Рішення № 20502105, 26.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2011 р. Справа № 5023/8701/11

вх. № 8701/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Летючий В.П. 3-ї особи < Текст > відповідача - не з*явився 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом ТОВ "Агро-Крокус", м. Харків 3-я особа < Текст >

до ТОВ "ТД Пересічанський МЕЗ", м. Харків 3-я особа < Текст >

про стягнення коштів 352 926,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Агро-Крокус" (позивач) звернувся до суду з позовом в якому просить суд стягнути з ТОВ "Торговий дім "Пересічанський МЕЗ" (відповідача) суму 352926,84 грн. заборгованості з оплати за поставлений товар, судові витрати покласти на відповідача.

Позивач в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволені позовних вимог посилаючь на договір за № 070911/2-Д від 07.09.11 року, який був укладений між позивачем та відповідачем у відповідності до якого відповідачем було здійснено передплату товару на суму 150 000 грн. Крім того, відповідач заперечує проти існування усного договору.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянуши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, судом встановлено, що в період з 08.09.2011 року по 16.09.2011 року позивач поставив відповідачеві товар - насіння соняшнику на суму 502926,84 грн., у тому числі 08.09.2011 року згідно накладної 08/09/11-1 в кількості 49,820 тн на суму 207251,40 грн., 10.09.2011 року згідно накладної 10/09/11-1 в кількості 18,79 тн на суму 78166,48 грн., 16.09.2011 року згідно накладної 16/09/11-4 в кількості 18,731 тн на суму 77920,96 грн., 16.09.2011 року згідно накладної 16/09/11-5 в кількості 34,897 тн на суму 139588,00 грн. Товар отримано представником відповідача Дроздовим Дмитром Вячеславовичем на підставі довіреності № 246 від 07.09.2011 року, виданої на право отримання від позивача 200 тон соняшнику.

Як зазначає у позовній заяві позивач, 15.09.2011 року відповідач частково оплатив вартість отриманого соняшника в сумі 150000 грн.

Разом з тим, відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що між ним та позивачем в письмовій формі укладено договір № 070911/2 від 07.09.2011 року та на підставі цього договору він здійснив попередню оплату в сумі 150000 грн. Крім того, відповідач вказує на те, що видаткові накладні, на підставі яких грунтуються позовні вимоги, не мають жодного відношення до правовідносин між сторонами за укладеним договором та не відповідають вимогам п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки довіреність не була засвідчена підписом посадової особи - директора підприємства Казакова Андрія Анатолійовича.

Суд критично ставиться до заперечень відповідача на підставі наступного.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не посилається ні на незаконне використання печатки підприємства, ні на те, що підписи на видаткових накладних на поставку соняшника не відповідають підписам матеріально-відповідальної особи, яка отримала соняшник. Також відповідач у платіжному документі на перерахування 150000 грн. вказує "плата за соняшник по договору № 070911/2-Д від 07.09.2011 року по рах. № 10/0911-1 від 10.09.2011 року, № 8/09/11-1 від 08.09.2011", а не попередня оплата, і вартість поставленого товару за цими накладними складає 285417,88 грн. Посилання відповідача на те, що позивач оплату за призначенням, зазначеним у платіжному документі прийняв, проти підстав та порядку її перерахування не заперечував, товар за укладеним договором від 07.09.2011 року не поставив судом прийнято до уваги. Проте, відповідач не надав доказів того, що він звертався до позивача з вимогою виконати умови договору, а саме п.3.4, та здійснити поставку 200 тон соняшника в строк до 12.09.2011 року, або повернути "попередню оплату".

Суд також критично ставиться до заперечень відповідача про відсутність необхідного схвалення проведення господарської операції відповідачем на тій підставі, що "усний договір та первинна бухгалтерська документація, на яку посилається позивач як доказ своїх позовних вимог не має юридичної сили (накладні та довіреність)", оскільки згідно Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99 довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться централізованою бухгалтерією, довіреність на одержання цінностей підписується керівником підприємства та головним бухгалтером централізованої бухгалтерії або їх заступниками та особами, ними на те уповноваженими. Керівником підприємства затверджується перелік посад, зайняття яких надає відповідним працівникам право підписувати довіреність на одержання цінностей, та призначається особа, що здійснює виписування та реєстрацію виданих, повернутих та використаних довіреностей. Довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві.

Особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (комору) або матеріально відповідальній особі.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 (ч.2) ЦК України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 29.09.2011 року звернувся до відповідача з вимогою здійснити оплату заборгованості в сумі 352926,84 грн., але відповідач заборгованість за соняшник не оплатив.

Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідачем жодним чином не доведено, що вказані в позовній заяві товарно-матеріальні цінності не були отримані та не оприбутковувалися у бухгалтерському чи податковому обліку.

На запит суду від 14.12.2011 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова надано завірену належним чином копію податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року ТОВ "Торговий дім "Пересічанський МЕЗ", у якій у розділі 2 "Податковий кредит" по "Операції з придбання з ПДВ, які дають право формування податкового кредиту" в пункті 43 міститься запис із зазначенням індивідуального податкового номера позивача - 374599420317 місяць - 9 (вересень) рік -2011 обсяг поставки - 419105,69 грн., сума ПДВ - 83821,14 грн., всього 502926,83 грн., що свідчить про схвалення відповідачем факту поставки соняшника на суму 502926,83 грн.

Отже, враховуючи те, що в матеріалах справи маються докази того, що відповідач отримав від позивача товар за виписаними накладними належним чином та у відповідності до чинного законодавства і не сплатив позивачу коштів за отриманий товар в повному обсязі і не надав доказів сплати заборгованості, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 352926,84 грн. Судові витрати стягнути з відповідача, оскільки саме його дії призвели до подання позивачем позову до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 2, 33, 43, 44-49, 82- 85, ч. 2 ст.530 ЦК України,

< Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ "Торговий дім "Пересічанський МЕЗ"( м.Харків, вул.Новгородська, 3-А, оф.305 код 34758433) на користь ТОВ"АГРО-КРОКУС" (м.Харків, вул.Гоголя, 5 кв.24, код 37459942) суму 352926,84 грн.,державне мито 3529,27 грн., 236 грн..витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст > Лаврова Л.С.

рішення підписане 27.12.11 року.