомерчинської селищної ради Валківського району Харківської області. В результаті чого було виявлено забруднення чотирьох земельних ділянок відходами життєдіяльності тварин, що зафіксовано довідкою від 07.07.2011 року та актами відбору проб ґрунтів.

В ході здійснення обстеження спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Харківській області були складені акти відбору проб ґрунтів від 08 липня 2011 року № 21-бп/119-120, № 19-бп/106-115, № 20-бп/116-118, № 22-бп/121-123 та відповідний План-схема точок відбору проб на земельній ділянці .

Відповідно до вищезазначених актів, Позивачем були складені протоколи вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів відібраних на земельних ділянках на території ПСГ “Восток” ГПУ “Шебелинкагазвидобування” від 29.07.2011 № 21-бп/119-120, від 29.07.2011 № 19-бп/106-115,від 29.07.2011 № 20-бп/116-118, від 29.07.2011 № 22-бп/121-123. За результатами досліджень проб ґрунту виявлено перевищення вмісту забруднюючих речовин по нітратам та фосфору рухомі форми у перерахунку пятиоксид фосфору Р2О5 по всім обстеженим земельним ділянкам.

Відповідно до п. 2 “Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.09 № 171, забруднення земель - це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Відповідно до даної Методики, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

На підставі даної методики Позивачем була розрахована шкода, за забруднення земельних ділянок, яка становить 41 534,06 грн.

На адресу Відповідача направлялися претензії за №№ 189, 190, 191, 192 від 01.09.2011 р. по відшкодуванню збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У письмовому відзиві на позов Відповідач відходи життєдіяльності тварин як відходи не визнає, разом з цим зазначає, що останні є побічною продукцією сільгосппідприємства (тобто утворились у процесі виробництва).

Разом з цим, як доказ використання відходів в якості органічного добрива, Відповідач надав суду акт № 18 від 11.10.2011, проте Відповідачем не надано доказів подальшого використання відходів за місцем утворення, тобто навіть припустивши факт використання відходів відповідачем попередньо відбувається видалення відходів з місця утворення.

Вищезазначений акт складено Відповідачем після проведення в липні 2011 міжрайпрокуратурою перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства. Протоколами огляду місця події від 21.09.2011 встановлено, що, Відповідачем в період з 07.07.2011 по 21.09.2011 жодних заходів спрямованих на усунення порушень природоохоронного законодавства не вживалось (а.с. 121-135).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом обєктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 14 Конституції визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про оборону навколишнього природного середовища України”, з метою забезпечення збору, обробки, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень в Україні створюється система державного моніторингу навколишнього природного середовища. Спостереження за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, іншими спеціально уповноваженими державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища.

Зазначені підприємства, установи та організації зобовязані безоплатно передавати відповідним державним органам аналітичні матеріали своїх спостережень.

Згідно ст. 35 Закону України “Про охорону земель”, власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобовязані: - дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; - забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням; - забезпечувати захист земель від забруднення та засмічення.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України “землекористувачі зобовязані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля”.

Відповідно до ст. 167 Земельного кодексу України, господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлених гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Згідно ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обовязкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів; здійснення заходів щодо запобігання псування, забруднення, виснаження природних ресурсів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 187 Земельного Кодексу України - контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

В звязку з вищевикладеним вбачається, що протиправною діяльністю Відповідача державі заподіяно шкоду, розмір якої становить 1 744 004,79 грн.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, підприємства, установи, організації та громадяни зобовязані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно ст. 69 даного Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно п. 1.6 Розяснень Вищого Господарського суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 року “Про деякі питання вирішення спорів, повязаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища, “Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу”.

Виходячи з положень ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006р., до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Суд доходить до висновку про те, що при вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника. Відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України “Про судове рішення” від 29.12.76 № 11 із змінами, внесеними постановами Пленуму від 24.04.81 № 4, від 25.12.92 № 13, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією з основних засад судочинства.

Відповідачем не доведено суду відсутності своєї вини у завданні шкоди з його боку, а докази останнього не спростовують доказів Позивача по справі.

На підставі п. 27 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 "Про державне мито", розділу II Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 "Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" Державна екологічна інспекція в Харківській області звільняється від сплати державного мита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на Відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 6, 8, 14, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 96, 167, 187 Земельного кодексу України, ст.ст. 22, 35, 40, 46, 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 35, 46 Закону України “Про охорону земель”, ст. 17, 32, 33 Закону України “Про відходи” ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, ст. 1166 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 27, 33, 35, 36, 43, 44-49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірньої кампанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Харківська область, Балаклійський район, смт. Червоний Донець, вул. Жовтнева, 9, р/р 26000028960001 в ВАТ КБ "Надра" Харківське РУ м. Харків, МФО 351834, код 00153146) на рахунок Старомерчицької селищної ради Валківського району, Харківської області, р/р 33119329700119 УДК ГУДКУ в Харківській області, код 19080200, МФО 851011 шкоду завдану внаслідок забруднення земель в сумі 41 534,06 грн.

Стягнути з Дочірньої кампанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Харківська область, Балаклійський район, смт. Червоний Донець, вул. Жовтнева, 9, р/р 26000028960001 в ВАТ КБ "Надра" Харківське РУ м. Харків, МФО 351834, код 00153146) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 415,34 грн. державного мита.

Стягнути з Дочірньої кампанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Харківська область, Балаклійський район, смт. Червоний Донець, вул. Жовтнева, 9, р/р 26000028960001 в ВАТ КБ "Надра" Харківське РУ м. Харків, МФО 351834, код 00153146) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

<Дата >

Суддя (підпис< Текст >Жигалкін І.П.

Повний текст рішення підписаний 27 грудня 2011 року

по справі № 5023/8743/11.