Рішення № 20502248, 22.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2011 р. Справа № 5023/8434/11

вх. № 8434/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судовогозасідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за дорученням, 3-ї особи <Текст >відповідача - не з"явився, 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Приватного підприємства "Яхтінг", с. Комунар 3-я особа <Текст >

про стягнення 1327595,32 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 1327595,32 грн. коштів, які утримуються відповідачем без належних правових підстав. Позов обґрунтований ст. 321 ГК України та 879 ЦК України.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі і просить суд його задовольнити.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Згідно з договором № П/Л-081382/НЮ від 23.07.2008 року (в подальшому - Договір), укладеним між Статутним територіально-галузевим об'єднанням “Південна залізниця”(в подальшому - Замовник) та Приватним підприємством “Яхтінг” (в подальшому - Підрядник), останній зобов'язався виконати на свій ризик із свого матеріалу своїми силами та засобами роботи по об'єкту “Реконструкція вагонного депо “Гребінка” СТГО Південна залізниця.

В травні 2009 року Підрядник звернувся до суду з позовом про стягнення з Замовника 6002641 грн. 34 коп., що складало вартість виконаних але не оплачених замовником на час подання позову підрядних робіт.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.06.2010 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.09.2010 року з Замовника стягнуто на користь Підрядника 4768382,94 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 193616, 45 грн. - трьох відсотків річних, 300979,22 грн. - пені, 25500,00 грн. державного мита, 312,50 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; всього 5 288 791, 11 грн.

Вказані судові рішення в подальшому скасовані постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2010 року, відповідно до якої справа направлена на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

З 22.09.2010 року по 30.09.2010 року Підрозділом з примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області (надалі - ДВС) списано з рахунків Замовника, відкритих у банківських установах, на рахунок ДВС кошти в сумі 3045150,67 грн., які до 28.10.2010 року знаходились на рахунку ДВС.

У зв'язку з поданням заступником прокурора Харківської області касаційної скарги в інтересах держави в особі СТГО Південна залізниця на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.09.2011 року виконавче провадження зупинене постановою від 23.10.2010 року, винесеною державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Харківській області Барановою Я.О. Крім того, 19.10.2010 року Вищим господарським судом України винесена постанова про зупинення виконавчого провадження.

27-28.10.2010 року Замовником перераховано на поточний рахунок Підрядника кошти в сумі 2900000,00 грн. В платіжних документах на здійснення платіжного переводу Замовником вказане призначення платежу: “Оплата за виконані роботи згідно дог. П/Л-081382/НЮ від 23.07.2008 р.”.

ДВС в період зупиненого виконавчого провадження 28.10.2010 року було направлено на рахунок Підрядника кошти в сумі 3045150,67 грн., які були списані ним в період 22-30.09.2010 року з рахунків Замовника.

Загальна сума коштів, направлених на рахунки Підрядника, склала 5945150,67 грн.

Відповідно до постанови Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2011 року по справі № 48/78-10 стягнуто з Замовника на користь Підрядника 4155670,00 грн. основного боргу, 20391,24 грн. судових витрат, а загалом 4176061,24 грн.

19.11.2010 року Замовником Підряднику направлений лист № НЮ-21/1510 з проханням повернути помилково перераховані ( відсутності інформації про дії ДВС з перерахування підряднику 3045150,67 грн.) кошти в сумі 2 900 000,00 грн.

Підрядник відмовився повернути Замовнику кошти. Листом № 01/11 від 01.11.2010 року та листом № 12/11 від 12.11.2010 року Підрядник повідомив, що перераховані Замовником кошти в сумі 2900000 грн. зараховані ним в рахунок проведення оплати виконаних за Договором підрядних робіт ( в сумі 5 288 791,11 грн.), а також нарахованих Підрядником інфляційних, пені та 3 % річних, з урахуванням яких загальна сума зарахованих Підрядником в рахунок виконання Договору коштів склала 5 503 656 грн. 56 коп.

Кошти в сумі 441 494 грн. 11 коп. були повернуті Замовнику 11.11.2010 року.

Позивач звернувся до господарського суду та просить суд стягнути з відповідача 1327595,32 грн. грошових коштів, які утримуються відповідачем без належних правових підстав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частинами 2 і 3 статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1327595,32 грн. обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Яхтінг" (62490, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Чайковського, 94; код ЄДРПОУ 33010754, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, код ЄДРПОУ 01072609, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) - 1327595,32 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 13275,95 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 23 грудня 2011 року