Ухвала суду № 20502630, 20.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"20" грудня 2011 р. Справа № 5023/8946/11

вх. № 8946/11

Суддя господарського суду Аюпова Р.М.

при секретарі судовогозасідання Павленко А.В. <Текст >

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., дов. від 05.10.11р.; відповідача - ОСОБА_2., дов.№ 703 від 18.11.11р. третя особа - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомпанія АТН", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Харківської обласної державної телерадіокомпанії, м. Харків 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежна служба новин», м. Харків

3-я особа <Текст >

про захист ділової репутації

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Телекомпанія АТН" звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача Харківської обласної державної телерадіокомпанії, в якій просить суд:

1) Заборонити Харківській обласній державній телерадіокомпанії здійснювати транслювання інформації стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю “АТН”(, що повідомлялася 18 жовтня 2011 року о 14 годині 40 хвилин в ефірі 39 телевізійного каналу у телепередачі “ЕкспертиЗА”.

2)Визнати такою, що не відповідає дійсності та порочить ділову репутацію Товариства з обмеженою інформацією “Телекомпанія “АТН” наступну інформацію, що була повідомлена у телепередачі “ЕкспертиЗА”, трансльованій в ефірі 39 телевізійного каналу Харківською обласною державною телерадіокомпанією:

-“…Они откровенно лгут. Это фальсификат чистой воды, который даже неумело сделан. Это действительно преступление”

-“…харьковчане даже не подозревают, что за счастье смотреть выпуски новостей

АТН им приходится расплачиваться собственным здоровьем”.

3)Зобов'язати Харківську обласну державну телерадіокомпанію спростувати недостовірну інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю “Телекомпанія “АТН трансльованій в ефірі 39 телевізійного каналу 18 жовтня 2011 року о 14 годині 40 хвилин, шляхом повідомлення в телепередачі “ЕкспертиЗА” наступного тексту: “Рішенням господарського суду Харківської області було визнано такою, що не відповідає дійсності та порочить ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю “Телекомпанія “АТН”, інформацію поширену в телепередачі “ЕкспертиЗА” щодо вчинення керівництвом ТОВ “Телекомпанія “АТН” злочину та фальсифікації документів, та щодо спричинення шкоди здоров'ю харків'ян внаслідок передачі сигналу радіорелейного обладнання, а саме: “...Они откровенно лгут. Это фальсификат чистой воды, который даже неумело сделан. Это действительно преступление” та “...харьковчане даже не подозревают, что за счастье смотреть выпуски новостей АТН им приходится расплачиваться собственным здоровьем”.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 грудня 2011 року залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю “Незалежна служба новин”, код 32674451; м. Харків, пр. Леніна, 21, к. 225 в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У призначеному судовому засіданні 20 грудня 2011 року представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, проте, його поважний представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів розповсюдження саме відповідачем інформації, яка міститься в програмі “ЕкспертиЗА” в зазначений позивачем період з 08 по 27 жовтня 2011 року в ефірі телевізійного каналу “7 канал” та в ефірі 39 телевізійного каналу “ОТБ”; просив припинити провадження у справі, посилаючись на те, що справа не підлягає розгляду в господарському суді.

Третя особа у судове засідання свого представника не направила, про причини неявки у судове засідання суд не повідомила, витребувані судом документи не надала. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить відмітки про направлення ухвал суду від 06.12.2011 року та від 14.12.2011 року на адреси третьої особи, при цьому враховані приписи пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).

Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У зв'язку з цим статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно до статей 94, 277 Цивільного кодексу України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

У разі поширення недостовірної інформації, що порушує особисті немайнові права юридичної особи або її структурного підрозділу, позов вправі пред'явити орган цієї юридичної особи.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що 18 жовтня 2011 року в ефірі 39 телевізійного каналу (м. Харків), транслювалася телевізійна передача «ЕкспертиЗА», в якій поширювалися недостовірні відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія «АТН» (позивача у справі), мовлення на якому здійснює Харківська обласна державна телерадіокомпанія(відповідач).

Як вбачається з матеріалів справи, вказана програма була виготовлена на замовлення ТОВ “Незалежна служба новин” (третя особа у справі), про що свідчать пояснення представника відповідача та надані до матеріалів справи ефірна довідка та Ліцензійна угода, укладена 01.03.2011року між ТОВ “Незалежна служба новин” та Харківською обласною державною телерадіокомпанією, згідно до умов якої ліцензіар - “Незалежна служба новин” - надає ліцензіату - Харківській обласній державній телерадіокомпанії невиключні права, далі за текстом права на твір, на безкоштовне публічне сповіщення шляхом телевізійного показу на каналі ліцензіата аудіовізуального твору програма “ЕкспертиЗа”, далі твір, найменування, кількість показів і хронометраж якого зазначаються в додатку до даної угоди. Відповідно до додатку № 1 до угоди загальний хронометраж складає до 10 хвилин, строк дії прав до 31.12.2011 року, кількість показів 1 оригінальний показ, 1 технічний повтор.

Права на твір включають в себе наступне:

1) право на одне публічне сповіщення кожного виходу твору з технічним повтором;

2) право самостійного визначення дати та часу публічного сповіщення твору (п.1.2. угоди).

Відповідно до п.3.5. вказаної угоди, у випадку предявлення третіми особами будь-яких претензій, скарг та/або позовів до ліцензіата у звязку зі здійсненням публічного сповіщення шляхом телевізійного показу твору на каналі ліцензіата або інформації, що міститься в цьому творі, у тому числі у звязку з порушенням авторських та/або суміжних прав третіх осіб, захистом честі, гідності та ділової репутації громадян та юридичних осіб, стягненням моральної та матеріальної шкоди, повну відповідальність за такими претензіями, скаргами та/або позовами несе ліцензіар перед третіми особами самостійно та за власний рахунок.

В порядку ст. 65 ГПК України дослідивши наданий позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог в якості доказу до матеріалів справи диск із записом програми «ЕкспертиЗа», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Інформація, яка, на думку позивача, не відповідає дійсності та порочить його ділову репутацію, поширена в телепередачі “ЕкспертиЗА”, щодо вчинення керівництвом ТОВ “Телекомпанія “АТН” злочину та фальсифікації документів, в частини вислову щодо спричинення шкоди здоров'ю харків'ян внаслідок передачі сигналу радіорелейного обладнання, а саме: "...Они откровенно лгут. Это фальсификат чистой воды, который даже неумело сделан. Это действительно преступление.", що повідомлялася в ефірі 39 телевізійного каналу 18 жовтня 2011 року о 14 годині 40 хвилин у телепередачі "ЕкспертиЗА" отримана в ході інтервю з Іриною Зубковою, що, зокрема, підтверджується роздруківкою програми “ЕкспертиЗа» та не спростовується представниками сторін у судових засіданнях.

Таким чином, згідно приписів ст.13 Закону України “Про авторське право та суміжні права”, Зубкова І. А. є автором інформації, яка, на думку позивача, не відповідає дійсності та порочить його ділову репутацію.

При вирішенні даного спору суд враховує, позицію Верховного Суду України, викладену у п. 7 Постанові пленуму N 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», в якій зазначено, що відкриваючи провадження у справі, суд має з'ясувати, за правилами якого судочинства підлягає розгляду заява. При цьому слід виходити з компетенції суду щодо розгляду цивільних справ, зазначеної в статті 15 ЦПК, та враховувати положення статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим (незалежно від суб'єктного складу), то всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства.

Водночас, у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 р. “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

У випадку коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про авторське право та суміжні права", співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір. Співавторством є також авторське право на інтерв'ю. Співавторами інтерв'ю є особа, яка дала інтерв'ю, та особа, яка його взяла.

Відповідно до чинного законодавства обов'язок спростування недостовірної інформації покладений на автора інформації (фізичну особу) та на орган масової інформації, які несуть відповідальність, виходячи із ступеня вини кожного з них. Оскільки без участі у справі автора - фізичної особи спір про визнання інформації недостовірної та її спростування вирішити неможливо, а господарському суду непідвідомчі спори за участю фізичних осіб, позивач може звернутися до господарського суду з позовом до органу масової інформації лише у тому випадку, коли цей орган не надав позивачеві відомостей про автора і, отже, всю вину за поширення відомостей, які порочать ділову репутацію, взяв на себе. Якщо ж позов подано лише до органу масової інформації, який повідомив позивача про автора, спір підлягає вирішенню загальним, а не господарським судом. Як свідчать матеріали справи позивачу відомий автор /фізична особа/ ОСОБА_3 автор інтервю, але позов до неї не пред'явлений.

Відповідно до ст.24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

З огляду на наведені приписи чинного законодавства, враховуючи позицію Пленуму Верховного суду України, викладену у Постанові № 1 від 27.02.2009 р. “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (п.9), суд вважає за необхідне залучити ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) до участі у даній справі в якості другого відповідача.

При цьому суд враховує позицію Верховного суду України, викладену у Постанові Пленуму № 1 від 27.02.2009 року “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, зокрема при підписанні характеристики тощо, є юридична особа, в якій вона працює. Враховуючи, що розгляд справи може вплинути на права та обов'язки цієї особи, остання може бути залучена до участі у справі в порядку, передбаченому статтею 36 ЦПК. У разі поширення такої інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача судам необхідно з'ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов'язків, то належним відповідачем є саме вона. (пункт 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України).

Натомість, вирішуючи питання, чи діяла ОСОБА_3, поширіючи спірну інформацію, надаючи інтервю кореспонденту ТОВ “Незалежна служба новин” для програми “ЕкспертиЗа», при виконанні своїх посадових (службових) обовязків, в якості головного санітарного лікаря м. Харкова, або, здійснювала такий виступ від власного імені, тобто, хто був поширювачем інформації фізичні або юридичні особи, суд зазначає наступне.

Здійснюючи виступ, ОСОБА_3 в програмі “ЕкспертиЗа», не було визначено в титрах, як головного санітарного лікаря м. Харкова, натомість, як інших учасників телепередачі було представлено з зазначенням їх ПІБ та посад.

Виконуючи свою посадову інструкцію головного лікаря санітарної служби м. Харкова та роблячи висновок щодо спричинення шкоди здоров'ю харків'ян внаслідок передачі сигналу радіорелейного обладнання ТОВ “Телекомпанії “АТН” ОСОБА_3. повинна користуватися конкретними висновками, проведеної експертизи по даному питанню, а саме, статистичними доказами збільшення захворюваності населення, проживаючого в районі знаходження телевишки, в порівнянні з минулими роками, а також, мати, акти проведеної експертизи по контролю впливу радіаційних хвиль на населення та привести нормальні показники у порівнянні.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" наказом Міністерства охорони здоров'я України затверджені державні санітарні правила "Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України".

Постановою Міністерство охорони здоров'я України N 62 від 01.12.1997року введені в дію Державні санітарні норми, правила, гігієнічні нормативи (Норми радіаційної безпеки України (НРБУ - 97)), які включають систему принципів, критеріїв, нормативів та правил, виконання яких є обов'язковою нормою в політиці держави щодо забезпечення протирадіаційного захисту людини та радіаційної безпеки. НРБУ- 97 розроблені у відповідності до основних положень Конституції та Законів України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про поводження з радіоактивними відходами".

Враховуючи те, що ОСОБА_3., даючи інтервю, висловлювалась, як звичайний обиватель, а не, як висококваліфікований спеціаліст в цієї області, приводячи конкретні докази в цифрах , з посиланням НРБУ-97, то суд вважає, що ОСОБА_3. давала інтервю не при виконанні своїх посадових (службових) обовязків, в якості головного санітарного лікаря м. Харкова, а здійснювала такий виступ від власного імені, тобто, поширювачем інформації була фізичні особа ОСОБА_3.

Згідно ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1 ГПК України, право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають право підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Субєктами господарювання згідно зі ст.55 ГК України визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Зокрема, субєктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

З огляду на наведене, враховуючи, що одним із відповідачів у даній справі є фізична особа, суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Отже, провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.55 ГК України, ст.13 Закону України “Про авторське право та суміжні права”, ст.ст.1, 21, 24, 80 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Залучити ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) до участі у даній справі в якості другого відповідача.

Провадження у справі № 5023/ 8946/11 припинити .

Суддя Аюпова Р.М.

Повний текст ухвали підписано 23.12.2011 року.