Рішення № 20502791, 20.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р. Справа № 5023/9461/11

вх. № 9461/11

Суддя господарського суду Шатерніков М.І.

при секретарі судовогозасідання Вишневський О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., дов. № 16768-07/20 від 28.12.2010 року

3-ї особи <Текст >відповідача - ОСОБА_2., дов. від 23.06.2011 року 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській обл., м. Харків 3-я особа <Текст >

до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління АТ "Ощадбанку", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 2646,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління АТ "Ощадбанку" на свою користь 2646,09 грн. заборгованості. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на ст. 1212 ЦК України та зазначає, що відповідач зберігає кошти Пенсійного фонду України незаконно, оскільки вони є набутими відповідачем без достатніх правових підстав. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позові, наданому до суду 06.12.2011 року за вх. 36098 та залученому до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Статтею 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання. Іншим особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за місцем фактичного проживання пенсіонера на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України.

01.10.2009 року між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (позивачем) та Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі начальника філії Харківського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» (відповідачем) було укладено договір № 104, відповідно до умов якого Банк виконує функції виплати пенсій пенсіонерам з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, а також іншим особам, які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), допомоги на поховання та недоотриманої пенсії у звязку із смертю зазначених пенсіонерів, а також одноразової грошової допомоги членам сімей померлих пенсіонерів, що виплачуються згідно з постановою Кабінету міністрів України від 17.07.1992 року №393 (із змінами та доповненнями) та інші допомоги і виплати.

Згідно статті 3 зазначеного договору, банк зобов'язався забезпечити через установи банку зарахування сум пенсій та допомоги на поточні (карткові) рахунки одержувачів, за умови своєчасного отримання відповідних списків, у містах не пізніше наступного банківського дня, з дня надходження коштів від Фонду (позивача), а сільській місцевості - протягом трьох банківських днів з дня надходження коштів.

Суми пенсій, зараховані на поточний рахунок одержувача по місяць його смерті включно, разом з відсотками є його спадщиною і розподіляються відповідно до чинного законодавства України. З місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, установа банку, при отриманні письмового повідомлення від Фонду про його смерть, припиняє зарахування сум пенсій та допомоги на поточний (картковий) рахунок. Суми пенсій, що зараховані на поточний (картковий) рахунок одержувача разом з нарахованими на них відсотками, починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті, установи Банку повертають Фонду, за умови наявності цих сум на поточному (картковому) рахунку одержувача. У містах - не пізніше одного банківського дня, а в сільській місцевості - не пізніше трьох банківських днів, після дня отримання письмового розпорядження від Фонду про повернення коштів (стаття 8 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було перераховано пенсії ОСОБА_3 за березень 2011 року у розмірі 836,19 грн., ОСОБА_4 за лютий 2011 року у розмірі 1993,26 грн., ОСОБА_5 за червень 2011 року в сумі 946,99 грн., що не заперечується сторонами.

Відповідно до залучених до матеріалів справи копій свідоцтв про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що в книзі реєстрації смертей 01.03.2011 р. зроблено відповідний актовий запис за № 33; ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, про що в книзі реєстрації смертей ІНФОРМАЦІЯ_3 р. зроблено відповідний актовий запис за № 1164; ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, про що в книзі реєстрації смертей 01.06.2011 р. зроблено відповідний актовий запис за № 20.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було надіслано до відповідача розпорядження про повернення коштів, а саме: від 04.03.2011 року вих. № 227 у сумі 836 грн. 19 коп. з рахунку на ім'я ОСОБА_3.; від 03.02.2011 року вих. № 113 у сумі 1993 грн. 26 коп. з рахунку на ім'я ОСОБА_4; від 06.06.2011 року вих. № 8013-14/20 у сумі 946 грн. 99 коп. з рахунку на ім'я ОСОБА_5.

Листом від 18.03.2011 року за вих. № 274 повідомило відповідача про необхідність повернути перераховані ОСОБА_3. та ОСОБА_4 пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонерів.

Однак, відповідачем кошти в повному обсязі повернуті не були. В своїх листах 12.03.2011 року вих. № 18/2-717-764, від 31.03.2011 року вих. № 18/2-936-1244 та від 08.06.2011 року вих. № 18/2-1682-1734, відповідач посилається на те, що на карткових рахунках клієнтів банку ОСОБА_3., ОСОБА_4 та ОСОБА_5. не достатньо коштів для здійснення повернення в повному обсязі, в зв'язку з наявністю кредитної лінії.

Позивач зазначає, що до теперішнього часу пенсії на загальну суму 2646,00 грн. до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відповідачем повернуто не було, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

У червні 2011 році внесені зміни до статуту Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», відповідно до пункту 1 якого, слово «відкритого» замінено словом «публічний».

Пунктом 2 змін до статуту Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» зазначено, що банк утворений відповідно до розпорядження Президента України від 20 травня 1999 року №106, постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 року №876 шляхом перетворення Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України у відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», тип якого відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» змінено на публічне акціонерне товариство.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на той факт, що відповідачем з одержувачами пенсій (ОСОБА_3., ОСОБА_4 та ОСОБА_5.) були укладені договори про відкриття фізичним особам карткових рахунків та здійснення їх розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитовою схемами, умовами яких встановлено, що при виникненні заборгованості за договором усі суми, зараховані на картрахунок, направляються на погашення заборгованості у визначеній у договорі послідовності.

Зокрема відповідач зазначає наступне:

ОСОБА_3 було відкрито картковий рахунок № 2625651769430. На дату надходження пенсії 07 березня 2011 року заборгованість по овердрафту на картковому рахунку пенсіонера складала 1444,18 грн., у зв'язку з чим пенсія в розмірі 836,19 грн. при зарахуванні була спрямована на погашення заборгованості.

Сидорчуку Сергію Петровичу було відкрито картковий рахунок № 2625150121351. На дату надходження пенсії 07 лютого 2011 року заборгованість по овердрафту на картковому рахунку пенсіонера складала 862,91 грн. Пенсія надійшла в сумі 1993,26 грн. При зарахуванні частина коштів в розмірі 862,91 грн. була спрямована на погашення заборгованості, а різниця між зарахованою пенсією та сумою заборгованості в розмірі 1130,35 грн. була повернена 14.02.2011 року на рахунок Пенсійного фонду.

ОСОБА_5 було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1. На дату надходження пенсії 06 червня 2011 року заборгованість по овердрафту на картковому рахунку пенсіонера складала 4457,29 грн., у зв'язку з чим сума пенсії в розмірі 946,99 грн. при зарахуванні була спрямована на погашення заборгованості.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 608 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, за загальним правилом смерть фізичної особи - сторони зобов'язання - не припиняє зобов'язального правовідношення, оскільки майнові права та обов'язки померлого входять до складу спадщини та переходять до його спадкоємців.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Таким чином, зобовязання боржників за договорами про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитовою схемою є припиненим, у звязку із смертю фізичних-осіб, одержувачами пенсій (ОСОБА_3., ОСОБА_4 та ОСОБА_5.).

Цивільна правоздатність фізичної особи та право власності припиняється у момент смерті фізичної особи (власника), (п. 11 ч.1 ст. 346 та ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу України).

Таким чином, грошові кошти, які були перераховані на пенсійне забезпечення вищезазначених пенсіонерів, в силу ст. 25 та 346 Цивільного кодексу України вже їм не належали.

Аналогічна правова позиція, також, викладена Севастопольським апеляційним господарським судом у постанові від 01 вересня 2011 року у справі №5002-21/2009-2011.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт повернення позивачу грошових коштів в сумі 2646,09 грн., як і не було доведене правомірне зарахування зазначених коштів в рахунок погашення заборгованості за договорами про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитовою схемою

Статтею 629 Цивільного кодексу України, передбачено що, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що зберігання Банком коштів Пенсійного фонду України є незаконним, а кошти у сумі 2646,09 грн. є набутими Банком без достатньої правової підстави та мають бути повернені Головному управлінню Пенсійного фонду України у Харківській області, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Отже, судовий збір покладається на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 608, 1212,1216, 1218, 1219 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Харківське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" (61003, м. Харків, пл. Конституції, 22, ідентифікаційний код 09351600, п/р 37390005 в філії Харківське обласне управління ПАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 351823) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов.; код ОКПО 14099344; р/р 256023032099 ХОУ ПАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 351823) 2646,09 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Харківське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" (61003, м. Харків, пл. Конституції, 22, ідентифікаційний код 09351600, п/р 37390005 в філії Харківське обласне управління ПАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 351823) на користь Державного бюджету України (Управління державного казначейства у Дзержинському районі м. Харкова, код одержувача: 24134567, рахунок 31210206700003 в ГУДКУ у Харківський області, МФО 851011, призначення платежу *; 101; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о, п. 1) - 1411,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Шатерніков М.І.

Повний текст судового рішення підписано 26.12.2011 року.